ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18483/25
провадження № 2/753/11769/25
01 грудня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дім 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
У вересні 2025 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дім 9000» (далі також - ТОВ «Управляюча компанія «Дім 9000» позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідачка, боржник) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуг з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції в розмірі 22 495,95 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , а ТОВ «Управляюча компанія «Дім 9000» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , згідно з Договором про надання послуг №ГрейтДН15Ккв123 (далі також - договір). Відповідачка, споживаючи надані позивачем послуги, не виконує своїх обов'язків щодо своєчасної оплати їх вартості, узв'язку з тим, що відповідачка не вносить плату за отриманні послуги, у неї виникла заборгованість за період з 01.07.2024 по 31.07.2025 за надані житлово-комунальні послугиу розмірі 20 134,94 грн. Відповідачка як боржник, що прострочила виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язана сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової у розмірі 1 704,84 грн та трьох процентів річних у розмірі 656,17 грн.
Ухвалою від 10.09.2025 суд відкрив провадження у даній справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та неподання нею у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ТОВ «Управляюча компанія «Дім 9000» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 на підставі Договору про надання послуг, Договору про компенсацію вартості послуг, а також відповідних актів та додаткових угод.
За даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.08.2025 ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 70.9 кв.м., жила площа 30.5 кв.м., яка складається з двох жилих кімнат.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до положень Договорів позивач зобов'язується, у порядку та на умовах укладених Договорів, забезпечити надання відповідачці послуг з утримання будинку та прибудинкової території по будинку АДРЕСА_2 , а відповідачка зобов'язувалася своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату цих послуг за встановленими тарифами, у строки та на умовах, визначених цим договором та дотримуватися правил проживання та користування майном, інженерними мережами та обладнанням будинку.
Відповідачка, як користувач квартири та споживачка житлово-комунальних послуг, згідно статей 156, 162 ЖК України РСР зобов'язана не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а частиною 1-5 статті 319 цього Кодексу також зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Згідно з нормами статті 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучі-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електронне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна…стаття 360 ЦК України.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», в статті 7 якого зазначено, що співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Пунктом 5 частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За нормою статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
За визначенням, наданим пункті 6 частини першої у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до положень статей 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Позивачем регулярно надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також надсилалися відповідачці платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг.
Відповідно до наказу № 5 від 31.05.2024 виданого ТОВ «Управляюча компанія «Дім 9000», були внесені зміни до розрахунку складових тарифу у відповідності до Постанови КМУ від 31.05.2024 № 632 та введено в дію з 01.06.2024 тарифи на послугу з утримання будинку та прибудинкової території та послугу з управління багатоквартирним будинком, які надаються позивачем для будинку за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 20.59 грн за м.кв.
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 526, 530, 611 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 611 ЦК України регулює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що з 01.07.2024 по 31.07.2025 відповідачка своєчасно не вносила плату за отриманні житлово-комунальні послуги і у неї виникла заборгованість у розмірі 20 134,94 грн.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідачка не надала.
За приписом статті 625 ЦК України боржники не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).
Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.
Згідно з наданим позивачем розрахунком його втрати від інфляції становить 1 704,84 грн, та три проценти річних складають 656,17 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 і є споживачкою житлово-комунальних послуг, які надає позивач.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У спростування вищенаведеного будь- яких доказів відповідачкою суду не надано.
Отже за результатами оцінки викладених у позовній заяві аргументів і наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ТОВ «Управляюча компанія «Дім 9000» про стягнення з відповідачки заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, три проценти річних та індекс інфляції в загальному розмірі 22 495,95грн.
За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
За подання позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028 грн, також ним понесено витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 8 000 грн, що підтверджуються наданими суду доказами, а саме: договором № 3 про надання правової допомоги від 01.06.2024; Актом наданих послуг № 539 від 25.08.2025, детальний опис за надані правові послуги адвоката, адвокатського об'єднання «Лігал кейс» пов'язані із зверненням до Дарницького районного суду м. Києва від 25.08.2025; платіжною інструкцією № 3472 від 21.08.25.
Клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачкою не заявлялись.
Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на відповідачку в повному обсязі усі понесені позивачем судові витрати в загальному розмірі 11 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дім 9000» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дім 9000» (код ЄДРПОУ 44162623, місце знаходження, м. Київ, вул. Нижній Вал, 17/8, офіс 6) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 22 495,95 грн, судовий у розмірі 3 028 грн та 8 000 грн - витрати на правничу допомогу, а усього 33 523 (тридцять три тисячі п'ятсот двадцять три) гривні 95 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: