Справа № 450/4617/25
про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання рішення та визначення аліментів
ОСОБА_1 звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання рішення та визначення аліментів.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.10.2025 дану справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
27.11.2025 справа 450/4617/25 надійшла до Подільського районного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 450/4617/25 передано на розгляд судді Гребенюк В.В.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивач, зокрема, просить суд: визнати рішення болгарського суду від 2019 року щодо аліментів на ОСОБА_3 та надати йому юридичну силу в Україні, з дня набрання законної сили рішенням болгарського суду до 01.09.2024 року (з дня підтвердження витрат), з врахуванням пені і відповідних штрафів.
Суд звертає увагу, позивача, що відповідно до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно ст. 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
Проте, позивач не ставить питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та не обгрунтовує позовні вимоги у цій частині.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки, позивач у позові просить суд, визначити розмір аліментів на користь неповнолітньої дитини з врахуванням сучасних потреб дитини та збільшення витрат - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відсотковому співвідношенні до всіх видів доходів відповідача-біологічного батька - ОСОБА_2 , включаючи заробітну плату, доходи від підприємницької діяльності та інші джерела доходів (доходи від операцій з рухомим і нерухомим майном, тощо), починаючи з дня підтвердження витрат дитини - 01.09.2024 року і до досягнення нею повноліття,проте, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження вказаних обставин (збільшення витрат на дитину).
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Однак, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, зважаючи на вказуну позивачем обставину про нерегулярні сплати відповідачем аліментів.
Згідно п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Проте, позивачем у позовній заяві не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Разом з тим, позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Проте, до поданої в електронній формі через електронний кабінет позовної заяви не долучено доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, суд зазначає, що ст. 28 ЦПК України для окремих категорій справ передбачено застосування альтернативної підсудності. Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Однак, позивачем не обґрунтовано підстав для застосування судом правил альтернативної підсудності.
З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає уточненню з метою належного визначення територіальної підсудності даного спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році один прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Проте, позивачем не виконано вимоги процесуального законодавства у частині надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Таким чином, за подання даної позовної заяви, яка містить 1 вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,95 грн.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись положеннями ст. ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання рішення та визначення аліментів - залишити без руху;
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків;
Роз'яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута;
Копію цієї ухвали направити позивачу;
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Гребенюк