вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5147/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Платонова Є.О.;
Земляна Л.Л.;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Ботвінко Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (м. Ірпінь Київської області)
до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (м. Кам'янське Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024 у загальному розмірі 12 283 080 грн. 11 коп.
та
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (м. Кам'янське Дніпропетровської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (м.Ірпінь Київської області)
про стягнення пені за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024 у розмірі 3 949 104 грн. 00 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з первісною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (далі - відповідач за первісним позовом) заборгованість за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024 у загальному розмірі 12 283 080 грн. 11 коп.
Ціна первісного позову складається з наступних сум:
- 10 574 399 грн. 49 коп. - основний борг;
- 958 896 грн. 21 коп. - пеня;
- 749 784 грн. 41 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані порушенням відповідачем за первісним позовом зобов'язань за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем за первісним позовом у період з 11.10.2024 по 13.03.2025 товару, внаслідок чого у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом утворилась заборгованість в сумі 10 574 399 грн. 49 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 7.2. договору, позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за загальний період прострочення з 11.11.2024 по 02.09.2025 в сумі 958 896 грн. 21 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом інфляційні втрати за загальний період з листопада 2024 року по червень 2025 року в сумі 749 784 грн. 41 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати в сумі 184 246 грн. 20 коп.
Ухвалою суду від 15.09.2025 первісну позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 07.10.2025.
Від відповідача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на первісну позовну заяву (вх. суду № 42810/25 від 30.09.2025), в якому він просить суд у задоволенні первісних позовних вимог відмовити у повному обсязі, а у випадку якщо суд дійде висновку про необхідність повного або часткового стягнення сум інфляційних втрат чи пені - зменшити розмір стягуваних сум на 90%. У відзиві відповідач за первісним позовом посилається на таке:
- незважаючи на те, що Специфікація № 3 датована 14.02.2024, датою її укладення слід вважати 27.02.2024, оскільки саме в цей день вона була направлена з підписами контрагента на адресу ПРАТ "Камет-Сталь"; отже, кінцевим терміном поставки товару за Специфікацією слід вважати 27.05.2024;
- станом на 27.05.2024 (останній день визначеного сторонами строку), жодну з позицій за Специфікацією № 3 до договору поставки № 24/55 від 19.01.2024 поставлено не було. У зв'язку з невиконанням відповідного зобов'язання, ПрАТ "Камет-Сталь" звернулося до ТОВ "НВО "СЗХНО" із запитом про хід виготовлення продукції за Специфікацією № 3 від 28.05.2024, на що останнє вперше, вже після спливу строку поставки, повідомило (лист №КО/10 від 30.05.2024), що неможливість виконання зобов'язання пов'язана з тим, що позивач все ще не отримав основні комплектуючі, необхідні для виготовлення товару. При цьому постачальник не повідомляв покупця про неможливість своєчасного виконання зобов'язання (істотні складнощі, пов'язані з його виконанням тощо) ані в 30-тиденний, ані в 60-тиденний, ані в будь-який інший розумний строк до настання граничного терміну виконання зобов'язання; повідомлення про неможливість виконання надійшло лише після спливу граничного строку, і не за власною ініціативою, а відповідаючи на запит покупця. Після цього, впродовж періоду кінця травня - початку жовтня 2024 року між сторонами велося постійне листування, спрямоване на забезпечення якомога швидшого виконання умов Специфікації та договору, організації суміжних процесів, підготовки та надання документів, що стосувалися поставки тощо;
- у зв'язку з тривалим невиконанням умов договору та Специфікації № 3, ПрАТ "Камет-Сталь" підготувало та направило на адресу ТОВ "НВО "СЗХНО" претензію № 51 від 01.10.2024 на суму 6 228 676 грн. 52 коп. Фактично, поставка відбулася не в 90-денний (обумовлений сторонами), а в 230-денний строк з моменту підписання Специфікації, що є істотним порушенням умов договору. Так, позицію № 4 Специфікації було поставлено 14.10.2024 (з простроченням у 140 днів), а позиції № 1-3, 5-7 - 15.10.2024 (з простроченням у 141 день), що підтверджується видатковими накладними та разовими перепустками на ввезення, що додаються до відзиву на позовну заяву;
- у подальшому, 13.11.2024, у зв'язку з невиконанням вимог претензії, а також з тим, що позивачем не було надано усіх пов'язаних з поставкою документів, визначених сторонами у договірному порядку, відповідачем було направлено повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції, що полягала в односторонньому утриманні суми неустойки, яку позивач відмовився сплатити добровільно, з вартості товару, яка підлягала сплаті відповідачем. За своєю правовою суттю зазначена оперативно-господарська санкція одночасно є заліком зустрічних однорідних вимог, що здійснюється за заявою однієї зі сторін. Позивач підтверджує факт отримання від відповідача відповідного повідомлення, воно не відкликалося відповідачем та, як правочин, не визнавалося недійсним та не скасовувалося в судовому порядку. Тобто, з огляду на презумпцію правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України) цей правочин є дійсним (правомірним). При цьому в частині неутриманої в односторонньому порядку вартості поставленого товару, відповідачем було виконано його зобов'язання з оплати та перераховано на користь позивача 2 650 814 грн. 43 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 4500073462 від 26.11.2024. Тобто, з належних позивачу за товар 8 898 109 грн. 92 коп. за Специфікацією № 3 до договору, 6 247 295 грн. 49 коп. було утримано відповідачем в односторонньому порядку на підставі пунктів 5.6., 7.3. договору у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару, а інші 2 650 814 грн. 43 коп. було перераховано на користь позивача. Все це свідчить про те, що у ПрАТ "Камет-Сталь" відсутня заборгованість перед ТОВ "НВО "СЗХНО", оскільки воно перерахувало позивачу належну йому частину оплати за Специфікацією № 3 до договору, а іншу частину утримало в односторонньому порядку у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з боку позивача. Цей факт так само унеможливлює стягнення з відповідача будь-яких інших сум, зокрема, штрафних санкцій, інфляційних втрат, 3% річних тощо;
- щодо неможливості своєчасного виконання зобов'язання внаслідок стверджувальної позивачем дії форс-мажорних обставин, відповідач зауважує, що сторони змін щодо строку виконання зобов'язання за Специфікацією № 3 до договору в письмовому порядку не вносили, що свідчить про те, що він дійсно сплив 27.05.2024. При цьому позивач до моменту спливу відповідного строку не повідомляв відповідача про будь-які складнощі, пов'язані з виконанням відповідного зобов'язання, про повну або часткову неможливість його виконання тощо. На цьому етапі ним також не повідомлялося про дію будь-яких форс-мажорних обставин. Вже після спливу відповідного строку, позивач повідомив відповідача, що неможливість своєчасного виконання зобов'язання, що пов'язана з проблемами транскордонної поставки матеріалів, необхідних для виготовлення товару, а саме: блокуванням транспортних засобів на митних переходах в Україну, поширенням випадків мобілізації водіїв транспортних засобів та у зв'язку з необхідністю провести незалежні випробування труб перед відвантаженням зі складу заводу-виробника. З цього приводу, відповідач вважає за необхідне зазначити, що: блокада митних кордонів України з країнами ЄС розпочалася ще на початку листопада 2023 року до початку 2024 року та підписання Специфікації № 3 між сторонами вже була загальновідомими явищем, яке позивач, при визначенні строку виконання зобов'язання, мав би врахувати; мобілізація водіїв до лав ЗСУ, як і будь-яких інших громадян України, що підлягають таким заходам, теж є загальновідомим явищем, вона розпочалася ще в лютому 2022 року, а її темпи є незмінно високими станом й на зараз, що так само мало бути враховано позивачем при визначенні строку виконання зобов'язання. Наведений позивачем по тексту позовної заяви випадок мобілізації саме того водія, що виконував транспортування матеріалів для виготовлення товарів, не підтверджується жодними доказами; проведення незалежних випробувань труб перед відвантаженням зі складу заводу виробника є обов'язковою процедурою, про яку позивачу, як підприємству, що довгий час займається виготовленням такого виду товару, мало бути відомо. В будь-якому разі, жодної конкретики щодо того, яким саме чином відповідні обставини негативно вплинули на своєчасність виконання зобов'язання позивач не надає, не вказує на очікуваний час транспортування матеріалу з-за кордону та його фактичну тривалість. Окрім цього, не надає жодних доказів самого факту існування вищеописаних обставин. Всі інші обставини, відображені в позовній заяві (зокрема довге очікування відповіді від ДП "НДТІ", тривале отримання інших документів), так само не підтверджуються жодними доказами, що, в свою чергу, свідчить про недоведеність неможливості своєчасного виконання зобов'язання. Відповідач вважає, що така неможливість якщо й існувала, то була спричинена виключно винною протиправною поведінкою позивача, що була виражена в його недбалості та необізнаності у особливостях процесів, пов'язаних з виконанням зобов'язання. Водночас, позивач про дію форс-мажорних обставин відповідача не повідомляв ані на момент транскордонного переміщення матеріалів, необхідних для виготовлення товару, ані на момент їх виготовлення. Лише наприкінці січня 2025 року, тобто більш ніж через 240 днів з дати очікуваної поставки, та більш ніж через 100 днів з моменту фактичної поставки, останнім було надано Сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати про дію форс-мажорних обставин № 1200-25-0180. При цьому згідно з вказаним сертифікатом, форс-мажорними обставинами визнано не вимушені затримки у транскордонному переміщенні матеріалів, необхідних для виготовлення товару, не мобілізація співробітників підприємства позивача, а стабілізаційні та аварійні відключення електропостачання. Вказаний документ є, фактично, єдиним доказом, наданим позивачем, на підтвердження неможливості своєчасного виконання зобов'язання. У той же час стабілізаційні відключення світла та електроенергії не могли вплинути на виконання етапу транскордонного переміщення матеріалів, необхідних для виготовлення товару. При цьому на момент спливу погодженого сторонами строку, саме на цьому етапі перебувало виконання зобов'язання. Єдиним етапом виконання зобов'язання, на який могли вплинути відповідні форс-мажорні обставини, є безпосередньо виготовлення товару. Водночас, позивач не надає конкретних доказів, що вказували б на те, що такі відключення дійсно постійно діяли протягом липня-серпня 2024 року саме на його підприємстві, не вказує на істотність їх впливу. Напроти, позивач у своїх листах, доданих до позовної заяви, неодноразово зазначав, що етап виготовлення товару пройшов набагато швидше, аніж ним очікувалося. За таких умов, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено дію форс-мажорних обставин на неможливість виконання зобов'язання достатніми доказами, а наданий ним Сертифікат про форс-мажорні обставини має бути оцінений критично з урахуванням відсутності інших доказів, а також вказівки в цьому Сертифікаті лише на стабілізаційні відключення світла та електроенергії. Таким чином, відповідач стверджує, що позивач не має підстав для звільнення від договірної відповідальності, зокрема, від застосованої до нього оперативно-господарської санкції;
- щодо надання документів на товар, що поставляється, відповідач зазначає таке. За твердженнями позивача відповідач негативно впливав на строк виконання зобов'язання, затягував його, зокрема, зобов'язавши позивача спочатку отримати документи від ДП "НДТІ" щодо якості матеріалів труби, і лише потім переходити до виготовлення товару. З цього приводу, відповідач зауважує про таке: по-перше, сторонами у пункті 10.3. Специфікації було погоджено, що постачальник забезпечує надання сертифікату саме на котельні труби (тобто на матеріал), а не лише на виготовлюваний ним товар і додатково деталізовано, що такий сертифікат має бути отримано саме від ДП "НДТІ"; по-друге, отримання сертифікату про якість труби та проведення її випробувань перед початком виробничого процесу видається цілком логічним, оскільки це дає можливість уникнути ситуації, за якої позивач витратив би свої часові, трудові та матеріальні ресурси на виробництво товару, однак в подальшому виявилося б, що матеріал, з якого було виготовлено товар, був неналежної якості, що призвело б до істотних витрат з боку обох сторін; по-третє, висновок спеціалізованої експертизи з боку ДП "НДТІ" був необхідним для митного оформлення матеріалів, що поставлялися, тож очевидно, що відповідна експертиза мала відбутися до початку виробничого процесу. При цьому обидві сторони визнають цей факт, що підтверджується листуванням з представником ТОВ "НВО "СЗХНО" у електронній пошті. Відповідач зазначає, що всі інші документи вимагалися відповідачем виключно в погодженому сторонами обсязі. Твердження про те, що "вимагання інших документів" було інструментом затягування процесу прийому товару не відповідає дійсності, оскільки навіть за відсутності окремих визначених сторонами документів, ПрАТ "Камет-Сталь" йшло назустріч позивачу та неодноразово виступало з ініціативою здійснити постачання товару в найшвидший можливий строк, незважаючи на те, що позивачем не було надано всіх документів, необхідних для здійснення приймання товару. Все вказане свідчить про те, що відповідач не здійснював будь-якого впливу, який міг би спричинити безпідставне затягування виконання зобов'язання, діяв виключно в межах погоджених сторонами договірних умов, і, більш того, сприяв належному та своєчасному виконанню зобов'язання з поставки. Тож, дії ПРАТ "Камет-Сталь" жодним чином не могли призвести до несвоєчасного його виконання;
- щодо застосування оперативно-господарської санкції, відповідач посилається на те, що кінцевим строком поставки товару було визначено 27.05.2024. Однак, всупереч умовам договору та Специфікації № 3 до нього, позицію № 4 Специфікації було поставлено 14.10.2024 (з простроченням у 140 днів), а позиції № 1-3, 5-7 - 15.10.2024 (з простроченням у 141 день), що підтверджується видатковими накладними та разовими перепустками на ввезення. З огляду на це, виходячи з пунктів 5.6. та 7.3. договору, відповідач розрахував суму неустойки за несвоєчасну поставку товару, визначив її на рівні 6 247 295 грн. 49 коп. та утримав в односторонньому порядку з належних позивачу до оплати сум, про що повідомив його шляхом надсилання повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції, яке надане позивачем у якості додатку до позовної заяви. З огляду на наведене, відповідач вважає що ним цілком правомірно застосовано оперативно-господарську санкцію, виражену в утримані неустойки покупцем в односторонньому безумовному порядку з суми, що підлягає оплаті на користь постачальника, оскільки ним у розумний строк та в належний спосіб повідомлено про це позивача, надано йому детальний розрахунок, що унеможливлює стягнення відповідних сум з відповідача за результатами судового розгляду позовної заяви;
- щодо інших заявлених позивачем сум відповідач зазначає, що, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач викладає обставини виникнення заборгованості, яку відповідач не визнає, лише в частині виконання Специфікації № 3 до договору поставки № 24/55 від 19.01.2024. При цьому загальна вартість товару, що поставлявся за цієї Специфікацією становить 8 898 109 грн. 92 коп., однак розмір позовних вимог лише в частині суми заборгованості визначений позивачем на рівні 10 574 399 грн. 49 коп. Відповідач відповідну заборгованість не визнає, оскільки не розуміє чому її розмір визначено саме на такому рівні, так як розрахунки позивача не містять достатньої деталізації щодо того коли саме та чому у відповідача виникли зобов'язання з оплати. Відповідач вказує на те, що імовірно, розмір позовних вимог визначено згідно з наданою позивачем копією акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ "НВО "СЗХНО" та ПрАТ "Камет-Сталь", однак, відповідач вважає, що вказаний документ є лише проєктом Акту звірки, він, як і зазначені в ньому дані, не визнаються ПрАТ "Камет-Сталь". За таких умов, виходячи з того, що цей Акт звірки не було підписано з боку відповідача, а позивач не надає ані пояснень, ані первинних документів, що могли б обґрунтувати виникнення цієї заборгованості, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не мають бути задоволені судом. Окрім цього, відповідач зауважує, що позивачем заявлено також стягнення інфляційних втрат та пені, однак ані їх нарахування, ані їх стягнення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки в частині оплати за товар за Специфікацією № 3: 1) 6 247 295 грн. 49 коп. було утримано відповідачем в односторонньому порядку на підставі пунктів 5.6., 7.3. договору у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару; 2) 2 650 814 грн. 43 коп. було перераховано на користь позивача, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією; 3) документів, що могли б підтвердити виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в будь-якому іншому розмірі, а також за іншими договірними документами (зокрема за іншими Специфікаціями), позивач не надає, що робить такі вимоги недоведеними, необґрунтованими та безпідставними. Тобто, нарахування будь-яких сум (інфляційних втрат чи штрафних санкцій) на суму заборгованості є неможливим, оскільки позивачем не доведено наявності у відповідача іншої заборгованості, не пояснюється коли у нього виник обов'язок з оплати тощо;
- відповідач заперечує наявність боргу перед позивачем, але на випадок, якщо суд прийде до висновку, що існують підстави для задоволення (у тому числі часткового) вимог позивача щодо стягнення інфляційних втрат та пені, то при визначенні кінцевої суми стягнення, просить зменшити їх розмір з огляду на таке: позивач не зазначає про те, що йому було завдано збитків внаслідок недоотримання ним оплати за Специфікацією № 3 до договору. Більш того, це "недоотримання" стало прямим наслідком неналежного виконання зобов'язання з боку позивача і було зумовлене одностороннім утриманням з боку відповідача суми нарахованих штрафних санкцій, що цілком відповідає погодженим сторонами договірним умовам. При цьому фактично поставку товару було здійснено зі значною затримкою - фактичний строк виконання зобов'язання у 2,5 рази перевищує узгоджений між сторонами. За таких умов, відповідач просить суд, з урахуванням відсутності надання позивачем доказів понесення збитків; істотним порушенням умов зобов'язання саме з його боку; а також іншими обставинами, що мають значення (зокрема високим рівнем мобілізації співробітників ПРАТ "Камет-Сталь" до лав ЗСУ) зменшити розмір стягуваних нарахованих позивачем сум інфляційних втрат та пені на 90%.
У подальшому 30.09.2025 до суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 5236/25 від 30.09.2025) Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь", в якій він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" пеню за договором поставки №24/55 від 19.01.2024 у розмірі 3 949 104 грн. 00 коп.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024 в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого, на підставі пункту 7.3. договору, позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 25.09.2024 по 13.03.2025 в сумі 3 949 104 грн. 00 коп. Також позивач за зустрічним позовом просить суд понесені ним судові витрати покласти на відповідача за зустрічними позовом.
