Справа№751/5975/24
Провадження №2-а/751/37/25
02 грудня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Овсієнко Ю.К.,
за участю секретаря Решетник В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу 2 роти 4 УПП батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області лейтенант поліції Золотоус Ольги Миколаївни про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Адвокат Кашуба М.О. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу 2 роти 4 УПП батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області лейтенант поліції Золотоус Ольги Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №2479697 від 26 червня 2024 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.06.2024 о 12:17 год. позивач рухаючись по шосе Київське шосе 20, Київської області, Броварського району, с. Семиполки на автомобілі марки CITROEN C5 AIRCROSS, д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений Інспектором 2 взводу 4 роти УПП Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області лейтенантом поліції Золотоус О.М., якою проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача та у подальшому, не беручи до уваги зауважень позивача, винесено постанову серії ЕНА № 2479697, зі змісту якої вбачається, що водій 26.06.2024 о 12:10:38 в с.Семиполки, шосе Київське шосе,20, рухався зі швидкістю 73 км/год, при цьому перевищив дозволену максимальну швидкість в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР. Вимірювання швидкості проводилось іншим інспектором на прилад TruCam ТС008343. Також до постанови додається відео з БК 475490, 475466. Але під час розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу не надавались будь-які докази вчинення правопорушення, окрім фіксування швидкості руху з приладу TruCam ТС008343. Крім того, відео з бодікамери позивач не отримував, хоча в постанові вказано, що відео БК 475490, 475466 є додатком до неї.
Зазначає, що порушенням є вимірювання інспектором швидкості транспортного засобу, за кермом якого перебував позивач приладом TruCam ТС008343, тримаючи його в руках, оскільки Законом України «Про національну поліцію» не передбачено такий спосіб фіксації швидкості руху транспортного засобу, крім того, тримання такого приладу поліцейським в руці, з урахуванням вірогідної похибки, становить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля. Під час зупинки, позивачем неодноразово були уточнені обставини належної фіксації приладу вимірювання швидкості транспортного засобу, проте інспектором не було надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким здійснено вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, натомість надавалися чіткі відповіді-підтвердження щодо тримання приладу інспектором в руках, факт чого зафіксовано на відео з бодікамери. Отже, на думку позивача в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів, та такою, що порушує права та інтереси позивача.
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 04.07.2025 прийняв справу до свого провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.07.2024 від Департаменту патрульної поліції на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначають, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 26.06.2024 екіпажем «Лемур-302» за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam (серійний номер ТС008343) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме транспортний засіб Citroen C5 Aircross, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався зі швидкістю 73 км/год при цьому перевищив встановлене п.12.4 обмеження швидкості руху в населених пунктах на 23 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, за яке частиною першою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam ТС 008343, який відповідно до свідоцтва пройшов перевірку та є придатним до застосування. При цьому прилад TruCam може застосовуватись в ручному режимі, оскільки є ручним вимірювачем швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для тримання в руках. Виявивши порушення, інспектором 2 взводу 4 роти УПП бат. Батальйон патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області лейтенантом поліції Золотоус О.М. було винесено постанову серії ЕНА №2479697 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому відеозаписом підтверджується, що поліцейським була дотримана процедура розгляду справи, зокрема повідомлено про суть вчиненого правопорушення, ознайомлено детально з доказами, ознайомлено з правами та жодним чином не перешкоджалось у користуванні ними.
23.07.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому акцентує увагу на тому, що відповідачем не надано до суду доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, а також того, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70. Отже, єдиним доказом, що засвідчує перевищення швидкості та скоєння правопорушення позивачем є наданий відповідачем витяг файлу фіксації TruCam ТС 008343.
До того ж, на наданому відео фіксації з приладу простежуються певні коливання, вібрація, що може дати більшу похибку, а ніж ±2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год передбачену свідоцтвом про повірку , що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач. Вказує, що відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким здійснено вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.
07.08.2024 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх, установив наступні обставини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що інспектором 2 взводу 4 рота УПП бат. Батальйон патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області лейтенантом поліції Золотоус О.М. 26.06.2024 складено постанову серії ЕНА №2479697 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 26.06.2024 о 12 год 10 хв керував транспортним засобом CITROEN C5 AIRCROSS д.н.з. НОМЕР_1 , с. Семиполки, шосе Київське шосе 20 км в населеному пункті рухався за швидкістю 73 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 23 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam ТС008343.
На фотокартці правопорушення з приладу TruCam зазначені дата та час - 26.06.2024 о 12 год 10 хв, поміряна дистанція - 144,5 м, швидкість - 73 км/год, місце скоєння правопорушення - Семиполки, Київське шосе 20 км, та зображений транспортний засіб CITROEN C5 AIRCROSS д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно копій свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 20.05.2025, сертифікату перевірки типу, прилад TruCAM LTI 20/20 TC008343 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, пройшов перевірку та є придатний до застосування до 26.12.2028, його криптографічний алгоритм забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних.
На відеозаписі з приладу TruCAM зафіксовано факт того, що ОСОБА_1 26.06.2024 о 12 год 10 хв за адресою Київська область, Броварський район, с. Семиполки, вул. Київське шоссе, 20, керуючи транспортним засобом CITROEN C5 AIRCROSS д.н.з. НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху.
Відповідно до відеозапису фіксації місця події, який наданий представником відповідача, після зупинки інспектор поліції ознайомила ОСОБА_1 з доказами вчинення правопорушення, роз'яснила права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оголосила про прийняте рішення.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).
Зі змісту відеозапису чітко вбачається порушення позивачем Правил дорожнього руху, оскільки його автомобіль рухався зі швидкістю 73 км/год. На відео та фото видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача з відстані 144,5 м, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля.
Враховуючи вищенаведене, факт порушення позивачем ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є належно встановленим та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
До доводів позивача про незаконність вимірювання швидкості руху приладом TruCAM з рук, а також те, що на вказаній ділянці дороги не був встановлений відповідний знак, суд ставиться критично та оцінює їх як намагання уникнути відповідальності. Відповідно до дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про повірку, лазерний вимірювач швидкості руху TruCAM LTI 20/20 TC008343 має допустиму похибку при вимірюванні швидкості руху в ручному режимі +/- 2 км/год. Навіть якщо припустити вказану похибку в даній справі, то позивач все одно рухався з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху. Суд зазначає, що використання лазерного вимірювача TruCAM в ручному режимі не впливає на точність вимірювання швидкості руху транспортного засобу. Стаття 40 Закону України «Про національну поліцію» не містить обов'язку стаціонарного розміщення засобів саме вимірювальної техніки. Основною функцією лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 TC008343 є вимірювання швидкості транспортних засобів, а не фото- і відеофіксації, а тому його стаціонарне розміщення не обов'язкове.
Так, згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно Наказу МВС України № 347 від 26.04.2017 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень Національної поліції України» службове посвідчення є офіційним документом, що посвідчує належність особи до Національної поліції, підтверджує її повноваження, встановлені законодавством України.
З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що лейтенант поліції Золотоус О.М. пред'явила позивачу службове посвідчення, а тому є уповноваженим працівником патрульної поліції, а отже у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, відповідно до відеозапису поліцейським дотримано процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення. При цьому: роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; ознайомлено з матеріалами справи; заслухані клопотання; на прохання позивача його ознайомлено із доказами, а саме із фото-/відео записом з лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 TC008343; оголошено про прийняте рішення; роз'яснено порядок сплати штрафу та порядок оскарження.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови серії ЕНА №2479697 від 26.06.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
За вищевказаних обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.
Оскільки в позові відмовлено повністю, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем, на останнього.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу 2 роти 4 УПП батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області лейтенант поліції Золотоус Ольги Миколаївни про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.К. Овсієнко