вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
25.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4421/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача-1: Ромасько Є.В.
від позивача-2: Ромасько Є.В.
від відповідача: Оніщенко В.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом позивача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, будинок 18, квартира 51; ідентифікаційний код 44634250)
та позивача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" (49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шепарда Алана, будинок 14, секція 3, квартира 96; ідентифікаційний код 42036390)
до відповідача Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 2; ідентифікаційний код 20306037)
про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу
І. СУТЬ СПОРУ
1.1. Стислий виклад позиції позивача-1
Позивач-1 вважає рішення Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/65-р/к від 10.06.2025 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, під час розгляду справи №54/124-24 відповідачем неповно з'ясовано фактичні обставини та зроблено помилкові висновки щодо наявності узгоджених антиконкурентних дій між ним та іншими учасниками публічної закупівлі.
Позивач-1 зазначає, що ним було самостійно сформовано та подано тендерну пропозицію відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та тендерної документації, а вчинення будь-яких узгоджених дій з іншим учасником закупівлі заперечується. Поведінка позивача-1 у процедурі закупівлі носила добросовісний, конкурентний характер та була спрямована на отримання перемоги на аукціоні.
На думку позивача-1, надані відповідачем докази не свідчать про наявність антиконкурентних узгоджених дій, а обставини, покладені в основу рішення, не підтверджують факт спотворення результатів торгів чи впливу на кінцеві результати закупівлі. З урахуванням викладеного, позивач-1 просить суд визнати рішення №54/65-р/к від 10.06.2025 незаконним та скасувати його у відповідній частині.
Крім того позивач-1 зазначає, що у даному випадку відповідачем було порушено статтю 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки відповідач порушив один із принципів адміністративної процедури: гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
1.2. Стислий виклад позиції позивача-2
Позивач-2 підтримує доводи позивача-1 та також вважає рішення Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/65-р/к від 10.06.2025 протиправним і таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі.
На думку позивача-2, відділення дійшло неправомірного висновку про вчинення антиконкурентних узгоджених дій, оскільки під час розгляду справи №54/124-24 відповідач не довів факту погодження поведінки позивача-2 з іншими суб'єктами господарювання при участі у процедурі закупівлі, а висновки про спотворення результатів торгів ґрунтуються на припущеннях та формальних співпадіннях окремих технічних та господарських обставин.
Позивач-2 наголошує, що самостійно готував та подавав тендерну пропозицію, здійснював господарську діяльність незалежно від інших учасників, а його участь у закупівлі відповідала принципам добросовісної конкуренції. Обставини, на які посилається відповідач, не підтверджують узгодженого характеру дій чи наявності мети спотворення конкуренції, а тому не є достатньою правовою підставою для кваліфікації дій позивача-2 як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Крім того зазначає, що у даному випадку відповідачем було порушено статтю 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки відповідач порушив один із принципів адміністративної процедури: гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
У зв'язку з цим позивач-2 просить суд визнати протиправним і скасувати рішення № 54/65-р/к від 10.06.2025 у частині, що стосується застосування санкцій до позивача-2.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи рішення адміністративної колегії №54/65-р/к від 10.06.2025 законним, обґрунтованим та прийнятим у межах повноважень, визначених Законом України "Про Антимонопольний комітет України" та Законом України "Про захист економічної конкуренції".
На думку відповідача, у ході розгляду справи №54/124-24 встановлено сукупність обставин, які не можуть бути випадковими чи обумовленими зовнішніми факторами, а свідчать про наявність антиконкурентних узгоджених дій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп", що призвели до спотворення результатів публічних торгів.
На підтвердження власної позиції відповідач посилається на взаємозв'язок між вказаними суб'єктами через спільне використання складських приміщень на умовах оренди, використання обома підприємствами однакових IP-адрес при участі у системі електронних закупівель "Prozorro"; наявність синхронних дій під час подання та коригування пропозицій у межах тієї ж процедури закупівлі та інші збіги, які не можуть бути випадковими.
Відповідач вказує, що наведені факти у своїй сукупності утворюють об'єктивні ознаки узгодженої поведінки, спрямованої на усунення реальної конкуренції. Твердження позивачів про самостійність дій є голослівними, оскільки жодних доказів для спростування встановлених відповідачем обставин ними не подано.
Відповідач також наголошує, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а суд відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не має підстав для визнання його протиправним.
Отже, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги позивачів є необґрунтованими і не підтверджуються належними доказами
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
11.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу, відповідно до якої позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про накладення штрафу №54/65-р/к від 10.06.2025 Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 справу №904/4421/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
18.08.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі, яке відбудеться 09.09.2025 о 11:20 год.
27.08.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив (вх. суду №37091/25 від 27.08.2025) на позовну заяву.
08.09.2025 до господарського суду від представника позивачів-1,2 до господарського суду надійшло клопотання (вх. суду №38833/25 від 08.09.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи.
08.09.2025 ухвалою господарського суду виправлено описку, допущену у вступній та описовій частинах ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 у справі №904/4421/25.
09.09.2025 у підготовче засідання в режимі відеоконференції з'явився повноважний представник відповідача. Повноважний представник позивачів-1,2 у вказане підготовче засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.
У вказаному підготовчому засіданні обговорені питання, що стосуються виконання завдань підготовчого засідання, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання представника позивачів-1,2 (вх. суду №38833/25 від 08.09.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Суд за результатами розгляду клопотання представника позивача (вх. суду №№38833/25 від 08.09.2025) протокольно вирішив задовольнити дане клопотання та відкласти підготовче судове засідання на 23.09.2025 о 14:30 год.
09.09.2025 ухвалою суду відкладено підготовче судове засідання на 23.09.2025.
22.09.2025 до господарського суду від представника позивачів-1,2 до господарського суду надійшло клопотання (вх. суду №41242/25 від 22.09.2025) про відкладення розгляду справи.
23.09.2025 до господарського суду від представника відповідача надійшла заява (вх. суду №41562/25 від 23.09.2025), відповідно до якої представник відповідача просить суд провести підготовче судове засідання за відсутності уповноваженого представника відповідача.
23.09.2025 у судове засідання повноважні представники учасників не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
23.09.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 07.10.2025 о 12:00 год.
07.10.2025 у підготовче судове засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідача.
07.10.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2025 о 12:00 год.
05.11.2025 до господарського суду від представника позивачів-1,2 надійшло клопотання (вх. суду №48695/25 від 05.11.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи.
06.11.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. суду №48779/25 від 05.11.2025) по справі.
06.11.2025 у судове засідання з'явився повноважний представник відповідача. Повноважні представники позивачів-1,2 у вказане підготовче засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання представника позивачів-1,2 (вх. суду №48695/25 від 05.11.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Суд за результатами розгляду клопотання представника позивача (вх. суду №48695/25 від 05.11.2025) протокольно вирішив задовольнити дане клопотання та відкласти розгляд справи по суті на 13.11.2025 о 12:30 год.
06.11.2025 ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи по суті в межах розумного строку на 13.11.2025 о 12:30 год. та відкладено розгляд клопотання представника відповідача про долучення додаткових пояснень до матеріалів справи, викладеного в поясненнях (вх. суду №48779/25 від 06.11.2025), до розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться 13.11.2025 о 12:30 год.
13.11.2025 у судове засідання з'явилися повноважні представники позивачів та відповідача.
У даному судовому засіданні представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи додаткові пояснення (вх суду №48779/25 від 06.11.2025) з додатками. Представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Суд, заслухавши думку сторін, протокольно задовольнив клопотання представника відповідача та долучив до матеріалів справи додаткові пояснення (вх суду №48779/25 від 06.11.2025) з додатками.
Представник позивача усно заявив клопотання про необхідність відкласти дане судове засідання з метою подання адвокатських запитів до поштового перевізника АТ "Укрпошти" з метою отримання інформації щодо листа від 20.12.2024 №54-02/3693е (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером №0600995769724) та листа від 20.12.2024 №54-02/3694е (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек номером № 0600995768086).
Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання представника позивача.
Суд, заслухавши представника позивача, прийшов до висновку щодо задоволення усного клопотання представника позивача та необхідності відкласти розгляд справи по суті, з метою надати сторонам скористатися процесуальними правами та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності сторін.
Суд узгодив із представниками сторін дату та час наступного судового засідання, а саме: 25.11.2025 о 12:00.
13.11.2025 ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи по суті в межах розумного строку на 25.11.2025 о 12:00 год.
