Справа № 127/27301/25
Провадження №11-кп/801/1237/2025
про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 грудня 2025 року м. Вінниця
Суддя апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_1 , ознайомившись з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2025, якою відмовлено у клопотанні захисника ОСОБА_2 про зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_3 ,
Зі змісту апеляційної скарги стало відомо, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2025 було закінчено підготовче засідання та призначено кримінальне провадження до розгляду по суті, а також було відмовлено у клопотанні захисника ОСОБА_2 про зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_3 .
На дану ухвалу захисник ОСОБА_2 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , подала апеляційну скаргу, у якій порушує питання про зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_3 .
Перевіривши подані матеріали, вважаю, що у відкритті провадження за даною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті. Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 422-1 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
З огляду на викладене, суд зазначає, що під час апеляційного перегляду кримінального провадження по суті можуть бути оскаржені лише такі ухвали суду першої інстанції: про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою; про зміну іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; про продовження строку тримання під вартою.
Разом із цим, ухвала суду щодо зміни або зменшення розміру застави не належить до кола ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню в порядку, визначеному ст. 422-1 КПК України.
Отже, ухвали суду першої інстанції, постановлені під час судового розгляду, не підлягають окремому апеляційному оскарженню. Такі ухвали можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції лише одночасно з оскарженням вироку, або іншим кінцевим рішенням суду першої інстанції. Законодавець прямо визначив, що проміжні процесуальні рішення, ухвалені для забезпечення належного дослідження доказів, не можуть бути предметом самостійного апеляційного перегляду.
Наведене узгоджується із загальними засадами кримінального провадження (ст. ст. 2, 7 КПК України), адже завданням суду є забезпечення повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи. Для досягнення цієї мети суд уповноважений ухвалювати проміжні процесуальні рішення.
Окремий апеляційний перегляд таких рішень законодавством не передбачений, оскільки це призвело б до безпідставного затягування розгляду справи та порушення принципу розумних строків судового провадження (ст. 28 КПК України). Система оскарження побудована так, щоб унеможливити зловживання правом на апеляцію та гарантувати баланс між правами сторін і ефективністю процесу.
Відтак, заперечення щодо такої ухвали можуть бути викладені виключно у складі апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатами судового розгляду, що повністю узгоджується з положеннями КПК України. Тобто законодавець передбачив можливість оцінки таких процесуальних рішень лише в контексті перевірки законності та обґрунтованості остаточного судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Саме така ситуація має місце у даному випадку, адже оскаржувана ухвала не закінчує розгляд справи і не входить до переліку рішень, що можуть бути оскаржені окремо.
На підставі наведеного та керуючись ст. 392, 399, 422-1 КПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 .
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , повернути апелянту.
Копію ухвали направити захиснику ОСОБА_2 разом з апеляційною скаргою.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня отримання копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1