ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23441/25
провадження № 3/753/8298/25
"26" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 126 ч. 5, 130 ч. 3 КУпАП,
18.10.2025 о 23 годині 40 хвилин, по просп. Бажана в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai» номернийзнак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 18.10.2025 о 23 годині 40 хвилин, по просп. Бажана в місті Києві, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом «Hyundai» номернийзнак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування від 21.08.2025 постановою Дніпровського районного суду м. Києва, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 5 КУпАП.
Оскільки протоколи серії ЕПР1 № 487408 та серії ЕПР1 № 487416 складені відносно однієї особи, якій інкримінують вчинення кількох адміністративних правопорушень, суд вважає за необхідне об'єднати справи відносно ОСОБА_1 в одне провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487408 та серії ЕПР1 № 487416, направлення на огляд водія транспортного засобу, довідку інспектора поліції щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, витяг з бази АРМОР, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5833950 від 30.09.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, довідку інспектора щодо кваліфікацій дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 487408 та серії ЕПР1 № 487416 складені у відповідності до вимог чинного законодавства, а викладені у них обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Таким чином, у судовому засіданні об'єктивно встановлено та підтверджується дослідженими доказами у їх сукупності, що ОСОБА_1 всупереч вимогам п.п. 2.5, 2.1.а ПДР України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції та повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126 ч. 5, 126 ч. 3 КУпАП та про необхідність накладення на нього, як особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Вирішуючи питання про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд керується відповідними положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 р.
Так, в п.п.4 п. 28 Постанови зазначено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що транспортний засіб «Hyundai» номернийзнак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , не належить останньому. З урахуванням наведеного, суд вважає неможливим накладення на ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються одним і ти же органом (посадовою особою) стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 126 ч. 5, 126 ч. 3, 283, 284 КУпАП, суд
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 753/23441/25 та № 753/23445/25 та присвоїти єдиний унікальний номер № 753/23441/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 126 ч. 5, 130 ч. 3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі шістсот п'ять гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього КУпАП, на підставі статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя