61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
09.12.2025 Справа №910/3701/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні
заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича, м. Київ
про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
до відповідача: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд", м. Дніпро
в межах справи про банкрутство
за заявою ініціюючого кредитора Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд", м.Дніпро
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор", м.Добропілля, Донецька область (код ЄДРПОУ 39507877)
Представники:
ліквідатор-арбітражний керуючий (в режимі відеоконференції): не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Обставини справи:
В провадженні Господарського суду Донецької області на стадії ліквідаційної процедури знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор", повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Приходько Дмитро Володимирович.
В межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" 07.10.2024 до суду від ліквідатора - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича надійшла заява про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника (з додатками). У поданій заяві ліквідатор просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника на фізичну особу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка є власником та керівником товариства боржника, в розмірі 3564258,19грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" 3564258,19грн.
Ухвалою від 13.10.2025 заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" на фізичну особу ОСОБА_1 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 04.11.2025; залучено до розгляду заяви Акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Конкорд", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
03.11.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду від ліквідатора надійшла заява про проведення судового засідання 04.11.2025 без його участі, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Ухвалою від 04.11.2025 розгляд заяви ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника відкладено на 09.12.2025.
Зазначена ухвала була надіслана учасникам у справі, які мають електронні кабінети, до їх електронних кабінетів у системі ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа.
Також суд зазначає про направлення відповідачу ухвал у паперовій формі засобами поштового зв'язку за адресою, наявною в матеріалах справи. Наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується факт отримання відповідачем 03.11.2025 копії ухвали суду від 13.10.2025.
Поштове відправлення з копією ухвали суду від 04.11.2025, повернуто до суду відділенням поштового зв'язку.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.
Крім того, ухвали суду були розміщені в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, суд вжив всіх можливих та залежних від нього засобів для повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду.
Станом на 09.12.2025 від відповідача відзиву на заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та від третьої особи письмових пояснень щодо такої заяви, до суду не подано. Заяв про участь у судовому засіданні 09.12.2025 в режимі відеоконференції від відповідача та третьої особи до суду не надходило.
Третьою особою своєї позиції щодо заяви про покладення субсидіарної відповідальності не висловлено.
Неявка відповідача та третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, їх присутність не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду заяви по суті.
09.12.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду від ліквідатора надійшла заява про проведення судового засідання 09.12.2025 без його участі. Вимоги заяви ліквідатор підтримав у повному обсязі.
На час проведення судового засідання в приміщенні суду було відсутнє електропостачання.
З огляду на те, що під час розгляду заяви судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності електропостачання та відсутності ліквідатора, відповідача (його представника) та представника третьої особи, за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
Предметом судового розгляду є заява ліквідатора Боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями останнього на винну у доведенні до банкрутства боржника особу.
В обґрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" арбітражний керуючий Приходько Д.В. зазначає про бездіяльність керівника банкрута ОСОБА_1 , що призвело до банкрутства підприємства.
Так, за змістом заяви, в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" ліквідатором виявлено обставини, які є підставою для застосування субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника до керівника ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" ОСОБА_1 у зв'язку з доведенням підприємства боржника до банкрутства. З метою формування ліквідаційної маси ліквідатором вживалися заходи щодо виявлення майна банкрута, яке підлягає включенню до складу ліквідаційної маси, зокрема, здійснено відповідні запити до реєструючих та контролюючих державних органів; отримано відповідні довідки з державних реєстрів; проведено інвентаризацію активів боржника, від арбітражного керуючого Зубка А.М., який виконував повноваження ліквідатора у справі, прийнято наявну документацію банкрута. Будь-яких матеріальних цінностей, печаток та штампів не передано у зв'язку із тим, що вони керівництвом товариства попередньому ліквідатору не передавалися.
Також ліквідатор зазначив про невиконання керівником ОСОБА_1 обов'язку визначеного положеннями ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства щодо передачі протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору.
Ліквідатором Приходько Д.В. на адресу керівника ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" Лук'яненко Тамари Володимирівни, відомості про яку, як керівника та кінцевого бенефіціарного власника, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 09.10.2023 направлений запит №01-28/289 про надання інформації щодо наявності/відсутності документації з кадрових питань, яка підлягає передачі до архівних установ на довгострокове зберігання, про передачу документів господарської діяльності підприємства банкрута (договори, рахунки, акти виконаних робіт та приймання-виконання робіт тощо), квартальні, річні форми фінансової звітності товариства (баланс та звіти про фінансові результати) за період з 31.12.2018 по 31.12.2020 та станом на 31.03.2021. Однак зазначений запит залишений без відповіді.
За результатами низки заходів направлених на інвентаризацію, пошук, виявлення майна, встановлено відсутність активів банкрута (коштів, будь-якого зареєстрованого за ним майна), які можуть бути включені до складу ліквідаційної маси та можуть бути використані в якості джерела погашення кредиторських зобов'язань банкрута.
При цьому ліквідатор звертає увагу, що згідно інформації з Балансів станом на 31.12.2018 та 31.12.2019 у власності ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" перебували необоротні активи на суму 1428,5 тис.грн та 984,40 тис.грн. Поряд із цим, за результатами аналізу розділу 2 «Оборотні активи» балансу ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" станом на 31.12.2020, вбачається, що станом на останню звітну дату, яка передувала відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор", підприємство мало активи (дебіторська заборгованість та запаси) на суму понад 14 733,6 тис.грн.
Ліквідатор вказує, що за наслідками ліквідаційної процедури кредиторські вимоги банкрута в сумі 3 564 258,19грн залишаються непогашеними у зв'язку із відсутністю активів у банкрута.
У заяві також зазначено про:
- укладання 12.06.2017 з ТОВ «Фінансово-промислова група «Алькор» договору про надання поворотної фінансової допомоги №2-06/12, на виконання умов якого на користь боржника протягом 2018 року було надано допомоги у сумі 288.400,00грн, а боржником було повернуто фінансової допомоги на суму 6 269 000,00грн, що перевищує розмір наданих кошти на суму 5 980 600,00грн;
- укладання 22.06.2020 з ТОВ «Фінансово-промислова група «Алькор» договору про надання поворотної фінансової допомоги №01-06/20, на виконання умов якого на користь боржника протягом 2020 року було надано допомоги у сумі 600 000,00грн, а повернуто фінансової допомоги на суму 853 000,00грн, що перевищує розмір наданих коштів на суму 253 000,00грн;
- укладання 08.01.2020 з ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Алькор» договору про надання поворотної фінансової допомоги №0801-20, на виконання умов якого на користь боржника протягом 2019 року було надано допомоги у сумі 338 000,00грн, а повернення коштів не відбулось. Таким чином з власності боржника вилучено коштів на суму 338 000,00грн;
- укладання 12.11.2019 з ОСОБА_2 договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого протягом 2018 року боржником було надано допомоги на суму 1 043 700,00грн, а ОСОБА_2 було повернуто допомоги на суму 422 600,01грн, що, на думку ліквідатора, вказує на виведення з власності боржника коштів на суму 621 099,99грн;
- проведення у другій половині 2020 року банківської операції «Поповнення поточного рахунку» по Дебету рахунку, яка вказує на виведення готівкових коштів у сумі 1 072 000,00грн через корпоративну карту, яка прив'язується до розрахункового рахунку НОМЕР_2 .
Згідно інформації з оборотно-сальдових відомостей щодо господарських операцій з надання фінансової допомоги строк позовної даності сплинув:
- по договору №2-06/12 від 12.06.2017 - 11.06.2018 (остання розрахунково-касова операція відбулась 11.06.2018);
- по договору №01-06/20 від 22.06.2020 - 24.09.2020 (остання розрахунково-касова операція відбулась 24.09.2020);
- по договору №0801-20 від 08.01.2020 - 27.07.2023 (остання розрахунково-касова операція відбулась 27.07.2020);
- по договору №01-12/11/19 від 12.11.2019 - 20.11.2022 (остання розрахунково-касова операція відбулась 20.11.2019).
За твердженнями ліквідатором заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості керівником банкрута ОСОБА_1 не вчинялися.
Таким чином, на переконання ліквідатора, саме за період керівництва підприємством боржника зазначеною особою, ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" було доведено до банкрута та виникли обставини, які спричинили недостатність майна банкрута для проведення розрахунків з кредиторами. Керівник та кінцевий бенефіціарний власник товариства ОСОБА_1 своєю бездіяльністю спричинила настання негативних наслідків для фінансово-господарського стану товариства та виникнення надкритичної неплатоспроможності підприємства, що в подальшому після визнання боржника банкрутом унеможливило формування ліквідаційної маси банкрута і, відповідно, задоволення вимог кредиторів.
Беручи до уваги підстави сформованої заяви ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, суд зазначає про таке.
Частиною першою статті 619 ЦК України регламентовано, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов'язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.
Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.
Об'єктом вказаного правопорушення є ті майнові права боржника та його кредиторів, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.
Суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.
Об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможністьі боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.
Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.
За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії / бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.
Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
Такі правові висновки щодо застосування норм частини другої статті 61 КУзПБ викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).
Водночас визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статей 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов'язок чого покладається на кредитора/ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).
Своєю чергою, відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб'єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 №911/101/21 (911/3174/21)), від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22).
Як встановлено судом ліквідатором складено реєстр вимог кредиторів, до якого включено борги банкрута перед кредиторами у загальному розмірі 3 564 258,19 грн (вимоги єдиного ініціюючого кредитора).
У звіті за результатами фінансово-господарського стану ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" зазначено про таке:
- фінансово-господарський стан ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" в межах отриманих розрахунків характеризується негативними основними показниками діяльності, які не відповідали нормативним значенням, значною залежністю від зовнішніх джерел фінансування, незадовільною структурою балансу, низькою стійкістю фінансового становища;
- кредиторська та дебіторська заборгованість на ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" протягом 2018 - 2020 років мала тенденцію до збільшення, що вказує на недостатню роботу керівництва підприємства у нормалізації діяльності підприємства;
- ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" протягом 2018-2020 років мало ознаки надкритичної неплатоспроможності. На основі отриманих розрахунків вжиття заходів з відновлення платоспроможності не вбачається за доцільне, а в межах процедури банкрутства слід вжити заходи з ліквідації підприємства;
- на основі визначених показників ознаки фіктивного банкрута на ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" не вбачаються;
- у зв'язку із зменшенням протягом аналізованого періоду значень показників, які розраховуються для визначення ознак доведення до банкрутства, з урахуванням положень Методичних рекомендацій можна зробити висновок про наявність на ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" економічних ознак з доведення до банкрутства;
- під час аналізу наданих документів для проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" не виявлено інформації щодо надання боржником третім особам (банківським установам, державним установам, постачальникам, покупцям) недостовірних відомостей, які створювали у того, кому вони подавались, оманливе враження про нормальний фінансово-господарський стан, і таким чином приховували від нього стійку фінансову неспроможність. Ознаки дій приховування банкрутства на ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" відсутні.
Щодо висновку арбітражного керуючого про наявність ознак доведення до банкрутства боржника суд зауважує, що Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21) вказав, що відповідний звіт / висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об'єктивної сторони відповідного правопорушення.
Водночас у постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд звернув також увагу, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.
У постанові від 11.01.2024 у справі № 910/6614/20 Суд також зазначив, що відсутність у матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №916/1105/16 та від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).
Зазначені висновки не суперечать наведеній вище правовій позиції судової палати у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21) та при цьому узгоджуються з тим, що звіт ліквідатора за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника та висновок про доведення боржника до банкрутства, складені у відповідності до вимог Методичних рекомендацій, наряду з іншими доказами є лише складовою доказової бази доведення боржника до банкрутства як підстави для притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності.
У заяві про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника ліквідатором визначена особа, яка мала вирішальний вплив на діяльність ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор", керівник з 28.02.2021 по теперішній час, кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи - громадянка України ОСОБА_1 .
Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).
Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи боржника, ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" (код ЄДРПОУ 39507877) зареєстровано 24.11.2014, на підставі рішення загальних зборів засновників (учасників), оформленого протоколом 1 від 13.11.2014. Керівником та єдиним засновником (учасником) ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" з моменту державної реєстрації товариства була ОСОБА_3 .
В подальшому рішеннями загальних зборів засновників (учасників), оформленими протоколами директор товариства змінювався.
Рішенням учасника від 04.08.2020, оформленим протоколом №4-08 вирішено: звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_4 з 04.08.2020; призначити директором з 05.08.2020 на посаду Тимчасово виконуючого обов'язку директора Товариства ОСОБА_5 .
На підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" від 24.02.2021 ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 свою частку в статутному капіталі ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" у розмірі 100%.
Рішенням учасника від 24.02.2021 вирішено: звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_5 з 24.02.2021 та призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_1 з 25.02.2021 з повноваженнями згідно статуту.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ліквідатором встановлено, що керівником ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" станом на 28.02.2021 керівником та кінцевим бенефіціарним власником товариства значиться ОСОБА_1 .
Отже, у визначений ліквідатором період з 28.02.2021 та на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" і по теперішній час керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" значиться ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням учасника від 24.02.2021, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.12.2025.
У поданій до суду заяві про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника ліквідатором зазначено, що саме з початку виконання повноважень керівника ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" ОСОБА_1 відбулось критичне погіршення фінансово-господарського стану товариства та втрачено контроль за господарською діяльністю товариства.
В обгрунтування таких тверджень, ліквідатор вказує про те, що колишній керівник ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" ОСОБА_5 у поясненнях зазначив, що станом на дату передачі господарської документації до нового керівника укладені договори, включаючи договори фінансових позик, були дійсними та строк виконання зобов'язань за ними (щодо повернення коштів) ще не настав, а по іншій частині договорів обліковувалась дебіторська заборгованість перед товариством. Про зазначені обставини ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_1 та наголосив на необхідності вжиття заходів з повернення дебіторської заборгованості з метою недопущення настання неплатоспроможності товариства. Не зважаючи, що господарські операції з надання фінансової допомоги були здійсненні під час підозрілого періоду у три роки діяльності ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор", що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, вжиття заходів з поточного управління підприємством та підтримання його належного фінансово-господарського стану покладається на діючого керівника підприємства.
Окрім того, ліквідатор вказав про невиконання керівником ОСОБА_1 обов'язку визначеного положеннями ч.2 ст.59 КУзПБ щодо передачі протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору.
Судом встановлено такі обставини:
На виконання вимог КУзПБ ліквідатор листом від 03.03.2023 звернувся на адресу арбітражного керуючого Зубка А.М., який виконував повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор", про передачу бухгалтерської та іншої документації, документів трудового архіву, що підлягають довготривалому зберіганню, печаток і штампів, матеріальних та інші цінностей банкрута.
Згідно з актом приймання-передавання справи (документів) у справі №910/3701/21 про банкрутство ТОВ «Дорожнє підприємство «Алькор» від 15.03.2024, арбітражним керуючим Зубко А.М. передано ліквідатору ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" - арбітражному керуючому Приходько Д.В. папку з документами щодо провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" та виконання арбітражним керуючим Зубком А.М. повноважень ліквідатора. В акті зазначено про те, що бухгалтерська та інша документація, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута не передаються у зв'язку із тим, що вони не були передані арбітражному керуючому Зубку А.М. відповідними посадовими особами ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор".
У зв'язку з чим ліквідатором - арбітражним керуючим Приходько Д.В. також направлявся запит №01-28/289 від 09.10.2023 на адресу директора Товариства ОСОБА_1 про надання інформації та про передачу бухгалтерської і іншої документації, документів трудового архіву, що підлягають довготривалому зберіганню. Вказаний запит залишилися без відповіді.
Отже з вказаного вбачається, що у встановлений частиною другою статті 59 КУзПБ строк, посадовими особами банкрута ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор", а саме керівником Лук'яненко Т.В. не виконано вказаних приписів законодавства та не передано бухгалтерську та іншу документацію господарської та фінансової діяльності банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ані арбітражному керуючому Зубку А.М., ані арбітражному керуючому - ліквідатору Приходько Д.В.
Інформація щодо діяльності Товариства банкрута, обліку його діяльності тощо встановлена ліквідатором на підставі скерованих ним запитів до уповноважених органів та отриманих відповідей, а також отримана із офіційних джерел, які є у загальному доступі на Інтернет-сайтах.
На час здійснення ліквідаційної процедури, докази перебування Товариства за місцем його реєстрації відсутні.
Судом досліджено долучену ліквідатором до заяви фінансову звітність боржника, згідно з якою станом на 31.12.2020:
- в рядку 1100 «Запаси» та 1103 «У тому числі готова продукція» містяться відомості про наявність активів на суму 3882,2 тис.грн та 2082,8 тис.грн;
- в рядку 1125 «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» містяться відомості про наявність активу на суму 1050,1 тис.грн;
- в рядку 1155 «Інша поточна дебіторська заборгованість» містяться відомості про наявність активу на суму 4586,3 тис.грн;
- в рядку 1170 «Витрати майбутніх періодів» містяться відомості про наявність активу на суму 5214,9 тис.грн;
Отже станом на останню звітну дату, яка передувала відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" (06.05.2021), товариство мало активи у вигляді дебіторської заборгованості та запасів на суму понад 14733,6 тис.грн.
Поряд з цим, судом також встановлено, що згідно з наказом №2 від 20.10.2023 ліквідатором було призначено проведення інвентаризації активів підприємства, за результатами якої складені інвентаризаційні описи, акти та встановлено, що основні засоби - відсутні; товарно-матеріальні цінності - відсутні; грошові кошти - відсутні; дебіторська заборгованість - відсутня; кредиторська заборгованість становить - 3 564 258,19грн.
Зазначені обставини стали підставою для звернення ліквідатором Боржника із заявою в порядку частини 2 статті 61 КУзПБ про покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Боржника у цій справі.
Суд зазначає про те, що факт наявності ознак доведення до банкрутства боржника, на якому наполягає ліквідатор, повинен бути підтверджений доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України.
Встановлення ознак доведення до банкрутства визначається Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємств та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) (надалі - Методичні рекомендації).
Згідно Статуту ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор", затвердженого рішенням загальним зборів учасників товариства від 12.07.2018 (протокол №12/07/2018 від 12.07.2018), визначено наступні повноваження та обов'язки учасника та керівника товариства, а саме:
Пунктом 3.2 Статуту визначено, що учасники Товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому чинним законодавством України та установчими документами товариства,
Згідно з пунктом 3.3. Статуту учасники Товариства зобов'язані дотримуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установленими документами; не розголошувати комерційну та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено чинним законодавством України та установчими документами товариства.
Пунктом 10.1. Статуту визначено, що управління товариством здійснюють: Загальні збори учасників Товариства (вищий орган управління); Директор (виконавчий орган); Наглядова рада (у разі створення).
Згідно з пунктом 10.14 Статуту до компетенції Директора товариства належить вирішення всіх питань діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Загальних зборів учасників Товариства, зокрема:
- здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства і несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, розподіляє обов'язки керівниками структурних підрозділів і визначає їх повноваження у розв'язані завдань діяльності Товариства;
- виконує завдання та функції, покладені на нього цим Статутом та контрактом, якщо такий укладався;
- забезпечує виконання поточних і перспективних планів Товариства тощо.
Суд, аналізуючи визначений ліквідатором період (з 28.02.2021), коли керівником була ОСОБА_1 та врахувавши, що визначальним для покладення субсидіарної відповідальності є використання суб'єктами належних їм суб'єктивних прав на шкоду інтересам боржника та кредиторів, що призвело до неплатоспроможності боржника та неможливості задоволення вимог кредиторів, дійшов таких висновків:
Основна заборгованість підприємства боржника - ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор", на підставі якої було відкрито провадження у даній справі про банкрутство боржника, за правилами закону виникла не у зазначений період. Водночас у боржника наявні поточні зобов'язання перед ініціюючим кредитором, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів.
При цьому, станом на останню звітну дату, яка передувала відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" (06.05.2021) на товаристві обліковувались активи у розмірі понад 14733,6 тис.грн (в тому числі дебіторська заборгованість у сумі 4586,3 тис.грн).
Однак, керівник боржника ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" ОСОБА_1 жодних дій для стягнення цих коштів на користь ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" не вчиняли, не передала ліквідатору первинну документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника, не забезпечила збереження майна та майнових активів боржника, що призвело фактично до втрати цих активів товариства. Матеріали справи не містять доказів вчинення дій щодо своєчасного примусового повернення дебіторської заборгованості Товариству боржника. Документального підтвердження причин не передання керівником боржника документів, цінностей та невжиття заходів задля повернення дебіторської заборгованості матеріали справи також не містять.
Така бездіяльність керівника ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" ОСОБА_1 , перебуває в безпосередньому причинновому зв'язку з його наступною неплатоспроможністю, оскільки залишило боржника без будь-яких активів, за рахунок яких можливо погасити вимоги кредиторів.
Розмір вимог ініціюючого кредитора Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" до Боржника становить 3 564 258,19 грн і за рахунок втрачених активів (сум дебіторської заборгованості та запасів) у вказаний період можна було б частково погасити вказані вимоги кредитора.
Розмір субсидіарної відповідальності (3 564 258,19 грн), яку ліквідатор просить покласти на відповідача, відповідає визнаній судом заборгованості банкрута перед кредитором.
З урахуванням встановленого, очевидним є висновок про те, що сукупність зазначених обставин та бездіяльності відповідача, попри обов'язок власника та керівника Боржника передбачити можливість настання негативних для товариства щодо втрати майна та вчинити передбачені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання його банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок власного майна боржника.
При цьому судом враховано, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, притаманною ознакою якого є те, що на особу, яка є відповідачем, покладено обов'язок спростування доводів та аргументів, викладених у позові. Така особа повинна доказати відсутність своєї вини.
Однак, відповідачем не надано доказів на спростування обставин, наведених ліквідатором боржника у поданій заяві. Відповідачем не доведено, що ним було вчинено всі належні дії для не вчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди.
У силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.
Водночас, відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав.
Надавши оцінку доводам та доказам, поданим ліквідатором в обґрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Дорожнє підприємство "Алькор" - арбітражного керуючого Приходька Д.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір" (правова позиція Верховного Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 20.10.2022 по справі № 911/3554/17 (911/401/21)).
Керуючись статтями 2, 7, 59, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, статями 3, 12, 74, 76-79, 86, 232, 236-238, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" - арбітражного керуючого Приходька Д.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на керівника боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" (код ЄДРПОУ: 39507877) в розмірі 3 564 258,19 грн на керівника боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" (85003, Україна, Донецька обл., місто Добропілля, вулиця Пушкіна, будинок 34; код ЄДРПОУ: 39507877) грошові кошти у розмірі 3 564 258,19 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор".
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2025.
Суддя М.О. Лейба