Справа №760/33178/25
1-кс/760/14219/25
02 грудня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженому, з вищою освітою, раніше не судимому,
у кримінальному провадженні №22025101110000493 від 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000493, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , підозрюється у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, за попередньою змовою групи осіб.
11.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
06.11.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.12. 2025 року включно.
02.12.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000493 до шести місяців, тобто до 04.03.2026 року.
Орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, крім того наразі наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховування від органів досудового розслідування та/або суду: наявність даного ризику обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 згідно зі ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, окупованої території або держави агресора;
- підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування;
- під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування свої покази, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування вказаного ризику слід зазначити, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за попередньою змовою, за вказівкою на даний час невстановленої досудовим розслідуванням особи обґрунтовано підозрюються у вчиненні державної зради, вчиненій в умовах воєнного стану, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога, наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, тому перебування підозрюваного не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тих, які втягнули ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у злочинну діяльність з корисливих мотивів. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та подальшого судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи характер та спосіб вчинених підозрюваним дій, специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувались при його вчиненні слід вважати, що без продовження строків застосування до підозрюваного запобіжного заходу останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, що може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України.
На підставі викладеного, слідчий просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив відмовити у задоволенні клопотання заявленого стороною обвинувачення. Разом з цим, захисник подав в судовому засіданні письмові заперечення.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував з приводу заявленного клопотання стороною обвинувачення. Надав письмові заперечення з приводу продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000493, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Крім того, законодавцем встановлено відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Факти та інформація, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленого його підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Також, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному випадку необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а відтак обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, повинно відповідати суспільному інтересу в умовах воєнного стану.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Матеріали клопотання дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 розуміючи можливість призначення покарання може тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому доводи прокурора в цій частині є доведеними.
Водночас, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження ще триває, ОСОБА_5 перебуваючи не під вартою може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім того, може незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , враховуючи режим воєнного стану та особливості вчинення кримінального правопорушення та високий ступінь його суспільної небезпеки, в якому він підозрюється, що існує реальна можливість продовження вчинення вказаного злочину чи вчинення інших подібних кримінальних правопорушень проти громадської безпеки, а також інших кримінальних правопорушень.
За таких обставин та у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного західу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 30.01.2026.
Визначити строк дії ухвали до 30.01.2026 включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8