Зустрічну позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 зустрічну позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Від Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 42838/25 від 01.10.2025), в якій заявник просить суд надати можливість представнику товариства прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.10.2025 заяву Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" про участь у судовому засіданні його представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від позивача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на первісну позовну заяву (вх. суду № 43495/25 від 06.10.2025), в якій позивач за первісним позовом просить суд первісні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- відповідач в своїх інтересах і всупереч фактичним обставинам справи приховує від свого представника, що листування та обговорення різноманітних деталей замовлення між сторонами велось постійно з моменту укладення договору і до травня 2024 року шляхом обміну електронними листами. Вже 13.02.2024 відповідач направляв листа позивачу із проханням здійснити запуск у виготовлення необхідного товару до оформлення та фактичного підписання специфікацій до договору. Позивач виконав вказане прохання відповідача, не очікуючи, що в подальшому відповідач буде поводити себе непорядно та наголошувати на задокументованих строках поставки, коли сам відповідач несвоєчасно надавав належну документацію, необхідну для виготовлення замовленого товару. Також 13.02.2024 відповідач направив електронного листа із запитом на збільшення гарантійних строків на продукцію, які також потрібно було розглянути та затвердити позивачу, що потребувало додаткового часу. Наразі все листування додається до суду додатково на спростування заяви представника відповідача щодо того, що позивач ніяким чином не повідомляв відповідача про можливі затримки поставки. Позивач зазначає, що по-перше, як вбачається із електронного листування між сторонами, у лютому та березні 2024 року, одразу після укладення договору та Специфікації № 3 до нього - ТОВ "НВО "СЗХНО" просило підтвердження та узгодження конструкторської документації (КД) від відповідача, що була необхідна для визначення подальшого замовлення постачальнику трубної продукції, яка повинна була бути виготовлена під подальші потреби ТОВ "НВО "СЗХНО" для виготовлення котельного обладнання для відповідача. При цьому, як також було зазначено у електронному листуванні, та не оскаржувалось відповідачем - підписана Специфікація № 3 сторонами була фактично 27.02.2024, а 15.03.2024 на електронний лист відповідача щодо стадії виготовлення товару - Позивач надав наступну відповідь: "На Ваш запит щодо стадії виготовлення повідомляємо, що 12.03.2024 було направлено на Вашу адресу КД на узгодження, 12.03.2024 отриманий лист щодо зміни товщини стінки колектору за кресл. 3347 (на 25мм замість 35мм); 12.03.2024 зроблений запит на завод-виробник труб щодо можливості зміни товщини стінки труби, 15.03.2024 отримана відповідь від постачальника труб, що труби вже у виробництві та зміна неможлива; 15.03.2024 дана відповідь про неможливість зміни товщини труб та запитане узгодження раніше направлених креслень. Таким чином, на теперішній момент КД на узгодженні, труби розміщенні у виробництво за Вашим гарантійним листом. Після отримання труб на склад в м. Дніпро, ми направимо запит на спільне приймання. На сьогодні вказати дату приймання не є можливим, по ряду причин виробничого та логістичного характеру". Електронним листом від 27.03.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" після сплину місяця від прохань погодити конструкторську документацію та отримання у кінці березня 2024 року від відповідача такого підтвердження в електронному листуванні, ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомило відповідача, що вимушене вживати всі можливі заходи щодо оптимізації строку виготовлення продукції та просило зауважити, що: Специфікація № 3 від 14.02.2024 фактично підписана 27.02.2024, КД на камери було надано на узгодження 12.03.2024, а фактично узгоджено 27.03.2024. При цьому замовлення на труби було розміщено під виготовлення без отримання узгодження відповідача "на свій страх і ризик", і замовлення виготовляється без передоплати на власних оборотних коштах. Тендер розпочався 04.10.2023, тривав більше чотирьох місяців, за цей час декілька разів були проведені перемовини з постачальником (виробником) труб щодо строків поставки, які протягом часу, поки тривав тендер та не був отриманий підписаний договір, ТОВ "НВО "СЗХНО" не могло підтвердити , а виробник відповідно не міг приступити до виготовлення. ТОВ "НВО "СЗХНО" наголошувало відповідачеві на його розумінні процесу виготовлення, що виробництво (як труб, так і апаратів зокрема) доволі складний процес і не може бути розпочатий без відповідного документального підтвердження, існують графіки, черги тощо. Також у вказаному електронному листі від 27.03.2024 вперше позивач повідомляв про можливі затримки і запевняв, що завод ні в якому разі не має наміру затягувати терміни виготовлення, це прямо суперечить всім фінансовим планам та інтересам. У зв'язку із чим ще у березні 2024 року позивач просив відповідача надати прийнятний графік поставки, аби скоординувати виготовлення продукції в необхідній послідовності для відповідача. Протягом всього часу електронного листування між сторонами та обговорення причин затримки виготовлення та поставки замовленої відповідачем продукції - з боку відповідача кілька разів надавався змінений графік очікування обладнання для проведення капітального ремонту виробничих потужностей. З боку відповідача не було надано жодної відмови від поставки замовленого обладнання, погоджувались нові строки поставки обладнання, а зі сторони позивача велось повсякчасне повідомлення стосовно всіх причин та обставин затримки як в електронному листуванні між сторонами, так і при подальшому обміні офіційними листами, а також при особистих зустрічах керівників підприємств відповідача та позивача. Також позивачем було повідомлено, що, по-перше, через блокування кордонів резидентами сусідніх з Україною європейських держав - важко прогнозувати строки проходження водіями транспортних засобів митних переходів. Дана інформація висвітлювалась у ЗМІ та є загальновідомою. По-друге, у зв'язку із поширенням випадків мобілізації саме водіїв в автотранспортних засобах співробітниками ТЦК як одразу після проходження державного кордону, так і на шляху слідування територією України - віднайти водіїв стало все важче, оскільки ті, хто не мобілізований - почали звільнятися та не працювати. Дана обставина також широко висвітлювалась у ЗМІ. По-третє, у зв'язку з необхідністю провести незалежні випробування труб перед відвантаженням зі складу заводу-виробника, також потрібно було додатково організувати виїзд європейського представника для відбору зразків з подальшою передачею в лабораторію для аналізу хімічного складу та механічних властивостей металопрокату. У зв'язку з цим процес відвантаження готового товару зайняв більше часу, аніж було обумовлено. Крім того, подальші строки виробничого процесу припали на липень-серпень 2024 року, коли у м. Дніпро діяли жорсткі графіки відключення світла, та на добу загалом світла могло не бути по 20 годин. Дана інформація є загальновідомою для нашого регіону. В таких умовах ТОВ "НВО "СЗХНО" продовжувало працювати тоді, коли це було можливим, аби виконати взяті на себе зобов'язання;
- після отримання сертифікату від ДП "НДТІ", який підтвердив належну якість за хімічними і механічними властивостями котельної труби - відповідач почав вимагати від ТОВ "НВО "СЗХНО" документацію, яка не була передбачена умовами укладеного договору та специфікації, а саме: оригінал сертифікату на котельну трубу, з якою повинно бути виготовлено замовлення відповідача. У своєму листуванні відповідач посилався на те, що без документації, яка вимагається - необхідності у виготовлені та поставці котельного обладнання фактично немає. При цьому не зважаючи на постійне листування, перемовини, особисті зустрічі представників відповідача на виробництві ТОВ "НВО "СЗХНО" для перевірки якості виробничих матеріалів та технологічного процесу виготовлення котельного обладнання - саме відповідачем ігнорувалися приписи укладеного договору та специфікації стосовно пакету документів, які повинен надати виробник котельного обладнання на підтвердження належної якості продукції. Вимагання відповідачем від позивача оригіналу документа, не передбаченого положеннями договору (Специфікації), коли відповідачем у повній мірі отримано всі можливі документи не тільки від позивача на продукцію, але й від офіційних державних установ (ТПП у Дніпропетровській області, ДП "НДТІ"), які підтверджують автентичність наданих даних та відповідність заявленим якісним характеристикам трубної продукції - було лише затягування процесу виробництва та поставки замовленого котельного обладнання, що в подальшому дало можливість відповідачу одноособово утримати величезну суму грошових коштів у якості оперативно-господарської санкції проти позивача, аби не сплачувати вартість поставленого обладнання. Позивач зазначає, що як до, так і на момент спільного приймання готового котельного обладнання відповідач отримав повний пакет документів, який передбачено умовами договору та специфікації, та які може і повинен був надати виробник продукції (позивач). Відповідно до пункту 2.3 договору, якість, комплектація, упаковка та маркування товару повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника (виробником є ТОВ "НВО "СЗХНО"), діючими стандартами (ТУ, ДСТУ, технічною документацією) для даного виду товару, а також спеціальними технічними вимогами, якщо такі встановлені угодою сторін, що відображені у Специфікаціях. Дотримуючись умов вказаного пункту договору, ТОВ "НВО "СЗХНО" було виготовлене замовлене відповідачем обладнання, яке за якістю, комплектацією, упаковкою та маркуванням у повній мірі відповідає нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючими стандартами (ТУ, ДСТУ, технічною документацією) для даного виду товару, а також спеціальними технічними вимогами, що відображені у Специфікації. Крім того, у відповідності до пункту 6.3 договору ТОВ "НВО "СЗХНО" передавало наступні документи: рахунок на оплату, транспортні та супровідні документи, пакувальні документи (при необхідності), видаткову накладну, експлуатаційні документи (при необхідності), сертифікати відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності (на імпортний товар) (при необхідності), декларація/сертифікат про відповідність чинним технічним регламентам України (від виробника, імпортера або розповсюджувача), дозвіл на застосування товару машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (при необхідності), наносити на товар національний знак відповідності в законодавчо регульованій сфері, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках). ТОВ "НВО "СЗХНО" надавало відповідачу всю передбачену документацію, яка стосується виготовленого обладнання, його якості, якості котельної труби, з якої було виготовлено обладнання, а також будь-яку належну та відповідну документацію у відповідності до чинного законодавства України, яка вимагається від національного виробника (ТОВ "НВО "СЗХНО") на виготовлене обладнання. Відповідно до вимог чинного законодавства України, необхідна документація для прийому котла в експлуатацію повинна містити: сертифікатні дані на матеріали, з яких виготовлений котел; протоколи випробувань, що підтверджують якісні характеристики матеріалів із відповідної акредитованої лабораторії; результати випробувань та контролю зварних з'єднань; результати гідравлічних випробувань виробу у зборі. Якісні характеристики складових котла підтверджені відповідними випробуваннями в акредитованій лабораторії ДП "НДТІ", а ТОВ "НВО "СЗХНО" передало відповідачу якісне обладнання, виготовлене за всіма вимогами замовника. Крім того, у відповідності до пункту 10 Специфікації, ТОВ "НВО "СЗХНО» надавало всю належну документацію, яка була передбачена сторонами Підпункт 10.3. Специфікації встановлював необхідність надання "Сертифіката із зазначенням кінцевого виробника труби Tubacex (Tubos Mecanicos S.A), Іспанія на відповідність виготовлення труби згідно з технологією ТУ 14-3-460-2009 від ДП "НДТІ", Діекс або будь-якої іншої сертифікованої в Україні організації". Саме ДП "НДТІ" є розробником ТУ 14-3-460-2009 і лише ця наукова установа має право проводити дослідження на відповідність котельних труб вимогам ТУ 14-3-460-2009. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 (чинна редакція від 26.08.2021) "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", ДП "НДТІ" відноситься до стратегічних підприємств за напрямом "Наука". ДП "НДТІ" атестоване як наукова установа (Свідоцтво про державну атестацію Серія ДА № 00494 від 26.05.2022) і його включено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави (Свідоцтво № 03216 Серія ДР від 30.06.2023); ДП "НДТІ" є розробником всіх стандартів на трубну продукцію колишнього СРСР, а також національних стандартів України. Колективне членство в ТК-79 "Атомна енергія" й ТК-176 "Стандартизація озброєння та військової техніки". Науково-інженерний центр (НІЦ) ДП "НДТІ" з випробувань труб, балонів, іншої продукції і матеріалів, акредитований на технічну компетентність Національним агентством акредитації України (НААУ) по ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025;2017, IDT), атестат № 20111 у сфері: випробування труб, балонів, заготовок трубних та поковок, прокату, металовиробів промислового призначення, виробів з полімерних матеріалів, іншої металопродукції і матеріалів з визначенням хімічного складу, тривалої міцності та повзучості, механічних, технологічних, металографічних, геометричних розмірів, якості поверхні, герметичності та міцності внутрішнім тиском, а також суцільності металу неруйнівними методами контролю. Відповідно до вимог підпункту 10.3. ТОВ "НВО "СЗХНО" було надано Сертифікат з висновком та відповідними протоколами випробувань від ДП "НДТІ" із зазначенням кінцевого виробника труби Tubacex (Tubos Mecanicos S.A), які беззастережно підтверджують повну відповідність властивостей металу труб вимогам ТУ 14-3-460-2009. Вимоги підпункту 10.7. - встановлює необхідність надання "договору купівлі-продажу з виробником та постачальником із закупівлі труби". Якби ТОВ "НВО "СЗХНО" робило закупівлю у заводу-виробника напряму, то могло би надати договір купівлі-продажу із виробником. У зв'язку із закупівлею котельної труби у посередника - торгової компанії, ТОВ "НВО "СЗХНО" мало лише договір купівлі-продажу із постачальником котельної труби, який і було надано відповідачу. ТОВ "НВО "СЗХНО" не робило закупівлю у заводу-виробника безпосередньо, оскільки за результатами опрацювання, потенційні заводи-виробники необхідної трубної продукції в країнах ЄС запропонували позивачу більш тривалий термін постачання, ніж компанія-посередник, або взагалі відмовили виконувати постачання в Україну, мотивуючи це тим, що товар може потрапити на "тимчасово окуповані території". Оскільки неможливо одночасно купити трубу у заводу-виробника та компанії-постачальника, за твердженнями позивача, розумілось, що позивач зобов'язаний надати договір, на підставі якого було закуплено трубу. Даний договір закупівлі із компанією-постачальником в Україні було надано відповідачу. Вимогами підпункту 10.8. встановлено необхідність надання одного із документів для підтвердження походження продукції "ВМД, сертифікати якості, інше". У відповідності до вказаного пункту позивачем було надано документ, що підтверджує походження продукції, а саме сертифікат якості. Даним пунктом передбачено саме надання будь-якого документу, який підтверджує походження продукції, та не встановлено іншого чіткого переліку, які саме документи повинні бути надані окрім тих, які надаються за можливості постачальника. Зокрема, так само, якщо звернути увагу на пропозицію надати ВМД, як підтвердження походження товару, то це є неможливим з тієї причини, що ТОВ "НВО "СЗХНО" не здійснювало імпортні операції із закупівлі труб, а згідно з вказаним пунктом постачальник повинен надати Сертифікат якості на продукцію, на продукцію, виготовлену постачальником. Також додатковим документом, що підтверджує походження труб, є Сертифікат від ДП "НДТІ", в якому зазначено кінцевого виробника труб Tubacex (Tubos Mecanicos S.A), Іспанія. Цей пункт позивачем виконано та надано було відповідачу всі необхідні документи ще до готовності та поставки замовленого котельного обладнання. Проте відповідач не приймав до уваги надані документи і вимагав від позивача те, що останній надати не міг і не повинен був надавати більше, аніж передбачено умовами укладеного договору та Специфікації;
- відповідач надав копії платіжних інструкцій із призначенням платежу "за договором №24/55" (а не за специфікаціями), за якими вказано рівно ті ж самі суми погашення заборгованості, що визначені в Акті звірки. Відповідачем підтверджена платіжними інструкціями саме часткова оплата за поставлені товари у рамках укладеного договору між сторонами, не надано платіжних інструкцій, які б підтверджували у своїй сумі повної оплати за поставлені у відповідності до видаткових накладних: № 11/10-2 від 11.10.2024, № 11/10-3 від 11.10.2024, № 4/11-1 від 04.11.2024, № 18/11-1 від 18.11.2024, № 24/12-1 від 24.12.2024, №26/12-1 від 03.02.2025, № 13/01-1 від 13.03.2025 товари за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024. Позивач припускає, що можливо, представнику відповідача не зрозуміло те, що зрозуміло самому відповідачу, який отримав продукцію за договором на суму 16 940 509 грн. 92 коп., а сплатив за продукцію - 6 366 110 грн. 43 коп. Сума основного боргу відповідача становить 10 574 399 грн. 49 коп.;
- ТОВ "НВО "СЗХНО" залишається одним із не багатьох національних виробників на території України, яке продовжує працювати та розвивати економіку країни, навіть попри те, що довелося виїхати та вивезти виробництво з рідного міста, яке опинилося під окупацією. Підприємство позивача попри всі труднощі намагається виконувати взяті на себе зобов'язання, підтримувати господарську діяльність своїх партнерів поставками якісного обладнання у максимально короткі строки, тим самим підтримуючи розвиток бізнесу, який ще залишився на теренах нашої держави та тримає економіку країни. І у випадку взятих на себе зобов'язань із виготовлення необхідного відповідачем котельного обладнання та його складових - позивач зробив все можливе для прискорення процесу виробництва та поставки замовленого обладнання в обставинах, що склалися. Позивач добропорядно виконував взяті на себе зобов'язання, повідомляв про хід виконання замовлення та обставини, які заважають здійснити поставку. Оскільки визначена відповідачем сума штрафу у направленій раніше претензії була непомірною для позивача, останнім було запропоновано надати відповідачу збільшені гарантійні зобов'язання: 24 місяці гарантії на обладнання з дати введення виробу в експлуатацію, та 36 місяців гарантії на обладнання з дати поставки. Дані гарантійні зобов'язання надали би змогу відповідачу скоротити витрати на експлуатацію та обслуговування обладнання та отримати значну економічну і фінансову вигоду, що також було прораховано позивачем та вказано у направленому відповідачеві листі вих. № КО/155 від 07.10.2024. Окрім збільшення гарантійних зобов'язань, позивач також запропонував відмовитись від перерахування остаточної вартості готового обладнання за курсовою різницею, а з огляду на значний зріст валютного курсу - це також суттєво зменшувало би наступні витрати відповідача при оплаті готового обладнання. У той же час, позивач зауважує, що дії відповідача є недобросовісною поведінкою. Позивач вчинив всі дії, що були спрямовані на полегшення виконання зобов'язання та на запобігання неможливості виконання, проявив турботу стосовно господарських інтересів відповідача, діяв задля досягнення мети відповідача та в його інтересах навіть при вирішенні претензійних питань, а також надавав всю необхідну інформацію щодо виконання зобов'язання. Позивач всіляко сприяв якнайшвидшому виконанню взятого на себе зобов'язання з виготовлення та поставки якісного обладнання під потреби відповідача. Тож позивач вважає, що з огляду на всі обставини саме відповідач несумлінно поставився до виконання зобов'язання з оплати товару, його дії є несправедливими та недобросовісним
У підготовче засідання 07.10.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні судом було відзначено, що відповідь на відзив на первісну позовну заяву подана позивачем до суду лише 06.10.2025, тому строк для подання заперечень не закінчився.
Крім того, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 07.10.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 21.10.2025.
Від відповідача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на первісну позовну заяву (вх. суду №44457/25 від 09.10.2025), в яких він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- щодо затягування відповідачем строків виконання зобов'язання відповідач зазначає таке. Відповідач не заперечує, що між сторонами велося листування, однак уточнює, що першу конкретику щодо дати поставки отримало у листі № КО/10 від 30.05.2024, тобто після спливу погодженого у Специфікації № 3 договору строку поставки. Відповідач вказує, що сторони не погоджували в договірному порядку інших строків поставки. Того факту, що позивач мав поставити товар не пізніше 28.05.2024, останній не заперечує. Більш того, відповідач обчислює строк поставки, виходячи з дати фактичного підписання Специфікації (27.02.2024), позивач таку дату фактичного підписання визнає та підтверджує у своїх процесуальних документах (позовній заяві, відповіді на відзив);
- щодо погодження конструкторської документації, відповідач зазначає про таке: Специфікацію № 3 підписано сторонами 27.02.2024, а конструкторську документацію позивач направив відповідачу на погодження лише 12.03.2024, що вказує на те, що, вірогідно, її погодження саме на цьому етапі не мало істотного значення для виконання зобов'язання; викладені в цій документації відомості, фактично, вже були відомі та погоджені сторонами при тендерній процедурі та при укладенні Специфікації до договору, тому її погодження, на думку відповідача, жодним чином не могло вплинути на строк поставки. Відповідач погоджується, що звертався до позивача з питанням зміни товщини стінки колектора, однак такий лист був направлений в день отримання КД від позивача. Цей факт визнається позивачем у відповіді на відзив. Тобто, відповідач без зайвих затримок відреагував на надсилання конструкторської документації. Щодо питання про можливість зміни стінок колектора, відповідач зазначає, що ПРАТ "Камет-Сталь" отримало відмову, пояснену тим, що труби вже передані у виробництво і зміна вже неможлива. Тобто, станом на третій день після направлення відповідачу конструкторської документації труби вже були у виробництві, змінити КД було неможливо, що в черговий раз вказує на "формальність" погодження КД на етапі після підписання Специфікації. При цьому ПРАТ "Камет-Сталь" прийняло таку відмову, не наполягало на будь-яких інших змінах, а подальших спорів (спірних ситуацій) щодо змісту КД між сторонами не виникало. За таких умов, відповідач вважає, що позивачем не доведено, що процес погодження конструкторської документації міг негативно вплинути на затягування строку поставки товару, а контраргументи відповідача свідчать про зворотнє;
- щодо ненадання достатньої кількості документів, необхідних для заявлення позовних вимог, відповідач зауважує, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Специфікацією № 3, рівно як і стягнення інфляційних втрат та пені є необґрунтованими та безпідставними, оскільки в частині оплати за товар за Специфікацією № 3 суму у розмірі 6 247 295 грн. 49 коп. було утримано відповідачем в односторонньому порядку на підставі пунктів 5.6., 7.3. договору у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару; суму у розмірі 2 650 814 грн. 43 коп. було перераховано на користь позивача, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Документів, що могли б підтвердити виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в будь-якому іншому розмірі, а також за іншими договірними документами (зокрема за іншими Специфікаціями), позивач не надає, що робить такі вимоги недоведеними, необґрунтованими та безпідставними;
- щодо застосування з боку відповідача оперативно-господарської санкції, відповідач звертає увагу на те, що на момент направлення відповідачем повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції, останній керувався положеннями на той момент чинного Господарського кодексу України, зокрема статтями 235-237. Так, сторони, в договірному порядку визначили, що неустойка, що підлягає сплаті постачальником, а також понесені покупцем витрати і збитки, що підлягають відшкодуванню постачальником, розраховані в порядку, визначеному договором та чинним законодавством, можуть бути утримані покупцем в односторонньому безумовному порядку (в тому числі після закінчення терміну дії цього договору) з суми, що підлягає оплаті постачальнику, шляхом відправки постачальнику відповідного повідомлення із зазначенням суми неустойки, розрахунку витрат і збитків (пункт 5.6. договору). Відповідач зауважує, що в даному випадку оперативно-господарською санкцією є утримання штрафних санкцій в односторонньому порядку, а не їх стягнення. Той факт, що відповідач вдався спочатку до направлення на адресу позивача претензії про стягнення штрафних санкцій, а потім, у зв'язку з невиконанням вимог претензії, вдався до застосування оперативно-господарської санкції, не свідчить про порушення порядку її застосування;
- позивач подає нові докази після спливу встановленого законом строку на їх подання. Так, ТОВ "НВО "СЗХНО" формує додатки до відповіді на відзив і подає їх в якості доказів на обґрунтування своїх позовних вимог. Фактично, такі докази у розумінні процесуального законодавства є додатковими. Позивач не порушує питання про поновлення строку на їх подання, не обґрунтовує неможливості їх подання у встановлений законом строк - разом з позовною заявою. Згідно з частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України , докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Таким чином, відповідач вважає, що суд має здійснювати розгляд справи, виходячи виключно з тих доказів, які були подані сторонами у встановлений законом строк - позивачем разом з позовною заявою, а відповідачем разом з відзивом на неї. Інші докази мають бути залишені судом поза увагою.
Від позивача за зустрічним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх. суду № 44602/25 від 10.10.2025).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.10.2025 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом; позовні вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Від відповідача за зустрічним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду № 45769/25 від 20.10.2025), в якому він просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- якщо оцінити все листування між сторонами справи, яке велось з моменту підписання всіх специфікацій до основного договору як в електронному вигляді, так і при обміні офіційними листами і організації особистих зустрічей керівництва обох сторін, ПрАТ "Камет-Сталь" створювало умисні перепони при вимаганні непередбаченої договором та специфікаціями документації на обладнання та комплектуючі від ТОВ "НВО "СЗХНО" відмовлялось приймати готове обладнання без надання непередбачуваної документації, що створювало ще більше прострочення поставки ТОВ "НВО "СЗХНО" продукції, матеріали для якої і так прийшли із перевищенням закладених термінів. При цьому представником ПрАТ "Камет-Сталь" щодо прострочки поставки за Специфікацією № 2 від 13.02.2024 та Специфікацією № 4 від 04.03.2024 та необхідності стягнути штрафну санкцію за договором у вигляді неустойки у розмірі 3 949 104 грн. 00 коп., відповідач за зустрічним позовом зазначає, що на момент виконання замовлення за специфікаціями № 2, № 3, № 4 до договору №24/55 від 22.11.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" зіткнулося із графіками жорсткого відключення електроенергії через обстріли Придніпровської ТЕС. ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомляло про дані ускладнені умови роботи підприємства ПрАТ "Камет-Сталь" повідомленням № КО/97 від 22.07.2024 про настання форс-мажорних обставин, що також підтверджено у сертифікаті №1200-25-0180 про форс-мажорні обставини Дніпропетровської ТПП від 29.01.2025 № 86/08-15. Також ПрАТ "Камет-Сталь" було ознайомлено із вказаним фактом відключень та подачею електроенергії лише по 4 години на добу (з 17 до 21 год. вечора) через надані листи від ТОВ "Завод монтажних виробів", де ТОВ "НВО "СЗХНО" займає виробничі приміщення - листи № 212 від 12.04.2024, № 383 від 17.07.2024, №443 від 23.08.2024, № 510 від 24.09.2024, № 555 від 02.11.2024, № 569 від 20.11.2024. Через систематичні обстріли, які спричинили аварії на Придніпровській ТЕС, відбулося відключення електроенергії, необхідної для заготівельних, зварювальних та збиральних робіт, що викликало затримки у виконанні зобов'язань. Окрім цього, в процесі постачання готового обладнання для потреб ПрАТ "Камет-Сталь" виявилось, що ПрАТ "Камет-Сталь" було надано та погоджено креслення виробів як за Специфікацією № 2, так і за Специфікацією № 4 із помилками та без деталізації замовлення. При цьому ТОВ "НВО "СЗХНО" було виготовлено замовлення за чіткими вимогами та наданою конструкторською документацією від ПрАТ "Камет-Сталь", яка також мала підписи відповідальних співробітників ПрАТ "Камет-Сталь". При виявлені вказаних невідповідностей за конструкторською документацією ПрАТ "Камет-Сталь" - ТОВ "НВО "СЗХНО" пішло назустріч та за власний рахунок і власними силами здійснювало перероблення поставлених деталей аби замовлення за всіма Специфікаціями було виконано належним чином. Відповідач зазначає, що невідповідність наданої технічної документації та вимог до обладнання також була допущена ПрАТ "Камет-Сталь" і у роботі за Специфікацією № 3, що також вплинуло на строки поставки через перероблення деталей обладнання ТОВ "НВО "СЗХНО". При цьому саме через помилки у конструкторської документації ПрАТ "Камет-Сталь" та необхідності переробки - ТОВ "НВО "СЗХНО" також не поставило обладнання у строки, вказані сторонами у Специфікаціях до укладеного договору. Користуючись порядністю та лояльністю ТОВ "НВО "СЗХНО", ПрАТ "Камет-Сталь" включило строки прострочки на переробку замовлення через свої ж помилки у документації до загального строку прострочки ТОВ "НВО "СЗХНО" на поставку готової продукції та направляло спочатку претензії про стягнення штрафної санкції, а звернулося із зустрічним позовом. Відповідач зазначає, що, незважаючи на прострочку поставки обладнання, а також непередбачувані обставини, які впливали на затримку виготовлення обладнання з боку ТОВ "НВО "СЗХНО", останнє робило все можливе аби виконати взяті зобов'язання та також йшло на поступки ПрАТ "Камет-Сталь" у наданні суттєво збільшеного строку гарантійного обслуговування обладнання та комплектуючих, знижувало ціну обладнання шляхом виключення застосування імпортної складової та перерахунку остаточної вартості обладнання за курсовими різницями, а також пропонувало погодити значну суму штрафних санкцій. Фактично, ТОВ "НВО "СЗХНО" здійснило виготовлення котельного обладнання та комплектуючих до нього у погоджені сторонами в електронному листуванні строки, проте, ПрАТ "Камет-Сталь вчиняло дії для затримки приймання продукції, для подальшого недобросовісного нарахування штрафних санкцій, які неправомірно були стягнуті ПрАТ "Камет-Сталь" в односторонньому порядку за Специфікацією № 3, а також заявлено до стягнення у зустрічному позові нові штрафні санкції за специфікаціями № 2 та № 4. При цьому, наприклад, листом № КО/118 від 16.08.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" в черговий раз повідомляло ПрАТ "Камет-Сталь" про те, що готове обладнання можливо спільно прийняти на складі виробника, готовність очікується на вересень-жовтень 2024 року, а ПрАТ "Камет-Сталь" з моменту отримання ТОВ "НВО "СЗХНО" трубної продукції для виготовлення котельного обладнання зриває спочатку початок виробництва вимогою документація від ТОВ "НВО "СЗХНО", яка не передбачена умовами специфікації № 3. Листом № КО/125 від 26.08.2024 у відповідь на лист № 05/1-1686 від 23.08.2024 ПрАТ "Камет-Сталь", ТОВ "НВО "СЗХНО" запрошувало замовника на приймання труби для виготовлення обладнання за специфікацією № 2 від 13.02.2024 до договору № 24/55 від 19.01.2024 на 29.08.2024 на території заводу, а також підтверджувало можливість проведення вже попереднього приймання частини обладнання за Специфікацією № 3 від 14.02.2024. ПрАТ "Камет-Сталь" багато місяців затягувало поставку обладнання ТОВ "НВО "СЗХНО" листуванням із вимогою документації, яка не передбачена умовами укладеного договору та додатків до нього. При цьому ПрАТ "Камет-Сталь" прийняло виготовлену продукцію без надання зі сторони ТОВ "НВО "СЗХНО" такої документації, яка не була передбачена умовами договору, однак включило даний період затримки зі свого боку у період для нарахування в односторонньому порядку безпідставних багатомільйонних штрафних санкцій стосовно ТОВ "НВО "СЗХНО" аби не сплачувати поставку високоякісного котельного обладнання та комплектуючих. Листом № КО/227 від 23.09.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомило ПрАТ "Камет-Сталь" щодо того, що під час попереднього приймання обладнання, що виготовляє ТОВ "НВО "СЗХНО" згідно із специфікацією № 3 від 14.02.2024 до договору поставки № 24/55 від 09.01.2024, технічними спеціалістами ПРАТ "Камет-Сталь" було запропоновано поставку пароперегрівача кр.39146 здійснювати замовнику частинами. Вварювання змійовиків в камери та зварювання з'єднувальних труб і змійовиками проводити на монтажі; просив погодити поставку пароперегрівача частинами та погодити креслення ПР2024.14.00.000 СК. Тобто, ПрАТ "Камет-Сталь" надавало свою згоду на поставки обладнання частинами. Листом від 26.09.2024 № КО/147 ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомило ПрАТ "Камет-Сталь", що обладнання за Специфікацією № 2 було виготовлено на 100% вже 15.09.2024, проте ПрАТ "Камет-Сталь" неодноразово здійснювало перевірку документів та комплектуючих матеріалів на відповідність хімічному складу та нормативній документації, у зв'язку із чим не було ініційовано приймання обладнання. В даному листі зазначено, що листом № 05/1-1865 від 26.09.2024 ПрАТ "Камет-Сталь" підтверджена відповідність комплектуючих, що надає можливість для сумісного приймання обладнання та необхідність узгодити дату. Листом №КО/157 від 17.10.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" відповідало на лист ПрАТ "Камет-Сталь" щодо пропозиції погодження додаткових умов співпраці через прострочку поставки виготовленого обладнання, як і в усіх інших листуваннях ТОВ "НВО "СЗХНО" завжди підтверджувало свою готовність до співпраці та бажання віднайти розумний компроміс. В подальшому, черговим листом № КО/179 від 28.10.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" в черговий раз відповідає на вимогу ПрАТ "Камет-Сталь" про надання документів, які не передбачені умовами договору та специфікації і без надання яких ПрАТ "Камет-Сталь" не бажає приймати готову продукцію. При цьому ТОВ "НВО "СЗХНО" надало всю необхідну документацію, яка була передбачена умовами договору, Специфікації, а також нормами чинного законодавства України для виготовленого котельного обладнання та комплектуючих від виробника продукції. Також в цьому листі ТОВ "НВО "СЗХНО" в черговий раз перерахувало усі свої пропозиції, які раніше пропонувались на листи-відповіді ПрАТ "Камет-Сталь" задля вирішення питання із прострочкою поставки. Хоча за твердженнями відповідача за зустрічним позовом це не привело до жодних позитивних результатів. В подальшому, після спливу значного часу, додаткового довгого листування між сторонами та отримання згоди на поставку готової продукції від ПрАТ "Камет-Сталь", виявилось, що виготовлена продукція за специфікаціями № 2, № 3, № 4, яка відповідала конструкторській документації та технічним завданням ПрАТ "Камет-Сталь" у повній мірі не підійшла для застосування замовником у своїй виробничій діяльності через те, що конструкторська документація була неактуальною та не деталізованою. ПрАТ "Камет-Сталь" в електронних листах та подібних листах № 05/1-2141 від 13.11.2024, № 05/1-2296 від 26.12.2024, № 05/1-2322 від 06.01.2025 заявляв про вирішення питання невідповідності поставленої продукції в рамках гарантійних зобов'язань, а не прострочки, неналежної якості та невідповідності замовленню. Листами № КО/193 від 13.11.2024, № КО/197 від 25.11.2024 та № КО/211 від 27.12.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомляло, що вся продукція та комплектуючі за специфікацією № 2, № 3 виготовлені за кресленнями та технічними завданнями ПрАТ "Камет-Сталь", що погоджені та засвідчені підписом посадової особи ПрАТ "Камет-Сталь" Сторовойтова О.О. 27.03.2024, тобто конструкторська документація та технічні завдання остаточно підтверджені ПрАТ "Камет-Сталь" після спливу більш як 2-х місяців після укладення Специфікацій до договору, які виконуються безпосередньо після погодження всіх деталей замовлення. Також повторно листом № КО/1 від 06.01.2025 ТОВ "НВО "СЗХНО" відповідало на листи ПрАТ "Камет-Сталь" № 05/1-2322 та № 05/1-2323 від 06.01.2025, що незважаючи на некоректно поставлене технічне завдання, відсутність зауважень при узгодженні робочих креслень та відсутності зворотного зв'язку від технічних спеціалістів ПрАТ "Камет-Сталь" (як експлуатантів обладнання), ТОВ "НВО "СЗХНО" готове надати допомогу для вирішення всіх ситуацій та направити своїх технічних спеціалістів на ПрАТ "Камет-Сталь". В електронному листуванні за специфікацією № 4, значно пізніше її укладення, сторони погоджували додаткові умови за технічну документацію теплообмінника креслення КД347.00.00.000СБ, обговорювали додаткову заміну марки сталі, об'єми, які може виготовити завод-виробник, додаткові строки виготовлення необхідної марки сталі через невелику кількість для закупівлі, а також інші деталі замовлення. При цьому на виготовлення замовлення за Специфікацією № 4 так само впливали форс-мажорні обставини обмеження постачання електроенергії на виробництво через обстріли Придніпровської ТЕЦ. Крім того, листом від 26.12.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" додатково повідомило ПрАТ "Камет-Сталь" про черговий обстріл 25.12.2024 Придніпровської ТЕЦ (біля якої розташоване виробництво ТОВ "НВО "СЗХНО", через який на заводі було вибито вікна, відключено енергопостачання та необхідно було усувати наслідки обстрілів). Разом з даним листом було відправлено відео-файл на підтвердження наслідків обстрілу. У зв'язку із всім викладеним, зважаючи на форс-мажорні обставини, які спричинили прострочку у виконанні замовлення з боку ТОВ "НВО "СЗХНО", а також зважаючи на некоректно погоджене технічне завдання та помилки у конструкторській документації зі сторони ПрАТ "Камет-Сталь", які ТОВ "НВО "СЗХНО" виправляло та допомагало ПрАТ "Камет-Сталь" у встановлені обладнання. Проте, незважаючи на взаємні недоробки за всіма поставками, ПрАТ "Камет-Сталь" виставив ТОВ "НВО "СЗХНО" претензію з нарахуванням штрафних санкцій за прострочення поставки за Специфікацією №2, претензії за прострочку поставки за Специфікацією № 4 від ПрАТ "Камет-Сталь" не надходило;
- ТОВ "НВО "СЗХНО" вважає, що вимоги ПрАТ "Камет-Сталь" у зустрічному позові щодо стягнення суми штрафної санкції за прострочку поставки за Специфікацією № 2 та № 4 є недоречними, неправомірними та такими, що прямо підтверджують бажання незаконного збагачення ПрАТ "Камет-Сталь" за рахунок виробника обладнання ТОВ "НВО "СЗХНО";
- у зустрічному позові ПрАТ "Камет-Сталь" підтвердило, що до стягнення заявлена штрафна санкція у вигляді неустойки, яка передбачена пунктом 7.3 договору № 24/55 від 19.01.2024. При цьому не господарсько-оперативна санкція, яка не прописана детально і зрозуміло у договорі, укладеному між сторонами, а саме штрафна санкція за пунктом 7.3 договору у вигляді неустойки. А також заявленню до стягнення саме штрафної санкції передувало виставлення штрафних санкцій у направленій від ПрАТ "Камет-Сталь" претензії до ТОВ "НВО "СЗХНО". Дана обставина також впливає на те, що за первинним позовом ПрАТ "Камет-Сталь" не мало права стягувати штрафну санкцію у вигляді неустойки в односторонньому порядку і мотивувати дане стягнення застосуванням оперативно-господарської санкції. При тому, що оперативно-господарська санкція виключає направлення претензій стороні, що також було зроблено відповідачем за первісним позовом до посилання на стягнення оперативно-господарської санкції. Відповідач за зустрічним позовом зауважує, що неустойка (як штраф, пеня) є видом штрафних санкцій, а не оперативно-господарською санкцією. Штрафні санкції - це грошова сума, яку боржник сплачує кредитору у разі порушення зобов'язання, тоді як оперативно-господарські санкції спрямовані на припинення правопорушення або недопущення його в майбутньому, застосовуються в односторонньому порядку і не потребують звернення до суду;
- дії ПрАТ "Камет-Сталь" щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 949 104 за прострочку поставки за Специфікаціями № 2 та № 4 є недобросовісною поведінкою, оскільки, зважаючи на прострочку виконання зобов'язання, ТОВ "НВО "СЗХНО" пропонувало ПрАТ "Камет-Сталь" збільшити гарантійний термін на обладнання, відмовитись від перерахування вартості обладнання за курсовою різницею, а також виправляло помилки та недоробки працівників ПрАТ "Камет-Сталь" у технічних завданнях та конструкторській документації за власний кошт через халатні дії співробітників ПрАТ "Камет-Сталь";
- щодо зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов'язання, відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що ТОВ "НВО "СЗХНО" залишається одним із небагатьох національних виробників на території України, які продовжують працювати та розвивати економіку країни, навіть попри те, що довелося виїхати та вивезти виробництво з рідного міста, яке опинилося під окупацією. ТОВ "НВО "СЗХНО", попри всі труднощі, намагається виконувати взяті на себе зобов'язання, підтримувати господарську діяльність своїх партнерів поставками якісного обладнання у максимально короткі строки, тим самим підтримуючи розвиток бізнесу, який залишився на теренах нашої держави та тримає економіку країни. У випадку взятих на себе зобов'язань із виготовлення необхідного ПрАТ "Камет-Сталь" котельного обладнання та його складових ТОВ "НВО "СЗХНО" зробило все можливе для прискорення процесу виробництва та поставки замовленого обладнання в обставинах, що склалися. ТОВ "НВО "СЗХНО" добропорядно виконувало взяті на себе зобов'язання, повідомляло про хід виконання замовлення та обставини, які заважають здійснити поставку у заплановані строки. У той же час, ТОВ "НВО "СЗХНО" вчинило всі дії, що були спрямовані на полегшення виконання зобов'язання та на запобігання неможливості виконання, проявив турботу стосовно господарських інтересів ПрАТ "Камет-Сталь", діяло задля досягнення мети ПрАТ "Камет-Сталь" та в його інтересах, навіть при вирішенні претензійних питань, а також надавало всю необхідну інформацію щодо виконання зобов'язання та виправляло недоробки технічної документації ПрАТ "Камет-Сталь", що також вплинуло на зміну строків виконання замовлення. Таким чином, ТОВ "НВО "СЗХНО" всіляко сприяло якнайшвидшому виконанню взятого на себе зобов'язання з виготовлення та поставки якісного обладнання під потреби ПрАТ "Камет-Сталь".
Від відповідача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. суду № 45998/25 від 21.10.2025), в якому він просить суд відкласти розгляд справи з метою надання часу для підготовки відповіді на відзиву на зустрічну позовну заяву.
У підготовче засідання 21.10.2025 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
У вказаному засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив суд задовольнити клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 21.10.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 04.11.2025.
Від позивача за зустрічним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду № 46785/25 від 27.10.2025), в якій він просить суд позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити у повному обсязі, а також, прийняти додані до відповіді на відзив докази; визнати причини їх неподання у встановлений законом строк - обґрунтованими; поновити строк на їх подання, приєднати вказані докази до матеріалів справи і враховувати їх при здійсненні розгляду справи по суті. В обґрунтування власної правової позиції позивач за зустрічними позовом посилається на таке:
- всі комунікації, що велися між сторонами та стосувалися ходу виконання замовлення мали консультаційний характер і не могли негативним чином впливати на строк виконання зобов'язання. Твердження позивача за первісним позовом про те, що ПрАТ "Камет-Cталь" забороняло останньому виконувати його зобов'язання є безпідставними та необґрунтованими, не підтверджуються жодними доказами. Так, за твердженнями ТОВ "НВО "СЗХНО" ПРАТ "Камет-Cталь" було надано неякісні креслення/технічні умови для виконання зобов'язання, що спричинило необхідність здійснювати його додаткове доопрацювання, що також негативним чином вплинуло на строк поставки. З цього приводу позивач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що по-перше: позиції Специфікації № 2 було поставлено 05.11.2024, 18.11.2024 та 25.12.2024; по-друге: надані позивачем за первісним позовом листи ТОВ "НВО "СЗХНО" № КО/197, № КО/211 щодо зауважень до поставленого за Специфікацією № 2 товару датовані 25.11.2024 та 27.12.2024, відповідно і стосувалися зауважень з боку ПРАТ "Камет-Сталь", висловлених після приймання товару, а отже не могли спричинити перешкоди у виконанні зобов'язання відповідача за первинним позовом; по-третє: інші надані позивачем за первісним позовом листи або не стосуються виконання зобов'язання за Специфікаціями № 2 та 4 до договору (більшість з них стосуються або виконання зобов'язання за Специфікацією № 3 або позасудового врегулювання між сторонами ситуації, пов'язаної з неналежним виконанням зобов'язань, що жодним чином не пов'язано з предметом доказування за зустрічним позовом), або не свідчать про спір між сторонами в частині виконання зобов'язання (такі листи пов'язані переважно з повідомленнями щодо стану виконання робіт, визначенням дат спільного приймання тощо); по-четверте: незважаючи на те, що ТОВ "НВО "СЗХНО" дійсно забирало певний товар на доопрацювання, ПРАТ "Камет-Сталь" станом на сьогодні не нараховувало та не зверталося до суду за стягненням неустойки за поставку товару неналежної якості. Нарахована за несвоєчасну поставку пеня стосується виключно періоду до "першої" поставки і не охоплює період подальшого доопрацювання. Більш того, ТОВ "НВО "СЗХНО" про інші (більш ранні) періоди здійснення ним поставки відповідного товару ані суд, ані відповідача за первісним позовом не повідомляє, факт здійснення поставки саме в ці дати не заперечує. Більш того, ПРАТ "Камет-Cталь" завжди було готове забезпечити всі необхідні умови для того, щоб поставка була здійснена в межах погодженого строку, що стосується як Специфікації № 3 до договору, так і Специфікацій № 2 та № 4;
- щодо поставки за Специфікацією № 2 позивач за зустрічним позовом вказує на те, що при виконанні зобов'язання за Специфікацією № 2 між сторонами виникла така ситуація, що 23.09.2024 ПрАТ "Камет-Сталь" отримало в електронній пошті лист від представника ТОВ "НВО "СЗХНО" щодо того, що товар за Специфікацією № 2 готовий на 90%, у зв'язку з чим останнє пропонує провести спільне попереднє приймання товару на території постачальника. У подальшому, 26.09.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" листом № КО/147 повідомило відповідача за первісним позовом про готовність товару на 100% та запропонувало провести приймання готового обладнання 3-4.10.2024. Під час телефонної комунікації представників ТОВ "НВО "СЗХНО" було повідомлено, що вказана пропозиція приймається, сторони також домовилися, що ПРАТ "Камет-Сталь" перед проведенням спільного приймання повідомить ТОВ "НВО "СЗХНО" про особу представника, якого буде направлено до постачальника. Згодом, 02.10.2024 листом в електронній пошті представник ПРАТ "Камет-Сталь" повідомив ТОВ "НВО "СЗХНО", що участь у прийманні 03.10.2024 на території ТОВ "НВО "СЗХНО" (м. Дніпро) буде брати старший майстер КЦ Бейгул Д.А. У відповідь на цей лист, представник ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомила, що начальник ВТК Сухенко А.П. та виконавчий директор Стрельцов Д.С. ще знаходяться у відрядженні та не встигнуть повернутись в м. Дніпро 03.10.2024, прохала перенести приймання на 07.10.2024. У подальшому, 04.10.2024 представник ПРАТ "Камет-Сталь" повідомив ТОВ "НВО "СЗХНО", що від ПРАТ "Камет-Сталь" участь у прийманні 07.10.2024 в умовах ТОВ "НВО "СЗХНО" (м. Дніпро) буде брати старший майстер КЦ Бейгул Д.А. Так, 07.10.2024 відбулося спільне приймання товару, що був виготовлений за Специфікацією № 2 на території ТОВ "НВО "СЗХНО", за результатами якого ПрАТ "Камет-Сталь" очікувало здійснення якомога швидшої поставки вже виготовленого товару. Однак, всупереч очікуванням ПрАТ "Камет-Сталь", товар за Специфікацією № 2 було поставлено 05.11.2024, 18.11.2024 та 25.12.2024. Ці обставини підтверджуються видатковими накладними, доданими до зустрічного позову. Мотиви такої істотної затримки в частині поставки вже виготовленого товару в межах однієї області (м.Дніпро - м. Кам'янське Дніпропетровської області) ПрАТ "Камет-Сталь" незрозумілі. В черговий раз наданий наприкінці вересня 2024 року ТОВ "НВО "СЗХНО" графік поставки (який, між іншим, не погоджувався з боку ПРАТ "Камет-Сталь" та не змінював граничного строку поставки) за Специфікацією № 2 передбачав, що процеси "виготовлення" та "відвантаження" будуть завершені у ІІІ декаді вересня 2024 року. Так, 26.09.2024 листом №КО/147 ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомило ПрАТ "Камет-Сталь", що обладнання готове на 100%, запросило останнє на спільне приймання, яке, в подальшому, було перенесено на прохання ТОВ "НВО "СЗХНО", а не ПРАТ "Камет-Сталь";
- щодо поставки за Специфікацією № 4, позивач за зустрічним позовом зазначає, що ця Специфікація підписувалася майже паралельно зі Специфікацією № 2, у зв'язку з чим, виходячи з погодження сторонами однакового в межах цих документів строку виконання зобов'язання, граничний строк за Специфікацією № 4 було встановлено до 30.09.2024. При цьому ТОВ "НВО "СЗХНО", незважаючи на дію стверджуваних ним форс-мажорних обставин, змогло виготовити 4 позиції за Специфікацією № 2 майже в межах погодженого сторонами строку, а одну позицію за Специфікацію № 4 - з затримкою у більш ніж у 5 місяців. ПрАТ "Камет-Сталь" вказує, що для товариства не є зрозумілим, чим було зумовлено таке "вибіркове" ставлення до виконання договірних зобов'язань. Про готовність товару за Специфікацією № 4 відповідача за первісним позовом було повідомлено 27.02.2025 з одночасною пропозицією взяти участь у спільному прийманні у період з 28.02.2025 по 03.03.2025. Цю пропозицію було прийнято, ПрАТ "Камет-Сталь" забезпечило участь свого представника у спільному прийманні і вже 13.03.2025 ТОВ "НВО "СЗХНО" здійснило поставку відповідного товару, тобто позиція ТОВ "НВО "СЗХНО" є суперечливою: з одного боку воно зазначає, що товар за всіма позиціями Специфікації було виготовлено вже 26.09.2024 (майже в межах погодженого сторонами строку) на 100%, а з іншого - форс-мажорні обставини зумовили неможливість виконання ними зобов'язання своєчасно. Окрім цього, паралельно погоджені договірні зобов'язання, які мали майже однаковий граничний строк виконання (з різницею у 6 днів) за Специфікаціями № 2 та № 4 були виконані з істотною різницею. Незважаючи на однакові умови та строки, а також однакову стверджувану дію форс-мажорних обставин, єдина позиція Специфікації № 4 була виготовлена лише в лютому 2025 року, тоді як чотири позиції Специфікації № 2 - у вересні 2024 року. Підсумовуючи викладене, позивач за зустрічним позовом зазначає, що в поставках за Специфікаціями № 2 та № 4, вважає, що саме дії позивача за первісним позовом призвели до порушення виконання зобов'язань в частині строку поставки товару. Ані стверджуваний форс-мажор, ані дії відповідача за первісним позовом, ані будь-які інші обставини негативного впливу на виконання зобов'язання, виходячи з вищевикладеного, не мали і мати не могли;
- щодо твердження ТОВ "НВО" СХНО" про обстріли території його підприємства, позивач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що ані у сертифікаті Торгово-промислової України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин, ані у супровідних листах до нього, ТОВ "НВО "СЗХНО" не повідомляло ПРАТ "Камет-Сталь" про те, що затримки поставки були зумовлені обстрілами території ТОВ "НВО "СЗХНО". Вже у лютому 2025 року, коли велася робота щодо врегулювання спірної ситуації шляхом взаємних поступок, позивач за первісним позовом повідомив, що його територія зазнала обстрілу з боку Російської Федерації. При цьому ним було надано декілька фотознімків, що начебто підтверджують факт обстрілу території ТОВ "НВО "СЗХНО". Позивач за зустрічним позовом зазначає, що по-перше, на цих знімках неможливо встановити, що мала місце саме ракетна/дронова атака на територію: єдине, що опосередковано вказує на можливий обстріл - декілька відсутніх вікон; по-друге, з цих фотознімків неможливо ідентифікувати коли саме мала місце така подія (якщо вона взагалі була); по-третє, неможливо також встановити, що якщо це й був обстріл, то він мав місце саме на території ТОВ "НВО "СЗХНО", і, більше того, саме на тій його території, де він здійснював виготовлення замовлення ПрАТ "Камет-Сталь"; по-четверте, відповідна подія не підтверджується жодними іншими доказами, наприклад: Актами про пожежу, витягами з єдиного реєстру досудових розслідувань, Актами комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок бойових дій тощо. Таким чином, позивач за первісним позовом не надає доказів обстрілу його території з боку Російської Федерації і, більш того, не доводить, що це мало негативний вплив на виконання ним свого зобов'язання, у зв'язку з чим відповідач за первісним позовом просить вважати цю обставину недоведеною;
- щодо настання форс-мажорних обставин у вигляді аварійного відключення електропостачання, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що лише на етапі подання відзиву на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом надав суду листи ТОВ "Завод монтажних виробів" про неможливість забезпечувати ТОВ "НВО "СЗХНО" електричною енергією через відсутність потужностей у зв'язку з обстрілом Придніпровської ТЕС. Позивач за зустрічним позовом вважає, що суд має критично поставитися до цих листів з огляду на те, що надані позивачем за первісним позовом листи ТОВ "Завод монтажних виробів" датовані 12.04.2024, 17.07.2024, 23.08.2024, 24.09.2024 та 02.11.2024. Зміст цих листів є абсолютно ідентичним - підприємство-адресант стверджує про те, що не має можливості забезпечити ТОВ "НВО "СЗХНО" електроенергією через обстріли Придніпровської ТЕС протягом майже 8-місячного періоду і матиме можливість подавати електроенергію з 17.00 до 21.00. Окрім цього, позивач за первинним позовом не надає документів, що вказували б на дату їх отримання від ТОВ "Завод монтажних виробів". З цих же листів стає відомо, що між ТОВ "Завод монтажних виробів" та ТОВ "НВО "СЗХНО" у 2022 році було укладено договір про спільну діяльність. Позивач за зустрічним позовом вважає, що ці листи не є об'єктивними як докази, оскільки складені партнером ТОВ "НВО "СЗХНО", який має бути зацікавлений у тому, щоб ТОВ "НВО "СЗХНО" не понесло жодних фінансових втрат за результатами розгляду цього спору. Викладене не виключає також того факту, що ці листи могли були складені вже після вказаних у них дат, оскільки і ТОВ "Завод монтажних виробів", і ТОВ "НВО "СЗХНО" прямо зацікавлені в цьому. Водночас, жодних листів підприємств, які не є пов'язаними з позивачем за первісним позовом і мали б здійснювати його забезпечення електроенергією, інформувати про неможливість здійснювати таке забезпечення (постачальників електричної енергії тощо) позивач за первісним позовом не надає. Окрім цього, за твердженнями позивача за зустрічним позовом, залишається відкритим питання, чому в умовах стверджуваних суворих відключень світла ТОВ "НВО "СЗХНО" змогло виготовити чотири позиції за Специфікацією № 2 майже в межах погодженого сторонами строку, а першу позицію Специфікації № 4 - з затримкою у більш ніж у 5 місяців. Як ці обставини впливали на відвантаження товару і здійснення саме його поставки, а не виготовлення теж залишається незрозумілим. Також, неможливість подання електричної енергії з боку ТОВ "Завод монтажних виробів" не доводить, що позивач за первісним позовом не міг використовувати резервні джерела живлення (дизельні генератори тощо) або забезпечити виконання зобов'язання в іншому місці. З аналізу відкритих джерел, вбачається, що ворог здійснював обстріли Придніпровської ТЕС ще до виникнення між сторонами договірних відносин та підписання Специфікацій до договору наприкінці 2024 року, такі атаки мали місце з 2022 року по 2024 рік;
- позивач за зустрічним позовом вважає, що наведені позивачем за первісним позовом обставини не є ані надзвичайними, ані невідворотними, оскільки по-перше: договір між сторонами було укладено на початку 2024 року, коли Україна вже майже два роки перебувала в умовах воєнного стану з усіма його негативними наслідками та ризиками; по-друге: до підписання сторонами договору по всій Україні вже мали місце як аварійні так і стабілізаційні відключення, зумовлені атаками з боку Російської Федерації; по-третє: Придніпровська ТЕС, атаки на яку, як стверджує ТОВ "НВО "СЗХНО", призвели до неможливості виконання ним свого зобов'язання своєчасно, фактично, мали місце і за період з 2022 по 2024 роки. Отже, позивач за зустрічним позовом вважає, що зазначені обставини, не є форс-мажорними, оскільки вони не є ані надзвичайними (обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ), ані невідворотними (обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам). При цьому позивач за первісним позовом не повідомляв ані суд, ані ПрАТ "Камет-Сталь" про те, які заходи ним вживалися задля того, щоб забезпечити своєчасне виконання зобов'язання: забезпечення резервного живлення, пошук іншого приміщення для виконання замовлення, зміну графіків роботи працівників ТОВ "НВО "СЗХНО" тощо. Саме по собі невжиття жодних заходів, спрямованих на належне виконання зобов'язання не свідчить про те, що вжити такі заходи було неможливо;
- щодо поновлення строку на подання доказів позивач за зустрічним позовом зазначає, що надання всього наявного між сторонами листування одразу з зустрічною позовною заявою є недоцільним, оскільки ПрАТ "Камет-Сталь" та ТОВ "НВО "СЗХНО" вели дуже довге та змістовне листування, велика кількість аспектів якого не стосуються предмета спору. Подання усіх листів створило б зайве навантаження на суд. При цьому наразі відповідач за первісним позовом подає листи, які підтверджують викладену останнім у цьому процесуальному документі хронологію виконання зобов'язання позивачем за первісним позовом, пояснюють чому позиція ТОВ "НВО "СЗХНО" не відповідає об'єктивній дійсності тощо.
Від відповідача за зустрічним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду №47186/25 від 28.10.2025), в яких він просить суд у задоволенні позовних вимог за зустрічними позовом відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- ПрАТ "Камет-Сталь" ігнорує наявність багатомісячного листування між сторонами, зокрема, листів саме ПрАТ "Камет-Сталь", яке не надавало дозвіл на виробництво замовленої продукції у ТОВ "НВО "СЗХНО" до: отримання висновку ДП "НДТІ" на імпортовані труби для виробництва котельного обладнання до початку запуску у виробництво такого обладнання та деталей до нього; вимагало зустріч разом із представниками ДП "НДТІ" та вимагало присутності співробітників ДП "НДТІ" та ТОВ "Нікельфром Україна" на складі ТОВ "НВО "СЗХНО" під час прийомки трубної продукції, на етапах виготовлення та приймання обладнання, при тому, що представники даних підприємств не повинні були виконувати вимоги ПрАТ "Камет-Сталь"; вимагало надання оригіналів сертифікатів якості на імпортовану трубну продукцію, яких ТОВ "НВО "СЗХНО" не мало і не могло мати, оскільки не виступало прямим імпортером трубної продукції для виготовлення котельного обладнання, і вимога даних сертифікатів якості не була передбачена умовами укладеного договору та специфікацій, про що кілька місяців велось лише листування. ПрАТ "Камет-Сталь" у своїх листах заявляло, що до та без отримання оригіналів сертифікатів якості на імпортовану трубну продукцію - виготовлення, приймання котельного обладнання та деталей до нього за укладеним договором та Специфікаціями є неможливим. Дана позиція ПрАТ "Камет-Сталь" заявлена у електронному листуванні, в офіційних листах підприємства, а також дублювалась в Акті приймання товару на території постачальника від 16.09.2025. З вказаного, а також із наявної документації та листування між ПрАТ "Камет-Сталь" та ТОВ "НВО "СЗХНО" прямо спостерігається поведінка та дії ПрАТ "Камет-Сталь", що були направлені на якомога довше неотримання замовленої продукції від ТОВ "НВО "СЗХНО", саботування строків початку виробництва та приймання готової продукції за надуманими та безпідставними причинами, аби, як вбачається з подальших непорядних дій та поведінки - створити підстави для ще довшої прострочки у виготовленні та поставці замовленого обладнання для нарахування штрафних санкцій і не проведення належної оплати за поставлену продукцію. Весь час, що також прямо вбачається через проведене між сторонами листування, ТОВ "НВО "СЗХНО" у всіх вимогах йшло назустріч ПрАТ "Камет-Сталь", намагалося організовувати зустрічі сумісні із представниками ДП "НДТІ", представниками ТОВ "Нікельхром Україна", очікувало та не запускало у виробництво замовлення до отримання висновку ДП "НДТІ" на трубну продукцію, хоча аналіз трубної продукції та висновок ДП "НДТІ" підготовлювалися даною організацією більше місяця і дана вимога була виключно бажанням ПрАТ "Камет-Сталь". І навіть після того, як ТОВ "НВО "СЗХНО" було повідомлено про готовність продукції за Специфікаціями № 2 та № 3 у вересні 2024 року - ПрАТ "Камет-Сталь" продовжувало чинити перешкоди у прийманні готової продукції та своїх забаганках щодо надання оригіналів сертифікатів якості на трубну продукцію, яка імпортувалась ТОВ "Нікельхром Україна", вимагало вантажну митну декларацію на трубну продукцію, договори з постачальником та продавцем імпортованої трубної продукції, які ТОВ "НВО "СЗХНО" апріорі не могло отримати та не могло надати, оскільки не було прямим імпортером котельної труби і не підписувало жодних зобов'язань зі свого боку, аби такі документи могло отримати від своїх контрагентів-постачальників. Як черговий приклад, відповідач за зустрічним позовом звертає увагу на електронний лист від 09.09.2024 від ПрАТ "Камет-Сталь", яке неодноразово повідомляло ТОВ "НВО "СЗХНО" про відмову приймати готове обладнання у зв'язку із відсутністю у ТОВ "НВО "СЗХНО" оригіналів сертифікатів якості на імпортовану ТОВ "Нікельхром Україна" трубну продукцію. Так, у вказаному листі зазначено: "У відповідь на ваш лист, повідомляємо, що прийняти обладнання без перевірки оригіналів сертифікатів якості неможливо. Всі питання були обговорені на загальних зустрічах." Так само в Акті попереднього приймання товару на території постачальника від 16.09.2024, який був підписаний ТОВ "НВО "СЗХНО" із зауваженнями, саме ПрАТ "Камет-Сталь", які не стосувались виготовленої продукції, а стосувались документації, яку ТОВ "НВО "СЗХНО" не могло та не було зобов'язане надавати та не отримувало від імпортера трубної продукції. ПрАТ "Камет-Сталь" вказувало, що ТОВ "НВО "СЗХНО" не надало договір купівлі-продажу з виробником труби Tubacex; не надано оригінали/завірені належним чином копії сертифікатів якості на труби, вантажна митна декларація, що постійно слугувало причиною для відмови у прийнятті готового обладнання та продовження виготовлення наступних замовлень за укладеними специфікаціями. Саме поведінка та дії ПрАТ "Камет-Сталь" спотворювали господарські відносини та чинили перепони у належному виконанні ТОВ "НВО "СЗХНО" взятих на себе зобов'язань. При цьому ТОВ "НВО "СЗХНО" не спростовувало того факту, що і зі сторони виробника були причини для прострочки поставки, проте ТОВ "НВО "СЗХНО" робило все можливе для виправлення ситуації, для прискорення графіку виконання замовлення ПрАТ "Камет-Сталь", а також намагалося всіма можливими способами та засобами вирішити всі спірні питання досудового спору. ТОВ "НВО "СЗХНО", зазначає, що як виробник, надавало сертифікати якості та технічну документацію на виготовлену підприємством продукцію, надавало висновок ДП "НДТІ" на імпортовану трубну продукцію, як того вимагали умови договору та специфікації, а також додатково надавало копії документів, які отримувало від імпортера трубної продукції - ТОВ "Нікельхром Україна". Крім того, як у листуванні, так і на особистих зустрічах, яких було багато між ПрАТ "Камет-Сталь" та ТОВ "НВО "СЗХНО" - було оговорено нові графіки поставки обладнання у зв'язку із прострочкою поставки матеріалів для котельного обладнання, а також у зв'язку із всіма непередбачуваними обставинами, які безпосередньо впливали і на строки поставки трубної продукції, і на строки виготовлення котельного обладнання та деталей до нього після отримання ТОВ "НВО "СЗХНО" трубної продукції. Зі свого боку, ПрАТ "Камет-Сталь" отримувало всі повідомлення та погоджувало навіть у електронному листуванні заявлені нові строки поставки, вказувало, коли потрібно готове обладнання для запланованих підприємством ремонтних робіт, а також не відмовлялося від поставки та свого замовлення, отримуючи від ТОВ "НВО "СЗХНО" інформацію про затримки та всі непередбачувані обставини у виконанні замовлення. Для прикладу відповідач за зустрічним позовом також звертає увагу на ще один електронний лист від 20.09.2024, який було направлено ПрАТ "Камет-Сталь" у доповнення до Акту попереднього приймання товару на території постачальника, за яким ПрАТ "Камет-Сталь" за надуманими причинами не надавало згоду на поставку готової продукції, а в подальшому повідомило у листі: "У відповідь до Акту попереднього приймання товару та території постачальника від 16.09.2024 надаємо свої зауваження, оскільки не можемо у повній мірі погодитись із викладеною інформацією. Що стосується розділу зауважень покупця (1) стосовно першого пункту: до огляду було надано повністю готове обладнання, проте повний огляд даного обладнання не цікавив представників покупця, оскільки основною задачею було визначено витребування документів, які постачальник не повинен і не міг надавати у відповідності до вимог укладеного договору та специфікації. В свою чергу, як і повідомлялося неодноразово раніше у письмовому вигляді та було показано фактично, обладнання готове на 100% та може бути поставлено покупцю; (2) стосовно другого пункту: Висновок про відповідність № Д/327-1 від 15.08.2024 ДП "НДТІ" був показаний, був наданий, був відправлений заздалегідь на електронну адресу покупця для ознайомлення з моменту отримання такого висновку від ДП "НДТІ"; також у присутності співробітників ПРАТ "Камет-Сталь" було ініційовано конференцзв'язок з директором ДП "НДТІ" для обговорення питань, що виникли у зв'язку з наданим Висновком; заява представників ПРАТ "Камет-Сталь" не відповідає дійсності; (3) стосовно третього пункту: у Висновку про відповідність № Д/327-1 від 15.08.2024 ДП "НДТІ" зазначено про всі необхідні на професійний погляд ДП "НДТІ" випробування, які повинні були бути проведені на готовому обладнанні та матеріалах, з яких обладнання виготовлено; компетентність представників ДП "НДТІ" у даному питанні не підлягає сумніву, і неможливо сказати, що під час досліджень не було проведено всі необхідні випробування; (4) стосовно четвертого пункту: на підтвердження походження труб надано завірені сертифікати якості із офіційним перекладом Торгово-промислової палати у Дніпропетровській області, а також лист Торгово-промислової палати у Дніпропетровській області, які додатково підтвердили, що проводили переклад наданих сертифікатів у повній відповідності згідно оригіналу; (5) стосовно п'ятого пункту: вимоги щодо застосування EN 10204:2004 не вказувались, а що стосується пункту 6.8 ТУ 14-3-460:2009 - даний пункт виконано, документи, що ним передбачені - надано; (6) стосовно шостого пункту: даний договір купівлі-продажу з постачальником труби № 190913.2 від 13.09.2019 було надано як у електронному вигляді заздалегідь, так і надавався представникам під час зустрічі 16.09.2024 повному пакеті всіх документів до готового обладнання;
- ПрАТ "Камет-Сталь" ігнорується, що саме спеціалістами даного підприємства були допущені помилки у технічній документації та кресленнях. В процесі постачання готового обладнання для потреб ПрАТ "Камет-Сталь" виявилось, що ПрАТ "Камет-Сталь" було надано та погоджено креслення виробів як за Специфікацією № 2, так і за Специфікацією №4 із помилками та без деталізації замовлення. При цьому ТОВ "НВО "СЗХНО" було виготовлено замовлення за чіткими вимогами та наданою конструкторською документацією від ПрАТ "Камет-Сталь", яка також мала підписи відповідальних співробітників ПрАТ "Камет-Сталь". При виявленні вказаних невідповідностей за конструкторською документацією ТОВ "НВО "СЗХНО" пішло назустріч та за власний рахунок і власними силами здійснювало перероблення поставлених деталей аби замовлення за всіма специфікаціями було виконано належним чином. ТОВ "НВО "СЗХНО" зазначає, що невідповідність наданої технічної документації та вимог до обладнання також була допущена ПрАТ "Камет-Сталь" і у роботі за Специфікацією № 3, що також вплинуло на строки поставки через перероблення деталей обладнання ТОВ "НВО “СЗХНО". Через помилки у конструкторськsq документації, які були спричинені спеціалістами ПрАТ "Камет-Сталь", останнє зверталось до ТОВ "НВО "СЗХНО" щодо можливості виходу з такої ситуації, переробки продукції, а також допомоги у її монтажу, все це зазначено також у наданому листуванні між сторонами. І так само переробка деталей та обладнання вплинула на строки остаточної поставки продукції, які вказані у видаткових накладних, що відомо ПрАТ "Камет-Сталь", а також у електронному листуванні та офіційних листах. У даному випадку прострочка поставки за Специфікаціями № 2, № 3, № 4 також була спричинена некомпетентністю співробітників ПрАТ "Камет-Сталь". Користуючись порядністю та лояльністю ТОВ "НВО "СЗХНО", ПрАТ "Камет-Сталь" прийняло всі виправлення від ТОВ "НВО "СЗХНО", при цьому ТОВ "НВО "СЗХНО" несло матеріальні витрати, про що також зазначено у листуванні між сторонами. Зі свого боку, непорядність ПрАТ "Камет-Сталь" проявлена була і у включені строків прострочки на переробку замовлення через свої ж помилки у документації до загального строку прострочки ТОВ "НВО "СЗХНО" на поставку готової продукції, на що були неправомірно нараховані штрафні санкції. Крім того, те, що представник ПрАТ "Камет-Сталь" вказує, що до ТОВ "НВО "СЗХНО" не застосовувались штрафні санкції за поставку наче неякісної продукції, то вони і не могли бути застосовані при прямій вині співробітників ПрАТ "Камет-Сталь", якими погоджені були неправильні креслення та невідповідна конструкторська документація;
- на момент виконання замовлення за Специфікаціями № 2, № 3, № 4 до договору ТОВ "НВО "СЗХНО" зіткнулося із графіками жорсткого відключення електроенергії через період обстрілів Придніпровської ТЕС. ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомляло про дані ускладнені умови роботи підприємства ПрАТ "Камет-Сталь" повідомленням № КО/97 від 22.07.2024 про настання форс-мажорних обставин (що також підтверджено у Сертифікаті № 1200-25-0180 про форс-мажорні обставини Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 29.01.2025 №86/08-15). Також ПрАТ "Камет-Сталь" було ознайомлено із вказаним фактом відключень та подачею електроенергії лише по 4 години на добу (з 17 до 21 год. вечора) через надані листи від ТОВ "Завод монтажних виробів", де ТОВ "НВО "СЗХНО" займає виробничі приміщення - листи № 212 від 12.04.2024, № 383 від 17.07.2024, № 443 від 23.08.2024, № 510 від 24.09.2024, № 555 від 02.11.2024, № 569 від 20.11.2024. Через систематичні обстріли, які спричинили аварії на Придніпровській ТЕС, відбулося відключення електроенергії, необхідної для заготівельних, зварювальних та збиральних робіт, що викликало затримки у виконанні зобов'язань. ТОВ "НВО "СЗХНО" повторно зазначає, що незважаючи на прострочку поставки обладнання, а також непередбачувані обставини, які впливали на затримку виготовлення обладнання збоку ТОВ "НВО "СЗХНО", останнє робило все можливе аби виконати взяті зобов'язання та також йшло на поступки ПрАТ "Камет-Сталь" у наданні суттєво збільшеного строку гарантійного обслуговування обладнання та комплектуючих, знижувало ціну обладнання шляхом виключення застосування імпортної складової та перерахунку остаточної вартості обладнання за курсовими різницями, а також пропонувало погодити значну суму штрафних санкцій. Фактично, ТОВ "НВО "СЗХНО" здійснило виготовлення котельного обладнання та комплектуючих до нього у погоджені сторонами в електронному листуванні строки, проте, ПрАТ "Камет-Сталь", в свою чергу, вчиняло дії для затримки приймання продукції та по факту для подальшого недобросовісного нарахування штрафних санкцій, які неправомірно були стягнуті ПрАТ "Камет-Сталь" в односторонньому порядку за Специфікацією № 3, а також заявлено до стягнення у зустрічному позові нові штрафні санкції за Специфікаціями № 2 та № 4;
- відповідач за зустрічним позовом звертає увагу, що листами № КО/193 від 13.11.2024, № КО/197 від 25.11.2024 та № КО/211 від 27.12.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомляло, що вся продукція та комплектуючі за Специфікацією № 2, № 3 виготовлені за кресленнями та технічними завданнями ПрАТ "Камет-Сталь", що погоджені та засвідчені підписом посадової особи ПрАТ "Камет-Сталь" Сторовойтова О.О. - 27.03.2024 (тобто, конструкторська документація та технічні завдання остаточно підтверджені ПрАТ "Камет-Сталь" після сплину більш як 2-х місяців після укладення специфікацій до договору, які виконуються безпосередньо після погодження всіх деталей замовлення). Також повторно листом № КО/1 від 06.01.2025 ТОВ "НВО "СЗХНО" відповідало на листи ПрАТ "Камет-Сталь" № 05/1-2322 та № 05/1-2323 від 06.01.2025, що незважаючи на некоректно поставлене технічне завдання, відсутність зауважень при узгодженні робочих креслень та відсутності зворотного зв'язку від технічних спеціалістів ПрАТ "Камет-Сталь" (як експлуатантів обладнання) - ТОВ "НВО "СЗХНО" готове надати допомогу для вирішення всіх ситуацій та направити своїх технічних спеціалістів на ПрАТ "Камет-Сталь". В електронному листуванні за Специфікацією № 4, значно пізніше її укладення, сторони погоджували додаткові умови за технічну документацію теплообмінника креслення КД347.00.00.000СБ, обговорювали додаткову заміну марки сталі, об'єми, які може виготовити завод-виробник, додаткові строки виготовлення необхідної марки сталі через невелику кількість для закупівлі, а також інші деталі замовлення. При цьому на виготовлення замовлення за Специфікацією № 4 так само впливали форс-мажорні обставини обмеження постачання електроенергії на виробництво через обстріли Придніпровської ТЕЦ. Крім того, листом від 26.12.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" додатково повідомило ПрАТ "Камет-Сталь" про черговий обстріл 25.12.2024 Придніпровської ТЕЦ (біля якої розташоване виробництво ТОВ "НВО "СЗХНО", через який на заводі було вибито вікна, відключено енергопостачання та необхідно було усувати наслідки обстрілів). Разом з даним листом було відправлено відео-файл на підтвердження наслідків обстрілу. У зв'язку із всім викладеним, зважаючи на форс-мажорні обставини, які спричинили прострочку у виконанні замовлення з боку ТОВ "НВО "СЗХНО", а також зважаючи на некоректно погоджене технічне завдання та помилки у конструкторській документації зі сторони ПрАТ "Камет-Сталь", які ТОВ "НВО "СЗХНО" виправляло та допомагало ПрАТ "Камет-Сталь" у встановлені обладнання. Проте, незважаючи на взаємні недоробки за всіма поставками, ПрАТ "Камет-Сталь" виставив ТОВ "НВО "СЗХНО" претензію з нарахуванням штрафних санкцій за прострочення поставки за Специфікацією № 2, претензії за прострочку поставки за Специфікацією № 4 від ПрАТ "Камет-Сталь" не надходило. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що вимоги ПрАТ "Камет-Сталь" у зустрічному позові щодо стягнення суми штрафної санкції за прострочку поставки за Специфікацією № 2 та № 4 є недоречними, неправомірними та такими, що прямо підтверджують наявність бажання незаконного збагачення ПрАТ "Камет-Сталь" за рахунок виробника обладнання ТОВ "НВО "СЗХНО". Відповідач за зустрічним позовом вважає, що з огляду на всі обставини, саме ПрАТ "Камет-Сталь" несумлінно поставилося до виконання зобов'язання з оплати товару, його дії є несправедливими та недобросовісними по відношенню до ТОВ "НВО" СЗХНО".
Від позивача за зустрічним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. суду №48184/25 від 04.11.2025), в якому він просить суд приєднати до матеріалів справи та врахувати докази, що долучаються, а також визнати причини неподання доказів у встановлений законом строк - поважними та обґрунтованими, поновити строк на їх подання та приєднати їх до матеріалів справи. Клопотання обґрунтоване тим, що за результатами ознайомлення з відзивом ТОВ "НВО "СЗХНО" на зустрічну позовну заяву, підприємством було прийнято рішення направити на адресу АТ "ДТЕК Дніпроенерго" та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" адвокатські запити щодо окремих обставин постачання електричної енергії за адресою: м.Дніпро, вул. Гаванська, буд. 16 за період з березня по грудень 2024 року. Обставини прийняття рішення про направлення адвокатських запитів обґрунтовані тим, що 19.10.2025 ТОВ "НВО "СЗХНО" подано відзив на зустрічну позовну заяву, до якого було додано листи ТОВ "Завод монтажних виробів" про неможливість забезпечувати ТОВ "НВО "СЗХНО" електричною енергією через нібито відсутність потужностей у зв'язку з обстрілом Придніпровської ТЕС. Так, ці листи датовані 12.04.2024, 17.07.2024, 23.08.2024, 24.09.2024 та 02.11.2024. Зміст вказаних листів є абсолютно ідентичним - підприємство-адресант стверджує про те, що не має можливості забезпечити ТОВ "НВО "СЗХНО" електроенергією через обстріли Придніпровської ТЕС протягом майже восьмимісячного періоду і матиме можливість подавати електроенергію з 17.00 до 21.00. Окрім цього, ТОВ "НВО "СЗХНО" не надає документів, що вказували б на дату їх отримання від ТОВ "Завод монтажних виробів". З цих же листів стало відомо, що між ТОВ "Завод монтажних виробів" та ТОВ "НВО "СЗХНО" у 2022 році було укладено договір про спільну діяльність. ПрАТ "Камет-Сталь", ознайомившись з усіма цими листами, дійшло висновку, що вони не є об'єктивними як докази, оскільки складені партнером ТОВ "НВО "СЗХНО", який має бути зацікавлений у тому, щоб останнє не понесло фінансових втрат за результатами розгляду цього спору. Викладене не виключає також того факту, що ці листи могли були складені вже після вказаних у них дат, оскільки, і ТОВ "Завод монтажних виробів", і ТОВ "НВО "СЗХНО" прямо зацікавлені в цьому. З іншого боку, жодних листів підприємств, які не є пов'язаними з ТОВ "НВО "СЗХНО" і мали б здійснювати його забезпечення електроенергією, інформувати про неможливість здійснювати таке забезпечення (постачальників електричної енергії тощо), останній ані разом з відзивом на зустрічну позовну заяву, ані в будь-який інший строк не надав. Оскільки в матеріалах справи відсутня об'єктивна інформація про обмеження у постачанні електроенергії з незалежних джерел, було прийнято рішення отримати таку інформацію шляхом направлення адвокатських запитів. ПрАТ "Камет-Сталь" вважає, що таке рішення прийнято в межах розумного строку (19.10.2025 вночі отримано відзив на позовну заяву з доданими листами, 24.10.2025 (п'ятниця) направлено відзив на позовну заяву, 28.10.2025 (вівторок) направлено адвокатські запити), а з'ясування відповідей на поставлені в цих адвокатських запитах питання є важливим для забезпечення своєчасного, повного та справедливого розгляду судової справи. Також ПрАТ "Камет-Сталь" звертає увагу на те, що адвокатські запити подано в межах підготовчого провадження, а не після переходу до розгляду справи по суті. Крім того, ПрАТ "Камет-Сталь" повідомляє , що не отримувало від АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" відповіді на згадані адвокатські запити і встановлений законом строк відповіді на них не сплинув. У разі отримання відповідей на зазначені адвокатські запити ПрАТ "Камет-Сталь" направить їх до суду в якості доказів.
У підготовче засідання 04.11.2025 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
У вказаному засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявив усне клопотання про надання йому часу для збору та подання до суду додаткових доказів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Також, судом було відзначено, що у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 14.11.2025, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.11.2025 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 14.12.2025 включно. Крім того, у підготовчому засіданні 04.11.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 18.11.2025.
Від позивача за зустрічним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. суду № 49980/25 від 13.11.2025), в якому він просить суд приєднати до матеріалів справи копії відповідей на адвокатські запити: № 10/28-1 від 28.10.2025 та № 10/28-2 від 28.10.2025, та вказує на те, що 04.11.2025 судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні та надано час для надання ПрАТ "Камет-Сталь" додаткових доказів, зокрема, відповідей АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на адвокатський запит № 10/28-1 від 28.10.2025 та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на адвокатський запит № 10/28-2 від 28.10.2025. Копії зазначених адвокатських запитів долучалися ПрАТ "Камет-Сталь" до матеріалів справи з клопотанням, поданим через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 03.11.2025. Представник ПрАТ "Камет-Сталь" інформує, що ним було отримано відповіді на вказані адвокатські запити, які він просить суд долучити до матеріалів справи.
Від позивача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду № 50481/25 від 17.11.2025), в яких він просить суд прийняти до матеріалів справи дані додаткові письмові пояснення, а також долучити до матеріалів справи додатковий доказ - копію договору № 03/22 про спільну діяльність від 01.04.2022 між ТОВ "Завод монтажних виробів" та ТОВ "НВО "СЗХНО". У клопотанні ТОВ "НВО "СЗХНО" вказує на те, що 14.11.2025 у системі "Електронного суду" ТОВ "НВО "СЗХНО" було отримано клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи від представника ПрАТ "Камет-Сталь". Поданими додатковими доказами були копії відповідей від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на адвокатські запити представника ПрАТ "Камет-Сталь", які направлялись з підтекстом звинувачення ТОВ "НВО "СЗХНО" у наданні неправдивої інформації стосовно частоти обстрілів Придніпровської ТЕС та щодо змови ТОВ "НВО "СЗХНО" з підприємством ТОВ "Завод монтажних виробів" стосовно порядку та можливостей надання електричної енергії в періоди між обстрілами Придніпровської ТЕС у 2024 році та усуненням наслідків обстрілів, у тому числі відновлення подачі електроенергії після ушкоджень електричних мереж. Листом від 04.11.2025 № 01/541 АТ "ДТЕК Дніпроенерго" повідомило та підтвердило надану ТОВ "НВО "СЗХНО" інформацію та обставини, що теплова електростанція ДТЕК Придніпровська ТЕС піддавалась обстрілам з боку Російської Федерації у березні, квітні, листопаді та грудні 2024 року, що в свою чергу фактично впливало на подачу та розподіл електричної енергії. Крім того, листом від 04.11.2025 № 01/541 АТ "ДТЕК Дніпроенерго", і листом № 47322/1001 від 29.10.2025 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" було підтверджено інформацію, зазначену у раніше наданих листах ТОВ "Завод монтажних виробів", що дійсно кабель подачі електричної енергії 6кВт - ТП 58 перебуває в експлуатації та обслуговуванні ТОВ "Завод монтажних виробів". АТ "ДТЕК Дніпроенерго" та АТ "ДТЕК Дніпроенерго" також підтвердило, що ТОВ "Завод монтажних виробів" так само є лише споживачем електричної енергії, що поступає по кабелю 6кВт - ТП 58, що з'єднує ТП 58 та ТОВ "Завод монтажних виробів, проте ТОВ "Завод Монтажних Виробів" заживлено від іншої абонентської ПС, що належить іншій особі, і через яку до ТОВ "Завод монтажних виробів" постачається електрична енергія, яка, в свою чергу, надається іншим підприємствам, що користуються виробничими приміщеннями на території ТОВ "Завод монтажних виробів". ТОВ "НВО "СЗХНО" зазначає, що ТОВ "Завод монтажних виробів" розташоване за адресою: м. Дніпро, Гаванська, 16, а Придніпровська ТЕС перебуває у безпосередній близькості за адресою: м.Дніпро, вул. Гаванська, 1, що безпосередньо встановлює загрозу під час обстрілів як для безперебійного постачання електроенергії, так і за наслідками ушкоджень приміщень підприємства під час масованих обстрілів. Також позивач за первісним позовом зазначає, що ТОВ "НВО "СЗХНО" у 2022 році після початку повномасштабної війни через загрозу окупації вимушено було переїхати з м. Сєвєродонецьк (Луганської області) до м. Дніпро, де фактично орендувало виробничі приміщення у ТОВ "Завод монтажних виробів" у квітні 2022 року. Жодної змови або вигоди у діяльності обох підприємств апріорі не могло бути. Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору № 03/22 про спільну діяльність від 01.04.2022 між ТОВ "Завод монтажних виробів" (сторона-1) та ТОВ "НВО "СЗХНО" (сторона -2) сторона-1 передає, а сторона-2 приймає в тимчасове користування виробниче приміщення загальною площею 2000 кв. м, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 16. Відповідно до пункту 1.2. укладеного договору № 03/22 про спільну діяльність від 01.04.2022 між ТОВ "Завод монтажних виробів" (сторона-1) та ТОВ "НВО "СЗХНО" (сторона -2) сторона-2 використовує приміщення для власних потреб виробничого характеру, а також бере участь у виробничій діяльності сторони-1. Тобто, ТОВ "НВО "СЗХНО", за умовами пункту 1.2 договору, своїми виробничим обладнанням та професійним ресурсом може брати участь у виробничій діяльності ТОВ "Завод монтажних виробів", проте даним договором не передбачено ніякої участі ТОВ "Завод монтажних виробів" у діяльності ТОВ "НВО "СЗХНО", окрім надання за встановлену плату виробничих приміщень. Також позивач за первісним позовом вважає за необхідне долучити копію договору № 03/22 про спільну діяльність від 01.04.2022 між ТОВ "Завод монтажних виробів" та ТОВ "НВО "СЗХНО", як доказ незалежності виробничої діяльності ТОВ "НВО "СЗХНО" від ТОВ "Завод монтажних виробів" та відсутності збагачення ТОВ "Завод монтажних виробів" від виробничої діяльності ТОВ "НВО "СЗХНО", окрім, передбаченої фіксованої оплати за користування наданими виробничими приміщеннями. Дані питання турбували представника ПрАТ "Камет-Сталь" настільки, що були викладені у поданих процесуальних документах не як припущення, а як пряме звинувачення у нечесній господарській діяльності обох підприємств. Даний доказ не надавався разом із поданням позовної заяви, оскільки не мав жодного значення для розгляду справи, і наразі подається для спростування тверджень представника ТОВ "Камет-Сталь".
У підготовче засідання 18.11.2025 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
У вказаному засіданні представники сторін зазначили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) та відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.
Крім того, у вказаному засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 18.11.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.11.2025 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 20.11.2025.
У судове засіданні 20.11.2025 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
У вказаному засіданні представник позивача за первісним позовом просив суд задовольнити первісні позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та письмових поясненнях.
У судовому засіданні 20.11.2025 представник відповідача за первісним позовом просив суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на первісну позовну заяву та запереченнях.
У зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, з приводу яких виникли питання під час розгляду справи по суті, у судовому засіданні 20.11.2025 протокольно було оголошено перерву до 03.12.2025.
Від позивача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду № 52293/25 від 26.11.2025), в яких він просить суд під час розгляду справи врахувати таке:
- до договору поставки № 24/55 від 19.01.2024, укладеному між ТОВ "НВО "СЗХНО" та ПрАТ "Камет-Сталь" сторонами було також укладено Специфікації із визначенням асортименту продукції та додаткових умов поставки, а саме: Специфікація № 2 від 13.02.2024, Специфікація № 3 від 14.02.2024, Специфікація № 4 від 04.03.2024. За Специфікацією № 2 від 13.02.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" було здійснено поставки продукції для ПрАТ "Камет-Сталь" на загальну суму 5 942 400 грн. 00 коп. за наступними видатковими накладними: № 4/11-1 від 04.11.2024 на суму 1 404 000 грн. 00 коп.; № 18/11-1 від 18.11.2024 на суму 840 000 грн. 00 коп.; № 24/12-1 від 24.12.2024 року на суму 3 120 000 грн. 00 коп.; №26/12-1 від 03.02.2025 на суму 578 400 грн. 00 коп. На оплату вказаної продукції для ПрАТ "Камет-Сталь" було надано рахунки: № 124 від 04.11.2024 на 1 404 000 грн. 00 коп.; № 142 від 18.11.2024 на 840 000 грн. 00 коп.; № 145 від 24.12.2024 на 3 698 400 грн. 00 коп. ТОВ "НВО "СЗХНО" зазначає, що з боку ПрАТ "Камет-Сталь" було здійснено оплату за платіжними інструкціями: № 4500014402 від 27.02.2025 на суму 840 000 грн. 00 коп. (рахунок № 142); № 4500013417 від 28.02.2025 на суму 1 404 000 грн. 00 коп. (рахунок № 124); №4500014635 на суму 1 471 296 грн. 00 коп. (рахунок № 145) та відповідно не сплаченою є продукція на суму 2 227 104 грн. 00 коп. Також, за Специфікацією № 3 від 14.02.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" було здійснено поставки продукції для ПрАТ "Камет-Сталь" на загальну суму 8 898 109 грн. 92 коп. за наступними видатковими накладними: № 11/10-2 від 11.10.2024 на суму 5 174 400 грн. 00 коп. та № 11/10-3 від 11.10.2024 на суму 3 723 709 грн. 92 коп. На оплату вказаної продукції для ПрАТ "Камет-Сталь" було надано рахунок №108 від 11.10.2024 на загальну суму 8 898 109 грн. 92 коп. ТОВ "НВО "СЗХНО" зазначає, що з боку ПрАТ "Камет-Сталь" було здійснено оплату за платіжною інструкцією № 4500073462 від 26.11.2024 на суму 2 650 814 грн. 43 коп. та відповідно не сплаченою є продукція на суму 6 247 295 грн. 49 коп. Крім того, за Специфікацією № 4 від 04.03.2024 ТОВ "НВО "СЗХНО" було здійснено поставку продукції для ПрАТ "Камет-Сталь" на загальну суму 2 100 000 грн. 00 коп. за видатковою накладною № 13/01-1 від 13.03.2025. В оплату вказаної продукції для ПрАТ "Камет-Сталь" було надано рахунок № 51 від 12.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп. При цьому ПрАТ "Камет-Сталь" не було здійснено жодної оплати за прийняту продукцію за видатковою накладною № 13/01-1 від 13.03.2025;
- ПрАТ "Камет-Сталь" було отримано продукцію від ТОВ "НВО "СЗХНО" за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024, що підтверджується видатковими накладними 11/10-2 від 11.10.2024, № 11/10-3 від 11.10.2024, № 4/11-1 від 04.11.2024, № 18/11-1 від 18.11.2024, від 24.12.2024 № 24/12-1, № 26/12-1 від 03.02.2025, № 13/01-1 від 13.03.2025 на загальну суму 16 940 509 грн. 92 коп., проте з боку ПрАТ "Камет-Сталь" було оплачено отриману продукцію на загальну суму 6 366 110 грн. 43 коп., отже неоплаченою є продукція на загальну суму 10 574 399 грн. 49 коп. З урахуванням вказаного, ТОВ "НВО "СЗХНО" вказує на те, що ПрАТ "Камет-Сталь" вимагає у зустрічному позові стягнути потворно з ТОВ "НВО "СЗХНО" неустойку у розмірі 3 949 104 грн. 00 коп., яка вже і так стягнута ПрАТ "Камет-Сталь" з ТОВ "НВО "СЗХНО" у розрізі неоплачених рахунків за видатковими накладними та не направлялась ПрАТ "Камет-Сталь" у якості оплати за поставлену продукцію за Специфікацією № 2 від 13.02.2024 та Специфікацією № 4 від 04.03.2024;
- ТОВ "НВО "СЗХНО" зазначає, що Специфікація № 2 від 13.02.2024, Специфікація №3 від 14.02.2024, Специфікація № 4 від 04.03.2024 були фактично підписані після 27.02.2024 та здійснено обмін оригіналами між сторонами, що підтверджується електронним листом від 27.02.2024 з темою СП-2, СП-3, за яким ТОВ "НВО "СЗХНО" надає ПрАТ "Камет-Сталь" реквізити відділення Нової пошти для надсилання оригіналів документів для їх оформлення. Згідно зі скан-копіями витягу з журналу реєстрації кореспонденції ТОВ "НВО "СЗХНО" за вхідним номером № 1769 від 26.01.2024 від ПрАТ "Камет-Сталь" було отримано на підпис договір № 24/55 та Специфікацію №1 від 19.01.2024. За даними журналу за вхідним номером № 1910 29.03.2024 було отримано на підпис оригінали Специфікації № 3 від 14.02.2024 та Специфікації № 4 від 04.03.2024 по 2 екземпляри до договору № 24/55 від 19.01.2024. За наведеного, ТОВ "НВО "СЗХНО" зауважує, що фактично підписання всіх оригіналів Специфікацій до договору відбулося значно пізніше дати, яка вказана в Специфікаціях, а ТОВ "НВО "СЗХНО" тільки 27.03.2024 остаточно отримало від ПрАТ "Камет-Сталь" в електронному листі погодження Конструкторської документації, за кресленнями якої в подальшому потрібно було виготовляти продукцію на замовлення ПрАТ "Камет-Сталь";
- ТОВ "НВО "СЗХНО" намагалося подати весь значний об'єм листування, яке проводилось між сторонами та яке подавалося при подачі позовної заяви та стосувалося утриманих ПрАТ "Камет-Сталь" сум з неоплати продукції за Специфікацією № 3 до договору, так і значний об'єм листування, яке було подано вже додатково за іншими Специфікаціями та обставинами господарських відносин після отримання зустрічного позову від ПрАТ "Камет-Сталь". В свою чергу, позивач за первісним позовом стверджує, що ПрАТ "Камет-Сталь" навпаки приховує навіть від свого законного представника всі обставини справи та наявну у сторін документацію, що стосується як виконання господарських зобов'язань, так і листування і перемовин між сторонами по спірним питанням;
- щодо розрахунку штрафних санкцій ТОВ "НВО "СЗХНО" повідомляє, що допущено помилки у періодах розрахунку штрафних санкцій. Перший період повинен включати проміжок часу з 11.11.2024 до 25.11.2024 на суму 8 898 109 грн. 92 коп., в останньому періоді - з 13.03.2025 до 02.07.2025 розраховано інфляційне збільшення, а штрафні санкції за договором розраховано з 13.03.2025 до 02.09.2025;
- на підтвердження всіх викладених пояснень та фактів, у зв'язку із тим, що своїми діями всі учасники справи в суді зародили сумніви стосовно добросовісного виконання своїх процесуальних прав та обов'язків щодо доказів, позивач за первісним позовом просить суд надати дозвіл на долучення додаткових доказів, які в тому числі підтверджують факти і обставини, які заперечуються та не визнаються ПрАТ "Камет-Сталь", при тому, що у даного підприємства наявні такі докази щодо: фактів отримання продукції за всіма поданими та підписаними сторонами видатковими накладними та отримано рахунки на оплату, фактів часткової оплати продукції, фактів підписання специфікацій до договору значно пізніше дат, що вказані на документах. Отже, позивач за первісним позовом просить суд долучити до матеріалів справи разом із додатковими поясненнями наступні письмові докази: 1) рахунки на оплату поставленої продукції для потреб ПрАТ "Камет-Сталь": № 108 від 11.10.2024 на загальну суму 8 898 109 грн. 92 коп.; № 124 від 04.11.2024 на 1 404 000 грн. 00 коп.; № 142 від 18.11.2024 на 840 000 грн. 00 коп.; № 145 від 24.12.2024 на 3 698 400 грн. 00 коп.; № 51 від 12.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп.; 2) платіжні інструкції з оплати ПрАТ "Камет-Сталь" за отриману продукцію: № 4500014402 від 27.02.2025 на суму 840 000 грн. 00 коп.; №4500013417 від 28.02.2025 на суму 1 404 000 грн. 00 коп.; № 4500014635 на суму 1 471 296 грн. 00 коп.; № 4500073462 від 26.11.2024 на суму 2 650 814 грн. 43 коп.; 3) скан-копії витягів з журналу реєстрації кореспонденції, де вказано дати отримання ТОВ "НВО "СЗХНО" від ПрАТ "Камет-Сталь" на підпис договір поставки та Специфікацій № 1, № 3, № 4; 4) лист №05/1-1853 від 24.09.2014 ПрАТ "Камет-Сталь" щодо підтвердження ПрАТ "Камет-Сталь", що 16.09.2024 було проведено огляд готової продукції за Специфікацією № 3 від 14.02.2024 та за вимогою ПрАТ "Камет-Сталь" поставку такої продукції підприємство чекає до 30.09.2024.
Від відповідача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду № 52703/25 від 28.11.2025), в яких він просить суд під час розгляду справи врахувати таке:
- щодо підписання Специфікацій № 2 та № 3 до договору ПрАТ "Камет-Сталь" виступило оферентом, направивши на адресу ТОВ "НВО "СЗХНО" Специфікації № 2 та № 3, підписані з боку ПрАТ "Камет-Сталь", а 27.02.2024 представник ПрАТ "Камет-Сталь" Богдан Масалітін отримав листа від представниці ТОВ "НВО "СЗХНО" Оксани Таран копії Специфікацій № 2 та № 3 до договору з підписом директора підприємства Григорського С.М. та печаткою ТОВ "НВО "СЗХНО", тому ПрАТ "Камет-Сталь" вважає, що датою підписання Специфікацій № 2 та № 3 до договору слід вважати 27.02.2024. В частині дати укладення Специфікації № 4, відповідач за первісним позовом зазначає, що ПрАТ "Камет-Сталь" не може встановити дату прийняття (акцептування) пропозиції підписати Специфікацію № 4 у зв'язку із звільненням відповідальної за її підписання особи, яка отримувала відповідні повідомлення на свою електронну пошту. Водночас, на відміну від Специфікації № 2 та № 3, де дати Специфікацій в правому верхньому кутку були "надруковані", в правому верхньому кутку Специфікації № 4 дата вписана кульковою ручкою, що, імовірно, було зроблено у момент підписання документу обома сторонами. Більш того, сторони при підписанні Специфікації в іншу, аніж зазначена в її в правому верхньому кутку дату, могли б відтворити її біля власного підпису. Водночас, самі Специфікації таких позначень не містять. Виходячи з викладеного, та за відсутності іншого, ПрАТ "Камет-Сталь" вважає, що датою укладення Специфікації № 4 до договору слід вважати 04.03.2025. При цьому ТОВ "НВО "СЗХНО" про існування таких обставин не заявляє, у зв'язку з чим такі докази не можуть бути прийняті судом. Позиція ТОВ "НВО "СЗХНО", викладена у додаткових письмових поясненнях, суперечить попередньо наданим позивачем документам та доказам, що свідчить про наявність в діях ТОВ "НВО "СЗХНО" суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). За таких умов, ПрАТ "Камет-Сталь" вважає, що ТОВ "НВО "СЗХНО" неналежно та всупереч попередньо наданим доказам у додаткових письмових поясненнях визначено дати підписання спірних Специфікацій, що має бути враховано при визначенні моменту підписання відповідних договірних документів;
- щодо листування сторін про зміну (продовження) строків поставки з урахуванням умов спірного договору (Специфікацій) та змісту наявних у матеріалах справи листів, ПрАТ "Камет-Сталь" зазначає, що у позовній заяві ТОВ "НВО "СЗХНО" вказує на те, що у проведеному між сторонами листуванні було погоджено нові строки виробництва замовленого відповідачем обладнання, з урахуванням втраченого часу на очікування документації від ДП "НДТІ". При цьому такий висновок зроблено позивачем без посилань на будь-які надані ним докази. Також, з приводу внесення змін до договору згідно з пунктом 10.8 договору поставки № 24/55 від 19.01.2024, всі зміни і доповнення до договору є невід'ємною частиною договору і дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін. При цьому будь-яких змін до договірних умов в частині термінів поставки не відбулося, оскільки сторони не досягли жодних домовленостей щодо цього. Так, ПрАТ "Камет-Сталь" до звернення ТОВ "НВО "СЗХНО" з позовною заявою наполягало на тому, що всі домовленості щодо змін будь-яких договірних умов, для чіткого, повного та однозначного визначення їх змісту мають фіксуватися у додаткових угодах до договору. Наприклад, у наданому ТОВ "НВО "СЗХНО" у якості додатку до позовної заяви листі ПрАТ "Камет-Сталь" вих. № 05/1-2003 від 16.10.2024 за підписом директора з закупівель Денисенка М.П. в останньому абзаці зазначено таке: "Стосовно фіксації нових умов оплати, гарантії та додаткових умов, пропонуємо зафіксувати цей факт у додатковій угоді". Також, в листі ТОВ "НВО "СЗХНО" розділяло такий підхід, і, зокрема, у листі № КО/155 від 08.10.2024 зверталося до ПрАТ "Камет-Сталь" з пропозицією узгодити новий графік шляхом підписання додаткової угоди, від чого ПрАТ "Камет-Сталь" відмовилося. Таким чином, будь-який правочин про зміну терміну виконання зобов'язання (в тому числі в письмовій формі) - відсутній. Крім того, відповідач за первісним позовом зауважує, що листи ПрАТ "Камет-Сталь" вих. № 05/1-1822 від 18.09.2024, вих. № 05/1-1853 від 24.09.2024, вих. № 05/1-1882 від 30.09.2024 не стосувалися зміни строку поставки товару, а були спрямовані на організацію процесу приймання товару на території ПрАТ "Камет-Сталь": їх мета полягала у черговому спонуканні ТОВ "НВО "СЗХНО" до здійснення очікуваної поставки та направлялися з метою вираження покупцем готовності прийняти товар;
- в частині підписання актів про фактичну якість (комплектність) продукції за результатами приймання на території ПрАТ "Камет-Сталь", відповідач за первісним позовом повідомляє, що такі акти існують: це Акт № 172/014к від 16.10.2024 (щодо поставки товару за Специфікацією № 3) та Акт № 230/014к від 14.03.2025 (щодо поставки товару за Специфікацією № 4), однак ці документи відсутні в матеріалах справи. Їх ненадання відповідачем пояснюється відсутністю предмета спору між сторонами в цій частині. Вказані документи є внутрішніми документами ПрАТ "Камет-Сталь", а їх підписантами виступають виключно працівники підприємства. За таких умов, відповідач за первісним позовом вважає, що ПрАТ "Камет-Сталь" у своїх процесуальних документах вірно визначило дати поставки товару за Специфікаціями № 3 та № 4, акти про фактичну якість (комплектність) продукції жодного впливу на визначення цієї дати не мають. Водночас, вказані акти (факт і момент їх підписання) мають значення для вимог пункту 6 (як Специфікації № 3, так і Специфікації №4), який сформульовано таким чином: умови оплати 100% по факту поставки протягом 15-ти календарних днів з дати поставки товару, за актом про фактичну якість (комплектність) продукції за результатами комісійного приймання на складі ПрАТ "Камет-Сталь". Відповідач за первісним позовом вважає, що наявність цих актів не впливає на визначення дати поставки товару, має значення виключно для обрахунку виникнення у покупця обов'язку з оплати товару. Датами поставки товару за Специфікаціями № 3 є 14.10.2024 (дата, вказана уповноваженим представником ПрАТ "Камет-Сталь" на видатковій накладній № 11/10-2 від 11.10.2024) та 15.10.2024 (дата, вказана уповноваженим представником ПрАТ "Камет-Сталь" на видатковій накладній № 11/10-3 від 11.10.2024), а за Специфікацією № 4 - 13.03.2025 (дата, вказана уповноваженим представником ПрАТ "Камет-Сталь" на видатковій накладній №13/01-1 від 13.03.2025). При цьому Акт № 172/014к (щодо поставки товару за Специфікацією № 3) датований 16.10.2024, а Акт № 230/014к - 14.03.2025, тобто підписані в межах п'ятнадцятиденного строку, визначеного пунктом 6 спірних Специфікацій;
- щодо інших видаткових накладних та рахунків на оплату, доданих ТОВ "НВО "СЗХНО" до позовної заяви (що не стосуються Специфікації № 3) ПрАТ "Камет-Сталь" зазначає, що відповідач, має дотримуватися розумного балансу між захистом своїх власних інтересів та сприянням своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Неналежне обґрунтування позивачем своїх позовних вимог має тлумачитися виключно як обставина, яка створює ризик недосягнення самої мети поданої позовної заяви, що полягає у задоволенні позовних вимог. Відповідач не зобов'язаний сприяти доведенню позовних вимог, наданню доказів, які не надаються позивачем (за умови, що ненадання таких доказів об'єктивно залежало від поведінки самого позивача). При цьому в ситуації, що склалася, відповідач за первісним позовом зазначає, що ним було надано необхідні первинні документи (Специфікації № 2 та № 4 до договору) у якості додатків до зустрічної позовної заяви, а отже поведінка відповідача не призвела до негативних наслідків у вигляді затягування розгляду справи чи незабезпечення своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи. Водночас, відповідач за первісним позовом повідомляє, що ПрАТ "Камет-Сталь" не здійснювало оплату поставлено товару за такими видатковими накладними: № 4/11-1 від 04.11.2024, № 18/11-1 від 18.11.2024, від 24.12.2024 №24/12-1, № 26/12-1 від 03.02.2025, № 13/01-1 від 13.03.2025. Така поведінка ПрАТ "Камет-Сталь" пояснюється тим, що, починаючи з вересня 2025 року та закінчуючи моментом звернення ТОВ "НВО "СЗХНО" до суду з позовною заявою, між сторонами тривали перемовини, пов'язані з врегулюванням спірної ситуації, що виникла у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару за Специфікаціями № 2, 3, 4 до договору
Від відповідача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі (вх. суду № 52705/25 від 01.12.2025), в якій він просить суд:
- повернути розгляд справи на стадію підготовчого провадження для розгляду заяви про зупинення провадження в межах справи на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського суду Дніпропетровської України;
- зупинити провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до завершення касаційного перегляду справи № 905/541/16 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду. В обґрунтування поданої заяви відповідач за первісним позовом посилається на таке:
- 24.11.2025 на сайті Верховного Суду було опубліковано черговий огляд справ, переданих на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об'єднаних палат касаційних судів, з якого вбачається, що на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду ухвалою Верховного Суду від 04.11.2025 передано справу для відступу від висновку Касаційного господарського суду Верховного Суду про те, що несвоєчасне надання сертифікату Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини (справа № 905/541/16). Ознайомившись зі змістом вказаної ухвали та інших судових рішень в межах справи №905/541/16, ПрАТ "Камет-Сталь" вважає, що відповідна справа є подібною до справи №904/5417/25, оскільки: 1) ТОВ "НВО "СЗХНО" заявляє, що, починаючи з квітня 2024 року настали форс-мажорні обставини у вигляді відключення електропостачання, які значно ускладнили виконання останнім свого договірного зобов'язання з виготовлення та поставки товару за Специфікацією № 3 до договору поставки № 24/55 від 19.01.2024; 2) фактично, поставку відповідного товару здійснено у жовтні 2024 року (граничний строк виконання зобов'язання припадав на травень 2025 року); 3) пунктом 8.2. вказаного договору визначено, що сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов'язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені у повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20-гокалендарного дня з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій Стороні. Наслідків несвоєчасного надання сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини сторони у договорі не визначили; 4) Сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини отримано ТОВ "НВО "СЗХНО" наприкінці січня 2025 року, а 29.01.2025 останнє направило його на адресу ПрАТ "Камет-Сталь";
- відповідач за первісним позовом був позбавлений можливості повідомити суд про передачу справи № 905/541/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду до моменту закриття підготовчого провадження в межах справи № 904/5147/25 з об'єктивних причин, адже з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що ухвалу Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.11.2025 у справі № 905/541/16 було опубліковано для загального доступу лише 17.11.2025. Однак, вже наступного дня, 18.11.2025, відбулося чергове засідання в межах справи № 904/5147/25, в якому було закрите підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті. Враховуючи вказане, відповідач за первісним позовом вважає, що в даній ситуації, підстави для повернення на стадію підготовчого провадження є вагомими: з одного боку, прийняття рішення про зупинення провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України є неможливим на етапі розгляду справи по суті, а з іншого - сторони не змогли ініціювати розгляд цього питання з об'єктивних причин - ухвала про передання справи № 905/541/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з'явилася за один день до закриття підготовчого провадження в межах справи № 904/5147/25. Таким чином, наявна необхідність розглянути питання про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження та розглянути питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 03.12.2025 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
У судовому засіданні 03.12.2025 були заслухані правові позиції учасників справи з приводу поданої відповідачем за первісним позовом заяви про зупинення провадження у справі.
Розглянувши у вказаному засіданні заяву відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у справі, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке:
- відповідач за первісним позовом просить суд зупинити провадження у справі на підставі статті 228 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 7 частини 1 якої суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду;
- суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини 1 статті 227 та пунктом 1 частини 1 статті 228 цього Кодексу;
- суд відзначає, що ухвалою суду від 18.11.2025 було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2025;
- у судовому засіданні 20.11.2025 почався розгляд справи по суті;
- враховуючи вказане, заява відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки провадження у справі перебуває на стадії її розгляду по суті, на якій зупинення провадження у справі з підстави, зазначеної відповідачем за первісним позовом, не допускається.
Крім того, судом відзначено, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження у даній справі також відсутні.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.12.2025 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" про зупинення провадження у справі було відмовлено.
У судовому засіданні 03.12.2025 суд продовжив розгляд первісних позовних вимог, в процесі якого виникли питання, для з'ясування яких обом представникам був необхідний додатковий час.
Також представником відповідача за первісним позовом було заявлене усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у судовому засіданні 03.12.2025 протокольно було оголошено перерву до 04.12.2025.
Від відповідача з первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду № 53601/25 від 04.12.2025), в яких він просить суд врахувати під час розгляду справи таке:
- в частині підписання Специфікацій № 2 та № 3 до договору ПрАТ "Камет-Сталь" виступило оферентом, направивши на адресу ТОВ "НВО "СЗХНО" копії Специфікацій № 2 та № 3 з підписами уповноваженого представника, а 27.02.2024 ПрАТ "Камет-Сталь", отримавши скан-копії Специфікацій № 2 та № 3, підписані обома сторонами, дізналося про повне та безумовне прийняття (акцептування) пропозиції підписати Специфікації № 2 та № 3 до договору поставки № 24/55 від 19.01.2024, тому ПрАТ "Камет-Сталь" вважає, що датою підписання Специфікацій № 2 та № 3 до договору слід вважати 27.02.2024. В частині дати укладення Специфікації № 4, здійснивши додаткове опитування співробітників підприємства, ПрАТ "Камет-Сталь" повідомляє про те, що підприємство не може встановити дату прийняття (акцептування) пропозиції підписати Специфікацію № 4 у зв'язку із звільненням відповідальної за її підписання особи, яка отримувала відповідні повідомлення на свою електронну пошту, оскільки не має можливості отримати доступ до таких листувань. Водночас, ПрАТ "Камет-Сталь" зауважує, що на відміну від Специфікацій № 2 та № 3, де дати відповідних документів в правому верхньому кутку були "надруковані", в правому верхньому кутку Специфікації № 4 дата вписана кульковою ручкою, що, імовірно, було зроблено у момент підписання документу обома сторонами. Більш того, сторони, при підписанні Специфікації в іншу, аніж зазначена в її в правому верхньому кутку дату, могли б відтворити її біля власного підпису. Водночас, самі Специфікації таких позначень не містять. Виходячи з викладеного, та за відсутності іншого, ПрАТ "Камет-сталь" вважає, що датою укладення Специфікації № 4 до договору слід вважати 04.03.2025. Також, на етапі підготовчого провадження, у своїх процесуальних документах ТОВ "НВО "СЗХНО" не викладало власну позицію щодо дати укладення відповідних Специфікацій, і, окрім цього, не спростовувало запропонованийПрАТ "Камет-сталь" підхід щодо того, що датою укладення Специфікацій № 2 та № 3 до договору варто вважати 27.02.2024, а датою укладення Специфікації № 4 - 04.03.2025. Крім того, заявлені ТОВ "НВО "СЗХНО" дати укладення спірних Специфікацій не підтверджуються належними та достовірними доказами Так, до відзиву на зустрічну позовну заяву ТОВ "НВО "СЗХНО" було додане повне листування сторін в електронній пошті, в якому, серед іншого, у листі від 27.03.2025, представниця ТОВ "НВО "СЗХНО" Оксана Таран зазначила, що Специфікація № 3 від 14.02.2024 фактично підписана 27.02.2024. Зараз, за межами підготовчого провадження, на етапі розгляду справи по суті, ТОВ "НВО "СЗХНО" намагається змінити свою позицію і визначає, що дата підписання Специфікації є іншою, оскільки це підтверджується ні чим іншим, аніж записами в журналі вхідної кореспонденції ТОВ "НВО "СЗХНО". З цього приводу, ПрАТ "Камет-сталь" вважає, що цей документ не є достовірним, він складений ТОВ "НВО "СЗХНО" в односторонньому порядку, і, більш того, з того формату, у якому його надало ТОВ "НВО "СЗХНО", неможливо перевірити коли цей доказ з'явився, чи не піддавався він змінам. Вказаний документ подається поза межами встановленого законом строку на подання доказів, ТОВ "НВО "СЗХНО" могло безперешкодно подати його у відповідний строк, однак не зробило цього. Зазначений доказ, якби і був достовірним, міг би вказувати лише на момент отримання певних документів ТОВ "НВО "СЗХНО", однак не вказує на момент їх безпосереднього підписання. Таким чином, відповідач за первісним позовом виснує, що позиція ТОВ "НВО "СЗХНО", викладена у додаткових письмових поясненнях, суперечить попередньо наданим позивачем документам та доказам, що свідчить про наявність в діях ТОВ "НВО "СЗХНО" суперечливої поведінки (venire contra factum proprium).
04.12.2025 перед початком судового засідання, судом було з'ясовано, що в підсистемі ВКЗ, що є підсистемою в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі України та забезпечує можливість ведення протоколу судового засідання, проводяться позапланові технічні роботи, про що на сайті https://vkz.court.gov.ua/ опубліковане відповідне оголошення наступного змісту: "Шановні користувачі! У зв'язку з необхідністю проведення термінових позапланових технічних робіт в підсистемі ВКЗ, підсистема не буде доступною до кінця дня, 04.12.2025".
Вказані обставини унеможливили проведення судового засідання 04.12.2025 о 16:00 год.
Враховуючи те, що неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції була наявна лише 04.12.2025, зважаючи на тривалість процесуального строку розгляду справи по суті, суд ухвалою суду від 04.12.2025 призначив судове засідання на 05.12.2025 о 14:30 год.
У зазначеному судовому засіданні суд продовжив розгляд справи по суті; у засіданні представники виклали зміст своїх вимог та заперечень, відповідно, за первісним та зустрічним позовами, з урахуванням змісту яких просили суд прийняти рішення по справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи та доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.
Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.
У судовому засіданні 05.12.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом),
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати та наявність підстав для застосування наслідків такого прострочення у вигляді стягнення пені та інфляційних втрат у заявлених до стягнення сумах, допущення прострочення поставки товару, а також наявність підстав для стягнення пені за таке порушення у заявленій до стягнення сумі.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 19.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Камет-Сталь" (далі - покупець, відповідач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (далі - постачальник, позивач за первісним позовом) укладено договір поставки № 24/55 (далі - договір, а.с. 23-26 у томі 1), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується виготовити і передати, а покупець - прийняти і оплатити товар (далі - товар) на умовах, передбачених договором.
У пункті 10.5. договору сторони визначили, що договір діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань, у тому числі гарантійних, за договором.
Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з пунктом 2.1. договору кількість, номенклатура товару вказуються в специфікаціях (додатках) до договору, що є невід'ємною частиною договору (далі - Специфікації).
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Так, у розділі 3 договору сторонами були погоджені умови і строки поставки товару, а саме:
- поставка товару здійснюється видами транспорту, зазначеними в Специфікаціях (пункт 3.1. договору);
- постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року (пункт 3.2. договору);
- строки поставки товару вказуються в Специфікаціях (пункт 3.3. договору);
- постачальник має право здійснити поставку товару в інші терміни виключно на підставі попередньої письмової згоди покупця (пункт 3.4. договору);
- постачальник зобов'язаний повідомити письмово покупця про передбачувану дату поставки товару не пізніше ніж за 3-х календарних днів до дати поставки (пункт 3.5. договору);
- право власності на товар та ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару (пункт 3.6. договору).
Відповідно до пунктів 4.1., 4.3. договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, зазначених в Специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з постачанням товару. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно з доданих до неї Специфікацій.
У відповідності до вказаних вище умов, позивачем та відповідачем були підписані такі Специфікації до договору:
1) Специфікація № 2 від 13.02.2024 (додаток до договору поставки № 24/55 від 19.01.2024) (далі - Специфікація № 2, а.с.163 у томі 1), за умовами пункту 1 якої постачальник передає, а покупець приймає і оплачує наступний товар:
- кесончик сипучих кресл. Т695-2010 у кількості 2 штуки загальною вартістю 700 000 грн. 00 коп.;
- юбка кресл. Т695-2005МЧ у кількості 1 штука загальною вартістю 2 600 000 грн. 00 коп.;
- кесончик фурменний кресл. Т695-2009 у кількості 1 штука загальною вартістю 482 000 грн. 00 коп.;
- екран захисний кесону кресл. Т695-2006МЧ у кількості 1 штука загальною вартістю 1 170 000 грн. 00 коп. Загальна вартість товару за Специфікацією № 2, з урахуванням ПДВ, становить 5 942 400 грн. 00 коп.
Термін поставки та умови оплати визначені у пунктах 4, 6 Специфікації, а саме:
- термін поставки: протягом 210-ти календарних днів після підписання специфікації, з опцією дострокової поставки (пункт 4 Специфікації);
- умови оплати: 100% по факту поставки протягом 15-ти календарних днів з дати поставки товару. Ціна вказана з прив'язкою до курсу грн./євро станом на 13.12.2023 - 39,9376 грн. за 1,00 євро. У разі зміни курсу +/- 3% на дату оплати рахунку ціна підлягає перерахунку. Джерело інформації про курс валют НБУ https://bank.gov.ua. Частка товару, яка піддається перерахунку у структурі ціни становить 70%, 30% не підлягає перерахунку і є незмінною.
2) Специфікація № 3 від 14.02.2024 (додаток до договору поставки № 24/55 від 19.01.2024) (далі - Специфікація № 3, а.с.26 на звороті - 27 у томі 1), за умовами пункту 1 якої постачальник передає, а покупець приймає і оплачує наступний товар:
- камера задня кр. 3346 у кількості 1 штука загальною вартістю 313 600 грн. 00 коп.;
- камера верхня кр. 3343 у кількості 1 штука загальною вартістю 318 500 грн. 00 коп.;
- камера бокового екрану кр. 3347 у кількості 2 штуки загальною вартістю 882 000 грн. 00 коп.;
- пароперегрівач кр. 39146 у кількості 1 кмп. загальною вартістю 4 312 000 грн. 00 коп.;
- камера бокового екрану кр. 3349 у кількості 2 штуки загальною вартістю 686 000 грн. 00 коп.;
- камера конвективного пучка кр. 3243 у кількості 1 штука загальною вартістю 599 191 грн. 60 коп.;
- камера фронтова кр. 3344 у кількості 1 штука загальною вартістю 303 800 грн. 00 коп. Загальна вартість товару за Специфікацією № 3, з урахуванням ПДВ, становить 8 898 109 грн. 92 коп.
Термін поставки, гарантійні умови та умови оплати визначені у пунктах 4, 5, 6 Специфікації, а саме:
- термін поставки - протягом 90 календарних днів після підписання Специфікації, з опцією дострокової поставки (пункт 4 Специфікації);
- гарантійні умови: 12 місяців від дати вводу в експлуатацію, але не більше 18-ти місяців від дати поставки (пункт 5 Специфікації);
- умови оплати: 100% по факту поставки протягом 15-ти календарних днів з дати поставки товару за актом по фактичну якість (комплектність) продукції за результатами комісійного приймання на складі ПрАТ "Камет-Сталь". Ціна вказана з прив'язкою до курсу грн./євро станом на 07.02.2024 - 40,3946 грн. за 1,00 євро. У разі зміни курсу +/- 5% на дату оплати рахунку ціна підлягає перерахунку. Джерело інформації про курс валют НБУ https://bank.gov.ua. Частка товару, яка піддається перерахунку у структурі ціни становить 50%, 50% не підлягає перерахунку і є незмінною.
Відповідно до пункту 9 Специфікації право власності на товар від постачальника до покупця переходить у дату поставки товару в місці його передачі на складі покупця по вул. Соборна, буд. 18-Б, м. Кам'янське. Датою поставки товару вважається дата, вказана уповноваженим представником покупця у видатковій накладній.
3) Специфікація № 4 від 04.03.2024 (додаток до договору поставки № 24/55 від 19.01.2024) (далі - Специфікація № 4, а.с.165 у томі 1), за умовами пункту 1 якої постачальник передає, а покупець приймає і оплачує наступний товар: - теплообмінник кресл. КД 347.00.00.000 СБ у кількості 1 штука загальною вартістю 2 100 000 грн. 00 коп. Загальна вартість товару за Специфікацією № 4, з урахуванням ПДВ, становить 2 100 000 грн. 00 коп.
Термін поставки та умови оплати визначені у пунктах 4, 6 Специфікації, а саме:
- термін поставки: протягом 210-ти календарних днів після підписання специфікації, з опцією дострокової поставки (пункт 4 Специфікації);
- умови оплати: 100% по факту поставки протягом 15-ти календарних днів з дати поставки товару, за актом про фактичну якість (комплектність) продукції за результатами комісійного приймання на складі ПрПТ "Камет-Сталь". Ціна вказана з прив'язкою до курсу грн./євро станом на 21.12.2023 = 37,5516 грн. за 1,00 євро. У разі зміни курсу +/- 3% на дату оплати рахунку ціна підлягає перерахунку. Джерело інформації про курс валют НБУ https://bank.gov.ua. Частка товару, яка піддається перерахунку у структурі ціни становить 70%, 30% не підлягає перерахунку і є незмінною.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем за первісним позовом у період з 11.10.2024 по 13.03.2025 був поставлений відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 16 940 509 грн. 92 коп., про що сторонами були складені та підписані такі видаткові накладні:
1) видаткова накладна № 11/10-2 від 11.10.2024 на суму 5 174 400 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - пароперегрівач кр. 39146 (позиція № 4 Специфікації № 3) (а.с. 30 у томі 1);
2) видаткова накладна № 11/10-3 від 11.10.2024 на суму 3 723 709 грн. 92 коп., згідно з якою був поставлений товар: камера задня кр. 3346; камера верхня кр. 3343; камера бокового екрану кр. 3347; камера бокового екрану кр. 3349; камера конвективного пучка кр. 3243; камера фронтова кр. 3344 (позиції №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7 Специфікації № 3) (а.с. 30 на звороті у томі 1);
3) видаткова накладна № 4/11-1 від 04.11.2024 на суму 1 404 000 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - екран захисний кесону кресл. Т695-2006МЧ (позиція № 4 Специфікації № 2) (а.с. 28 на звороті у томі 1);
4) видаткова накладна № 18/11-1 від 18.11.2024 на суму 840 000 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - кесончик сипучих кресл. Т695-2010 (позиція № 1 Специфікації № 2) (а.с. 32 у томі 1);
5) видаткова накладна № 24/12-1 від 24.12.2024 на суму 3 120 000 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - юбка кресл. Т695-2005МЧ (позиція № 2 Специфікації № 2) (а.с. 33 на звороті у томі 1);
6) видаткова накладна № 26/12-1 від 03.02.2025 на суму 578 400 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - кесончик фурмений кресл. Т695-2009 (позиція № 3 Специфікації № 2) (а.с. 34 у томі 1);
7) видаткова накладна № 13/01-1 від 13.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - теплообмінник кресл. КД 347.00.00.000СБ (по Специфікації №4) (а.с. 34 на звороті у томі 1).
Суд зауважує, що товар, визначений умовами договору (Специфікацій № 2, 3, 4), відповідає товару, що був поставлений згідно з переліченими вище видатковими накладними, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку покупця щодо здійснення розрахунків за поставлений товар.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача за первісним позовом стосовно обсягів, вартості та якості поставленого в період з 11.10.2024 по 13.03.2025 товару.
Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання від позивача за первісним позовом товару за переліченими вище видатковими накладними в період з 11.10.2024 по 13.03.2025 на загальну суму 16 940 509 грн. 92 коп. відповідачем за первісним позовом також не заявлено.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом дотримано вимоги договору в частині виконання своїх зобов'язань за ним.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість цього товару.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У розділі 5 договору сторонами були погоджені умови платежів, зокрема:
- оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в договорі (пункт 5.1. договору);
- оплата за поставлений товар буде проводитися протягом терміну, зазначеного в Специфікації, який обчислюється з дати поставки товару та надання документів, зазначених в пункті 6.3 договору (пункт 5.2. договору);
- датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (пункт 5.3. договору).
Як було зазначено вище, умови оплати поставленого у період з 11.10.2024 по 13.03.2025 були узгоджені сторонами у Специфікаціях № 2, 3, 4, а саме: протягом 15-ти календарних днів з дати поставки товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Визначаючи граничний строк оплати поставленого товару, судом також враховані положення статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи визначені у Специфікаціях № 2, 3, 4 порядок та строк оплати поставленого в період з 11.10.2024 по 13.03.2025 на загальну суму 16 940 509 грн. 92 коп. товару, судом встановлено, що строк його оплати є таким, що настав в такі терміни:
1) за видатковою накладною № 11/10-2 від 11.10.2024 на суму 5 174 400 грн. 00 коп. (позиція № 4 Специфікації № 3), з урахуванням положень статті 254 Цивільного кодексу України, поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.10.2024;
2) за видатковою накладною № 11/10-3 від 11.10.2024 на суму 3 723 709 грн. 92 коп. (позиції №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7 Специфікації № 3), з урахуванням положень статті 254 Цивільного кодексу України, поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.10.2024;
3) за видатковою накладною № 4/11-1 від 04.11.2024 на суму 1 404 000 грн. 00 коп. (позиція № 4 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 19.11.2024;
4) за видатковою накладною № 18/11-1 від 18.11.2024 на суму 840 000 грн. 00 коп. (позиція № 1 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 03.12.2024;
5) за видатковою накладною № 24/12-1 від 24.12.2024 на суму 3 120 000 грн. 00 коп. (позиція № 2 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 08.01.2025;
6) за видатковою накладною № 26/12-1 від 03.02.2025 на суму 578 400 грн. 00 коп. (позиція № 3 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 18.02.2025;
7) за видатковою накладною № 13/01-1 від 13.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп. (по Специфікації № 4) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.03.2025.
З матеріалів справи вбачається, що в оплату поставленого товару постачальником були виставлені такі рахунки на оплату:
- щодо поставленого 11.10.2024 товару - рахунок на оплату № 108 від 11.10.2024 на суму 8 898 109 грн. 92 коп. (а.с.28 у томі 1);
- щодо поставленого 04.11.2024 товару - рахунок на оплату № 124 від 04.11.2024 на суму 1 404 000 грн. 00 коп. (а.с.206 у томі 2);
- щодо поставленого 18.11.2024 товару - рахунок на оплату № 142 від 18.11.2024 на суму 840 000 грн. 00 коп. (а.с.206, на звороті у томі 2);
- щодо поставленого 24.12.2024 та 03.02.2025 товару - рахунок на оплату № 145 від 24.12.2024 на суму 3 698 400 грн. 00 коп. (а.с.207 у томі 2);
- щодо поставленого 13.03.2025 товару - рахунок на оплату № 51 від 12.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп. (а.с.205 у томі 2).
Також в матеріалах справи наявні докази часткової оплати на суму 6 366 110 грн. 43 коп. поставленого в період з 11.10.2024 по 13.03.2025 товару, а саме:
- 26.11.2024 відповідач частково оплатив поставлений 11.10.2024 товар на суму 2 650 814 грн. 43 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №4500073462 від 26.11.2024 на суму 2 650 814 грн. 43 коп. із призначенням платежу "оплата за елементи котла зг. дог. № 24/55 від 19.01.2024 та рах. №108 від 11.10.2024, у тому числі ПДВ - 441 802 грн. 40 коп." (а.с. 209 у томі 2);
- 27.02.2025 відповідач повністю оплатив поставлений 18.11.2024 товар на суму 840 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №4500014402 від 27.02.2025 на суму 840 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу "оплата за кессончик зг. дог. № 24/55 від 19.01.2024 та рах. № 142 від 18.11.2024, у тому числі ПДВ - 140 000 грн. 00 коп." (а.с. 208, на звороті у томі 2);
- 28.02.2025 відповідач повністю оплатив поставлений 04.11.2024 товар на суму 1 404 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 4500013417 від 28.02.2025 на суму 1 404 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу "оплата за екран зг. дог. № 24/55 від 19.01.2024 та рах. № 124 від 04.11.2024, у тому числі ПДВ - 234 000 грн. 00 коп." (а.с. 209, на звороті у томі 2);
- 28.02.2025 відповідач частково оплатив поставлений 24.12.2024 товар на суму 1 471 296 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №4500014635 від 28.02.2025 на суму 1 471 296 грн. 00 коп. із призначенням платежу "оплата за запчастини зг. дог. № 24/55 від 19.01.2024 та рах. № 145 від 24.12.2024, у тому числі ПДВ - 245 216 грн. 00 коп." (а.с. 208 у томі 2).
Доказів оплати поставленого в період з 11.10.2024 по 13.03.2025 товару на залишкову суму 10 574 399 грн. 49 коп. (16 940 509,92 - 6 366 110,43 = 10 574 399,49) матеріали справи не містять.
Як зазначає позивач за первісним позовом, відповідачем були порушені зобов'язання за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем за первісним позовом у період з 11.10.2024 по 13.03.2025 товару, внаслідок чого у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом утворилась заборгованість в сумі 10 574 399 грн. 49 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 7.2. договору, позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за загальний період прострочення з 11.11.2024 по 02.09.2025 в сумі 958 896 грн. 21 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом інфляційні втрати за загальний період з листопада 2024 року по червень 2025 року в сумі 749 784 грн. 41 коп. Вказане і є причиною звернення позивача з первісною позовною заявою.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, відповідач за первісним позовом посилався на те, що залишок боргу за поставлений 11.10.2024 товар був погашений за рахунок застосованої постачальником оперативно-господарської санкції в сумі 6 247 295 грн. 49 коп. (повідомлення вих № 01МД/81 від 13.11.2024), отже на даний час заборгованість в цій частині відсутня.
Так, за умовами пункту 5.6. договору неустойка, що підлягає сплаті постачальником, а також понесені покупцем витрати і збитки, що підлягають відшкодуванню постачальником, розраховані в порядку, визначеному договором та чинним законодавство можуть бути утримані покупцем в односторонньому безумовному порядку (в тому числі після закінчення терміну дії договору) з суми, що підлягає оплаті постачальнику, шляхом відправки постачальнику відповідного повідомлення із зазначенням суми неустойки, розрахунку витрат і збитків. В результаті перерахування покупцем грошових коштів в сумі, що підлягає оплаті постачальнику після утримання неустойки, витрат і збитків, зазначених у повідомленні, вважаються виконаними в повному обсязі зобов'язання покупця по перерахуванню грошових коштів в сумі, що підлягала сплаті постачальнику до утримання неустойки, витрат і збитків, а також зобов'язання постачальника по сплаті покупцеві неустойки, витрат і збитків, зазначених у повідомленні.
Згідно з пунктом 7.3. договору у випадку порушення термінів або обсягів поставок товару більш ніж на 5 календарних днів, постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,5% від вартості не поставленого в строк товару, за кожен календарний день прострочення строків поставки товару, при цьому неустойка нараховується постачальнику, починаючи з першого календарного дня порушення термінів або обсягів поставок товару.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Камет-Сталь" зверталось до ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" із претензією вих. № 01МД/70 від 01.10.2024, в якій вимагало сплатити неустойку за порушення терміну поставки товару у розмірі 6 228 676 грн. 52 коп. та на підставі частини 8 статті 222 Господарсько кодексу України письмово повідомити про результати розгляду даної претензії. В претензії ПрАТ "Камет-Сталь" зазначило, що по Специфікації № 3 до сплати підлягає неустойка в сумі 6 228 676 грн. 52 коп. згідно з пунктом 7.3. договору, за період з 14.05.2024 по 01.10.2024 (8 898 109 грн. 32 х 0,5% х 140 = 6 228 676 грн. 52 коп.). (а.с.99-100 у томі 1).
У відповіді на вказану претензію № КО/156 від 09.10.2024, ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" повідомило про те, що вказана у претензії сума штрафної санкції є досить значною та не може бути покрита підприємством у вказаному розмірі. Проте, ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" запропонувало вирішення даного питання таким чином: як раніше було зазначено у направлених листах ПрАТ "Камет-Сталь", ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" надає наступні збільшені гарантійні зобов'язання, які пропонує закріпити підписанням додаткової угоди: 24 місяці гарантії на обладнання з дати введення виробу в експлуатацію та 36 місяців гарантії на обладнання з дати поставки. Дані гарантійні зобов'язання надають змогу ПрАТ "Камет-Сталь" скоротити витрати на експлуатацію та обслуговування обладнання та отримати значну економічну і фінансову вигоду, як було розраховано у листі від 07.10.2024 вих. № КО/155. Крім того, ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" повідомило, що готове відмовитися від перерахування остаточної вартості готового обладнання за курсовою різницею, а з огляду на значний ріст валютного курсу - це також суттєво зменшує наступні витрати ПрАТ "Камет-Сталь" при оплаті готового обладнання (а.с. 91 на звороті - 92 у томі 1).
У подальшому ПрАТ "Камет-Сталь" було надіслано на адресу ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" Повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції №вих. № 01МД/81 від 13.11.2024, в якому зазначено таке: оскільки прострочення мало місце щодо всіх позицій за Специфікацією № 3 до договору, але щодо позиції № 4 відрізнялася кількість днів прострочення, то розмір неустойки розраховуватиметься за такою позицією окремо і складатиме: 1) за позицією № 4 - 5 174 400,00 х 0,5% х 140 = 3 622 080 грн. 00 коп.; 2) за позиціями №№ 1-3, 5-7 - 3 723 709,92 х 0,5% х 141 = 2 625 215 грн. 49 коп. А отже, розмір неустойки складатиме: 6 247 295 грн. 49 коп. Також ПрАТ "Камет-Сталь" звертає увагу на те, що внаслідок прострочення строків поставки за договором підприємство понесло збитки, розмір яких перевищує вартість непоставленого у визначений строк товару. На підставі викладеного, керуючись пунктами 5.6, 7.3 договору ПрАТ "Камет-Сталь" повідомляє про застосування оперативно-господарської санкції, вираженої в утриманні: 6 247 295 грн. 49 коп. - з належних до сплати сум за договором № 24/55 від 19.01.2024. Крім того, ПрАТ "Камет-Сталь" звертає увагу на те, що утримання суми штрафу у розмірі 6 247 295 грн. 49 коп. не тягне за собою зміну вартості по зазначеному договору (а.с. 102 у томі 1).
З приводу вказаних обставин та аргументів відповідача за первісним позовом суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
За змістом частини 1 статті 236 Господарського кодексу України видами оперативно-господарських санкцій, які сторони можуть передбачати у господарських договорах, є:
1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);
3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;
4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
Частиною 2 статті 236 Господарського кодексу України унормовано, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Відповідно до частин 1-3 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.
Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
З аналізу положень статті 237 Господарського кодексу України вбачається, що особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 910/15271/21, від 20.10.2020 у справі №905/267/19, від 15.10.2019 у справі № 905/2319/17.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Судом встановлено, що покупцем (відповідачем за первісним позовом) на підставі пункту 5.6. договору була застосована оперативно-господарська санкція, яка не входить до переліку, визначеного частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України. Більше того, фактично, покупець під оперативно-господарською санкцією розуміє право покупця (відповідача за первісним позовом) утримати суму нарахованих на підставі пункту 7.3. договору штрафних санкцій, передбачених за прострочення поставки товару постачальником (позивачем за первісним позовом).
Тобто, у спосіб, передбачений для застосування оперативно - господарської санкції, покупець (відповідач за первісним позовом), фактично, у позасудовому порядку стягнув штрафні санкції, передбачені пунктом 7.3. цього ж договору.
При цьому, на переконання суду, стягнення штрафних санкцій в порядку, передбаченому законом для оперативно - господарських санкцій, є неправомірним, оскільки таке стягнення має відбуватися в судовому порядку.
Слід також відзначити, що в Повідомленні про застосування оперативно-господарської санкції № вих. № 01МД/81 від 13.11.2024 ПрАТ "Камет-Сталь" здійснило нарахування неустойки в сумі 6 247 295 грн. 49 коп. за період, починаючи з 14.05.2024 (а.с.100, 102 у томі 1), а в процесі розгляду справи ПрАТ "Камет-Сталь" зазначав, що граничним строком поставки товару за Специфікацією № 3 є 27.05.2024, отже прострочення виникло лише з 28.05.2024, що додатково свідчить про те, що питання щодо правомірності штрафної санкції в сумі 6 247 295 грн. 49 коп. підлягає розгляду судом.
Суд також звертає увагу, що оперативно-господарські санкції можуть бути застосовані стороною в односторонньому порядку за наявності одночасно наступних умов: 1) якщо має місце порушення господарських зобов'язань; 2) відповідні оперативно-господарські санкції передбачені договором; 3) метою їх застосування є припинення або попередження повторення порушень зобов'язання.
Отже, оперативно-господарські санкції за своєю суттю носять превентивний характер для спонукання сторін до належного виконання зобов'язань за договором. Тобто, метою їх застосування є припинення або попередження повторення порушень зобов'язання; безпосередня мета застосування оперативно-господарських санкцій полягає не у відновленні майнової бази кредитора (його втрат майнового характеру, що сталися внаслідок порушення зобов'язання контрагентом), і навіть не у заходах організаційного характеру, а, насамперед, у запобіганні виникненню та/або мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушень з боку контрагента та їх подальшу превенцію.
Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов'язання в майбутньому. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/825/18, від 01.07.2020 у справі № 914/2285/17, від 14.12.2023 у справі № 910/14817/22, від 11.04.2024 у справі № 910/4481/18, від 25.04.2025 у справі № 910/8094/24, від 26.08.2025 у справі № 910/14817/22.
Зазначені чинники, фактично, виключають можливість застосування оперативно-господарських санкцій як ефективного способу впливу на порушника зобов'язання після того, як воно вже фактично виконано. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 904/5683/18, від 21.12.2019 у справі № 905/174/19.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, товар за Специфікацією № 3 на суму 8 898 109 грн. 92 коп. був у повному обсязі поставлений позивачем за первісним позовом 11.10.2024.
Натомість, відповідачем за первісним позовом (покупцем) Повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції № вих. № 01МД/81 від 13.11.2024 щодо порушень за Специфікацією № 3 було направлено позивачу за первісним позовом (постачальнику) лише 13.11.2024, тобто, після того, як зобов'язання вже було виконано.
З огляду на те, що на дату направлення ПрАТ "Камет-Сталь" Повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції (13.11.2024) зобов'язання ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" з поставки товару за Специфікацією № 3 виконані у повному обсязі (поставка здійснена 11.10.2024), суд приходить до висновку, що мета застосування такого заходу не відповідає меті оперативно-господарської санкції, передбаченої статтею 235 Господарського кодексу України (припинення або запобігання повторенню порушення зобов'язання).
Суд звертає увагу, що в силу положень статті 235 Господарського кодексу України оперативно-господарські санкції за своєю суттю носять превентивний характер для спонукання сторін до належного виконання зобов'язань за договором.
У той же час, суд зазначає, що ПрАТ "Камет-Сталь" не позбавлене права звернутись до суду з вимогою про стягнення неустойки на підставі пункту 7.3. договору в судовому порядку.
Враховуючи вказане вище, заперечення відповідача за первісним позовом в цій частині відхиляються судом.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем в період з 11.10.2024 по 13.03.2025 товару на залишкову суму 10 574 399 грн. 49 коп. (16 940 509,92 - 6 366 110,43 = 10 574 399,49) відповідач за первісним позовом не надав, доводи позивача за первісним позовом щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення з відповідача на користь позивача за первісним позовом основного боргу в сумі 10 574 399 грн. 49 коп.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Так, відповідно до пункту 7.2. договору у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен банківський день прострочення, але не більше подвійної, облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.
За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 7.2. договору, позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за загальний період прострочення з 11.11.2024 по 02.09.2025 в сумі 958 896 грн. 21 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.9), та встановлено, що під час його проведення позивачем за первісним позовом були невірно визначені періоди прострочення та суми заборгованості (не враховані здійснені покупцем часткові оплати), також не були враховані положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, розрахунок пені, здійснений позивачем за первісним позовом (а.с. 9), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: "З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).". Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Отже, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем за первісним позовом грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем за первісним позовом у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено таке:
1) за видатковою накладною № 11/10-2 від 11.10.2024 на суму 5 174 400 грн. 00 коп. (позиція № 4 Специфікації № 3), з урахуванням положень статті 254 Цивільного кодексу України, поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.10.2024; товар частково на суму 2 650 814 грн. 43 коп. оплачений 26.11.2024, отже пеня підлягає нарахуванню: в період з 11.11.2024 (дата визначена позивачем) по 25.11.2024 (15 днів) на суму заборгованості у розмірі 5 174 400 грн. 00 коп. та в цей період складає 31 046 грн. 40 коп.; в період з 26.11.2024 по 27.04.2025 (153 дні) на суму заборгованості у розмірі 2 523 585 грн. 57 коп. та в цей період складає 154 443 грн. 44 коп.;
2) за видатковою накладною № 11/10-3 від 11.10.2024 на суму 3 723 709 грн. 92 коп. (позиції №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7 Специфікації № 3), з урахуванням положень статті 254 Цивільного кодексу України, поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.10.2024; товар не оплачений, отже пеня підлягає нарахуванню в період з 11.11.2024 (дата визначена позивачем) по 27.04.2025 (168 днів) на суму заборгованості у розмірі 3 723 709 грн. 92 коп. та в цей період складає 250 233 грн. 31 коп.;
3) за видатковою накладною № 4/11-1 від 04.11.2024 на суму 1 404 000 грн. 00 коп. (позиція № 4 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 19.11.2024; товар повністю оплачений 28.02.2025, отже пеня підлягає нарахуванню в період з 26.11.2024 (дата визначена позивачем) по 27.02.2025 (94 дні) на суму заборгованості у розмірі 1 404 000 грн. 00 коп. та в цей період складає 52 790 грн. 40 коп.;
4) за видатковою накладною № 18/11-1 від 18.11.2024 на суму 840 000 грн. 00 коп. (позиція № 1 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 03.12.2024; товар повністю оплачений 27.02.2025, отже пеня підлягає нарахуванню в період з 04.12.2024 по 26.02.2025 (85 днів) на суму заборгованості у розмірі 840 000 грн. 00 коп. та в цей період складає 28 560 грн. 00 коп.;
5) за видатковою накладною № 24/12-1 від 24.12.2024 на суму 3 120 000 грн. 00 коп. (позиція № 2 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 08.01.2025; товар частково на суму 1 471 296 грн. 00 коп. оплачений 28.02.2025, отже пеня підлягає нарахуванню в період з 28.02.2025 (дата визначена позивачем) по 07.07.2025 (130 днів) на суму заборгованості у розмірі 1 648 704 грн. 00 коп. та в цей період складає 85 732 грн. 61 коп.;
6) за видатковою накладною № 26/12-1 від 03.02.2025 на суму 578 400 грн. 00 коп. (позиція № 3 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 18.02.2025; товар не оплачений, отже пеня підлягає нарахуванню в період з 28.02.2025 (дата визначена позивачем) по 17.08.2025 (171 день) на суму заборгованості у розмірі 578 400 грн. 00 коп. та в цей період складає 39 562 грн. 56 коп.;
7) за видатковою накладною № 13/01-1 від 13.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп. (по Специфікації № 4) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.03.2025; товар не оплачений, отже пеня підлягає нарахуванню в період з 29.03.2025 по 02.09.2025 (158 днів) на суму заборгованості у розмірі 2 100 000 грн. 00 коп. та в цей період складає 132 720 грн. 00 коп. Всього пеня складає 775 088 грн. 72 коп.
Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 775 088 грн. 72 коп.
Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом інфляційні втрати за загальний період з листопада 2024 року по червень 2025 року в сумі 749 784 грн. 41 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.7-8), та встановлено, що під час його проведення позивачем за первісним позовом були невірно визначені періоди прострочення та суми заборгованості (не враховані здійснені покупцем часткові оплати), невірно зазначені дійсні індекси інфляції, арифметично розрахунок проведено невірно.
Таким чином, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем за первісним позовом (а.с. 7-8), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Отже, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем за первісним позовом грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем за первісним позовом у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено таке:
1) за видатковою накладною № 11/10-2 від 11.10.2024 на суму 5 174 400 грн. 00 коп. (позиція № 4 Специфікації № 3), з урахуванням положень статті 254 Цивільного кодексу України, поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.10.2024; товар частково на суму 2 650 814 грн. 43 коп. оплачений 26.11.2024, отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню: у листопаді 2024 року на суму заборгованості у розмірі 5 174 400 грн. 00 коп. та в цей період складають 98 313 грн. 60 коп.; у період з грудня 2024 року по квітень 2025 року на суму заборгованості у розмірі 2 523 585 грн. 57 коп. та в цей період складають 144 455 грн. 73 коп.;
2) за видатковою накладною № 11/10-3 від 11.10.2024 на суму 3 723 709 грн. 92 коп. (позиції №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7 Специфікації № 3), з урахуванням положень статті 254 Цивільного кодексу України, поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.10.2024; товар не оплачений, отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з листопада 2024 року по квітень 2025 року на суму заборгованості у розмірі 3 723 709 грн. 92 коп. та в цей період складають 287 953 грн. 96 коп.;
3) за видатковою накладною № 4/11-1 від 04.11.2024 на суму 1 404 000 грн. 00 коп. (позиція № 4 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 19.11.2024; товар повністю оплачений 28.02.2025, отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з грудня 2024 року по лютий 2025 року на суму заборгованості у розмірі 1 404 000 грн. 00 коп. та в цей період складають 48 265 грн. 79 коп.;
4) за видатковою накладною № 18/11-1 від 18.11.2024 на суму 840 000 грн. 00 коп. (позиція № 1 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 03.12.2024; товар повністю оплачений 27.02.2025, отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з грудня 2024 року по лютий 2025 року на суму заборгованості у розмірі 840 000 грн. 00 коп. та в цей період складають 28 876 грн. 97 коп.;
5) за видатковою накладною № 24/12-1 від 24.12.2024 на суму 3 120 000 грн. 00 коп. (позиція № 2 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 08.01.2025; товар частково на суму 1 471 296 грн. 00 коп. оплачений 28.02.2025, отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з березня по червень 2025 року на суму заборгованості у розмірі 1 648 704 грн. 00 коп. та в цей період складають 72 007 грн. 98 коп.;
6) за видатковою накладною № 26/12-1 від 03.02.2025 на суму 578 400 грн. 00 коп. (позиція № 3 Специфікації № 2) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 18.02.2025; товар не оплачений, отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з березня по червень 2025 року на суму заборгованості у розмірі 578 400 грн. 00 коп. та в цей період складають 25 261 грн. 91 коп.;
7) за видатковою накладною № 13/01-1 від 13.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп. (по Специфікації № 4) поставлений товар підлягав оплаті в строк до 28.03.2025; товар не оплачений, отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з квітня по червень 2025 року на суму заборгованості у розмірі 2 100 000 грн. 00 коп. та в цей період складає 59 328 грн. 63 коп. Всього інфляційні втрати складають 764 464 грн. 57 коп.
При цьому відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи вказане, а також те, що позивачем за первісним позовом розраховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати, розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 749 784 грн. 41 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню та у визначених вище сумах.
Щодо розподілу судових витрат по первісному позову суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки первісну позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 147 396 грн. 96 коп. (позивачем було сплачено 184 246 грн. 20 коп. без застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд відзначає, що, у зв'язку з внесенням позивачем за первісним позовом судового збору у більшому розмірі, частина судового збору (36 849 грн. 24 коп.) підлягає поверненню позивачу з первісним позовом з державного бюджету в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог за первісним позовом; стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 145 191 грн. 27 коп.
Надаючи правову оцінку вимогам за зустрічним позовом, суд виходить із такого.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Так, у зустрічному позові ПрАТ "Камет-Сталь" просить суд стягнути з ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" пеню за порушення строків поставки товару за Специфікаціями № 2 та № 4.
Як було встановлено судом вище, строк поставки товару за Специфікаціями № 2 та № 4 був погоджений сторонами у зазначених Специфікаціях, а саме: 210-ти календарних днів після підписання специфікації.
В процесі розгляду справи обома сторонами визнавався факт того, що Специфікація № 2 була підписана сторонами 27.02.2024.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
З приводу дати підписання Специфікації № 4 в процесі розгляду справи між сторонами виник спір, а саме: ПрАТ "Камет-Сталь" наполягало на тому, що зазначена Специфікація була підписана 04.03.2024 (у дату, що зазначена в Специфікації); в свою чергу ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" зазначало, що Специфікація № 4 була підписана 29.03.2024, надаючи на підтвердження зазначеного факту копію журналу вхідної кореспонденції по підприємству ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (а.с.211-212 у томі 2).
Судом розцінюється зазначений доказ критично, оскільки Журнал вхідної кореспонденції не є належним доказом дати підписання Специфікації.
Суд відзначає, що належних та переконливих доказів щодо підписання Специфікації в іншу, ніж зазначена в ній дату, матеріали справи не містять та сторонами суду не доведено.
Отже, суд приходить до висновку, що Специфікація № 4 була підписана сторонами 04.03.2024.
Враховуючи вказане, а також умови Специфікацій № 2 та № 4, судом встановлено, що:
- граничним строком для поставки товару, узгодженого в Специфікації № 2, є 24.09.2024;
- граничним строком для поставки товару, узгодженого в Специфікації № 4, є 30.09.2024.
З матеріалів справи також убачається, що узгоджений у Специфікаціях № 2 та № 4 товар був поставлений із простроченням наступним чином:
1) на виконання Специфікації № 2 товар поставлений:
- за видатковою накладною № 4/11-1 від 04.11.2024 на суму 1 404 000 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - екран захисний кесону кресл. Т695-2006МЧ (позиція №4 Специфікації № 2) (а.с. 168 у томі 1);
- за видатковою накладною № 18/11-1 від 18.11.2024 на суму 840 000 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - кесончик сипучих кресл. Т695-2010 (позиція №1 Специфікації № 2) (а.с. 166 у томі 1);
- за видатковою накладною № 24/12-1 від 24.12.2024 (підписана покупцем 25.12.2024) на суму 3 698 400 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - юбка кресл. Т695-2005МЧ; кесончик фурмений кресл. Т695-2009 (позиції №№ 2, 3 Специфікації № 2) (а.с. 167 у томі 1);
2) на виконання Специфікації № 4 товар поставлений за видатковою накладною №13/01-1 від 13.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп., згідно з якою був поставлений товар - теплообмінник кресл. КД 347.00.00.000СБ (товар по Специфікації № 4) (а.с. 169 у томі 1).
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність прострочення поставки товару за Специфікаціями № 2 та № 4.
Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" посилалось, зокрема, на наявність форс-мажорних обставин, на підтвердження чого було долучено до матеріалів справи Сертифікат № 1200-25-0180 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.01.2025, виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою (а.с.101 у томі 1).
З приводу обставин, наведених відповідачем за зустрічним позовом щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Стаття 218 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Отже, ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/ обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку (постанова Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18).
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
У постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 913/308/23 сформульовано такі загальні правові висновки у правовідносинах, пов'язаних зі встановленням наявності/відсутності форс-мажорних обставин: 1) неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин; 2) перед тим як з'ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з'ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин; 3) форс-мажор не звільняє сторони договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору.
З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору поставки № 24/55 від 19.01.2024, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану, який спричинив аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії, та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.
Так, зазначені обставини вже існували на дату укладення договору - 19.01.2024, отже під час погодження строків поставки товару обидві сторони повинні були виходити з вже існуючих тоді обставин воєнного стану, а також враховувати ймовірність аварійних та стабілізаційних відключень електроенергії, які вже існували на час укладення договору.
На переконання суду, зазначені відповідачем за зустрічним позовом обставини мали характер загальновідомих, отже ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" мало усвідомлювати можливість настання негативних наслідків для виконання взятих на себе зобов'язань. Укладаючи договір на таких умовах, постачальник добровільно взяв на себе ризики, пов'язані з наявністю об'єктивних перешкод для виконання поставки у визначені в договорі строки.
Отже, такі обставини не можуть кваліфікуватися як надзвичайні у розумінні законодавства, адже вони не є новими чи непередбачуваними для сторін.
Суд звертає увагу, що обставини, які були відомі сторонам або об'єктивно могли бути передбачені на момент укладення договору, не можуть визнаватися такими, що виникли раптово чи стали наслідком непереборної сили. У такий спосіб відповідні обставини не змінюють істотно баланс прав та обов'язків сторін, а лише відображають ризики, які сторона приймає на себе під час укладення договору.
Більше того, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача за зустрічним позовом як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути відповідальності за порушення строків поставки товару.
Відтак, аргументи відповідача за зустрічним позовом судом відхиляються.
Слід також зазначити, що матеріали справи не містять належних доказів зміни строків поставки товару, узгодженого у Специфікаціях № 2 та № 4.
Проаналізувавши зміст наявного в матеріалах справи листування між сторонами, суд приходить до висновку, що сторонами не було досягнуто згоди щодо зміни строків поставки товару, узгоджених у Специфікаціях № 2 та № 4.
Згідно з пунктом 7.3. договору у випадку порушення термінів або обсягів поставок товару більш ніж на 5 календарних днів, постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,5% від вартості не поставленого в строк товару, за кожен календарний день прострочення строків поставки товару, при цьому неустойка нараховується постачальнику, починаючи з першого календарного дня порушення термінів або обсягів поставок товару.
Враховуючи вказані обставини, на підставі пункту 7.3. договору, позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 25.09.2024 по 13.03.2025 в сумі 3 949 104 грн. 00 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем за зустрічним позовом (а.с. 21 у томі 2), та встановлено, що під час його проведення позивачем за зустрічним позовом були невірно визначені періоди прострочення (у період прострочення включені дні фактичного виконання зобов'язання з поставки товару).
Таким чином, розрахунок пені, здійснений позивачем за зустрічним позовом (а.с. 21 у томі 2), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов'язання з поставки товару, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем за зустрічним позовом у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено таке:
- граничним строком для поставки товару, узгодженого в Специфікації № 2, є 24.09.2024; товар частково був поставлений за видатковою накладною № 4/11-1 від 04.11.2024 на суму 1 404 000 грн. 00 коп. (позиція № 4 Специфікації № 2), отже пеня в цій частині підлягає нарахуванню в період з 25.09.2024 по 03.11.2024 (40 днів) на суму 1 404 000 грн. 00 коп. та в цей період складає 280 800 грн. 00 коп.;
- граничним строком для поставки товару, узгодженого в Специфікації № 2, є 24.09.2024; товар частково був поставлений за видатковою накладною № 18/11-1 від 18.11.2024 на суму 840 000 грн. 00 коп. (позиція № 1 Специфікації № 2), отже пеня в цій частині підлягає нарахуванню в період з 25.09.2024 по 17.11.2024 (54 днів) на суму 840 000 грн. 00 коп. та в цей період складає 226 800 грн. 00 коп.;
- граничним строком для поставки товару, узгодженого в Специфікації № 2, є 24.09.2024; товар частково був поставлений за видатковою накладною № 24/12-1 від 24.12.2024 (підписана покупцем 25.12.2024) на суму 3 698 400 грн. 00 коп. (позиції №№ 2, 3 Специфікації № 2), отже пеня в цій частині підлягає нарахуванню в період з 25.09.2024 по 24.12.2024 (91 день) на суму 3 698 400 грн. 00 коп. та в цей період складає 1 682 772 грн. 00 коп.;
- граничним строком для поставки товару, узгодженого в Специфікації № 4, є 30.09.2024; товар був поставлений за видатковою накладною № 13/01-1 від 13.03.2025 на суму 2 100 000 грн. 00 коп., отже пеня підлягає нарахуванню в період з 01.10.2024 по 12.03.2025 (163 дні) на суму 2 100 000 грн. 00 коп. та в цей період складає 1 711 500 грн. 00 коп. Всього пеня складає 3 901 872 грн. 00 коп.
Отже, обґрунтованими є вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення пені в загальній сумі 3 901 872 грн. 00 коп.
В той же час, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем за первісним позовом, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:
1) суд вважає розмір розрахованих штрафних санкцій у загальній сумі 3 901 872 грн. 00 коп. неспівмірним з сумою несвоєчасно виконаного відповідачем за зустрічним позовом зобов'язання з поставки товару, яка складає 6 152 400 грн. 00 коп. Так, у даній ситуації розмір штрафних санкцій складає 63% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання в цілому, а за видатковою накладною від 13.03.2025 пеня складає 82% від суми несвоєчасно поставленого товару на суму 2 100 000 грн. 00 коп., що спотворює призначення та мету застосування штрафної санкції;
2) в процесі розгляду справи судом встановлено, що в процесі виконання умов договору поставки № 24/55 від 19.01.2025 обома його сторонами були порушені взяті на себе зобов'язання, а саме:
- постачальник (ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО") несвоєчасно виконав зобов'язання з поставки товару, зокрема: на суму 1 404 000 грн. 00 коп. прострочення склало 40 днів; на суму 840 000 грн. 00 коп. прострочення склало 54 дні; на суму 3 698 400 грн. 00 коп. прострочення склало 91 день; на суму 2 100 000 грн. 00 коп. прострочення склало 163 дня. Загальна сума пені, яка була нарахована за прострочення виконання постачальником перелічених зобов'язань складає 3 901 872 грн. 00 коп.; загальна сума прострочених зобов'язань - 6 152 872 грн. 00 коп. (вказані обставини були предметом спору за зустрічним позовом);
- покупцем (ПрАТ "Камет-Сталь"), в свою чергу, не були виконані зобов'язання з оплати поставленого товару, зокрема, прострочення оплати товару на суму 5 174 400 грн. 00 коп. склало 15 днів; на суму 3 723 709 грн. 92 коп. склало 153 дні; на суму 1 404 000 грн. 00 коп. прострочення склало 168 днів; на суму 840 000 грн. 00 коп. прострочення склало 85 днів; на суму 3 120 000 грн. 00 коп. прострочення склало 130 днів; на суму 578 400 грн. 00 коп. прострочення склало 171 день; на суму 2 100 000 грн. 00 коп. прострочення склало 158 днів. Загальна сума пені, яка була нарахована за прострочення виконання покупцем перелічених зобов'язань складає 775 088 грн. 72 коп.; загальна сума прострочених зобов'язань - 16 940 509 грн. 92 коп. (вказані обставини були предметом спору за первісним позовом);
- таким чином за більш тривалі та істотні за сумою прострочення пеня, що підлягає стягненню з покупця, є очевидно неспівмірною з сумою пені, що підлягає стягненню з іншої сторони договору (постачальника) за менш тривалі та менш істотні по сумах прострочення;
3) судом проаналізовані умови договору в частині обсягу відповідальності кожної із сторін договору та встановлена очевидна несправедливість умов договору в цій частині. Так, розмір пені за порушення, допущені постачальником, становить 0,5% вартості товару за кожен день прострочення (пункт 7.3. договору); при цьому за порушення строків оплати товару для покупця передбачений розмір пені - 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 7.2. договору). Отже, розмір пені для покупця у 12,5 разів є меншим, ніж розмір пені для постачальника, що, на переконання суду, додатково свідчить про необхідність оцінки судом адекватності розрахованої пені за таким договором, та, відповідно, застосування права суду на зменшення штрафних санкцій у даній справі;
4) слід відзначити, що прострочені зобов'язання з поставки товару постачальником на даний момент є повністю виконаними, на відміну від зобов'язання з оплати поставленого товару, які на даний час залишаються не виконаними покупцем (заборгованість становить 10 574 399 грн. 49 коп.);
5) з наявного в матеріалах справи листування вбачається, що відповідач за зустрічним позовом не ухилявся від виконання своїх зобов'язань за договором, погоджувався із зауваженнями позивача за зустрічним позовом, а також надавав пояснення щодо причин затримок у поставці товару; після виникнення прострочення відповідач постійно пропонував різні варіанти вирішення спірної ситуації (внесення змін до умов договору; збільшення строку гарантії, відмову постачальника від курсової різниці). Станом на момент ухвалення рішення у справі зобов'язання з поставки товару за Специфікаціями № 2 та № 4 є повністю виконаними. Отже, судом приймається до уваги така поведінка відповідача за зустрічним позовом, яка розцінюється судом як добросовісна у такому випадку;
6) з огляду на описані вище обставини, суд приходить до висновку, що даний випадок є винятковим;
7) судом також враховується поведінка відповідача за зустрічним позовом під час розгляду справи судом, а саме: під час розгляду справи відповідач наявність прострочення не заперечував, а просив лише врахувати обставини, які зумовили неможливість виконання його зобов'язань за договором перед позивачем за зустрічним позовом у встановлений договором строк;
8) в матеріалах справи відсутні докази завдання позивачу за зустрічним позовом збитків, внаслідок допущеного відповідачем за зустрічним позовом порушенням; відомостей щодо наявності збитків чи інших невідворотних наслідків для позивача за зустрічним позовом від допущеного відповідачем порушення матеріали справи також не містять;
9) судом також враховано, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач за зустрічним позовом не може, тому при зменшенні розміру пені позивач за зустрічним позовом не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
В той же час, судом також було враховано інтереси позивача за зустрічним позовом та прийнято до уваги, що позивач мав правомірні очікування поставки товару у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами в договору (Специфікаціях № 2 та № 4).
Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 60%, а саме: до 1 560 748 грн. 80 коп. (3 901 872,00 - 60%).
Таке зменшення розміру пені суд вважає розумним, справедливим та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача за зустрічним позовом.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1 560 748 грн. 80 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню.
При цьому, оскільки суд зменшує розмір пені, витрати позивача за зустрічним позовом, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача за зустрічним позовом у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв'язку з чим відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви в сумі 46 822 грн. 46 коп.
Також, суд відзначає, що відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
За змістом частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи вказане, приймаючи до уваги задоволення як первісного так і зустрічного позовів, суд вважає за необхідне в порядку частини 11 статті 238 та частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним та зустрічним позовами, та зарахувати первісні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" - 775 088 грн. 72 коп. - пені, 749 784 грн. 41 коп. - інфляційних втрат та 82 698 грн. 13 коп. - частину витрат по сплаті судового збору в рахунок погашення зустрічних вимог Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" на користь Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" 1 560 748 грн. 80 коп. - пені та 46 822 грн. 46 коп. - частини витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" про стягнення заборгованості за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024 у загальному розмірі 12 283 080 грн. 11 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (вулиця Соборна, будинок 18б, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925; ідентифікаційний код 05393085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (вулиця Шевченка Тараса, будинок 2-а, м. Ірпінь, Київська область, 08205; ідентифікаційний код 35487040) 10 574 399 грн. 49 коп. - основного боргу, 775 088 грн. 72 коп. - пені, 749 784 грн. 41 коп. - інфляційних втрат та 145 191 грн. 27 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом - відмовити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" про стягнення пені за договором поставки № 24/55 від 19.01.2024 у розмірі 3 949 104 грн. 00 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (вулиця Шевченка Тараса, будинок 2-а, м. Ірпінь, Київська область, 08205; ідентифікаційний код 35487040) на користь Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (вулиця Соборна, будинок 18б, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925; ідентифікаційний код 05393085) 1 560 748 грн. 80 коп. - пені та 46 822 грн. 46 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.
В порядку частини 11 статті 238 та частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним та зустрічним позовами.
Зарахувати первісні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" - 775 088 грн. 72 коп. - пені, 749 784 грн. 41 коп. - інфляційних втрат та 82 698 грн. 13 коп. - частини витрат по сплаті судового збору в рахунок погашення зустрічних вимог Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" на користь Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" 1 560 748 грн. 80 коп. - пені та 46 822 грн. 46 коп. - частини витрат по сплаті судового збору.
Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (вулиця Соборна, будинок 18б, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925; ідентифікаційний код 05393085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "СЗХНО" (вулиця Шевченка Тараса, будинок 2-а, м. Ірпінь, Київська область, 08205; ідентифікаційний код 35487040) 10 574 399 грн. 49 коп. - основного боргу та 62 493 грн. 14 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 08.12.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко