Справа №751/8007/25
Провадження №3/751/2720/25
27 листопада 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Діденко А.О.
за участю секретаря Рак Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
05.09.2025 о 13 год 16 хв, в м. Чернігів, вул. Прорізна, 9, ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мовлення, координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою електронного приладу Драгер або у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 №444307 від 05.09.2025.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444326 від 05.09.2025, ОСОБА_1 інкримінується, що 05.09.2025 о 13 год 16 хв, в м. Чернігів, вул. Прорізна, 9, ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зізниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, про здійснення розгляду справи в Новозаводському районному суді міста Чернігова за викликом ОСОБА_1 був повідомлений в протоколі про адміністративне правопорушення, у якому міститься посилання про роз'яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Однак останній не вживав заходів, спрямованих на забезпечення своєї участі в судовому засіданні та надання доказів в обґрунтування своєї позиції.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколу (05.09.2025) та розглядом справи (27.11.2025), є об'єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебресурсі «Судова влада України» відомості про розгляд її справи, а також надати будь-які докази в обґрунтування своєї позиції, письмові пояснення чи заперечення щодо протоколу.
Отже, ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, мав можливість самостійно цікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ, суд вважає за можливе та необхідне продовжити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи може призвести до уникнення винуватою особою відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння передбачено імперативною нормою, яка передбачає обов'язкове проходження огляду на вимогу поліцейського у випадку виявлення ним ознак сп'яніння, незалежно від особистих обставин та бажання особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пунктом 10.9 ПДР передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444307 від 05.09.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.09.2025, відеозаписом до протоколу ЕПР1 №444307, актом огляду та затримання транспортного засобу від 05.09.2025, рапортом поліцейського взводу №1 роти №3 БУПП в Чернігівській області Кудрика П.В.
З дослідженого відеозапису вбачається, що 05.09.2025 о 13 год 16 хв, в м. Чернігів, вул. Прорізна, 9, ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився (запис відео о 13 год 23 хв).
За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що ж стосується протоколу серії ЕПР1 №44326 від 05.09.2025 суд відзначає, що ОСОБА_1 інкримінується керування одним і тим же транспортним засобом, в одному тому ж самому місці і в той же час, що і згідно протоколу серії ЕПР1 №444307 від 05.09.2025.
Суд акцентує увагу на тому, що процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності розпочинається саме з моменту складення адміністративного протоколу.
Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Аналогічні положення закріплені в статті 4 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
При цьому, як слідує з висновків Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» та «Надточій проти України», визначені Конвенцією гарантії поширюється на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно шкідливе діяння як конкретне правопорушення, передбачене законом. Об'єктивна сторона правопорушення включає в себе, зокрема діяння (дія або бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки (певна шкода об'єкту охорони), причинний зв'язок, спосіб, час, обстановка, предмет вчинення правопорушення.
Аналіз фактичних обставин справи дає підстави для висновку про те, в обох випадках особі інкримінується юридична відповідальність за вчинення одного і того ж діяння - керування транспортним засобом (в однакових місці та часі), тобто дія особи як елемент об'єктивної сторони правопорушення за обома протоколами є ідентичним.
Суд зауважує, що формально різна юридична кваліфікація діянь ОСОБА_1 - керування у стані алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння - у даному випадку не є визначальною. На підтвердження цього суд звертається до практики ЄСПЛ, який у рішенні по справі «Gradinger v. Austria» сформулював певні критерії оцінки двох правопорушень як тотожних - тотожність стосується не лише назви правопорушень за законом, але, що головніше, змісту та мети правопорушень.
Суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності в демократичному суспільстві не може мати на меті формування статистичних показників кількості складених адміністративних протоколів. Притягнення до адміністративної відповідальності має охоронну функцію в певній сфері правовідносин, та повинно мати легітимну мету - захист певного виду суспільних відносин, законних прав та інтересів осіб у певній сфері правовідносин, що випливає, серед іншого, з прецедентної практики ЄСПЛ. При цьому, за результатами аналізу матеріалів даної справи суду не зрозуміло, якою є доцільність складення щодо особи другого адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП за фактом відмови особи від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння за тієї умови, що відносно цієї ж особи за одним і тим самим фактом керування транспортним засобом вже складено адміністративний протокол за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, і таку особу у встановленому законом порядку відсторонено від керування транспортним засобом, а в же після складення протоколу щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в медичному закладі.
Стаття 130 КУпАП передбачає суттєві заходи майнової відповідальності особи у виді штрафу та позбавлення спеціального права. Водночас Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наводив висновок про те, що втручання держави у майнові права особи вимагає дотримання таких критеріїв: 1) мати закону підставу; 2) мати легітимну мету; 3) відповідати критерію розумного балансу між легітимною метою та способом втручання.
Суд повторно наголошує, що за кожним окремим фактом керування транспортним засобом у стані сп'яніння щодо особи може бути кладений лише один, а не декілька адміністративних протоколів. При цьому різновиди стану сп'яніння (алкогольне, наркотичне, поєднання кількох видів наркотичного сп'яніння, поєднання наркотичного та алкогольного сп'яніння тощо) правового значення не мають, і не потребують складення окремого протоколу щодо кожного із станів сп'яніння окремо, адже така ситуація очевидно позбавлена будь-якої згаданої вище легітимної мети в аспекті висновків ЄСПЛ. Аналогічним чином відсутня будь-яка легітимна мета у складенні адміністративного протоколу за відмову від огляду на визначення певного стану сп'яніння за тієї умови, що відносно цієї ж особи вже складено адміністративний протокол за фактом відмови від іншого різновиду сп'яніння, і така особа вже є відстороненою від керування транспортним засобом, як це і відбулося в межах даної справи.
Суд ще раз акцентує, що метою правової норми, передбаченої статтею 130 КУпАП, є захист правовідносин, пов'язаних із безпекою дорожнього руху, шляхом встановлення юридичної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного або наркотичного), а так само за відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, за умови існування в особи ознак сп'яніння. Однак мета такої норми повністю досягається шляхом відсторонення особи від керування транспортним засобом та складення адміністративного протоколу, у той час як складення декількох адміністративних протоколів за одним фактом керування жодної легітимної мети під собою не має.
За наведених умов, при складенні адміністративного протоколу серії ЕПР1 №444326 від 05.09.2025 працівниками поліції не було враховано вимоги статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а також вимоги статті 1 Першого протоколу ЄКПЛ в аспекті пропорційності втручання в майнові права особи з боку державного органу.
За таких умов протокол серії ЕПР1 №444326 суд розцінює як недопустимий доказ, оскільки такий протокол складено всупереч закону, а провадження у даній справі в цій частині підлягає закриттю за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, з урахуванням обставин та характеру вчинених правопорушень, їх наслідків, особи правопорушника, матеріального становища, на підставі ст. 36 КУпАП шляхом поглинення менш серйозного адміністративного стягнення більш серйозним, суд вважає за можливе остаточно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак вчинення останнім інкримінованих адміністративних правопорушень не пов'язано з виконанням військового обов'язку, а відомості про вчинення правопорушень під час виконання службових обов'язків у матеріалах справи відсутні та ОСОБА_1 до суду не надані, у зв'язку з чим відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 36, ч. 1 ст. 130, 245, 247, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Адміністративну справу №751/8007/25 (провадження №3/751/2720/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративну справу №751/8010/25 (провадження №3/751/2723/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - об'єднати в одне провадження.
Об'єднаній справі присвоїти номер №751/8007/25, номер провадження №3/751/2720/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Провадження у справі в частині адміністративного протоколу серії ЕПРТ1 №444326 від 05.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Суддя: А.О. Діденко