печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49466/25-к
16 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала клопотання, адвоката: не з'явилася,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2024 у справі №757/46217/24-к у кримінальному провадженні №62024000000000133 від 15.02.2024,-
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2024 у справі №757/46217/24-к у кримінальному провадженні №62024000000000133 від 15.02.2024 на грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, вилучені у банківському сейфі (комірці) НОМЕР_2, грошові кошти в сумі 250 000 доларів США, вилучені у банківському сейфі (комірці) № НОМЕР_1 в приміщенні «Харківське відділення №3» АТ «Сенс Банк».
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 вказує, що арешт накладено необґрунтовано та у подальшому арешті майна відпала потреба. Грошові кошти, які було вилучено із банківських комірок було надано ОСОБА_5 на підставі договору позики. Власник грошових коштів - ОСОБА_4 , який не має жодного відношення до кримінального провадження. Арештоване майно не має ознак речового доказу та не відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надійшли письмові заперечення на клопотання.
Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, письмові заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000133 від 15.02.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 15.02.2024 у справі №757/46217/24-кбуло накладено арешт на вилучені в ході проведення обшуку 08.10.2024 грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, вилучені у банківському сейфі (комірці) НОМЕР_2, грошові кошти в сумі 250 000 доларів США, вилучені у банківському сейфі (комірці) № НОМЕР_1 в приміщенні «Харківське відділення №3» АТ «Сенс Банк».
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
За змістом ухвали про арешт майна такий арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя приймає до уваги доводи сторони обвинувачення, викладені в запереченнях прокурора в яких обґрунтовано наведено факти на підтвердження необхідності подальшого арешту вказаного майна.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий суддя враховує ту обставину, що майно, яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так у клопотанні про скасування арешту майна не наведено достатньо доказів того, що потреба в подальшому арешті майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відпала, на противагу чого, як встановлено в ухвалі про накладення арешту на майно, органом досудового розслідування у обґрунтовано такий ступінь втручання в право власності з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного та враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а суб'єктом звернення у клопотанні не наведено об'єктивних підстав, що дали б слідчому судді можливість дійти висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, вважаю, що в задоволенні клопотання cлід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2024 у справі №757/46217/24-к у кримінальному провадженні №62024000000000133 від 15.02.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6