08.12.2025 Справа № 756/14736/25
Унікальний № 756/14736/25
Провадження № 2/756/8127/25
08 грудня 2025 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до її квартири подаються послуги з гарячого водопостачання та централізованого опалення.
Позивач зобов'язання виконує належним чином. Відповідач свої зобов'язання не виконує, не здійснює платежів за отримані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31.07.2025 року становить 89 664,13 грн. та складається з: 11 270,04 грн. - заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення, 1 927,18 грн. - інфляційної складової боргу та 506,69 грн. - 3% річних; 13 439,09 грн. - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення, 2 301,88 грн. - інфляційної складової боргу та 605,45 грн. - 3% річних; 1 944,20 грн. - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води, 338,16 грн. - інфляційної складової боргу та 89,27 грн. - 3% річних; 36 205,43 грн. - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії, 5 021,60 грн. - інфляційної складової боргу та 1 316,90 грн. - 3% річних, 1 602,22 грн. - пені; 9 494,15 грн. - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води, 1 310,64 грн. - інфляційної складової боргу та 341,02 грн. - 3% річних, 414,90 грн. - пені; 1 456,97 грн. - заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії, 78,34 грн. - заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води.
Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 30.09.2025 в зазначеній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
21.10.2025 до суду від відповідачки надійшов відзив, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неналежну якість житлово-комунальних послуг та спливу строку позовної давності до основних і похідних до неї вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва за Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», яке починаючи з 01.05.2018 здійснює надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182) та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830).
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенрго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат.
Відповідно до Додатку № 1 та/або додатку № 2 до Договору цесії позивач набув право вимоги про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 починаючи з 04.04.2015 року (а.с. 5).
26.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 року №1198, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (який діяв на час виникнення спірних відносин) визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
28.03.2018 року у газеті «Хрещатик» №34 (5085) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Київенерго» як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води населенню та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 14 вказаного Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Підпунктом 1 пункту 19 вказаного Договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.
Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до перелік житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Так, відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно із ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року, визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем. Відповідач в свою чергу від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялася, не відключалася.
Крім того, постановою судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20 квітня 2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Будинок за адресою АДРЕСА_1 в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою під'єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло - та водопостачання, а отже, відповідачка є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.
Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води) здійснює КП «Київтеплоенерго». Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідача, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої договірні зобов'язання шляхом надання відповідачам послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води).
Відповідно до п. п. 1, 6, 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність, безперервність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Оскільки, КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам, які отримували вказані послуги і користувалися ними за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідачки виник обов'язок оплатити ці послуги.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Суд зазначає, що за змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі постанови КМУ від 29 грудня 2023 року №1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, поновлено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги з 31 грудня 2023 року, Закону України «Про житлово-комунальні послуги у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплеченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідачка користується послугами, але свої зобов'язання не виконує належним чином, не здійснює платежів за житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим з урахуванням наданих стороною позивача розрахунків заборгованості (а.с.5-18) у відповідачки утворилась заборгованість, яка станом на 30.07.2025 року становить 89 664,13 грн. та складається з: 11 270,04 грн. - заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення, 1 927,18 грн. - інфляційної складової боргу та 506,69 грн. - 3% річних; 13 439,09 грн. - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення, 2 301,88 грн. - інфляційної складової боргу та 605,45 грн. - 3% річних; 1 944,20 грн. - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води, 338,16 грн. - інфляційної складової боргу та 89,27 грн. - 3% річних; 36 205,43 грн. - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії, 5 021,60 грн. - інфляційної складової боргу та 1 316,90 грн. - 3% річних, 1 602,22 грн. - пені; 9 494,15 грн. - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води, 1 310,64 грн. - інфляційної складової боргу та 341,02 грн. - 3% річних, 414,90 грн. - пені; 1 456,97 грн. - заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії, 78,34 грн. - заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води.
Наведений розрахунок відповідачкою не спростований, заборгованість не сплачена.
Щодо посилань відповідачки на неналежну якість наданих послуг суд зазначає наступне.
Факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №640/18143/16-ц).
У своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі №521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акту-претензії.
Однак, відповідачкою жодних доказів, про те, що вона зверталася до позивача з повідомленням про неякісно надані послуги суду не надано.
Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність визначена ст. 258 цього Кодексу.
До вимог про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг застосовується загальна позовна давність.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).
Матеріалами справи засвідчується, що КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" пред'явило до суду позов 16.09.2025 року про стягнення з відповідачки заборгованості з оплати за послуги за період з липня 2015 року до 31.07.2025 року.
Частиною 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).
Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.
При цьому, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 11) відповідачка за послуги централізованого опалення здійснювала оплату за спожиті послуги, які надавались ПАТ "Київенерго" у січні 2016 року у сумі, що значно перевищує місячний платіж.
Вищезазначене, на думку суду, свідчить про її намагання сплатити заборгованість та про переривання строку позовної давності (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 22 січня 2019 року у справі №437/2726/13-ц). У подальшому будь-які оплати на погашення заборгованості відповідач не здійснював. Після переривання позовної давності її перебіг почався заново.
Крім того, 30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Карантин в Україні безперервно діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.
Крім того 15.03.2022 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено зокрема пунктом 19 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.
Беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Також, слід зазначити, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Законом України від 15.03.2022 (набув чинності 17.03.2022) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українидоповнено пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Окрім того, Законом України від 08 листопада 2023 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024.
Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку було зупинено до 04.09.2025.
Відтак, КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернулося до суду в межах строку позовної давності.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконує свої обов'язки належним чином, а відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунки розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість на загальну суму 89 664,13 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 31.07.2025 року у розмірі:
11 270 (одинадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 04 копійки - заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення, 1 927 (одна тисяча дев'ятсот двадцять сім) гривень 18 копійок - інфляційної складової боргу, 506 (п'ятсот шість ) гривень 69 копійок - 3% річних;
13 439 (тринадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) гривень 09 копійок - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення, 2 301 (дві тисячі триста одна) гривня 88 копійок - інфляційної складової боргу, 605 (шістсот п'ять) гривень 45 копійок - 3% річних;
1 944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири) гривні 20 копійок - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води, 338 (триста тридцять вісім) гривень 16 копійок - інфляційної складової боргу, 89 (вісімдесят дев'ять) гривень 27 копійок - 3% річних;
36 205 (тридцять шість тисяч двісті п'ять) гривень 43 копійки - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії, 5 021 (п'ять тисяч двадцять одна) гривня 60 копійок - інфляційної складової боргу, 1 316 (одна тисяча триста шістнадцять) гривень 90 копійок - 3% річних, 1 602 (одна тисяча шістсот дві) гривні 22 копійки - пені;
9 494 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 15 копійок - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води, 1 310 (одна тисяча триста десять) гривень 64 копійки - інфляційної складової боргу, 341 (триста сорок одна) гривня 02 копійки - 3% річних, 414 (чотириста чотирнадцять) гривень 90 копійок - пені;
1 456 (одна тисяча чотириста п'ятдесят шість) гривень 97 копійок - заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії,
78 (сімдесят вісім) гривень 34 копійки - заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води.
3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень - судового збору.
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м.Київ, площа І.Франка,5, код ЄДРПОУ: 40538421).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.М. Майбоженко