Справа № 991/7274/25
Провадження 1-кп/991/95/25
іменем України
04 грудня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про покладення процесуальних обов'язків на обвинувачену ОСОБА_5 та клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
1.1. Прокурор під час підготовчого судового засідання подав клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 .
1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2024 у справі №991/11117/24 до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 8 000 000 грн і покладенням низки процесуальних обов'язків. 30.09.2024 ОСОБА_5 звільнена з-під варти у зв'язку із внесенням визначеного розміру застави. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2025 у справі №991/1878/25 зменшено розмір застави з 8 000 000 грн до 6 000 000 грн.
1.3. Ухвалами суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов'язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 у справі №991/7274/25 продовжено ряд обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 , а саме
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_10 ; свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52024000000000474;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначеною ухвалою зменшено розмір застави до 5 500 000 грн.
1.4. Прокурор зазначив, що метою продовження покладених на обвинувачену ОСОБА_5 обов'язків є забезпечення виконання покладених процесуальних обов'язків і запобігання спробам:
- переховуватися від суду;
- незаконно впливати на свідків;
1.5. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив продовжити на два місяці дію обов'язків, покладених на ОСОБА_5 .
1.6. У зв'язку із черговою заявою сторони захисту про відвід головуючого судді клопотання прокурора не розглянуто, а строк дії процесуальних обов'язків сплив. Тому 20.11.2025 прокурор направив зміни до клопотання про продовження строку покладених обов'язків, відповідно до яких просив покласти вказані обов'язки на обвинувачену.
1.7. Від захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.
1.8. Клопотання мотивовано тим, що з 17.11.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_5 не діють жодні додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. З цього моменту обвинувачена не вчиняла жодних дій для повернення зданих документів для виїзду закордон. Захисник зазначив, що новими обставинами є те, що ОСОБА_5 є військовозобов'язаною і тому стосовно неї діють обмеження для виїзду закордон. Актуальний майновий стан обвинуваченої та зменшення з плином часу ризиків кримінального провадження свідчать про можливість зменшення розміру застави.
1.9. За таких обставин захисник просить зменшити розмір застави з 5 500 000 грн до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.
1.10. З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду Суд розглядає клопотання про покладення процесуальних обов'язків та клопотання про зміну запобіжного заходу одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно тієї самої обвинуваченої.
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання захисника. Зазначив, що добровільна спроба мобілізації обвинуваченої здійснена з метою ухилення від кримінальної відповідальності і зупинення судового розгляду. Посилання на військовий обов'язок у контексті невиїзду закордон не відповідають положенням Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки жінки не підлягають обов'язковому призову. Нерозгляд клопотання про продовження строку дії обов'язків обумовлений тим, що сторона захисту унеможливила його розгляд шляхом заявлення відводу головуючій судді. Сторона захисту не довела нових обставин, що об'єктивно свідчать про наявність підстав для пом'якшення умов застосованого запобіжного заходу. Застосований розмір застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
2.2.Прокурор ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання сторони обвинувачення із уточненими змінами до прохальної частини і покласти на обвинувачену ряд процесуальних обов'язків.
2.3.Захисник ОСОБА_8 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав, просив задовольнити. З приводу клопотання прокурора зазначив, що відповідні уточнення не передбачені КПК України. Фактично це повинно бути нове клопотання, однак воно наразі відсутнє. Нових обставин, що свідчать про необхідність покладення процесуальних обов'язків після їх спливу, прокурором не надано. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
2.4.Захисник ОСОБА_9 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
2.5.Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про покладення обов'язків.
3.Заслухавши учасників, дослідивши клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Процесуальне законодавство дійсно не передбачає випадків уточнення прохальної частини клопотання про продовження строку дії обов'язків у контексті їх повторного покладення. Водночас Суд врахував, що зміни не змінюють змісту самого клопотання і не становлять суттєвого втручання у права обвинуваченої. Суд також сприймає вимушені обставини, які унеможливили розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов'язків в межах строку дії попередньої ухвали, і пов'язані із заявленням захисником ОСОБА_15 явно необґрунтованого чергового відводу головуючому судді. Як до закінчення строку дії ухвали так і після, захист систематично вчиняв дії, спрямовані на штучне затягування розгляду справи, зокрема шляхом заявлення відводів головуючому судді, які у подальшому Суд залишав без розгляду.
Таким чином, Суд вбачає за можливе розглянути подане клопотання прокурора в новій редакції.
3.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2024 у справі №991/11117/24 до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 8 000 000 грн з покладенням ряду процесуальних обов'язків (т.1 а.с.80зв-88). На виконання вказаної ухвали внесено заставу у розмірі 8 000 000 грн.
3.3.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 у справі № 991/1878/25 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу і зменшено розмір застави з 8 000 000 грн до 6 000 000 грн (т.1 а.с.153-174).
3.4.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від №991/7274/25 від 16.09.2025 продовжено строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків до 16.11.2025 та зменшено застосований розмір застави до 5 500 000 грн. Суд при зменшенні застави врахував актуальність ризиків переховування обвинуваченої від суду та впливу на свідків (т.4 а.с.194-196). На момент розгляду клопотань процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченої вже не діяли.
3.5.На підставі ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов'язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.6.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.7.Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України визначений невичерпний перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
3.8. Це кримінальне провадження тривалий час (протягом 5 місяців) знаходиться на етапі підготовчого судового засідання, ОСОБА_5 вручений обвинувальний акт, вона має процесуальний статус обвинуваченої. З огляду на стадію кримінального провадження, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.9. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
3.10. На думку Суду, ризик переховування обвинуваченої від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання її винуватою у вчинені інкримінованого діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція цієї статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. При чому ст. 368 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання її винуватою у майбутньому, обвинувачена може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченої у будь-який момент судового розгляду. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Суд також враховує, що вказаний ризик є актуальним з огляду на потенційну можливість виїзду обвинуваченої закордон. Будь-яких вагомих доказів, які можуть свідчити про фактичну неможливість обвинуваченої виїзду закордон, стороною захисту не надано.
3.11. Суд зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченої на свідків. Наразі провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування та відомі всі свідки у кримінальному провадженні та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких умов ОСОБА_5 , не будучи обмеженою у вільному спілкуванні з певними особами, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності.
3.12. За таких обставин покладення процесуальних обов'язків, визначених у прохальній частині уточненого клопотання, є співмірним меті застосування запобіжного заходу та здатне запобігти встановленим ризикам переховування від суду та незаконного впливу на свідків.
3.13. Своєю чергою доводи сторони захисту в обґрунтування зміни обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу фактично зводяться до належної процесуальної поведінки останньої за відсутності дії додаткових обов'язків, а статус військовозобов'язаної обумовлює її неможливість виїзду закордон.
3.14. Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не уповноважений перевіряти законність і обґрунтованість попередньої ухвали про застосування чи зміну запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування (продовження) запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків. Суд на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають із плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченої відповідного заходу або спосіб його виконання. У зв'язку з цим реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом.
3.15. Суд звертає увагу, що належна процесуальна поведінка обвинуваченої сама по собі не є виключною підставою для зміни запобіжного заходу і не залежить від волі чи бажання останньої. Водночас у світлі обставин цієї справи посилання сторони захисту щодо належної процесуальної поведінки не відповідають дійсності. Тактика і стратегія сторони захисту демонструє штучне створення перешкод для розгляду цієї справи і умисного затягування розумних строків. Подання численних, у тому числі однакових, звернень, що не спрямовані на досягнення завдань підготовчого провадження, а також позиція обвинуваченої щодо неможливості продовжувати судове засідання за відсутності одного з адвокатів за умови її захисту іншими професійними захисниками негативно впливає на судовий процес і перешкоджає нормальному його перебігу. Хоча відповідні дії переважно вчиняються захисниками обвинуваченої, у тому числі тим, який жодного разу не з'явився в судові засідання, не повідомляючи суд про причини свого неприбуття, малоймовірно, що відповідна тактика «захисту» обрана без згоди обвинуваченої. Остання, перебуваючи на посаді прокурора на час інкримінованих їй подій, очевидно має фахові юридичні знання та достеменно обізнана з положеннями кримінального процесуального закону, в тому числі з тим, які дії адвокатів дійсно становлять зміст захисту від пред'явленого обвинувачення, а які спрямовані виключно на блокування судового процесу.
3.16. Відповідно до ч. 11, 12 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.
Посилаючись на те, що обвинувачена є військовозобов'язаною, захист не дає обґрунтованих підтверджень, що такий військовий обов'язок виник в обвинуваченої не у зв'язку із добровільною мобілізацією після розпочатого кримінального провадження стосовно неї.
4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що обов'язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченої, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, а втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. На думку Суду, застосований розмір застави не є непомірним і відповідає фактичним обставинам цього провадження, тому жодні підстави для його зменшення відсутні.
Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 201, 315, 372, 376, 392 КПК України, Суд,
1.Клопотання прокурора про покладення процесуальних обов'язків задовольнити частково.
2.Покласти до 04.02.2026 включно на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_10 ; свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відмовити
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1