ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
09 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4494/15
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі судді Таран С.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. б/н від 28.11.2025 (вх.№4995/25 від 08.12.2025) та заяву ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 28.11.2025 (вх.№4979/25 від 08.12.2025) в апеляційному провадженні
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 про відмову у роз'ясненні судового рішення, постановлену суддею Сулімовською М.Б., м. Одеса, повний текст складено 11.07.2024,
у справі №916/4494/15
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про визнання чинним договору оренди
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/4494/15 задоволено позов засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009" - ОСОБА_1 ; визнано договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер договору 2098409534), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯХТ КЛУБ "Одеса-2009" поновленим на строк і умовах, передбачених договором оренди від 20.09.2005 (обліковий номер 2098409534) з дати набрання судового рішення законної сили; зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно з договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер договору 2098409534), укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯХТ КЛУБ "Одеса-2009"; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області до державного бюджету України 2436 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення вищенаведеного рішення суду.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про роз'яснення рішення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М. від 02.09.2025 у справі №916/4494/15 за вищенаведеною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено справу №916/4494/15 до розгляду на 05.11.2025 о 14:15.
З огляду на перебування судді Богацької Н.С. у відпустці у період з 03.11.2025 по 05.11.2025, за розпорядженням керівника апарату суду №476 від 03.11.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/4494/15.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025 для розгляду справи №916/4494/15 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 прийнято колегією суддів у вищевизначеному складі до свого провадження справу №916/4494/15.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 визнано необґрунтованим заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" - Бондаренко Т.А. відвід головуючому судді Савицькому Я.Ф., суддям-членам колегії: Діброві Г.І., Принцевській Н.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15 та вирішено передати матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заявленого відводу в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 10:45 год 19.11.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2025 для розгляду заяви про відвід у справі №916/4494/15 визначено суддю Аленіна О.Ю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі судді Аленіна О.Ю. від 10.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" - Бондаренко Т.А. про відвід суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф., Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду справи №916/4494/15.
Між тим в подальшому судді Діброва Г.І. та Принцевська Н.М. подали заяви про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 задоволено заяви суддів Діброви Г.І. та Принцевської Н.М. про самовідвід у справі №916/4494/15.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Богацької Н.С., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 прийнято колегією суддів у вищевизначеному складі до свого провадження справу №916/4494/15.
12.11.2025 суддя Ярош А.І. подала заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 задоволено заяву судді Ярош А.І. про самовідвід у справі №916/4494/15.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Аленіна О.Ю., Богацької Н.С.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 прийнято колегією суддів у вищевизначеному складі до свого провадження справу №916/4494/15.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Савицькому Я.Ф. від розгляду апеляційної скарги та вирішено передати матеріали справи №916/4494/15 на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заявленого відводу в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Савицького Я.Ф. передано на розгляд судді Поліщук Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 у складі судді Поліщук Л.В. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Савицькому Я.Ф. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15.
Судове засідання, призначене на 19.11.2025, не відбулося у зв'язку з участю судді Богацької Н.С. у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ з 17.11.2025 по 21.11.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Поліщук Л.В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Савицького Я.В. на підставі частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу (для вирішення питання про відвід), не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 учасників справи повідомлено про те, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15 відбудеться 09.12.2025 о 16:00.
28.11.2025 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшли:
-заява б/н від 28.11.2025 (вх.№4995/25 від 08.12.2025) про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. від розгляду справи №916/4494/15, яка мотивована тим, що вказаний суддя входив до складу суду при розгляді спору між цими ж сторонами; приймав рішення у межах цього самого правового конфлікту; висловив правову позицію щодо договору оренди; є автором ухвал, що прямо стосуються розгляду питання про роз'яснення рішення, ухвал від 14.11.2025 та 18.11.2025, а також ухвали щодо "необґрунтованості відводу", у зв'язку з чим, на переконання заявника, даний суддя захищає власні попередні процесуальні рішення, має особистий мотив підтвердити свої дії і діє як сторона конфлікту, а не як незалежний суддя, тим більше, що ухвали, постановлені судом апеляційної інстанції в межах цієї справи у листопаді місяці 2025 року, містять посилання на статтю 39 Господарського процесуального кодексу України, що, на думку ОСОБА_1 , є юридично некоректними; містять факти, що не відповідають матеріалам справи, демонструють небажання перевіряти доводи сторони та підтверджують сформовану заздалегідь позицію проти апелянта. Крім того, заявник зазначає про те, що суддя Савицький Я.Ф. всупереч забороні вчиняти будь-які процесуальні дії до вирішення питання про відвід продовжував розгляд справи, підписував ухвали, призначив нове судове засідання;
-заява б/н від 28.11.2025 (вх.№4979/25 від 08.12.2025) про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Аленіна О.Ю., Богацької Н.С. від розгляду справи №916/4494/15, яка обґрунтована стосовно судді Савицького Я.Ф. тими самими підставами, що зазначені вище у заяві б/н від 28.11.2025 (вх.№4995/25 від 08.12.2025), а щодо суддів Аленіна О.Ю. та Богацької Н.С. - твердженнями про те, що останні формально підтримують позицію судді Савицького Я.Ф. без власної мотивованої оцінки; підписують ухвали, текст яких повністю сформований суддею-доповідачем, і не проявляють незалежності у колегіальному процесі.
Враховуючи перебування судді Богацької Н.С. у відпустці з 01.12.2025 по 05.12.2025 розгляд вищенаведених заяв про відвід суддів здійснено 08.12.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Савицькому Я.Ф. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15; визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Савицькому Я.Ф., суддям-членам колегії: Аленіну О.Ю., Богацькій Н.С. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15; передано матеріали справи №916/4494/15 на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заявленого відводу в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 для розгляду заяв ОСОБА_1 про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. б/н від 28.11.2025 (вх.№4995/25 від 08.12.2025) та про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 28.11.2025 (вх.№4979/25 від 08.12.2025) визначено суддю Таран С.В.
Розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені у заявах ОСОБА_1 про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. б/н від 28.11.2025 (вх.№4995/25 від 08.12.2025) та про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 28.11.2025 (вх.№4979/25 від 08.12.2025), суд дійшов висновку про те, що підстави для відводу суддів Савицького Я.Ф., Аленіна О.Ю. та Богацької Н.С. від розгляду справи №916/4494/15 відсутні, виходячи з наступного.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частинами першою-третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Доводи, викладені ОСОБА_1 у заявах про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Аленіна О.Ю., Богацької Н.С., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність, упереджене ставлення до апелянта чи особисту прихильність до інших учасників справи.
У даному випадку наведені ОСОБА_1 доводи носять виключно суб'єктивний характер та засновані на особистих припущеннях заявника. Водночас саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, у тому числі і прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Посилання заявника на прийняття колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, до складу якої входив суддя Савицький Я.Ф., в межах інших справ судових рішень, з якими не погоджується ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки в силу частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому ОСОБА_1 взагалі не конкретизовано яким чином сам по собі факт наявності інших судових рішень підтверджує недотримання суддею Савицьким Я.Ф. об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду справи №916/4494/15, адже розгляд судових справ між тими самими учасниками жодним чином не унеможливлює розгляд цим же суддею інших спорів між такими сторонами, що, в свою чергу, спростовує твердження заявника про недопустимість участі вказаного судді у розгляді даної справи.
Суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід вчинити, з урахуванням конкретних обставин справи, ступеня підготовки матеріалів самими сторонами, у тому числі, й розглядає заявлені сторонами клопотання та заяви. Ухвалення суддею судових рішень в іншій справі не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Таким чином, факт прийняття колегією судових актів, з якими не погоджується заявник та які є чинними і набрали законної сили, не може бути підставою для відводу цієї колегії суддів.
Вказаний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.06.2019 у справі №924/159/14.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.
Крім того, відповідно до позиції, яка висловлена Радою суддів України у рішенні №46 від 07.09.2017, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 07.12.2000 професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Отже, процесуальні рішення суддів, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для їх відводу, а незгода учасника справи з судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, тим більше, що належним способом захисту своїх прав, передбаченим для учасників справи у випадку незгоди із судовим рішенням, є оскарження його у визначеному законодавством порядку.
Суб'єктивні припущення заявника стосовно того, що під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15 суд апеляційної інстанції під головуванням судді Савицького Я.Ф. ухвалить рішення не на користь скаржника, оцінюються критично, оскільки передбачення апелянтом негативного для себе результату апеляційного розгляду у розумінні процесуального закону не може вважатися належною та достатньою підставою для відводу суддів, тим більше, що існування обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання суддями об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду апеляційної скарги у даній справі, заявником не доведено.
Внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.
Доводи заявника про те, що суддя Савицький Я.Ф. всупереч забороні вчиняти будь-які процесуальні дії до вирішення питання про відвід продовжував розгляд справи, підписував ухвали та призначив нове судове засідання, спростовуються матеріалами справи, які підтверджують, що після надходження заяв про відвід та їх розгляду колегією суддів під головуванням судді Савицького Я.Ф. матеріали справи були передані на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заявлених відводів в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України і жодні інші процесуальні дії в межах даної справи суддею/колегією суддів не вчинялися.
Посилання заявника на те, що судді Аленін О.Ю. та Богацька Н.С. формально підтримують позицію судді Савицького Я.Ф. без власної мотивованої оцінки; підписують ухвали, текст яких повністю сформований суддею-доповідачем, і не проявляють незалежності у колегіальному процесі, є припущеннями заявника, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, а також те, що інших ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Аленіна О.Ю., Богацької Н.С заявником у заявах про відвід не наведено, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених відводів.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
У задоволенні заяв ОСОБА_1 б/н від 28.11.2025 (вх.№4995/25 від 08.12.2025) про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. та б/н від 28.11.2025 (вх.№4979/25 від 08.12.2025) про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Аленіна О.Ю., Богацької Н.С. у справі №916/4494/15 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Таран