Справа № 744/942/24
Провадження № 1-кп/739/27/25
09 грудня 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі колегії суддів:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретарів судових засідань - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області та в режимі відеоконференції за участі прокурора ОСОБА_6 поза межами приміщення суду за допомогою комунікаційної платформи Easycon, кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №22024270000000065 від 03.05.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семенівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, громадянина України, неодруженого, працюючого слюсарем АВР водовідведення КП «Ревна», мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, -
Громадянин України ОСОБА_8 обвинувачується у тому що він, знаючи, що з 20 лютого 2014 року між державами Російською Федерацією та Україною триває збройний конфлікт міжнародного характеру, в якому Російська Федерація є ворогом України, кінцевою метою вказаного конфлікту є знищення України як держави і захоплення її територій, а участь громадян України у вказаному конфлікті на боці Російської Федерації або підконтрольних їй організацій «ДНР» чи «ЛНР» явно завдає шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України та є складовою частиною підривної діяльності Російської Федерації проти України, з метою перешкоджання діяльності Збройних сил України за невстановлених в ході досудового слідства обставин, але не пізніше 05 грудня 2023 року, ОСОБА_8 налагодив зв'язок з представником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дав свою добровільну згоду на негласне співробітництво з ним.
При цьому, ОСОБА_8 знав про вищеописані факти агресії РФ проти України та усвідомлював, що ОСОБА_9 є представником розвідувальних органів РФ, приймає участь у збройній агресії проти України, а негласна співпраця з ним, виконання поставлених ним завдань чи передача йому будь-яких відомостей військового чи оборонного характеру явно зашкодить державній безпеці України, а також підтримає дії Російської Федерації, спрямовані на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності і обороноздатності України.
Достовірно усвідомлюючи вказані обставини, ОСОБА_8 прийняв протиправне рішення на регулярній основі надавати ОСОБА_9 як представнику РФ відомості щодо переміщення, руху та розташування Збройних Сил України та інших військових формувань, а також виконувати інші завдання останнього на засадах негласного та конфіденційного співробітництва.
Задля забезпечення конспірації ОСОБА_9 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05 грудня 2023 року створив чат у додатку «Telegram» з громадянином ОСОБА_8 , який використовував абонентський номер НОМЕР_2 , для передачі завдань по збиранню та отриманню від ОСОБА_8 інформації стосовно переміщення та місць дислокації Збройних сил України на прикордонні Чернігівської області.
Реалізуючи описаний злочинний умисел, направлений на надання ОСОБА_9 як представнику Російської Федерації допомоги у проведенні підривної діяльності проти України шляхом негласного співробітництва та надання інформації оборонного, економічного та суспільно-політичного характеру, ОСОБА_8 05 грудня 2023 року за допомогою додатку «Telegram», прив'язаного до належного йому мобільного номеру НОМЕР_2 , передав у чат на належний ОСОБА_9 абонентський номер НОМЕР_1 відомості стосовно розташування блокпостів на в'їздах/виїздах до м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області із зазначенням конкретних координат.
При цьому, вказані відомості не були публічно доступними, не публікувались і не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а отже становили оперативний інтерес для представників Російської Федерації та могли бути використані при проведенні підривної діяльності проти України шляхом планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідним об'єктам, що ОСОБА_8 достовірно усвідомлював.
21 грудня 2023 року ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати описаний вище злочинний умисел, за допомогою додатку «Telegram», прив'язаного до належного йому мобільного номеру НОМЕР_2 , передав у чат на належний ОСОБА_9 абонентський номер НОМЕР_1 відомості стосовно місць розташування сил оборони України у м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області із додаванням відповідних фотографій, відеозаписів та координат розташування.
При цьому, вказані відомості не були публічно доступними, не публікувались і не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а отже становили оперативний інтерес для представників Російської Федерації та могли бути використані при проведенні підривної діяльності проти України шляхом планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідним об'єктам, що ОСОБА_8 достовірно усвідомлював.
Далі, 25 грудня 2023 року, на виконання злочинного умислу, направленого на надання допомоги іноземній державі - Російській Федерації та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_8 за допомогою додатку «Telegram», прив'язаного до належного йому мобільного номеру НОМЕР_2 , передав у чат на належний ОСОБА_9 абонентський номер НОМЕР_1 відомості стосовно скупчення військової техніки сил оборони України у м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області із додаванням відповідних знімків екрану мобільного телефону та координат розташування.
При цьому, вказані відомості не були публічно доступними, не публікувались і не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а отже становили оперативний інтерес для представників Російської Федерації та могли бути використані при проведенні підривної діяльності проти України шляхом планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідним об'єктам, що ОСОБА_8 достовірно усвідомлював.
В подальшому, 31 січня 2024 року на виконання злочинного умислу, направленого на надання допомоги іноземній державі - Російській Федерації та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_8 за допомогою додатку «Telegram», прив'язаного до належного йому мобільного номеру НОМЕР_2 , передав у чат на належний ОСОБА_9 абонентський номер НОМЕР_1 відомості стосовно місць розташування сил оборони України у м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області із додаванням відповідних знімків екрану мобільного телефону та координат розташування.
При цьому, вказані відомості не були публічно доступними, не публікувались і не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а отже становили оперативний інтерес для представників Російської Федерації та могли бути використані при проведенні підривної діяльності проти України шляхом планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідним об'єктам, що ОСОБА_8 достовірно усвідомлював.
Далі, 01 лютого 2024 року, на виконання злочинного умислу, направленого на надання допомоги іноземній державі - Російській Федерації та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_8 за допомогою додатку «Telegram», прив'язаного до належного йому мобільного номеру НОМЕР_2 , передав у чат на належний ОСОБА_9 абонентський номер НОМЕР_1 відомості переміщення військової техніки Збройних сил України в м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області із додаванням відповідних знімків екрану мобільного телефону та координат розташування.
При цьому, ОСОБА_8 усвідомлював, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну збройну агресію проти України та що вказані відомості можуть бути використані ними для планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідним об'єктам.
10 лютого 2024 року ОСОБА_8 на виконання завдання ОСОБА_9 як представника збройних формувань РФ провів уточнення місця розташування, розвідку місцевості, фотографування, відеозйомку у м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому вказані відомості ОСОБА_8 за допомогою додатку «Telegram», прив'язаного до належного йому мобільного номеру НОМЕР_2 , передав у чат на належний ОСОБА_9 абонентський номер НОМЕР_1 .
При цьому, ОСОБА_8 усвідомлював, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну збройну агресію проти України та що вказані відомості можуть бути використані ними для планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідним об'єктам.
Таким чином, за вищевикладених обставин ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, а саме у наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заявив, що свою вину визнає та надав показання суду про те, що він перебуває на психіатричному обліку у лікаря психіатра з шкільних років, а саме з 1987 року і по теперішній час, навіть лікувався стаціонарно в місті Чернігові у 2000 році у зв'язку з наявними психічними розладами. Зазначив, що наприкінці листопада 2023 року з ним через месенджер «Телеграм» зв'язався чоловік на ім'я ОСОБА_10 , який вказав, що він представник сусідньої держави, та повідомив, що військові Російської Федерації збираються зайти в їхнє місто Семенівка і вже не покидати його, та запропонував співпрацювати, а саме попросив здійснити фотографування місць розташування військових ЗСУ та передати відомості про це йому. При цьому ОСОБА_10 обіцяв, що у разі надання такої інформації мешканці Семенівки не постраждають і російські війська «пройдуть повз». Він дуже переживав за жителів Семенівки та боявся за своє життя, оскільки знав від місцевих жителів про те, що у с. Миколаївка чоловіка було повішено на дереві за відмову від такої співпраці. У подальшому він фотографував переважно головні вулиці м. Семенівка, блокпост і відділ ТЦК та передав зроблені фото ОСОБА_10 з відміткою на карті їх місць розташування. Робив це в наступні після фотографування дні через додаток «Телеграм». Мети заробити кошти за передану інформацію він не мав, оскільки постійно працював офіційно і звик заробляти виключно чесним шляхом. Також у нього не було мети завдати шкоди своїй державі, а навпаки він вважав, завдяки його діям жоден житель міста не постраждає. До того ж він попереджав ОСОБА_10 , щоб якщо хтось постраждає, то він припинить спілкування. Підкреслив, що дуже жалкує, що допустив помилку. Жодних негативних наслідків внаслідок передання вказаної інформації не настало. Особисто він мав виключно добрі наміри для збереження свого життя та жителів міста Семенівка. Крім того вказав, що згідно постанови Кабінету Міністрів України дані про розташування блокпостів є публічними і підлягають оприлюдненню через засоби масової інформації, відомості про розташування відділів ТЦК також є публічними, жодної таємниці ці відомості не становлять. ОСОБА_10 в переписці цікавила інформація виключно про наявність ЗСУ в м. Семенівка і більше жодних прохань він не висловлював. Про те, що ОСОБА_10 був зареєстрований соціальній мережі «Телеграм» з використанням номера російського мобільного оператора він не знав, оскільки даний номер з'явився лише коли до нього прийшли представники СБУ. Яке справжнє ім'я ОСОБА_10 він також не знав, лише під час слідства йому повідомили, що це ОСОБА_12 . Обвинувачений також вказав, що всі повідомлення, які він надсилав ОСОБА_10 збереглися на його телефоні, оскільки ОСОБА_10 сказав, що видаляти повідомлення непотрібно і про них ніхто не дізнається.
Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_13 , повідомив суду, що він є співробітником Управління СБУ в Чернігівській області та приймав участь при проведенні обшуку у будинку ОСОБА_8 , оскільки була зібрана доказова база, що останній здійснив державну зраду шляхом передачі інформації через додаток «Телеграм» ОСОБА_9 , який є представником російського ФСБ, у виді фото та зазначення координат розташування скупчення військової техніки сил оборони України у м. Семенівка. При обшуку в обвинуваченого у присутності понятих було вилучено його мобільний телефон та комп'ютер і ОСОБА_8 повністю визнавав свою провину та добровільно видав вищезазначені предмети і процедура проведення обшуку була повністю дотримана.
Також у судом були досліджені наступні докази:
- витяг з ЄРДР за №22023270000000203 від 19.12.2023 року та за №22024270000000065 від 03.05.2024 року, було внесено відомості за ч.2 ст.111 КК України, а саме, що громадянин України ОСОБА_14 в умовах воєнного стану надає представникам російської федерації допомогу у проведенні розвідувально-підривної діяльності проти України в прикордонні Новгород-Сіверського району Чернігівської області шляхом збору та передачі інформації про підрозділи, військову техніку та місця дислокації військовослужбовців ЗСУ із зазначенням координат (Том 1 а.с.216, Том 3 а.с.159);
- рапорти співробітників Управління СБ України в Чернігівській області від 13 березня 2024 року про те, що вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України та про наявність у останнього прихованих контактів з військовослужбовцем прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_9 (т.1 а.с.220-227);
- повідомлення на виконання доручення слідчого, складених керівництвом ГВ КР УСБ України в Чернігівській області від 02 та 17 січня 2024 року про наявність у карпеки контактів (т.1 а.с. 232-235)
- згідно протоколу обшуку від 14.03.2024 року, у ході проведення обшуку в будинку ОСОБА_8 в м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області в присутності двох понятих, ОСОБА_8 було видано працівникам СВ УСБУ в Чернігівській області мобільний телефон марки «Realme 10», модель «RMX3630, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім-картками мобільного оператора зв'язку із номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та флеш-картою Micro-SD 64 Gb, мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_7 , із сім-карткою мобільного оператора зв'язку з номером НОМЕР_2 , планшет «Prestigio», модель «PMT4231_4G_D_EEA» IMEI: НОМЕР_8 , а також персональний комп'ютер (системний блок) марки «Verto A8», чорно-сірого кольору та велосипед темно-синього кольору з позначенням «www.aist-bike com» (Том 1 а.с.240-246);
- згідно протоколу огляду речей та документів з додатками від 14.03.2024 року, а саме мобільного телефону марки «Realme 10», модель «RMX3630, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім-картками мобільного оператора зв'язку із номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та флеш-картою Micro-SD 64 Gb, було встановлено наявність на ньому месенджеру «Телеграм» та при відкритті додатку виявлено чат-переписку з абонентом « ОСОБА_15 » (Том 2 а.с.1-85);
- постановами від 14.03.2024 та від 15.03.2024 з додатками, мобільний телефон марки «Realme 10», модель «RMX3630, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім-картками мобільного оператора зв'язку із номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та флеш-картою Micro-SD 64 Gb, мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_7 , із сім-карткою мобільного оператора зв'язку з номером НОМЕР_2 , планшет «Prestigio», модель «PMT4231_4G_D_EEA» IMEI: НОМЕР_8 , а також персональний комп'ютер (системний блок) марки «Verto A8», чорно-сірого кольору та велосипед темно-синього кольору з позначенням «www.aist-bike com», були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за №22024270000000065 від 03.05.2024 року (Том 2 а.с.86-92);
- ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2024 про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно - велосипед темно-синього кольору (Том 2 а.с.96- 97 ); - протоколи проведення негласних слідчих дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 01.03.2024 року (Том 2 а.с. 123- 137); - протоколи тимчасового доступу до речей і документів з додатками від 29.04.2024 року (том 2 а.с. 149, 212-213,229-231);
- протоколи огляду речей і документів з додатками від 30.04.2024 року ( Том 2 а. с. 151- 201,214-218, 232-238); - повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ч.2 ст.111 КК України та протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 14.03.2024 року (Том 2 а.с.239-242, 244-259, Том 3 а.с.1-5); - ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 15.03.2024 від 10.05.2024, 14.06.2024, 05.08.2024, про обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 (Том 3 а.с. 24-26, 57-58, 116-117, 148-151); - постанова Чернігівської обласної прокуратури від 09.05.2024 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за №22024270000000065 від 03.05.2024 року на три місяці (Том 3 а.с.106-108); - ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 14.06.2024 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за №22024270000000065 від 03.05.2024 року на шість місяців (Том3 а.с.122-124); - ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 19.07.2024 про призначення стаціонарної судової психіатричної експертизи (Том 3 а.с.86); - висновки судово-психіатричних експертиз ОСОБА_8 №662 від 06.06.2024, № 222 від 09.05.2024 та висновок судово-психіатричної експертизи №78 від 30 серпня 2024 року згідно якого ОСОБА_8 виявляє ознаки шизотипового розладу та виявляв їх на час вчинення інкримінованих дій, під час яких не повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (том 3 а.с.123-135).
Всі досліджені у судовому засіданні докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження. Вирішуючи питання щодо допустимості таких досліджених судом доказів як рапорт оперуповноваженого ГВ КР Управління СБ України в Чернігівській області від 13 березня 2024 року про те, що ОСОБА_8 має приховані контакти з військовослужбовцем прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_9 (т.1 а.с.226-227), а також повідомлень на виконання доручення слідчого, про зазначені контакти ОСОБА_8 , складені керівництвом ГВ КР УСБ України в Чернігівській області від 02 та 17 січня 2024 року про наявність зазначених контактів у ОСОБА_8 (т.1 а.с. 232-235) суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно частини другої статті 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до частин першої та другої статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно статті 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні такого правопорушення.
Частиною третьою статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року надано офіційне тлумачення положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України в аспекті конституційного подання щодо суб'єктів одержання
доказів у кримінальній справі в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, яке слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності
уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 29 червня 2023 року в справі №759/9497/17 рапорт оперуповноваженого не є доказом у кримінальному провадженні.
Також суд зазначає відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували інформацію, що міститься у вказаних вище рапортах та повідомленнях, складених співробітниками СБУ, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості оцінити достовірність відповідних відомостей.
З огляду на викладене суд не приймає зазначені рапорт та повідомлення як допустимі докази та не може посилатися на них при ухваленні вироку, оскільки вони є доказами в розумінні статті 84 КПК України.
Всі інші докази суд визнає допустимими, оскільки вони отримані в порядку, визначеного чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні належні та допустимі докази, з точки зору їх достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення суд зазначає наступне.
За змістом диспозиції частини першої статті 111 КК України державна зрада є діянням, умисно вчиненим громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
У випадку вчинення державної зради в умовах воєнного стану дії винної особи мають кваліфікуватися за частиною другою статті 111 КК України, яка й ставиться в провину обвинуваченому ОСОБА_8 .
З наведених вище положень КК України вбачається, що державна зрада може бути вчинена лише громадянином України, з прямим умислом та з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
З об'єктивної сторони державна зрада полягає у вчиненні одного з таких діянь: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту; шпигунство; надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
З суб'єктивної сторони державна зрада характеризується як прямим умислом, так і обов'язковою наявністю такого складового елементу, як мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
За змістом обвинувачення ОСОБА_8 , як громадянину України, ставиться в провину вчинення державної зради шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а саме надання співробітнику прикордонної служби УФСБ РФ по Брянській області в період з 05 грудня 20-23 року по 10 лютого 2024 року ОСОБА_9 відомостей стосовно розташування блокпостів на в'їздах/виїздах до м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області із зазначенням конкретних координат, місць розташування сил оборони України, скупчення військової техніки сил оборони України, її переміщення, місця розташування, ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 із додаванням відповідних фотографій, відеозаписів та координат розташування.
При цьому ОСОБА_8 в провину не ставиться вчинення державної зради шляхом переходу на бік ворога чи шляхом шпигунства.
У ході судового розгляду встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами, що обвинувачений ОСОБА_8 дійсно спілкувався у чаті додатку «Telegram» з абонентом, який користувався номером НОМЕР_1 в період з 05 грудня 2023 року по 10 лютого 2024 року та повідомляв йому інформацію стосовно розташування блокпостів на в'їздах/виїздах до м. Семенівка, місць розташування сил оборони України, переміщення військової техніки а місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно доводів сторони обвинувачення вказаний номер телефону використовував співробітник прикордонної служби УФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_9 , який спілкувався з ОСОБА_8 з території РФ.
Суд враховує, що в матеріалах справи міститься інформація про те, що абонентський номер НОМЕР_1 працював з 01 червня по 04 липня 2022 року в районі м. Часів Яр та Бахмут Донецької області (т.2 а.с. 152-157, 214-217, 232-238), тобто на підконтрольних на той час Україні територіях. Це у свою чергу поза розумним сумнівом свідчить, що особа, яка ним користувалася, також перебувала на підконтрольній Україні території. Жодних відомостей та належних і допустимих доказів того, що вказана особа після тривалого перебування на території України та безперешкодного користування мобільним телефоном з номером російського оператора мобільного зв'язку залишила Україну, матеріали справи не містять. На думку суду, поза розумним сумнівом, жоден представник іноземної держави не міг без відома розвідувальних та контр розвідувальних органів вільно пересуватися підконтрольною Україні частиною Донецької області у червні - липні 2022 року.
Також суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що абонентом, який користувався номером НОМЕР_1 в період з 05 грудня 2023 року по 10 лютого 2024 року був співробітник прикордонної служби ФСБ РФ ОСОБА_9 , або будь-який інших представник вказаної держави. Рапорт та повідомлення співробітників СБ України з інформацією про це, як недопустимі докази, не можуть враховуватися судом при ухвалення вироку.
Суд зауважує, що згідно тверджень прокурора, який підтримував обвинувачення, що жоден з об'єктів, відомості про які обвинувачений ОСОБА_8 передав через чат додатку «Telegram», не піддавався обстрілам, що дає додаткові підстави вважати, що відповідні відомості, зокрема про розташування блокпостів на в'їзді до м. Семенівка, розташування відділу РТЦК та СП та сил оборони у вказаному місті, не потрапили до представників збройних сил чи розвідувальних органів РФ.
Таким чином, у ході судового розгляду не доведено, що ОСОБА_8 передавав відомості стосовно сил оборони України саме представнику прикордонної служби УФСБ РФ по Брянській області, або ж будь-якому іншому представнику зазначеної держави.
Також суд зазначає, що згідно пунктів 5 та 6 постанови КМУ Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан № 1455 від 29 грудня 2021 року відомості про розташування блокпостів є публічною інформацією, яка має бути доведена до відома населення, зокрема й через засоби масової інформації.
Такою ж публічною інформацією є адреса розташування відповідних відділів РТЦК та СП.
У зв'язку з цим відсутні підстави вважати, що поширення даної інформації, яка є публічною і не належить до державної таємниці чи інформації з обмеженим доступом, може заподіяти шкоду обороноздатності держави.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 , згідно висновку судово-психіатричної експертизи №78 від 30 серпня 2024 року, яка була проведена останньою у рамках даного кримінального провадження, виявляє ознаки шизотипового розладу та виявляв їх на час вчинення інкримінованих дій, під час яких не повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Отже, на час описаних в обвинуваченні подій, які ставляться в провину ОСОБА_8 , останній внаслідок наявного психічного розладу не повною мірою усвідомлював значення своїх дій та керував ними.
З показань самого ОСОБА_8 вбачається, що він погодився передавати інформацію про сили оборони України своєму співрозмовнику у зв'язку з фактично висловленими погрозами «заходу» російських військ на територію Семенівського району та м. Семенівка, вважаючи, що таким чином зможе вберегти своє місто. При цьому обвинувачений не видалив жодного свого повідомлення у чаті, оскільки його співрозмовник запевнив його, що робити цього непотрібно.
Вказане вище, а також зміст дослідженого у судовому засіданні спілкування ОСОБА_8 та абонента з номером НОМЕР_1 в чаті додатку «Telegram», свідчить, що ОСОБА_8 в силу наявного у нього психічного розладу, що позбавляло його здатності повною мірою усвідомлювати значення свої дій, побоюючись погроз невстановленої особи, передавав відповідні відомості про сили оборони через чат додатку «Telegram» вважаючи, що таким чином може вберегти своє місто від бойових дій, при цьому не ставив за мету заподіяти заподіяння шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Частиною другою статті 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до частини четвертої статті 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до частини другої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» вказав, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.
Також, в рішенні ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» (пункту 65) зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний зі злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
Пунктом 3 частини першої статті 373 КПК України передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновкупро недоведеність наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_8 такого елементу об'єктивної сторони злочину, передбаченого частиною другої статті 111 КК України, як діяння, що має виражатися у надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а також про відсутність в діях ОСОБА_8 мети заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Вказане у свою чергу свідчить про недоведеність наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_8 об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, та відповідно про відсутність в його діях складу даного злочину в цілому.
Оскільки в ході судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 є склад злочину, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, суд приходить до висновку про необхідність визнання його невинуватим та виправдання на підставі пункту 3 частини першої статті 373 КПК України.
У зв'язку виправдуванням ОСОБА_8 обраний йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно скасувати, звільнивши ОСОБА_8 з під варти в залі суду.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 20 березня 2024 року на належний ОСОБА_8 велосипед темно-синього кольору з позначенням «www.aist-bike com» необхідно скасувати.
Після набрання законної сили речові докази - велосипед темно-синого кольору з позначенням «www.aist-bike com», мобільний телефон марки «Realme 10», модель «RMX3630, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім-картками мобільного оператора зв'язку із номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та флеш-картою Micro-SD 64 Gb, мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_7 , із сім-карткою мобільного оператора зв'язку з номером НОМЕР_2 , планшет «Prestigio», модель «PMT4231_4G_D_EEA» IMEI: НОМЕР_8 , а також персональний комп'ютер (системний блок) марки «Verto A8», чорно-сірого кольору (т.2 а.с. 86-87, 91-92), які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБУ в Чернігівській області, підлягають поверненню власнику ОСОБА_8 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 8487, 94, 100, 104, 208, 209, 368, 370, 373, 374, 392, 393 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 111 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю, що в його діянні є склад вказаного злочину.
Обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Негайно звільнити ОСОБА_8 з під варти в залі суду.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 20 березня 2024 року на велосипед темно-синього кольору з позначенням «www.aist-bike com» - скасувати.
Речові докази - велосипед темно-синього кольору з позначенням «www.aist-bike com», мобільний телефон марки «Realme 10», модель «RMX3630, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім-картками мобільного оператора зв'язку із номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та флеш-картою Micro-SD 64 Gb, мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_7 , із сім-карткою мобільного оператора зв'язку з номером НОМЕР_2 , планшет «Prestigio», модель «PMT4231_4G_D_EEA» IMEI: НОМЕР_8 та персональний комп'ютер (системний блок) марки «Verto A8», чорно-сірого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБУ в Чернігівській області, повернути власнику ОСОБА_8 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3