ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 909/1400/25
09.12.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали позовної заяви (б/н від 03.12.2025, вх. № 10672/25 від 04.12.2025) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про витребування майна (земельної ділянки) з чужого незаконного володіння,
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про витребування у державну власність в особі позивача земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:0070, розташованої в урочищі "Вишня", с. Поляниця, Івано-Франківська область.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вказати на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.
Так, положеннями статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги до позовної заяви та додатків до неї.
Однак зазначені вимоги позивач дотримав не в повному обсязі.
По-перше, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 163 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Позивач заявив вимогу майнового характеру - витребування майна (земельної ділянки), проте у позовній заяві не зазначив ціну позову та не визначив вартість майна (земельної ділянки), що витребовується.
По-друге, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною першою ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Водночас при перевірці додатків до позовної заяви, судом встановлено, що додаток до заяви (висновок комісійної судово-земельної експертизи від 11.03.2005) має низьку якість друку, у зв'язку з чим є нечитабельним. Отже, встановити за вказаною копією будь-які факти та обставини, що входять до предмету доказування, не видається за можливе.
При цьому суд зазначає, що додані до позовної заяви копії документів повинні бути якісно виготовленими, доступними для читання, повно і чітко відображати інформацію та відомості, внесені до них.
По-третє, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору за її подання, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення способу і строку для усунення виявлених судом недоліків.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч. 2 статті 163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи документів про вартість земельної ділянки, суд вважає за можливе визначити судовий збір з позовної заяви про витребування майна (земельної ділянки) з чужого незаконного володіння виходячи з масової оцінки земельної ділянки.
Масова оцінка земель - вид оцінки земель (земельних ділянок), який проводиться на всій території України (з періодичним оновленням), базується на відомостях про ціну (вартість) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розташоване, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужими земельними ділянками та іншим нерухомим майном, що на них розташоване, відомостях про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження, та призначений, зокрема, для використання як база оподаткування плати за землю (постанова КМУ № 1078 від 13.10.2025).
Враховуючи наведене в нормативно-правовому акті призначення масової оцінки земель, як бази оподаткування плати за землю, суд враховує такий вид оцінки при зазначенні суми судового збору, яку необхідно сплатити у даному спорі.
Відповідно до отриманих судом відомостей, масова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером становить 2611092001:22:002:0070 становить 569 446,50 грн. Отже, сума судового збору, який має сплатити позивач становить 6833,36 грн (569 446,50 грн х 1,5% х 0,8 = 6833,36 грн).
При цьому позивач не позбавлений можливості подати суду належні та допустимі доказами (наприклад звіт (висновок) про оцінку нерухомого майна), яким підтвердити іншу ціну позову у даній справі виходячи з вартості спірної земельної ділянки та сплатити судовий збір виходячи з підтвердженої документально ціни позову.
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, встановлення строку для усунення виявлених судом недоліків та зазначенням точної суми судового збору, яку необхідно сплатити.
Керуючись статтями 4, 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (б/н від 03.12.2025, вх. № 10672/25 від 04.12.2025) залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати Господарському суду Івано-Франківської області:
- письмову заяву в якій вказати ціну позову (вартість спірного майна), підтверджену належними та допустимими доказами;
- висновок комісійної судово-земельної експертизи від 11.03.2005 у придатному для читання вигляді; зазначений доказ одночасно надіслати відповідачу, а докази такого надсилання надати суду;
- на вибір позивача: докази, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 6833,36 грн (сума визначена судом) або докази, які підтверджують сплату судового збору, виходячи з визначеної позивачем ціни позову (вартості спірного майна), підтвердженої належними та допустимими доказами.
Роз'яснити позивачу положення частин 3, 4 статті 174 ГПК України про те, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І.Є. Горпинюк