вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"08" грудня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/672/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,
за позовом
Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Фізичної особи-підприємця Кадар Оксани Василівни, с. Грушово Тячівського району Закарпатської області, за участю у справі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Симодейка Віталія Михайловича, смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області, Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області та Комунального підприємства «Центральна районна аптека №14 Закарпатського обласного виробничого об'єднання «Фармація», м. Тячів Закарпатської області
Представники сторін, що з'явились у судове засідання:
від позивача - Сигидін О.І., представник в порядку самопредставництва
від відповідача (в режимі відеоконференції) - не з'явився
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1 (в режимі відеоконференції) - Романюк О.П., адвокат, ордер серії АО №1117413 від 18.03.2024
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 2 - Попов О.М., представник в порядку самопредставництва
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 3 - не з'явився
Закарпатська обласна рада звернулась з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Кадар Оксани Василівни, в якому просить суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця Кадар Оксану Василівну усунути перешкоди у здійсненні Закарпатською обласною ради права власності на приміщення, площею 100,25 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будівлі, аптеки №29 за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Тересва, вул. Народна, 87, шляхом виселення з займаного приміщення.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву б/н від 27.06.2025 (вх. №02.3.1-02/6030/25 від 27.06.2025) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2025 відкрито провадження у справі №907/672/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначачались на 14.08.2025, 04.09.2025, 14.10.2025, 05.11.2025 та відкладались із підстав зазначених в ухвалах про його відкладення.
В підготовчому засіданні 01.12.2025 представника відповідача вказав, що йому необхідно надати строк на ознайомлення із додатковими поясненнями у справі, які подані позивачем 28.11.2025.
Підготовче засідання відкладено на 08.12.2025.
Разом із тим 08.12.2025 представник позивача подав заяву про відкладення підготовчого засідання. У разі відхилення клопотань про відкладення просить вирішити подані раніше клопотання.
В підготовчому засіданні 08.12.2025 судом вирішено відмовити в прохані відкласти підготовче засідання.
Відмова мотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
У вказаній справі має місце повторна неявка (два і більше разів) в підготовче засідання представника відповідача.
Щодо доводів представника відповідача щодо можливого надходження з 02.12.2025 процесуальних документів від інших учасників суд зазначає, що в підготовчому засіданні 08.12.2025 встановлено, що у вказаній справі з 02.12.2025 до 08.12.2025 інших клопотань чи заяв крім поданого 08.12.2025 представником відповідача не надходило.
Щодо неможливості завантаження документів із системи ЄСІТС суд зазначає, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України Учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Щодо твердження представника відповідача неможливості продовження розгляду справи, коли у справі не може прийняти участь третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 3 - Комунальне підприємство «Центральна районна аптека №14 Закарпатського обласного виробничого об'єднання «Фармація» суд дійшов висновків, що вказана обставина не впливає на можливість розгляду справи та не є підставою для відкладення підготовчого засідання чи зупинення провадження №907/672/25.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 50 ГПК України Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Оскільки третя особа не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, то метою її участі в справі (процесі) є захист не суб'єктивного права, а свого юридичного інтересу.
Таким чином, інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, покликаний захистити права і охоронювані законом інтереси учасників цивільного процесу, які не є учасниками спірного матеріального правовідношення, але перебувають з однією із сторін у процесі в таких відносинах, які можуть змінитися в результаті рішення суду.
Щодо вимог у вказаному клопотанні розглянути попередні клопотання суд зазначає про їх розгляд у підготовчому засіданні 08.12.2025
Щодо розгляду 5 клопотань поданих представником відповідача 04.09.2025 суд зазначає натупне:
1. Щодо Клопотання про відкладення засідання - 04.09.2025 підготовче засідання було відкладено.
2. Щодо клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ФОП Онуфрій Г.А. та ФОП Варганич М.М. суд дійшов висновку про відмову в задоволені вказаного клопотання, оскільки суборендар не може мати більше прав на користування майном, ніж має сам орендар, оскільки він отримує ці права похідно від орендаря, а не безпоседньо від орендодавця; суборенда не може тривати довше за основний договір оренди, і орендар завжди залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання умов основного договору, навіть якщо суборендар порушує правила.
Так відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
3. Щодо клопотання про зупинення розгляду справи 907/672/25 до вирішення справи 907/864/25 суд відмовив у його задоволенні
Так, за частиною першою статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належить до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною третьою цієї ж статті.
Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
4. Щодо клопотання про врахування пеюдиційних обставин, рішень судів у справах 260/5061/22, 907/182/23, 907/706/17 суд зазначає таке:
Ст. 75 ГПК України встановлює, що:
1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
4. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
6. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
Відповідно до ст. 194. ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
З'ясування обставин справи та дослідження доказів не здійснюється у підготовчому засіданні.
Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності.
Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.
Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Такі докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, в загальному порядку за правилами, встановленими ГПК України.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Отже врахування чи не врахування пеюдиційних обставин, рішень судів у справах 260/5061/22, 907/182/23, 907/706/17 суд може вирішити при ухвалені рішення у справі, що розглядається.
5. Щодо клопотання про забезпечення опитування у справі та застосування заходів примусу суд відмовив у його задоволені. Мотиви відмови:
Ст. 90 ГПК України встановлює, що:
1. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
2. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.
На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
3. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання.
Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
4. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази.
5. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:
1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу;
2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;
3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.
6. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Ст. 13 ГПК України встановлює, що:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Зокрема представник відповідача надав відповіді на запитання 28.11.2025, та в підготовчому засіданні вказав, що через зайнятість не міг надати їх раніше.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в підготовчому засіданні повідомили, що запитання не стосується обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 135 ГПК України: 1. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3. У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
4. Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.
5. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
6. Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином підстави накладення штрафу відсутні.
Щодо клопотання від 14.10.2025 про зупинення розгляду справи 907/672/25 до вирішення справи 907/914/23 суд відмовив у його задоволенні. Так, пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Щодо клопотання від 04.11.2025 про закриття провадження у справі (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК ) а у разі відмови закрити провадження повернути позовну заяв позивачеві (ст. 43 ГПК) суд відмовив у його задоволені оскільки у підготовчому засіданні не встановлено таких підстав.
Щодо клопотання від 04.11.2025 щодо правових наслідків ліквідації та правонаступництва Комунального підприємства «Центральна районна аптека №14 Закарпатського обласного виробничого об'єднання «Фармація» суд дійшов висновків, що відповідно до ст. 50 ГПК України Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Оскільки третя особа не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, то метою її участі в справі (процесі) є захист не суб'єктивного права, а свого юридичного інтересу.
Таким чином, інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, покликаний захистити права і охоронювані законом інтереси учасників цивільного процесу, які не є учасниками спірного матеріального правовідношення, але перебувають з однією із сторін у процесі в таких відносинах, які можуть змінитися в результаті рішення суду.
Правонаступництво чи ліквідація Комунального підприємства «Центральна районна аптека №14 Закарпатського обласного виробничого об'єднання «Фармація» стосується прав останього та не є тотожними із правами відповідача. Щодо викладених у вказаному клопотанні вимог покласти на ЗОР та КУ обов'язок подання доказів суд дійшов висновків, що такі докази на стосуються предмету спору та такі вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання від 05.11.2025 про зупинення розгляду справи 907/672/25 до вирішення справи 260/8753/25 суд відмовив у його задоволенні
Так, пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до приписів, встановлених ч. 2 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (ч. 1 ст. 195 ГПК України).
Таким чином, враховуючи вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, які підлягають з'ясуванню судом, беручи до уваги відсутність у суду підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення перерви, суд, з огляду на встановлені в ст. 177 ГПК України строки проведення підготовчого провадження, вважає за необхідне, відповідно до ст. 185 ГПК України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 177, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Закрити підготовче провадження у справі №907/672/25.
2. Призначити справу №907/672/25 до судового розгляду по суті.
3. Судове засідання призначити на 20 січня 2026 р. на 16:00 год. яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань № 3
4. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання на власний розсуд.
5. Копію ухвали надіслати учасникам спору.
6. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
7. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя А.А. Худенко