25.11.2025 до господарського суду від представника позивачів-1,2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №51904/25 від 25.11.2025) про витребування доказів.
25.11.2025 у судове засідання з'явилися повноважні представники позивачів-1,2 та відповідача.
У вказаному судовому засіданні господарським судом протокольно відмовлено у задоволенні клопотання від представника позивачів-1,2 (вх. суду №51904/25 від 25.11.2025) про витребування доказів з огляду на подання вказаного клопотання на стадії розгляду справи по суті та недотримання позивачем вимог процесуального закону щодо зобов'язання позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або додати до позову клопотання про витребування таких доказів.
25.11.2025 у судовому засіданні за наслідками розгляду справи по суті оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з оскарженням рішення Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/65-р/к від 10.06.2025, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" визнано такими, що вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, та накладено штрафи згідно.
Позивачі-1,2 вважають, що вказане рішення є протиправним та необґрунтованим, оскільки під час розгляду справи №54/124-24 відповідачем не було повно та всебічно досліджено обставини, а встановлені факти не свідчать про узгоджений характер дій та спотворення конкуренції. Позивачі-1,2 наполягають, що тендерна пропозиція готувалася та подавалася самостійно, а співпадіння технічних ознак не є доказом змови, також посилалися на процесуальні порушення, допущені відповідачем.
Відповідач заперечує проти позову та вказує, що сукупність встановлених ознак свідчить про узгоджені антиконкурентні дії сторін.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт участі позивачів-1,2 у процедурі закупівлі № UA-2023-10-30-011453-a.
(2) Фактичні дії позивачів-1,2 при підготовці та поданні тендерних пропозицій та їх характер.
(3) Наявність чи відсутність технічних, економічних та інших зв'язків між позивачами під час участі у закупівлі.
(4) Наявність підстав, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для скасування спірного рішення.
1. Участь позивачів-1,2 у процедурі закупівлі № UA-2023-10-30-011453-a.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філія "УГВ-Сервіс" (далі - замовник) оголошено процедуру відкритих торгів за ідентифікатором закупівлі UA-2023-10-30-011453-a щодо придбання товарів за кодом ДК 021:2015-42910000-8 (Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації). Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи оголошенням про проведення відкритих торгів (а.с. 29-32).
Згідно із спірним рішенням №54/65-р/к від 10.06.2025 (а.с.13-27) до участі у зазначеній процедурі публічних закупівель було подано тендерні пропозиції, зокрема, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп". Обидва позивачі зареєструвалися як учасники торгів, завантажили тендерні пропозиції та подали необхідні документи відповідно до вимог тендерної документації.
За результатами автоматичної оцінки пропозицій система визначила найбільш економічно вигідною пропозицію позивача-2, за наслідком чого замовником було укладено договір поставки. Тендерна пропозиція позивача-1 участі у подальшій кваліфікації не брала, оскільки її цінові показники не були найнижчими.
Вказаним підтверджується участь позивачів-1,2 у процедурі закупівлі № UA-2023-10-30-011453-a, як суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія Закону України "Про захист економічної конкуренції". Дана обставина сторонами у справі не заперечується.
2. Дії позивачів-1,2 при підготовці та поданні тендерних пропозицій та їх характер.
Відповідно до вказаного рішення Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення №54/65-р/к від 10.06.2025 вбачається, що для участі у процедурі закупівлі UA-2023-10-30-011453-a кожен із позивачів сформував та подав окремий пакет тендерних документів через електронну систему закупівель "Prozorro", завантаживши відповідні файли у встановлені строки та здійснивши необхідні процедурні дії, передбачені тендерною документацією.
Позивачі-1,2 стверджують, що тендерні пропозиції готувалися ними самостійно, без узгодження умов участі із будь-якими іншими суб'єктами господарювання. За твердженням позивачів, підготовка документів здійснювалася їх працівниками та з використанням їхніх внутрішніх ресурсів, а технічні співпадіння, зафіксовані відповідачем, є випадковими та зумовлені особливостями функціонування мережевої інфраструктури та електронного майданчика.
Водночас зі спірного рішення №54/65-р/к від 10.06.2025 вбачається, що відповідач дійшов висновку про ознаки узгодженості дій позивачів при участі у процедурі закупівлі, зокрема у зв'язку з:
- використанням однакових IP-адрес під час подання тендерних пропозицій та здійснення технічних дій у системі, що, зокрема, підтверджується листами: №206/01/607/04 від 25.03.2024 та №179 від 03.04.2024 (а.с. 81-82);
- синхронністю завантаження документів та внесення змін у тендерні пропозиції, що зокрема підтверджується листом №179 від 03.04.2024 (а.с. 81-82);
- наявністю господарських зв'язків між позивачами та спільного доступу до певних ресурсів, зокрема, суборенда приміщень за однією адресою та у одного контрагента, що підтверджується відповідними договорами суборенди, укладеними в один день (а.с.86 на звороті - 88).
При цьому позивачі-1,2 заперечують висновки та вказують, що такі обставини не можуть свідчити про узгодженість їхніх дій, а наявні технічні збіги не створюють причинно-наслідкового зв'язку із можливим впливом на результати закупівлі.
3. Наявність чи відсутність технічних, економічних та інших зв'язків між позивачами під час участі у закупівлі.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що при встановленні наявності узгоджених дій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" відповідачем оцінювалися ознаки технічних, організаційно-економічних та господарських зв'язків між позивачами.
Зокрема, відповідач у вказаному рішенні вказав на такі обставини, що, на його думку, свідчать про взаємозв'язок компаній:
- використання обома позивачами однієї IP-адреси під час: завантаження тендерних пропозицій; оплати за участь; проведення банківських операцій;
- одночасність подання та редагування документів у системі "Prozorro";
- спільний доступ до інтернет-мережі, що надавалась орендодавцем обом суб'єктам (суборенда складського приміщення в одного суборендодавця);
- наявність господарських операцій між позивачами, у тому числі перерахування коштів один одному;
- надання позик один одному та інші фінансові взаємодії;
- схожі властивості завантажених файлів (метадані), ідентичні назви файлів.
Натомість позивачі-1,2 заперечують наявність будь-яких узгоджених антиконкурентних дій та вказують, що:
- ведення господарських операцій саме по собі не свідчить про координацію дій на торгах;
- суборенда приміщень у одного контрагента не означає узгоджену поведінку;
- використання однакової IP-адреси пояснюється технічними особливостями доступу до інтернету, що надавав орендодавець, і не є доказом обміну інформацією;
- синхронність окремих дій у системі не свідчить про змову, а обумовлена вимогами тендерної процедури та строками завантаження документів.
Позивачі наполягають на відсутності причинно-наслідкових зв'язків між вказаними ознаками й можливим впливом на результати закупівлі. Також зазначають, що їх пропозиції не взаємодіяли, вони не погоджували цінових пропозицій, а конкуренція була реальною, оскільки переможцем став лише один з учасників, без участі іншого у кваліфікації.
4. Наявність підстав, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для скасування спірного рішення.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України може бути визнано недійсним у разі, якщо:
- неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи;
- обставини, які мають значення для справи, не доведені;
- висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи;
- порушено норми матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване рішення адміністративної колегії прийнято за результатами розгляду матеріалів справи №54/124-24, у ході якого відповідачем досліджено технічні, організаційні та господарські зв'язки між позивачами, зокрема спільність IP-адрес, синхронність дій при поданні тендерних пропозицій, здійснення господарських операцій та суборенди приміщення. На підставі сукупності цих обставин відповідач дійшов висновку про наявність ознак антиконкурентних узгоджених дій.
Позивачі-1,2, натомість, стверджують, що такі обставини не є достатніми для встановлення порушення, мають альтернативне пояснення та не підтверджують наявність спільного умислу, направленого на спотворення результатів торгів. Позивачі вважають, що відповідачем не було досліджено їх пояснення, а також не враховано технічну природу спільного доступу до мережі для користування системою "Prozorro", господарський характер фінансових операцій між сторонами та інші фактори.
Додатково позивачі-1, 2 наголошують, що під час розгляду відповідачем справи, останнім допущено істотні порушення процедури, передбаченої статтею 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, не вжито належних заходів щодо повідомлення осіб про розгляд справи, тим самим не забезпечено права позивачів-1,2 на участь у розгляді справи.
Позивачі-1,2 також зазначають, що відсутність їхньої участі у процедурі розгляду справи прямо вплинула на якість та повноту дослідження доказів, оскільки відповідач не мав можливості отримати їхні пояснення щодо технічних збігів та об'єктивних причин взаємопов'язаних дій, які були неправильно кваліфіковані як узгоджена антиконкурентна поведінка.
Таким чином, встановлення наявності або відсутності підстав, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для скасування рішення відповідача є предметом спору та у даній справі та підлягає оцінці суду з урахуванням усіх наявних доказів у їх сукупності.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" одним із основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пунктів 1-5 частині 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
За змістом пунктів 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації.
Під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів (частина 1 статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Отже, чинне законодавство не обмежує здійснення територіальним відділенням Антимонопольного комітету України контрольних функцій щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель виключно такою формою діяльності як перевірка і не передбачає обмежень для отримання ним від суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування тощо відповідної інформації у порядку проведення ним розслідування або дослідження у справах та прийняття за їх наслідками відповідних рішень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Статтею 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.
Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Згідно із пунктом 1 статті 50 вказаного Закону одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Частиною 1 статті 6 цього Закону визначено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 50 вказаного Закону).
Згідно зі статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 10.06.2025 прийнято рішення №54/65-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу", відповідно до якого визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю товарів за кодом ДК 021:2015-42910000-8 (Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації), проведених Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філія "УГВ-Сервіс" за допомогою електронної системи публічних закупівель "Prozorro".
Відповідачем проведено дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп", які полягають в узгодженій поведінці під час підготовки та участі у процедурі закупівель, проведених за допомогою електронного порталу публічних закупівель "Prozorro" за ідентифікатором закупівлі в системі UA-2023-10-30-011453-a.
У вказаному рішенні зазначено, що аналіз матеріалів справи №54/124-24 свідчить про узгоджену поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" під час підготовки та участі у торгах, що підтверджується наступним:
1) Використання однієї ІР-адреси:
За інформацією Державного підприємства "Прозорро" (лист №206/01/607/04 від 25.03.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" подавали свої початкові пропозиції на торги з авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарттендер".
Відповідно до інформації Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (лист №179 від 03.04.2024), відповідачі на авторизованому електронному майданчику SmartTender.biz здійснювали вхід до своїх особистих кабінетів з однієї ІР-адреси на одному авторизованому електронному майданчику входили до своїх особистих кабінетів та подавали/завантажували тендерні пропозиції.
2) Синхронність дій під час подання та коригування тендерних пропозицій.
Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" №179 від 03.04.2024, подання та завантаження документів, а також проведення окремих технічних дій у системі здійснювалось позивачами у близькі проміжки часу в рамках одного дня (за п'ять днів до кінцевого строку подання пропозицій).
3) Суборенда одного приміщення у спільного контрагента.
Позивачі уклали договори суборенди із одним суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Оланво" за однією адресою - вулиця Братів Пятигорських, будинок 24 у місті Дніпро та в один день - 02.01.2023 (а.с. 86 зворот-88), що, згідно із висновками відповідача, вказує на можливість спільного доступу до технічних засобів, мережевої інфраструктури та наявності узгоджених дій.
4) Схожість електронних властивостей файлів тендерних пропозицій.
Відповідач зазначає про однакові параметри метаданих файлів, що були подані у складі тендерних пропозицій, що, на його переконання, може свідчити про підготовку документів із використанням однакового технічного обладнання та програмного забезпечення.
У оскаржуваному рішенні зроблено висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" узгодили свою поведінку під час проведення та участі у торгах, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї поведінки. Така координація поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" призвела до усунення між ними конкуренції під час підготовки та участі у торгах. Вказані факти в сукупності свідчать про те, що на стадії підготовки своїх тендерних пропозицій відповідачі були обізнані щодо тендерних пропозицій один одного, що дозволило їм забезпечити перемогу у відкритих торгах певному суб'єкту господарювання. Отже, у діях Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" вбачається узгодження дій, які усували конкуренцію між ними під час підготовки та участі у торгах. Тобто, встановленими у справі №54/124-24 обставинами в їх сукупності доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" вчинили антиконкурентні узгоджені дії під час підготовки та участі у торгах.
На підставі зібраної інформації та аналізу документів Адміністративною колегією Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 10.06.2025 прийнято рішення №54/65-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу", відповідно до якого:
- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" вчинили порушення, передбачене, пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" за допомогою електронної системи публічних закупівель "Prozorro" на закупівлю товарів: "Фільтр масляний", "Фільтр паливний", "Фільтр повітряний грубої очистки", "Фільтр повітряний тонкої очистки", "Фільтр повітряний", "Фільтр паливний тонкої очистки", "Фільтр сепаратор паливний", ДК 021:2015:42910000-8: Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації за оголошенням UA-2023-10-30-011453-a;
- за порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" штраф у розмірі 68000,00 грн;
- за порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" штраф у розмірі 68000,00 грн.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в рішенні щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів закупівель, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" звернулися з позовом про визнання недійсним та скасування даного рішення.
Позивачі-1,2 вказують, що оскаржуване рішення прийняте без повного та всебічного дослідження обставин справи, а встановлені відповідачем технічні та господарські зв'язки між ними не свідчать про узгодженість поведінки під час участі у закупівлі та мають об'єктивне альтернативне пояснення.
Позивачі-1,2 наголошують, що відповідач не довів наявності спільного умислу та координованої поведінки, а висновки про антиконкурентні узгоджені дії ґрунтуються на припущеннях, формальних збігах та неперевірених технічних параметрах, що не створюють достатніх підстав для кваліфікації порушення.
Вирішуючи питання правової оцінки оскаржуваного позивачем рішення адміністративної колегії, суд враховує висновки Верховного Суду, який звертає увагу на те, що під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, господарським судам належить здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності. Тобто, питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 18.06.2020 у справі № 910/7491/19, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 28.05.2020 у справі № 910/7490/19).
Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.03.2019 у справі № 914/2554/16 зазначив, що суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України.
Суд, перевіряючи рішення Антимонопольного комітету України на відповідність закріпленим статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставам для його зміни, скасування чи визнання недійсним, не втручається у дискрецію Антимонопольного комітету України поза межами перевірки за наявними обставинами.
Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and others v. Sweden") Європейський суд з прав людини наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Здійснений судом аналіз та оцінка поведінки, а саме: подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" своїх тендерних пропозицій з однієї ІР-адреси на одному авторизованому майданчику SmartTender.biz, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарттендер"; використанням одних і тих самих ІР-адрес; подачею тендерних пропозицій в один день та з одного авторизованого електронного майданчика; перерахування коштів електронному майданчику в один день із різницею в часі лише 19 хвилин, наявністю господарських відносин; наявністю фінансової допомоги; схожими унікальними властивостями завантажених файлів; однакових параметрів PDF-файлів (в тому числі їх назви), поданих у складі тендерних пропозицій; здійснення суборенди приміщень за однією адресою у одного контрагента та укладення таких договорів суборенди в один день, вказує що зазначені обставини у своїй сукупності достатні для висновку про узгодженість поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп".
Вказаним спростовуються доводи позивачів-1,2 про відсутність переконливих доказів щодо наявності замислів спотворити результати торгів, діючи узгоджено під час їх проведення. Суд звертає увагу, що фактично позивачі-1,2 зазначають про недоведеність обставин, зазначених у оскаржуваному рішенні, вважаючи їх припущеннями, але при цьому не надають жодного доказу на спростування наведеного.
Суд звертає увагу, що саме сукупність обставин, наведених у рішенні антимонопольного комітету, і не спростованих позивачами-1,2, дає можливість зробити висновок про наявність узгоджених антиконкурентних дій.
За наслідком дослідження оскаржуваного рішення адміністративної колегії, суд доходить висновку, що виявлені адміністративною колегією порушення не можуть бути випадковими, а відтак підтверджують факт узгодження учасниками торгів своїх дій, які є антиконкурентними.
За таких обставин суд знаходить належним чином обґрунтованим рішення відповідача про узгодженість поведінки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп", які призвели до спотворення результатів торгів під час підготовки та участі в закупівлях, що свідчить, у свою чергу, про вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом першим статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеного пунктом 4 частини другої статті 6 цього Закону.
Змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність пропонування кожним з учасників кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов тендерних пропозицій, усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.
Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише поданими пропозиціями, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.
Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже, спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається за наявності лише справжньої конкуренції (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/8399/19, 23.01.2020 у справі №922/1539/19, від 05.12.2019 у справі №910/3095/19).
Вирішуючи питання правомірності застосування відповідачем до позивача штрафу, суд враховує, що за порушення, які передбачені, зокрема, пунктом 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною 2 статті 52 цього Закону.
Так, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Відповідно до частини 5 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладений на позивача штраф відповідає нормативним положенням статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Позивачем, у свою чергу, не спростовано фактів, встановлених в оскаржуваному рішенні та не надано суду доказів у підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Отже, дослідивши надані сторонами докази у справі, господарський суд доходить висновку, що зібрані відповідачем при розгляді справи № 54/83-21, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем під час розгляду даної справи.
Стосовно дотримання відповідачем норм процесуального права під час розгляду справи та прийняття спірного рішення, господарський суд зазначає наступне.
Згідно із частинами 2,3 статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право:
- ознайомлюватися з матеріалами справи, знімати копії (фотокопії) з матеріалів справи та робити виписки (крім інформації з обмеженим доступом та інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) - після одержання копії подання з попередніми висновками у справі (витягу з подання, що не містить інформації з обмеженим доступом та інформації, визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи);
- наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу;
- одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі);
- оскаржувати рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України у порядку, визначеному законом;
- користуватися послугами перекладача;
- інші права, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, передбачено, підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази та надані сторонами пояснення, господарський суд відхиляє доводи позивачів-1,2 щодо порушення відповідачем вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема щодо неналежного повідомлення їх про перебіг розгляду справи №54/124-24, з огляду на наступне.
Копії Розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 19.12.2024 № 54/131-рп/к надіслані:
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" листом від 20.12.2024 №54-02/3693е (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером № 0600995769724), який повернувся до Відділення з позначкою «за закінченням терміну зберігання»;
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" листом від 20.12.2024 №54-02/3694е (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером № 0600995768086), який отримано 07.01.2025.
Зважаючи на тісні економічні зв'язки між позивачами, суд доходить висновку, що вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" листа від 20.12.2024 про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не могло бути невідомим іншому позивачу, оскільки стосувалося розгляду справи №54/124-24 щодо обох юридичних осіб одночасно.
У зв'язку із неможливістю вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" копії розпорядження про початок розгляду справи № 54/124-24, керуючись пунктом 1 розділу VII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв та справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (зі змінами), інформацію про початок розгляду справи №54/124-24 розміщено 20.01.2025 на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України (субсайті Відділення) за посиланням https://southeastmtv.amcu.gov.ua/news/do-uvahytov-spetsbudzapchastyna.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку розгляду заяв і справ, розпорядження вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів із дня розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України.
Крім того, матеріали адміністративного провадження містять належні докази направлення позивачам листа №54-02/2382е від 02.06.2025 про засідання адміністративної колегії (а.с. 161-163), а також докази того, що інформація про розгляд справи та засідання колегії була розміщена на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України (https://southeastmtv.amcu.gov.ua/news/informatsiia-pro-poperedni-vysnovky-u-spravi-54124-24-pro-porushennia-tov-spetsbudzapchastyna-ta-tov-import-lohistik-hrup-zakonodavstva-pro-zakhyst-ekonomichnoi-konkurentsii), що є загальнодоступним ресурсом.
Суд наголошує, що Закону України "Про захист економічної конкуренції" не зобов'язує відповідача забезпечувати фактичну участь сторін у розгляді справи; в той час обов'язком відповідача є створення можливості для такої участі шляхом належного інформування.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивачам-1,2 перешкоджали реалізувати інші процесуальні права, передбачені законом. Навпаки, аналіз спірного рішення свідчить, що відповідач діяв у межах наданих повноважень, дотримуючись установленої процедури розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, належно дослідив наявні докази та належним чином їх оцінив.
Суд також встановив, що інших процесуальних порушень, які могли б вплинути на зміст або законність спірного рішення, під час розгляду справи не виявлено. Документи, строки та послідовність дій відповідача відповідають вимогам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач забезпечив дотримання процедури розгляду справи, передбаченої законом, а заявлені позивачами-1,2 порушення не підтверджені належними доказами і не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/65-р/к від 10.06.2025 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" є законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим у суду відсутні підстави для його скасування.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.
V. Висновки Суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
Оцінивши докази у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позивачами не доведено наявності підстав, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для скасування оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивачів-1,2.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудзапчастина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістик Груп" до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 08.12.2025
Суддя Т.В. Іванова