Справа №760/32171/25 Провадження №1-кс/760/13874/25
09 грудня 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110001021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 року за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
18 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110001021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 року за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
20 листопада 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 19 листопада 2025 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження розглянувши матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001021 від 26.08.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», 07.03.2025, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими особами, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому місці, направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 звернення № 0603, з пропозицією визначити ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №76 від 27.01.2023 критично важливим для функціонування економіки та ІНФОРМАЦІЯ_4 в особливий період, додавши копію завідомо підробленого державного контракту НОМЕР_6 на виконання на території ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, АДРЕСА_1 ) та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2». За результатами розгляду вказаного звернення, наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.03.2025 за №9/ДСК, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» визнано критично важливим для функціонування економіки та ІНФОРМАЦІЯ_4 в особливий період, що надало можливість ОСОБА_5 здійснювати бронювання від військового призову громадян України чоловічої статі призовного віку, що працюють в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2». Так, відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1332), бронювання підлягають військовозобов'язані, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для ІНФОРМАЦІЯ_7 в особливий період. Так, згідно з загальним планом та розподіленими ролями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, з лютого по вересень 2025 року забезпечували пошук військовозобов'язаних громадян України, які в порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мають намір ухилитися від обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, та формально укладуть договір працевлаштування на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке має можливість «бронювання» працівників, що надасть останнім можливість не бути мобілізованими до ЗС України, за грошову винагороду. Надалі, військовозобов'язані особи надавали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншим невстановленим особам, необхідні для фіктивного працевлаштування документи, а саме копію паспортів та довідок про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків які в подальшому передавались директору ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5 . В свою чергу, ОСОБА_5 , умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в період з лютого по вересень 2025 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи як директор працевлаштував на роботу в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» для подальшого бронювання від мобілізації 581 військовозобов'язаних осіб. Після працевлаштування вказаних осіб на роботу в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, перебуваючи у невстановленому місці, в період часу з березня 2025 року по 23.10.2025, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, відповідно до вимог Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1332), забронював за ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» 581 особу. У ході проведення обшуку 13.11.2025, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone X модель QA82LL/A, s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMED: НОМЕР_4 із сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 . Речі виявлені та вилучені у ході проведення обшуку 13.11.2025, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (так як вони можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні). Згідно з вимогами ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, в тому числі: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення. Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. На підставі викладеного, зважаючи на те, що зазначені вище матеріальні об'єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, та запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, просив задовольнити клопотання про накладення арешту на майно вилучене протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон iPhone X модель QA82LL/A, s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMED: НОМЕР_4 із сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_5 .
В судове засідання прокурор з'явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Третя особа щодо майна якої вирішується питання про арешт та її представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22025101110001021, 26.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України; повідомлено про підозру ОСОБА_5 ; 06.10.2025 року - за ч. 3 с. 358 КК України; повідомлено про підозру ОСОБА_5 ; 06.10.2025 року - ч. 4 ст. 358 КК України; повідомлено про підозру ОСОБА_5 ; (а.с. 5 - 7).
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року (справа №760/303984/25), клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене із прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про надання дозволу на проведення обшуку в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025101110001021 від 26.08.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, - задоволено частково; надано дозвіл слідчому в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , а також слідчим, які входять до складу слідчої групи у даному кримінальному проваджені №22025101110001021 від 26.08.2025, на проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та де останній фактично проживає, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання і вилучення знарядь кримінального правопорушення, а саме: Персональних електронно-обчислювальних машин (комп'ютерної техніки), носіїв інформації (ПЕОМ, ноутбуків, планшетів, флеш-носіїв, жорстких дисків та магнітних носіїв інформації), мобільних телефонів на яких може міститись інформація із відомостями щодо вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, переписка за допомогою електронної пошти та іншими програмами для спілкування через мережу інтернет (Skype, Viber, Telegram, WhatsApp та ін.), що неможливо встановити без проведення комп'ютерно-технічної експертизи; документів щодо ведення господарської діяльності ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ЄДРПОУ НОМЕР_7); документів щодо працевлаштування осіб в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ЄДРПОУ НОМЕР_7); предметів та документів, у тому числі в електронному вигляді, записників (блокнотів), роздруківок, зошитів, чернеток; в іншій частині клопотання відмовлено (а.с.12 - 14).
Відповідно до Протоколу обшуку від 13 листопада 2025 року, під час обшуку проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone X модель QA82LL/A, s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMED: НОМЕР_4 із сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_5 (а.с. 15 - 21).
Постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 13 листопада 2025 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025101110001021 наступні речі та документи: мобільний телефон iPhone X модель QA82LL/A, s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMED: НОМЕР_4 із сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_5 (а.с.26 - 27).
Також, слідчим суддею було досліджено додані до клопотання слідчим Постанову по виділення матеріалів досудового розслідування від 26 серпня 2025 року (а.с. 8 - 9), Повідомлення про підозру від 07 жовтня 2025 року ОСОБА_5 (а.с. 28 - 34).
Таким чином, слідчим суддею було встановлено, що до клопотання додані копії документів, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як вбачається з ч. 1 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298 - 2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається що майно, яке було вилучено при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон iPhone X модель QA82LL/A, s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMED: НОМЕР_4 із сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №22025101110001021.
Прокурор звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.
Тож, клопотання прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110001021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 року, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та додані до нього матеріали, містять у собі підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні прокурора майна, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110001021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 року, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон iPhone X модель QA82LL/A, s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMED: НОМЕР_4 із сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , яке належать ОСОБА_11 .
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1