Справа № 167/1216/25
Номер провадження 1-кп/167/98/25
09 грудня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпіла - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030590000595 від 19 вересня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Топільне Рожищенського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
встановив:
08 вересня 2025 року близько 12 год 30 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №478/2025 від 14 липня 2025 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 26 липня 2025 року, керуючись корисливим мотивом та діючи з метою таємного викрадення чужого майна, таємно, шляхом відчинення незамкнених дверей незаконно проник до гаражного приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав гайковерт акумуляторний марки «Einhell TP-CW 18Li B1-Solo» вартістю 5747,66 гривень, шуруповерт акумуляторний марки «Minumx M-820В1» із заводською акумуляторною батареєю вартістю 1083 гривень, гайковерт марки «HORM LTX» без акумуляторної батареї вартістю 1413,90 гривень, шуруповерт акумуляторний марки «GTM DS 12/13, 12В» вартістю 1539,30 гривень, електронний штангенциркуль марки «Miol» вартістю 665,98 гривень, кліщі затискні «Аврора» вартістю 169,54 гривень, рулетку довжиною 3 метри вартістю 62,72 гривні, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 10682,10 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та суду показав, що дійсно 08 вересня 2025 року близько 12 год 30 хв перебуваючи біля вхідних дверей гаражного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , проник у дане приміщення, звідки вкрав гайковерт акумуляторний марки «Einhell TP-CW 18Li B1-Solo», шуруповерт акумуляторний марки «Minumx M-820В1» із заводською акумуляторною батареєю, гайковерт марки «HORM LTX» без акумуляторної батареї, шуруповерт акумуляторний марки «GTM DS 12/13, 12В», електронний штангенциркуль марки «Miol», кліщі затискні «Аврора», рулетку довжиною 3 метри. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що на даний час шкода їй відшкодована, ніяких претензій до обвинуваченого немає. Просить суд останнього суворо не карати.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, беручи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження його винуватості, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 , доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, суд вважає доведеним факт таємного викрадення ОСОБА_4 чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
При обранні міри покарання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є тяжким злочином.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховуєте, що він раніше не судимий, є інвалідом з дитинства ІІІ групи.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_4 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, ураховуючи особу винного, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Питання про речові докази у даному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. 366-368, 371, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Речові докази у справі: клітчасту рубашку біло-чорного кольорів, яка передана до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути власнику ОСОБА_4 ; оптичні диск «DVD», які зберігається при матеріалах справи - залишити при справі.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
СУДДЯ: ОСОБА_1