ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2025Справа № 910/12723/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина»
про стягнення 36 326,31 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про стягнення 36 326,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від своєчасного виконання обов'язку сплати заборгованості, присудженої до стягнення у межах господарської справи № 910/3438/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подачі своїх заяв по суті спору.
Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 20.10.2025 о 13:24.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 20.10.2025.
Відповідачем відзив суду не надано, позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/3438/24 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» 72 500 грн. основного боргу за договором про виконання робіт від 09.08.2019 № 9.08/19, 43 750 грн. основного боргу за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 року № 22.10/19, а також 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, які виникли на підставі договору про виконання робіт від 09.08.2019 № 9.08/19 та договору про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 № 22.10/19, та які встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/3438/24, позивач, з посиланням на приписи статті 625 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 2 128,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 332,54 грн. за договором про виконання робіт від 09.08.2019 № 9.08/19 та трьох процентів річних у розмірі 4 443,34 грн. та інфляційних втрат у розмірі 20 422,40 грн. за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 № 22.10/19.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі, в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/3438/24, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
З прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обов'язок сторони сплатити кошти, зобов'язання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються до їх повного виконання боржником.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення
Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18.
При цьому, суд зазначає, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахувань. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Нарахуванням позивачем інфляційних втрат та 3 % річних є правом кредитора (позивача), яке він може реалізувати при неналежному виконанні боржником грошового зобов'язання, що наразі допущено відповідачем та водночас є підставою настання для останнього відповідних правових наслідків, в даному випадку передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Так, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
Позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, нарахував та просить стягнути з відповідача, за прострочення останнім виконання зобов'язання 3% річних у розмірі 2 128,03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9 332,54 грн., які нараховані на заборгованість у сумі 72 500,00 грн. за період часу з 13.02.2024 по 04.02.2025 та 3% річних у розмірі 4 443,34 грн. та інфляційні втрати у розмірі 20 422,40 грн., які нараховані на заборгованість у сумі 306 250 грн. за період часу з 26.11.2019 по 04.02.2025.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані за договором про виконання робіт від 09.08.2019 № 9.08/19, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають повному задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання договору про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 № 22.10/19 на заборгованість у сумі 306 250 грн. за період часу з 26.11.2019 по 04.02.2025 суд зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/3438/24 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 року № 22.10/19 основний борг у розмірі 43 750 грн.
При цьому, судом встановлено, що право на стягнення з відповідача 43 750,00 грн. основного боргу за договором про надання послуг виникло у позивача за кожним спірним місяцем окремо відповідно з 26 числа липня 2021 року, серпня 2021 року, липня 2022 року, серпня 2022 року та вересня 2022 року.
Отже, під час розгляду господарської справи № 910/3438/24 судом було встановлено прострочення заборгованості відповідачем за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 № 22.10/19, яка виникла за липень 2021 року, серпень 2021 року, липень 2022 року, серпень 2022 року та вересень 2022 року.
У свою чергу, у розглядуваній справі позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість, окрім спірних місяців (липень 2021 року, серпень 2021 року, липень 2022 року, серпень 2022 року та вересень 2022 року) ще і інших, які не були предметом розгляду у справі № 910/3438/24.
Разом із тим, звертаючись із позовом про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість, яку встановлено судом у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/3438/24, у даному провадженні судом не здійснюється дослідження та встановлення обставин законності / незаконності дій відповідача щодо оплати / не оплати за договором.
Таким чином, здійснення позивачем нарахування на заборгованість, яку не встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/3438/24 є не можливим.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений можливості звернутися із позовними вимогами про встановлення факту порушення відповідачем оплат за інші місяці, та нарахування на них 3 % річних та інфляційних втрат в окремому позовному провадженні.
Отже, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 № 22.10/19, з урахуванням встановлених судом місяців, за які у позивача виникло право такого нарахування, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірах 3 757,71 грн. та 16 566,50 грн. відповідно.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (01011, місто Київ, вулиця Печерський узвіз, будинок 19; ідентифікаційний номер 36520848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 32; ідентифікаційний номер 41923392) 3% річних у розмірі 2 128,03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9 332,54 грн., нараховані за договором про виконання робіт від 09.08.2019 № 9.08/19 та 3% річних у розмірі 3 757,71 грн. та інфляційні втрати у розмірі 16 566,50 грн., нараховані за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 року № 22.10/19, а також, 2 119,55 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк