Справа № 166/1983/25 Провадження №11-сс/802/666/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року,
ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб відділення поліції №2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за її заявою про кримінальне правопорушення від 02 жовтня 2025 року.
Свою скаргу мотивувала тим, що нею 02.10.2025 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, а саме надання 10.09.2025 завідомо неправдивих показань ОСОБА_7 у процесуальному статусі свідка на стороні відповідача ОСОБА_8 під час розгляду цивільної справи №168/1013/24 у Старовижівському районному суді Волинської області.
Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року в задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_6 відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що оцінка правдивості показань наданих ОСОБА_7 на даний час не вирішена при розгляді справи у Старовижівському районному суді Волинської області у цивільному судочинстві при оцінці доказів, а отже відсутні дані, як того вимагає положення ст.91 КПК України, для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення будь-ким кримінального правопорушення.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що відповідальні особи ВП №2 Ковельського РУП ГУНП у Волинській області допустили бездіяльність, оскільки в порушення ст. 214 КПК України упродовж 24 годин не внесли відомостей до ЄРДР за її заявою. Вказує на те, що вона звернулася із заявою до ВП №2 Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, в якій детально вказала на всі обставини кримінального правопорушення, а тому уповноважені особи були зобов'язані внести відомості до ЄРДР. Просить її скаргу задовольнити повністю, розгляд апеляційної скарги проводити без її участі.
Скаржник ОСОБА_6 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце апеляційного розгляду, що стверджується телефонограмою від 05 грудня 2025 року.
Крім того, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить розгляд справи проводити без її участі.
А тому, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України, її неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Положеннями статті 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка проявилась у невнесенні відомостей до ЄРДР після отриманої заяви чи повідомлення про злочин.
Статтею 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Апеляційним переглядом встановлено, що ОСОБА_6 звернулася до Ковельської окружної прокуратури із заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.384 КК України, а саме у зв'язку із наданням завідомо неправдивих показань ОСОБА_7 у процесуальному статусі свідка на стороні відповідача ОСОБА_8 під час розгляду цивільної справи №168/1013/24 у Старовижівському районному суді Волинської області.
Згідно матеріалів скарги, у Старовижівському районному суді Волинської області перебувала цивільна справа № 168/1013/24, у ході розгляду якої ОСОБА_7 у якості свідка давалися показання, які на переконання заявниці є неправдивими.
Крім того, ОСОБА_6 в місцевому суді повідомила, що цивільна справа за її позовом до брата ОСОБА_8 про усунення від права спадкування за законом у Старовижівському районному суді Волинської області справа на теперішній час не розглянута, оскільки допитуються свідки.
Так, як правильно встановив слідчий суддя, скаржником не наведено короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки оцінка правдивості показань наданих ОСОБА_7 на даний час не вирішена при розгляді справи у Старовижівському районному суді Волинської області у цивільному судочинстві при оцінці доказів, а тому відсутні дані, які б давали підстави для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що заявником не вказано конкретних фактів, які б могли свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, які можуть стати підставою для невнесення відомостей до ЄРДР.
На переконання апеляційного суду доводи заявника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б на даний час свідчили про існування обставин, які б давали підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.384 КК України.
Приписами ч.ч.1, 5 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч.2 ст.214 КПК України).
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020. Згідно п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру, окрім іншого, вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність , що узгоджується з вимогами ч.5 ст.214 КПК України.
Норма ст.214 КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим, приписами ст.25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п.4 ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
За такого нормативного закріплення позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, є помилковою, адже сама норма опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 від 17.06.2020, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що: "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Таким чином, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може мати місце лише у разі:
- надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити дані до ЄРДР (відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Однак слід додатково наголосити, що обов'язок зареєструвати заяву не є обов'язком зареєструвати відомості з цієї заяви в ЄРДР);
- наявності у заяві, повідомленні інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення (для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне);
- невнесення відомостей за заявою, повідомленням, які надійшли уповноваженому суб'єкту і містять ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю, на думку апеляційного суду, не є повідомленням про кримінальне правопорушення, оскільки не містить конкретних та достатніх даних про можливість вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст.214 КПК України.
Враховуючи положеннями кримінального процесуального закону, обставини даної справи, суд апеляційної інстанції погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням.
При цьому, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного судового рішення не заслуговують на увагу суду, оскільки на думку апеляційного суду фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують висновків слідчого судді.
Зважаючи на вищевикладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.
Підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді