Справа № 754/6783/24
Провадження № 2-др/752/224/25
Іменем України
08.12.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
за участі секретаря судового засідання - Пастух З.Ф.
розглянувши у судовому засідання з повідомленням (викликом) учасників справи
заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про відшкодування шкоди
Описова частина
У травні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кир'ян Дар'ю Ігорівну звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.09.2025 у справі №754/6783/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 666 793, 66 гривень, судовий збір у розмірі 6 667,93 гривень та витрати пов'язані із залученням експертів у розмірі 10 000,00 гривень.
02.11.2025 представника позивача, адвоката Кир'ян Дар'ї Ігорівни до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, а саме, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 900,00 гривень.
Вказана заява про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , у зв'язку з поданням позову про відшкодування шкоди понесла відповідні судові витрати.
Заяви, клопотання учасників справи
У судове засідання 08.12.2025 учасники справи не з'явилися.
Згідно положень частини третьої та четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд
У травні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кир'ян Дар'ю Ігорівну звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.09.2025 у справі №754/6783/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 666 793, 66 гривень, судовий збір у розмірі 6 667,93 гривень та витрати пов'язані із залученням експертів у розмірі 10 000,00 гривень.
Відповідно до поданої представником позивача заяви про ухвалення додаткового рішення та доданих до неї документів суд встановив, що 30.10.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Кир'ян Дар'єю Ігорівною укладений Договір про надання правової допомоги №124.
Згідно Додаткового договору від 18.04.2024 до договору про надання правової допомоги №124 від 30.10.2024 розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги у справі щодо стягнення шкоди завданої ДТП, що сталася 27.10.2023 становить 19 900,00 гривень.
Згідно Акту виконаних робіт від 11.09.2025 загальний розмір вартості наданої правової допомоги адвокатом у справі 754/6783/24 становить 19 900,00 гривень.
Згідно Виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 19.09.2025 по банківському рахунку адвоката Кир'ян Дар'ї Ігорівни за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 суд встановив, що 21.04.2024 ОСОБА_1 здійснила переказ грошових коштів на рахунок адвоката Кир'ян Дар'ї Ігорівни із вказанням у графі признання платежу - «оплата послуг з надання професійної правничої допомоги згідно доп. Угоди 1 до договору 124 від 30.10.2023».
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Указана судова практика є незмінною.
Суд встановив, що у травні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кир'ян Дар'ю Ігорівну звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.09.2025 у справі №754/6783/24 позовні вимоги задоволені повністю.
Розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження.
Як доказ понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до суду: Договір про надання правової допомоги №124 від 30.10.2023, Додаткову угоду від 18.04.2024 до договору про надання правової допомоги №124 від 30.10.2024, Акт виконаних робіт від 11.09.2025 з детальним описом, які юридичні послуги були наданні адвокатом, Виписку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 19.09.2025 по банківському рахунку адвоката Кир'ян Дар'ї Ігорівни за період з 01.04.2024 по 30.04.2024, ордер на надання правничої допомоги від 28.02.2025 серія АІ №1764043, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльнітю серії КС №7128/10.
Згідно Додаткової угоди від 18.04.2024 до договору про надання правової допомоги №124 від 30.10.2024 та Акту виконаних робіт від 11.09.2025 загальний розмір вартості наданої правової допомоги адвокатом у справі 754/6783/24 становить 19 900,00 гривень.
Вказані грошові коши були сплачені ОСОБА_1 на рахунок адвоката Кир'ян Дар'ї Ігорівни.
Таким чином, суд встановив, що адвокатом Кир'ян Дар'єю Ігорівною була надана правнича допомога ОСОБА_1 загальною вартістю 19 900,00 гривень у справі 754/6783/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди
Верховний Суд в своїй постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 зазначив, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.
Суд також зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
Розмір витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді погоджено сторонами в указаному Договорі про надання правничої допомоги.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Таким чином, Хіжазі Лілією Михайлівною надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд звертає увагу, що загальні заперечення щодо заяви про розподіл витрат на правничу допомогу не можуть бути правовою підставою для зменшення розміру цих витрат, так як принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
Отже, при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Відповідач у справі, ОСОБА_2 заперечень щодо розміру судових витрат до суду не надав.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (позиція ВС у постановах від 03.10.2019 у справі № 922 445/19 та від 01.06.2018 у справі № 904 8478/16).
Суд зазначає, що розмір погодженого гонорару у сумі 19 900,00 гривень становить лише 2.98% від суми, яка була стягнута на користь позивача за рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10.09.2025 у справі 754/6783/24, а тому суд дійшов до висновку, що гонорар у розмірі 19 900,00 гривень відповідає критерію розумності та необхідності.
Таким чином, за результатами аналізу матеріалів справи №,754/6783/24 виходячи з обсягу фактично наданих адвокатом юридичних послуг згідно Договору про надання правової допомоги №124 від 30.10.2023, принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, часу який необхідно було витратити адвокату для надання кваліфікованої правничої допомоги, ціни позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та ухвалення у справі
додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 900,00 гривень.
Керуючись статтями 10,12,81,89,142,258-259,263-265,268,270 ЦПК України, суд,
заяву представника позивача - адвоката Кир'ян Дар'ї Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у справі №754/6783/24 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 900 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст додаткового рішення складено 08.12.2025.
Суддя С. О. Чекулаєв