Рівненський апеляційний суд
08.12.2025 м. Рівне
Справа № 568/903/25
Провадження № 23-з/4815/25/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю: секретаря судового засідання - Супрунюк К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заяву ОСОБА_1 про відвід судді Рівненського апеляційного суду Збитковської Тетяни Іванівни у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 липня 2025 року, -
На розгляді в судді Збитковської Т.І. перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 липня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-32 КУпАП, і застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
02 грудня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу апеляційного суду заяву про відвід судді Збитковської Т.І. у справі №568/903/25 (провадження №33/4815/727/25).
Подану заяву про відвід ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суддя Збитковська Т.І. вже брала участь у цій справі та ухвалювала відповідне рішення, зокрема розглядала подання Радивилівського районного суду Рівненської області про направлення матеріалів справи щодо нього на розгляд до іншого суду. Також зазначає про порушення визначення судді для розгляду справи, оскільки суддя Збитковська Т.І. розглядала одноособово подання голови суду про направлення матеріалів справи на розгляд до іншого суду, однак ч.2 ст.34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції апеляційного суду вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції. Тому вважає, що суддя Збитковська Тетяна Іванівна не може брати участь у розгляді даної справи та підлягає відводу на підставі ст.34 КПК України. Крім того зауважує, що, що голова та суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., а також голова та суддя Дубенського міськрайонного суду Жуковська О.Ю., як зацікавлені особи у справі 568/903/25, перебувають у постійному контакті із суддею Рівненського апеляційного суду Збитковською Т.І. в силу виконання своїх службових обов'язків, що на його думку, викликає сумнів у її неупередженості під час розгляду справи.
Просить відвести суддю Рівненського апеляційного суду Збитковську Т.І. від участі у справі №568/903/25 (провадження №33/4815/727/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-32 КУпАП.
Будучи повідомленим про дату та час апеляційного розгляду ОСОБА_1 03.12.2025 року надіслав на електронну адресу суду заяву про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції. Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 грудня 2025 року задоволено його прохання та постановлено доручити Радивилівському районному суду Рівненської області забезпечити проведення даної заяви в режимі відеоконференції за участі ОСОБА_1 08 грудня 2025 року о 09 год. 05 хв., однак ОСОБА_1 до Радивилівського районного суду не з'явився, при цьому причини неявки апеляційний суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому враховуючи положення ст.268 КУпАП та ст.81 КПК України, суд прийшов до висновку про розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді Збитковської Т.І. за відсутності заявника.
Перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід судді, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу з огляду на наступне.
Оскільки питання відводу чи самовідводу судді не врегульовано нормами КУпАП, то з метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону. Найбільш близьким до адміністративної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.
Так, Верховний суд у постанові від 16.10.2024 року (справа №725/1410/23) вказав, що «відвід (самовідвід) судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь. Такі обставини визначені у статтях 75, 76 КПК і за їх наявності суддя зобов'язаний заявити самовідвід (ч.1 ст.80 КПК), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (ч.2 ст.80 КПК)».
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Тобто, відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, яка заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні (ст.80 КПК України).
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Крім того, ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Розглядаючи заяву про відвід суддя бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він невмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
На переконання апеляційного суду, заявником Бернацьким О.В. на підтвердження викладених у заяві про відвід судді обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Збитковської Т.І., жодного доказу надано не було.
Так, доводи ОСОБА_1 про порушення визначення судді під час розгляду справи в порядку ст.34 КПК України, а саме розгляд суддею Збитковською Т.І. подання місцевого суду про направлення справи про адміністративне правопорушення до іншого суду одноособово є необґрунтованими, оскільки ст.34 КПК України визначено порядок розгляду питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції апеляційного суду, яке вирішується колегією суддів. Проте відповідно до ч.4 ст.294 КУпАП, апеляційний перегляд справ про адміністративні правопорушення здійснюється суддею апеляційного суду, тобто одноособово. Також відповідно до п.5.3.2. засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затвердженого Рішенням зборів суддів Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2025 року, апеляційні скарги на постанови у справах про адміністративні правопорушення, ухвалені судом першої інстанції розглядаються суддею одноособово. Таким чином, оскільки колегіальний розгляд справ про адміністративні правопорушення в апеляційному суді нормами КУпАП не передбачено, розгляд подання про направлення справи про адміністративне правопорушення до іншого суду здійснюється суддею апеляційного суду одноособово.
Крім того, не можна визнати повторною участь судді Збитковської Т.І. в цьому провадженні в розумінні положень ст.76 КПК України у зв'язку з розглядом подання місцевого суду про передачу справи відносно ОСОБА_1 на розгляд до іншого суду, оскільки під час розгляду подання розгляд справи по суті не здійснювався.
Також безпідставними є твердження заявника про перебування суддів апеляційного суду у робочих стосунках з суддями попередніх інстанцій, рішення яких оскаржується, оскільки робочі стосунки суддів однієї чи різних інстанцій, а також походження суддів з одного регіону чи робота таких суддів в одному регіоні не впливає на об'єктивність та незалежність судді у прийнятті судових рішень та не свідчить про підставу відводу, якщо це лише припущення заявника, які не підтверджені об'єктивними фактами чи конкретними діями суддів.
Наявність інших підстав, які передбачені законом, що виключають можливість участі судді Збитковської Т.І. у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 липня 2025 року, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, надавши оцінку доводам заявника щодо мотивів відводу та з'ясувавши процесуальні аспекти розгляду справи вважаю, що заявлений відвід судді Збитковській Т.І. є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не наведено будь-яких передбачених законом обставин та не надано доказів, які б свідчили про необ'єктивність та упередженість судді Збитковської Т.І. при розгляді його апеляційної скарги.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Рівненського апеляційного суду Збитковської Тетяни Іванівни у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 липня 2025 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович