Справа № 758/16265/25
/заочне/
25 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючої судді Якимець О.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,
учасники справи - не з'явились,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2014 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 001/018933/14.
Зазначається, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України.
У позові вказується, що 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 24/03/23, згідно якого АТ «ОТП Банк» відступив на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» права вимоги за Кредитним договором № 001/018933/14 від 25.10.2014, продукт (BANK CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Як наголошується у позові, згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Брайт Інвестмент») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 20 864,97 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту - 20 791,52 грн; заборгованість по відсотках - 73,45 грн.
Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.
17 жовтня 2025 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.
Учасники справи у судове засідання 19.09.2025 не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце судового засідання.
У прохальній частині позову, ставиться питання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
24.10.214 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк».
Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою-Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 3,3% в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 001/018933/14, станом на 25.10.2024 року заборгованість відповідача складає 20 864,97 грн.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу № 24/03/23. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників. Згідно Договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Брайт Інвестмент» за плату відповідно до умов Договору. За цим Договором Фактор одержує право вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за Кредитними Договорами.
Відповідно до Витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 001/018933/14 у сумі 20 864,97 грн.
Позивачем було відправлено вимогу про погашення кредитної заборгованості. Дана вимога залишена без задоволення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідачка не надала, у тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.
За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 001/018933/14 від 25.10.2014 у загальному розмірі 20 864,97 грн в установлені строки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому з відповідачки на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за вказаним договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було долучено копію договору № 43115054 від 01 липня 2025 року про надання правової допомоги; додаткову угоду № 001/018933/14 до договору № 43115054 від 01 липня 2025 року; детальний опис робіт, виконаних АБ «Ольги Клещ», необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» в якому значиться, що вартість послуг становить 5 000,00 грн, яка включає в себе: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Брайт Інвестмент» 1 500,00 грн, складання позовної заяви 3 000,00 грн, формування додатків до позовної заяви 500,00 грн.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, відсутність судових засідань у цій справі; з огляду на приписи ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2 000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 864 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 97 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», місцезнаходження - місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 9, код ЄДРПОУ 43115064;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. І. Якимець