Провадження № 1-кс/742/1683/25
Єдиний унікальний № 742/5492/25
про застосування запобіжного заходу
08 грудня 2025 року м. Прилуки
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Прилуки клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025270330000798 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України,
І. Суть питання, що розглядається
1.До Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 (далі Слідчий), погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_3 (далі Прокурор), про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12025270330000798 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України.
2.Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали досудового розслідування №12025270330000798 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
3.Під час досудового розслідування встановлено, що 24.09.2025 до Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_7 про те, що невстановлена особа 24.09.2025 близько 21 год 10 хв підпалила вхідні двері до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаним фактом 25.09.2025 розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 194 КК України.
4.За результатами огляду відеозаписів з камер відеоспостереження виявлено автомобіль марки Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , який 23.09.2025 по 24.09.2025 перебував поблизу місця скоєння правопорушення. Встановлено, що в салоні транспортного засобу перебувало двоє осіб: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які можуть бути причетними до скоєння даного кримінального правопорушення.
5.Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 та невстановлена в ході розслідування особа згідно з розробленим планом та відведеним їм ролям, знайшли у невстановленому досудовим розслідуванням місці пусту пластикову ємність та залишки шини, паливо та 24.09.2025 близько 21 години 10 хвилин ОСОБА_4 та невстановлена в ході слідства особа, використовуючи автомобіль Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_1 , прибули до житлового будинку по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 залишився біля автомобіля, а невстановлена в ході слідства особа піднялась на 4 поверх даного будинку до квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_9 , та підпалила двері квартири АДРЕСА_3 , від чого розпочалась пожежа.
6.04.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України, а саме в умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
7.У клопотанні про обрання запобіжного заходу слідчий зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відтак,на думку слідчого, жоден більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, не здатен запобігти зазначеним у Клопотанні ризикам.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження.
8.У судовому засіданні Прокурор, підтримав доводи клопотання, вказав на існування ризиків, передбачених у клопотанні.
9.Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення вимог клопотання, зазначивши про їх необґрунтованість та просили відмовити в його задоволенні. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також постійне місце роботи у ТОВ «Вдала рибалка». Його дружина наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а відтак застосування до нього цілодобового домашнього арешту позбавить його можливості працювати. Також підозрюваний заперечив свою причетність до скоєного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
10.У відповідності до положень ст. 131 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
11.Згідно положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
12.За ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
13.З огляду на положення даної статті, слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, має встановити наступні обставини: (1) чи набув ОСОБА_4 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається Клопотання; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; (3) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України;
14.Зі свого боку, з метою вирішення вищезазначених питань, слідчому судді необхідно встановити у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 .
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
15.ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України, а саме у закінченому замаху на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.
16.Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 України є тяжким злочином в розумінні ст. 12 КК України.
17.Вчинення вказаного кримінального правопорушення за обставин, наведених у клопотанні слідчого підтверджується, зокрема, протоколом обшуку від 04.12.2025 (а.с. 6-18,) повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 04.12.2025 (а.с. 20-23), протоколом огляду від 01.10.2025 (а.с. 26-37), протоколом огляду від 02.10.2025 (а.с. 38-41), протоколом огляду від 10.10.2025 (а.с. 42-51), витягом з ЄРДР від 05.12.2025.
18.Враховуючи вищевикладене, при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя зазначає, що оцінює надані стороною обвинувачення матеріали та зазначені в них відомості лише з точки зору того, чи мало місце кримінальне правопорушення, про яке зазначає сторона обвинувачення, і на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь їх вини.
Щодо набуття особою статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.
19.Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
20.Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
21.Тобто вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки, за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких, вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.
22.Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
23.04.12.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України. Письмове повідомлення про підозру разом з пам'яткою про процесуальні права та обов'язки вручено підозрюваному під розписку в присутності захисника 04.12.2025 о 15 год 27 хв. Цього ж дня він був допитаний в якості підозрюваного (а.с. 20-25).
24.Враховуючи, що Повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вручено його підозрюваному в спосіб, передбачений КПК України, що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
25.Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
26.Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
27.Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
28.Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
29.У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
30.За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
31.Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
32.Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України , підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме копіями наступних документів: протоколом обшуку від 04.12.2025 (а.с. 6-18,) повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 04.12.2025 (а.с. 20-23), протоколом огляду від 01.10.2025 (а.с. 26-37), протоколом огляду від 02.10.2025 (а.с. 38-41), протоколом огляду від 10.10.2025 (а.с. 42-51).
33.Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у Повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
34.Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
35.Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
IV. Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
36.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (частина 1 статті 177 КПК України).
37.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
38.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
39.Так, у Клопотанні слідчий посилається на те, що наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
40.Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Також прокурор зазначає про те, що ОСОБА_4 ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, веде відлюдькуватий спосіб життя.
41.Поряд з тим, у судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що він одружений, та має у шлюбі трьох неповнолітніх дітей 2010, 2013 та 2024 року народження, що свідчить про наявність у нього стійких соціальних зв'язків, що істотною мірою знижує ризик його переховування від слідства і суду. Також підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що упродовж останніх чотирьох місяців офіційно працює у господарстві «Вдала Рибалка» у Житомирській області, проте у судовому засіданні відповідні докази на надав. Натомість прокурором зазначені доводи підозрюваного не спростовано, а відтак суд трактує ці сумніви щодо цього ризику на користь підозрюваного.
Щодо ризику впливу на свідків та потерпілу в кримінальному провадженні.
42. ОСОБА_4 може впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні.
43.Такі доводи частково мають сенс, оскільки дійсно наразі у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру лише ОСОБА_4 , натомість слідчі дії ще тривають та не всі особи допитані в якості свідків.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
44.Наведений ризик прокурор обґрунтовує тим, що підозрюваний може створювати штучні докази, в тому числі шляхом підбурювання осіб, які не були очевидцями події, давати показання для підтримання своїх захисних версій. Натомість суд наголошує, що висунення стороною захисту відповідних захисних версій може бути стратегією сторони захисту та формою захисту прав підозрюваного.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
45.Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12)ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
46.Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
47.Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.
48.Дещо більш розширене тлумачення «житла» міститься в практиці ЄСПЛ. Так, згідно з рішенням «Кривіцький та Кривіцька проти України» від 02.03.2011, поняття «житло» не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі п. 1 ст. 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме від наявності достатніх та триваючих зв'язків із конкретним місцем. Крім того, втрата житла (в тому числі й того, яке надавалося в тимчасове користування) є крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Тобто, в широкому сенсі житло це місце, вуди особа планує повернутись та з яким має стійкий зв'язок.
49.Прокурор у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .
50.В судовому засіданні підозрюваний вказав, що зазначене житло він наразі орендує у свого знайомого, відтак вказана адреса є місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
51.Відтак, суд приходить до висновку, що за цих обставин та за часткової наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ст. 177 КПК України до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, а саме з 23.00 год до 06.00 год. При цьому суд враховує те, що підозрюваний проживає у місті Києві, а слідчі дії проводяться Прилуцьким РВП ГУНП в Чернігівській області, і він з'являвся як для допиту, повідомлення про підозру, та розгляду запобіжного заходу.
52.Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
53.Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
54.На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177, 193-194, 196, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
1.Клопотання слідчого задовольнити частково.
2.Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_4 , а саме заборонити залишати житло за вказаною адресою у період з 23.00 години до 06.00 години без дозволу слідчого, прокурора або суду за винятком необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ст. 194 КПК України наступні обов'язки: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4.Строк дії ухвали 2 (два місяці).
5.Дата закінчення строку дії ухвали 07 лютого 2026 року включно.
6.Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 07 лютого 2026 року включно.
7.Копію ухвали направити до Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області
8.Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
9.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
10.Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
11.Повний текст ухвали складено 08.12.2025 о 20.00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_10