Справа №367/1331/22
Провадження №2-а/760/11/25
08 грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в судове засідання справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ДПП в Київській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БАВ №625312 від 13 лютого 2022 року про застосування адміністративного стягнення до ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 425 грн, винесену поліцейським СРПП ВП №1 Бучанського РУП ГУНП рядовим поліції Стужук Д.О., а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 лютого 2022 року справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
15 листопада 2022 року матеріали вказаної цивільної справи надійшли до Солом'янського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2022 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року справу прийнято до провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
20 грудня 2022 року до суду надійшло клопотання Департаменту про заміну неналежного відповідача, в якій зазначено, що Бучанське районне управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області та як наслідок поліцейський ВП №1 Бучанського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області не мають жодного відношення до Департаменту патрульної поліції, Бучанське районне управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області не є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції. Бучанське районне управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Київській області, яке є юридичною особою публічного права та відповідно має власні рахунки, баланси та бюджетні асигнування. До структури Головного управління Національної поліції в Київській області входить Бучанське управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області.
Так, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАС України та ухвалою суду від 15 травня 2024 року було залишено позовну заяву без руху.
У встановлений ухвалою строк недоліки позовної заяви не було усунуто, однак суд вважає за можливе продовжити розгляд справи.
Як вбачається з позовної заяви, предметом розгляду у даній справі є оскарження постанови поліцейського СРПП ВП №1 Бучанського РУП ГУНП рядовим поліції Стужук Д.О. серії БАВ №625312 від 13 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно зі ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідачем у справі зазначено Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
В силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
В силу п.11 ч.1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно із статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч.1 ст.1 Закону №580-VIII визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.13 Закону №580-VIII систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону №580-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Таким чином, працівник органів і підрозділів Національної поліції, який має спеціальне звання, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 та від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у даній справі є Головне управління Національної поліції в Київській області, від імені якого поліцейський уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. А тому належним відповідачем у даній справі є Головне управління Національної поліції в Київській області.
Відповідно до ч.3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно ч.4, 6, 7 ст.48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Верховний суд у постанові від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 зазначив наступне: "… позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду".
В ухвалі Солом'янського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року позивачу було роз'яснено необхідність заміни неналежної сторони у даному спорі, однак позивач не скористався своїм правом, визначеним ч.3 ст.48 КАС, що суд розцінює як його незгоду із заміною неналежного відповідача.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в такому випадку на підставі ч.4 ст.48 КАС України необхідно залучити до участі у справі другого відповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області.
Керуючись ст. 48, 171 КАС України, суд
Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Залучити до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, ЄДРПОУ 40108616).
Копію ухвали надіслати учасникам справи. Другому відповідачу також надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Встановити другому відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.3 ст.162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач повинен надіслати (надати) копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Роз'яснити другому відповідачу, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити другому відповідачу обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.77 КАС України.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Наголосити, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова