ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/6961/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод";
до Антимонопольного комітету України;
про визнання недійсним та скасування рішення.
Суддя Мандриченко О. В.
Секретар судового засідання Григоренко С.В.
Представники:
Від позивача: Білоусов В. І. адвокат, ордер серії АЕ № 1395954 від 07.10.2025;
Від відповідача: Чернюшок М.І., в порядку самопредставництва.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" (далі також - позивач, Товариство, ТОВ "Український трубний завод") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач, Комітет) від 01.05.2025 №192-р, яким було залишено без змін рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення розміру накладеного на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/6961/25; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 08.07.2025.
30.06.2025 Антимонопольний комітет України подав до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
07.07.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" надійшла відповідь на відзив Антимонопольного комітету України на позов.
08.07.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить:
- визнати недійсним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 01.05.2025 року №192-р, яким було залишено без змін рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 року №63-p/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення розміру накладених штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" (ідентифікаційний код юридичної особи 34313966);
- зобов'язати Антимонопольний комітету України переглянути висновки розділу 8.3 рішення Антимонопольного комітету України від 01.05.2025 року №192-р, яким було залишено без змін рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 року №63-р/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення розміру накладених штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" (ідентифікаційний код юридичної особи 34313966) з урахуванням висновків суду.
У підготовчому засіданні 08.07.2025 судом розглядалася заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" про збільшення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд вказує, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).
А відтак, враховуючи вищевикладене, суд відхилив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" про збільшення позовних вимог.
10.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" подало до господарського суду заяву, в якій просило розглянути та задовольнити позовні вимоги в наступній редакції: визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 01.05.2025 №192-р, яким було залишено без змін рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення обґрунтованості розміру накладених штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" (ідентифікаційний код юридичної особи 34313966).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6961/25 до судового розгляду по суті.
Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 18.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.11.2025 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
18.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк (далі також - рішення №63-р/тк) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справи №86/60/88-рп/к.21визнано:
- що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстальпостач" (далі також - ТОВ "Укрстальпостач") і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби" (лоти №№ 1, 2), яку проводило Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (далі - замовник-1) за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2017-03-16-000162-c [Процедура закупівлі-1] (пункт 1 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- що ТОВ "Укрстальпостач" і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби" (лоти №№ 1, 2), яку проводив замовник-1 за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2017-04-27-000353-c [Процедура закупівлі-2] (пункт 4 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- що ТОВ "Укрстальпостач" і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби 44160000-9", яку проводив замовник-1 за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2018-03-16-000230-b [Процедура закупівлі-3] (пункт 7 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- що ТОВ "Укрстальпостач" і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби", яку проводив замовник-1 за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2018-04-26-000352-a [Процедура закупівлі-4] (пункт 10 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- що ТОВ "Укрстальпостач" і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби", яку проводив замовник-1 за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2018-07-20-000783-c [Процедура закупівлі-5] (пункт 13 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- що ТОВ "Укрстальпостач" і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Труби сталеві безшовні та відводи сталеві цільнотянуті", яку проводило Комунальне підприємство "Теплоенерго" (далі - замовник-2) за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2017-08-29-001064-c [Процедура закупівлі-6] (пункт 16 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- що ТОВ "Укрстальпостач" і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Код за ДК 021:2015 - 44160000-9 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби сталеві в асортименті)", яку проводило Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради (далі - замовник-3) за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2017-10-27-001598-b [Процедура закупівлі-7] (пункт 19 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- що ТОВ "Укрстальпостач" і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі "Труби вуглецеві в асортименті, або еквівалент", яку проводило Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - замовник-4) за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2017-06-15-001035-b [Процедура закупівлі-8] (пункт 22 резолютивної частини рішення №63-р/тк).
Також вказаним рішенням Тимчасової адміністративної колегії Комітету:
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення №63-р/тк, накладено на Товариство штраф у сумі 19 985 466 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- за порушення, вказане у пункті 4 резолютивної частини рішення №63-р/тк, накладено на Товариство штраф у сумі 19 985 466 грн (пункт 6 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини рішення №63-р/тк, накладено на Товариство штраф у сумі 3 416 320 грн (пункт 9 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- за порушення, вказане у пункті 10 резолютивної частини рішення №63-р/тк, накладено на Товариство штраф у сумі 20 791 168 грн (пункт 12 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 13 резолютивної частини рішення №63-р/тк, накладено на Товариство штраф у сумі 20 791 168 грн (пункт 15 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- за порушення, вказане у пункті 16 резолютивної частини рішення №63-р/тк, накладено на Товариство штраф у сумі 3 269 299 грн (пункт 18 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 19 резолютивної частини рішення №63-р/тк, накладено на Товариство штраф у сумі 521 177 грн (пункт 21 резолютивної частини рішення №63-р/тк);
- за порушення, вказане у пункті 22 резолютивної частини рішення №63-р/тк, накладено на Товариство штраф у сумі 6 129 936 грн (пункт 24 резолютивної частини рішення №63-р/тк).
Тобто, загальний розмір штрафу, накладеного Тимчасовою адміністративною колегією Комітету на позивача складає 91 620 701,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/4398/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023, позовні вимоги ТОВ "Український трубний завод" до Комітету про визнання недійсним та скасування рішення № 63-р/тк задоволено.
Постановою Верховного Суду від 27.02.2024 касаційну скаргу Комітету задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 у справі № 910/4398/23 скасовано, справу № 910/4398/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/4398/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Український трубний завод" до Комітету про визнання недійсним та скасування Рішення № 63-р/тк відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 910/4398/23 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Український трубний завод" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу ТОВ "Український трубний завод" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 910/4398/23 залишено без змін.
Рішенням Комітету від 01.05.2025 № 192-р (далі також - рішення № 192-р) "Про перевірку рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 № 63-р/тк у справі № 86/60/88-рп/к.21" рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 № 63-р/тк у справі № 86/60/88-рп/к.21 залишено без змін.
Позивач не погоджуючись з висновками Антимонопольного комітету України, звернувся до Господарського суду міста Києва на підставі статі 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з позовом про визнання недійним рішення Антимонопольного комітету України від 01.05.2025 №192-р, яким було залишено без змін рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення обґрунтованості розміру накладених штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, не доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими та неправильного застосування відповідачем норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Частиною 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 01.05.2025 №192-р, яким було залишено без змін рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення обґрунтованості розміру накладених штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" в межах зазначеного строку.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.
Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 01.05.2025 №192-р, яким було залишено без змін рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення обґрунтованості розміру накладених штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод".
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 01.05.2025 №192-р, яким було залишено без змін рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення обґрунтованості розміру накладених штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод".
Суд вказує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Як передбачено ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
За змістом ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України, державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України. Заява про перевірку рішення може бути подана до Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України перевіряються адміністративною колегією Антимонопольного комітету України чи Антимонопольним комітетом України, рішення державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України - Антимонопольним комітетом України. Органи Антимонопольного комітету України, які здійснюють перевірку рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перевірки, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі. За результатами перевірки рішення органи Антимонопольного комітету України мають право: залишити рішення без змін; змінити рішення; скасувати рішення частково і направити справу на новий розгляд у цій частині; скасувати рішення і прийняти нове рішення або передати справу на новий розгляд чи припинити провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі: якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону; якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, вже не існують; невиконання суб'єктом господарювання умов угоди про врегулювання справи щодо припинення порушення та усунення причин його виникнення, усунення наслідків порушення; якщо угода про врегулювання справи порушує публічний порядок; наявності інших підстав, передбачених законами України. Органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перегляду, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відповідно до фінансової звітності, наданої ГУ ДПС у Дніпропетровській області (лист від 14.04.2022 № 10691/5/04-36-18-04-10, вх. № 60-01/293кі від 25.04.2022), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2021 рік становив: у ТОВ "Укрстальпостач" - 83 660 600,00 грн; у ТОВ "Український трубний завод" - 948 902 000,00 грн.
Рішенням № 63-р/тк на Товариство було накладено штраф у загальному розмірі 91 620 701,00 грн, що в свою чергу становить 9,66 % від доходу позивача за 2021 рік.
При розрахунку штрафу органи Комітету керуються нормами ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Тобто, Закон залишає визначення точного розміру штрафу за органами Комітету залежно від обставин кожної конкретної справи; такі повноваження за своєю природою належать до дискреційних, які реалізуються органами Комітету з певною свободою розсуду.
Чинним законодавством України Антимонопольний комітет України та його органи наділені дискреційними повноваженнями та мають право накладати штрафи за порушення, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції, у розмірах, визначених статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за органом державної влади, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Суд не вправі своїм рішенням підміняти рішення Комітету або прямо вказувати суб'єкту владних повноважень на те, які саме рішення останній повинен прийняти.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № K(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим з даних обставин.
Європейський суд з прав людини також погоджується із вищезазначеною правовою позицією. У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Крім того, встановлення органами Антимонопольного комітету України у діях суб'єктів господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу здійснюються на основі аналізу та оцінки доказів, зібраних під час розгляду кожної конкретної справи та виходячи з її фактичних обставин.
Застосований до позивача штраф, відповідає вимогам Закону та становить до 10 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача за 2021 рік, а саме складає - 9,66 % від доходу (виручки) позивача.
Крім того суд вказує, що рішення № 63-р/тк було предметом розгляду справи № 910/4398/23.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/4398/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Український трубний завод" до Комітету про визнання недійсним та скасування рішення № 63-р/тк відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 910/4398/23 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Український трубний завод" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу ТОВ "Український трубний завод" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 910/4398/23 залишено без змін.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Таким чином, вищенаведеним судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що рішення № 63-р/тк прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
З наведеного вбачається, що Комітет за результатами перевірки рішення № 63-р/тк встановив, що Тимчасова адміністративна колегія Комітету прийняла обґрунтоване рішення № 63-р/тк у справі про визнання дій ТОВ "Український трубний завод" і ТОВ "Укрстальпостач" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є порушення таким органом процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб'єктом господарювання конкурентного законодавства лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з'ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.
Таким чином, судом встановлено, що рішенням № 192-р Комітетом правомірно залишено рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 № 63-р/тк у справі № 86/60/88-рп/к.21 без змін.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 01.05.2025 № 192-р прийняте Комітетом з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 01.05.2025 №192-р, яким було залишено без змін рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк у справі 86/60/88-рп/к.21 в частині визначення обґрунтованості розміру накладених штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" не підлягають задоволенню.
З огляду на наведене судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.12.2025.
Суддя О.В. Мандриченко