номер провадження справи 4/244/23
09.12.2025 Справа № 908/3682/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали скарги вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 04.12.2025, (вх. № 24548/08-08/25 від 04.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», Сільськогосподарського виробничого кооперативу «МИР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича у виконавчому провадженні 74944495 у справі № 908/3682/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», (49033, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, буд. 122, корп. Е-5, кімн. 11)
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ТОВАРИСТВО «ПЛАВЕРС, ЛТД КО», (69039, м. Запоріжжя, вул. Академічна, буд. 34)
про розірвання договору та стягнення 36 017 990,60 грн.
заінтересована особа 1 - Сільськогосподарський виробничий кооператив «МИР», (71610, Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. Східна, буд. 178)
заінтересована особа 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА», (70035, Запорізька область, Запорізький район, с. Матвіївка, вул. Центральна, буд. 75Б)
заінтересована особа 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», (70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Садова, буд. 11)
заінтересована особа 4 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР», (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, буд. 21)
Особа, бездіяльність якої оскаржуються, - Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, (69035, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, офіс 106)
04.12.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», Сільськогосподарського виробничого кооперативу «МИР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича у виконавчому провадженні 74944495 у справі № 908/3682/23 в порядку ч. 7 ст. 339-1, 341, 343 ГПК України, подана представником скаржників - адвокатом Железняк-Гранг Інгою Вікторівною.
В поданій скарзі на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича у справі № 908/3682/23 скаржники просять суд:
1) визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, яка полягає у збереженні та неповерненні у виконавчому провадженні 74944495: Сільськогосподарському виробничому кооперативу «МИР» 2 300,00 грн. - витрат виконавчого провадження, 91 227,27 грн. - основної винагороди; Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР» - 91 400,00 грн. основної винагороди; Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» - 74,93 грн. основної винагороди; Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР» - 91 490,93 грн. основної винагороди.
2) зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Сільськогосподарському виробничому кооперативу «МИР» (код ЄДРПОУ 30887310) 2 300,00 грн. - витрат виконавчого провадження; 91 227,27 грн. - основної винагороди. Видати наказ;
3) зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР» (код ЄДРПОУ 32090116) 91 400,00 грн. основної винагороди. Видати наказ;
4) зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» (код ЄДРПОУ 30700856) 74,93 грн. основної винагороди. Видати наказ;
5) зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР» (код ЄДРПОУ 00849043) 91 490,93 грн. основної винагороди. Видати наказ.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2025 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», Сільськогосподарського виробничого кооперативу «МИР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича у виконавчому провадженні 74944495 у справі № 908/3682/23 передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.
Подана скарга мотивована наступними обставинами: СВК «МИР», ТОВ «ІНТЕР», ТОВ «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» та ТОВ «ПРОСТІР» фактично набули статусу боржників у виконавчому провадженні 74944495 (ідентифікатор доступу до ВП: АВ277А989Д39) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 03.05.2024 у справі № 908/3682/23 та в силу фактичного стягнення грошових коштів у зазначеному виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2024. На виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.10.2025 по справі № 908/3682/23 приватним виконавцем Сколибогом О.С. надані пояснення стосовно того, що в процесі виконання ухвали Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3682/23 від 07.10.2024 виконавцем звернуто стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, які мають заборгованість перед боржником. Так, було стягнуто та розподілено грошові кошти наступним чином: - з СВК «МИР» стягнуто - 1 006 527,73 грн., розподілено: 2 300,00 грн. - витрати виконавчого провадження; 912 272,73 грн. - на користь стягувача, 91 227,27 грн. - основна винагорода; 727,73 грн. - повернуто надлишково стягнуті кошти; - з ТОВ «ПРОСТІР» стягнуто - 1 059 709,43 грн., розподілено: 914 000,00 грн. - на користь стягувача; 91 400,00 грн. - основна винагорода; 54 309,43 грн. - повернуто надлишково стягнуті кошти;- з ТОВ АФ «МАТВІЇВКА» стягнуто - 824,23 грн., розподілено: 749,30 грн. - на користь стягувача; 74,93 грн. - основна винагорода; - з ТОВ «ІНТЕР» стягнуто - 1 006 404,70 грн., розподілено: 914 909,07 грн. - на користь стягувача; 91 490,93 грн. - основна винагорода; 4,70 грн. - повернуто надлишково стягнуті кошти. Всього приватним виконавцем Сколибогом О.С. відповідно до наданих пояснень перераховано: витрати виконавчого провадження - 2 300,00 грн.; на користь стягувача - 2 741 931,10 грн.; основна винагорода - 274 193,13 грн.; повернуто надлишково стягнуті кошти - 55 041,86 грн. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.11.2025 застосовано поворот виконання скасованої судом апеляційної інстанції ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.10.2024 у справі № 908/3682/23, стягнувши із ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» на користь ТОВ «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА», ТОВ «ПРОСТІР», ТОВ «ІНТЕР», СВК «МИР» виключно грошові кошти, що перераховані на користь ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» у ВП 74944495, відповідно до наданого виконавцем розрахунку. За приписами частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Відтак, з метою відновлення становища ТОВ «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА», ТОВ «ПРОСТІР», ТОВ «ІНТЕР», СВК «МИР» та виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2025 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.11.2025 у справі № 908/3682/23 приватному виконавцю 27.11.2025 направлена електронною поштою вимога про повернення грошових коштів, утриманих як винагорода та витрати виконавчого провадження . Однак, приватний виконавець Сколибог О.С., отримавши дану вимогу та актуальні реквізити, незаконно зберіг у себе грошові кошти (утримані як винагорода та витрати виконавчого провадження) та не повернув їх скаржникам. Отже, скаржники після скасування апеляційним судом ухвали від 07.10.2024 є потерпілими особами та мають право на відновлення становища, що існувало до постановлення ухвали від 07.10.2024, оскільки виконавче провадження щодо скаржників не мало бути відкрито. Крім того, ухвалою від 05.11.2025 суд стягнув із ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» на користь скаржників грошові кошти в поворот виконання ухвали від 07.10.2025. Оскільки такий поворот виконання відбувся відносно стягувача, то і виконавець не може утримувати за рахунок потерпілих осіб свою винагороду та витрати.
Розглянувши скаргу ТОВ «ІНТЕР», СВК «МИР», ТОВ «ПРОСТІР», ТОВ «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича у виконавчому провадженні 74944495 у справі № 908/3682/23, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті скарги до розгляду, у зв'язку з наступним.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VІІІ) постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.
Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й певні постанови виконавця.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців.
За змістом статті 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За загальними правилами чинних процесуальних кодексів скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VІІІ.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частини перша та друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ).
Отже, Закон № 1404-VІІІ відносить до справ адміністративної юрисдикції спори зокрема, але не винятково постанови щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21 (провадження № 14-82цс24) зазначає, що має послідовну і сталу практику щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані.
У статті 74 Закону № 1404-VІІІ розмежовано юрисдикцію спору за об'єктом оскарження. Якщо оскаржується рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання саме судового рішення, то спір підлягає розгляду у суді, який видав виконавчий документ (частина перша цієї статті). У разі оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо безпосередньо виконання рішень інших органів (посадових осіб), спір розглядається у порядку адміністративного судочинства (фрагмент частини другої цієї статті).
Так, частина друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ установлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частина друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ окремо визначає, що постанови виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження можуть бути оскаржені до адміністративного суду.
Постанови виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження і про визначення розміру витрат виконавчого провадження хоча і є відмінними постановами виконавця, проте мають подібну правову природу: обидва види постанов виконавця стосуються безпосереднього виконання рішень інших органів (посадових осіб) - виконавця, а не судового рішення.
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21 (провадження № 14-82цс24) дійшла висновку, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ).
Таким чином, з урахуванням наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду, рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного суду, шляхом звернення до такого суду саме з позовом.
Разом з тим, ТОВ «ІНТЕР», СВК «МИР», ТОВ «ПРОСТІР», ТОВ «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» вищенаведені положення чинного законодавства не врахували та всупереч частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» звернулися до господарського суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця, а не з відповідним позовом.
Пунктом 1 частини 1 статті 175 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі «Дія 97» проти України»).
Також, ЄСПЛ указав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі «Воловік проти України»).
З урахуванням наведеного, судом встановлено, що у відповідності до положень частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» у даному випадку оскаржуючи бездіяльність приватного виконавця відносно витрат виконавчого провадження та основної винагороди виконавця ТОВ «ІНТЕР», СВК «МИР», ТОВ «ПРОСТІР», ТОВ «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» мали звернутись до відповідного суду з позовом, а не зі скаргою у порядку частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, остання не підлягає розгляду господарським судом.
Керуючись ст., ст. 234, 235, 255, 339-340 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у прийнятті до розгляду скарги вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 04.12.2025, (вх. № 24548/08-08/25 від 04.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», Сільськогосподарського виробничого кооперативу «МИР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА МАТВІЇВКА» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича у виконавчому провадженні 74944495 у справі № 908/3682/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Повний текст ухвали складено та підписано 09.12.2025.
Суддя Н.Г. Зінченко
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.