Номер провадження: 33/813/2292/25
Номер справи місцевого суду: 498/1724/25
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.
Доповідач Артеменко І. А.
05.12.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Подуст Т.П.,
особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Нещерет Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
Короткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення
08.09.2025 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №447352 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до протоколу 08.09.2025 о 11:55 в с-щі Велика Михайлівка по вул.Центральна Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Опель Зафіра, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.9 ПДР.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 30.10.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн.
Короткий зміст апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник Нещерет О.С. в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, змінити постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 30.10.2025 в частині накладення адміністративного стягнення, накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку захисник зазначив, що 07.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до захисника за правовою допомогою у цій справі, яким було встановлено з ЄДРСР про надання загального доступу до судового рішення у цій справі 06.11.2025. Просив суд врахувати, що 08 та 09 листопада 2025 року є вихідними днями, тому причини пропуску строку є поважними.
В обґрунтування підстав для зміни оскаржуваної постанови суду, захисник, не оспорюючи правильність висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 , зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що:
- обраний вид стягнення є занадто суворим;
- ОСОБА_1 повністю визнає свою вину, у вчиненому щиро розкаюється, зазначає, що ДТП вчинено ним з необережності, він не бажав настання наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів;
- у зазначеній ДТП нікому не завдано тілесних ушкоджень;
- транспортні засоби в результаті ДТП отримали незначні пошкодження. При цьому власник автомобіля «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , - ТОВ «Лого-транс» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ «СК «Євроінс Україна», а тому потерпіла особа отримує страхову виплату;
- ОСОБА_1 працює водієм, тому позбавлення права керування транспортними засобами залишить його родину без коштів для існування. В той час як ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та на його утриманні знаходиться дружина ОСОБА_2 , яка також є внутрішньо переміщеною особою. Крім того, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відомості. які б давали йому негативну характеристику матеріали справи не містять;
- виправлення ОСОБА_1 можливе у разі застосування до нього менш суворого стягнення ніж позбавлення права керування транспортними засобами.
У судовому засідання ОСОБА_1 підтримав клопотання про поновлення строку, доводи та вимоги апеляційної скарги. Потерпілий ОСОБА_3 , будучі повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, що з огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Висновки щодо строків на апеляційне оскарження
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Частина 1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
З матеріалів справи встановлено, що справа розглянута місцевим судом 30.10.2025 за відсутності особи, яка притягається до відповідальності. При цьому, матеріали справи не містять даних про направлення копії постанови суду особі, яка притягується до відповідальності, на виконання вимог ч.1 ст.285 КУпАП.
07.11.2025 ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_4 договір про надання правничої допомоги та 10.11.2025 захисник Нещерет О.С. через систему «Електронний суд» скерував до суду апеляційну скаргу, яка, серед іншого, містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, апеляційна скарга подана в межах встановленого ст.294 КУпАП строку на апеляційне оскарження.
Насамперед, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не встановлений порядок обчислення процесуального строку.
При цьому, апеляційний суд враховує, що, зважаючи на те, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює ЄСПЛ для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, наприклад, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011), слід враховувати загальні положення процесуального права, в тому числі положення кримінального процесуального закону, яким передбачено, що при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Отже, враховуючи ухвалення оскаржуваного судового рішення 30.10.2025, закінчення строку припадає на 09.11.2025, який є неробочим днем (неділя), тому останнім днем строку вважається наступний за ним робочий день - 10.11.2025 (понеділок). З матеріалів справи встановлено скерування апеляційної скарги у цій справі саме 10.11.2025, тобто в межах строку, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП.
З урахування наведеного, клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження суд залишає без розгляду, оскільки апеляційна скарга подана в межах строку, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП. При цьому право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя судом апеляційної інстанції забезпечено.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону в повному обсязі дотримані не були.
Фактичні дані, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №447352 від 08.09.2025 за ст.124 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу 08.09.2025 о 11:55 в с-щі Велика Михайлівка по вул.Центральна Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Опель Зафіра, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП України.
Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень.
До протоколу додані рапорт, чеки Драгера про проходження учасниками ДТП огляду на стан сп'яніння, копія свідоцтва про повірку Драгера, пояснення учасників ДТП, схема місця ДТП, копії документів стосовно реєстрації транспортних засобів та посвідчень водіїв-учасників ДТП, пам'ятка про ознайомлення особи, яка притягається до відповідальності, з правами, диск з відеозаписами бодікар поліцейських з місця ДТП.
Схема місця ДТП містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення тощо), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, та зазначено характеризуючи дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, а саме:у автомобіля MAN, НОМЕР_1 , наявні видимі пошкодження - задній бампер, а в транспортному засобі Опель, НОМЕР_2 ,- відірваний передній бампер, зігнутий капот, розбита решітка. Схема підписана учасниками ДТП без зауважень.
За письмовими поясненнями ОСОБА_1 , о 12:00 год 08.09.2025 він рухався на вантажному автомобілі MAN, НОМЕР_1 , у смт Велике Михайлівка Роздільнянського району Одеської області по вул.Центральна. У зв'язку з тим, що він проїхав поворот, вирішив здійснити рух заднім ходом, щоб повернутись до повороту, який йому потрібен був, але він не впевнився у безпечності маневру, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Опель, НОМЕР_2 , під керування громадянина ОСОБА_3 , в результатічого автомобілі отримали механічні пошкодження. Провину свою визнав (а.с.11).
За письмовими поясненнями іншого учасника ДТП - ОСОБА_3 (потерпілого) від 08.09.2025, наданих на місці ДТП, приблизно о 12:00 год 08.09.2025 він рухався на власному авто Опель, НОМЕР_2 ,по вул.Центральна у смт Велике Михайлівка Роздільнянського району Одеської області у бік с.Захарівське, на перехресті вул.Центральна та провулку Попова він побачив, як вантажний автомобіль MAN, НОМЕР_1 , зупинився та через мить почав їхати заднім ходом. Він подав йому звуковий сигнал, але водій вантажного авто не почув та здійснив зіткнення з його авто, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження (а.с.10).
З роздруківок з приладу Драгер вбачається, що у учасників ДТП не виявлено алкоголю в організмі.
Суду апеляційної інстанції надані:
- копія довідки від 30.08.2024 №5137-5003425347 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 ;
- копія довідки від 30.08.2024 №5137-7002104974 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_2 ;
- копія пенсійного посвідчення за № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , вид пенсії - по інвалідності 3 гр., інвалідність з дитинства (посвідчення серії НОМЕР_4 );
- копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 14.07.2007;
- копію трудової книжки ОСОБА_1 , в якій останній запис зроблений 31.07.2025 про звільнення з відокремленого підрозділу «Автобаза» державного підприємства «Торецьвугілля», в якому працював на посаді водія, за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України);
- копію договору №04/08, укладеного 04.08.2025 між ТОВ «Лого-Транс» та ОСОБА_1 про надання послуг перевезення фізичною особою;
- копію полісу №228779565 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким цивільна правова відповідальність ТОВ «Лого-Транс» стосовно транспортного засобу MAN, НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», строк дії договору з 11.05.2025 по 10.05.2026.
Позиція апеляційного суду
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП регламентовано поняття доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).
Враховуючи, що доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації в апеляційній скарзі не оспорюється, то судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Судове рішення оскаржується лише в межах застосованого адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи. яка притягається до відповідальності, апеляційний суд вважає, що при обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував обставин справи та даних про особу правопорушника.
Відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Однак, апеляційний суд наголошує, що покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання новим правопорушенням.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998).
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява №10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16.10.2008) Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Санкція статті 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Слід зазначити, що у випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винуватою, передбачає альтернативні види стягнень, суддя при винесенні постанови повинний мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.
Зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції не встановив обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника. На переконання суду першої інстанції, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, повважав, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Натомість, апеляційний суд, аналізуючи наявні в матеріалах справи документи, встановив наявність пом'якшуючих обставин, які впливають на визначення виду адміністративного стягнення, а саме визнання особою, яка притягається до відповідальності, вини, що свідчить про її щире розкаяння у вчиненні інкримінованого правопорушення. При цьому, враховано, що ОСОБА_1 не намагався уникнути відповідальності, більш того визнав себе винним в тому, що він не впевнився у безпечності маневру, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Опель, НОМЕР_2 , під керування громадянина ОСОБА_3 , в результатічого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Доводи апеляційної скарги щодо працевлаштування ОСОБА_1 водієм підтверджені належними доказами, тому позбавлення його права керування неминуче призведе до того, що він втратить роботу та відповідноєдине джерело доходів, що в свою чергу, позбавить його можливості забезпечувати нормальні умови проживання його сім'ї, зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами. Крім того, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю (3 групи, інвалідність з дитинства).
Матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 є особою, що була піддана адміністративному стягненню, у розумінні положень ст. 39 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду встановлено відсутність обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , також матеріали справи не містять даних щодо наявності до нього претензій з боку потерпілого. При цьому судом апеляційної інстанції враховано наявність діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу MAN, НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 в день події.
Відтак, суд першої інстанції належним чином не врахував характер даного правопорушення, яке не було злісним, а сталося через неуважність. Жоден з учасників ДТП не отримали тілесних ушкоджень.
Не звернувши на вказане увагу, суд першої інстанції не забезпечив повноту, всебічність та об'єктивність судового розгляду, порушивши зазначені вище норми КУпАП, не врахував суттєвих обставин про особу порушника, у зв'язку з чим, за позицією апеляційного суду, наклав занадто суворе стягнення.
Відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
З урахування наведеного, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - зміні в частині визначення виду адміністративного стягнення, а саме підлягає зміні вид адміністративного стягнення - позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців на менш суворе - штраф у розмірі 850 грн.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Нещерет Олександра Сергійовича -задовольнити.
Постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Застосувати до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 17.04.1999 Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області) стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко