Справа № 734/2272/25 Головуючий у 1 інстанції Соловей В. В.
Провадження № 33/4823/905/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
08 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката Моленя Р.Б. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2025 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 02 травня 2025 року об 11 год. 12 хв. на 97 км автодороги М01 в с. Кіпті, Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук і неприродна блідість. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення або направити справу на новий розгляд в іншому складі суду. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що без законної підстави для зупинки транспортного засобу всі подальші дії поліцейських є незаконними. На думку апелянта, процедура проходження його огляду на стан наркотичного сп'яніння була порушена, оскільки він не мав будь-яких ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду та не відмовлявся від проходження огляду, до того моменту, як поліцейські вказували на можливість відмовитись від огляду. При цьому, вказує, що направлення на огляд на стан сп'яніння виписане не до найближчого медичного закладу та йому взагалі вручено не було. Також, посилається на те, що свідки ймовірного правопорушення відсутні та зазначає, що йому не було роз'яснено процесуальні права. Акцентує увагу на тому, що в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу відсутній час складання даного документа. За наведених обставин вважає, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника (в режимі відеоконференції), які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний в тому числі з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції вимоги зазначених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення не дотримані в повному обсязі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 317809 від 02.05.2025 року, ОСОБА_1 02 травня 2025 року об 11 год. 12 хв. на 97 км автодороги М01 в с. Кіпті, Чернігівського району, Чернігівської області, керував транспортним засобом Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук і неприродна блідість. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 , серед іншого пояснив, що він взагалі не вживає наркотичні засоби, а тому погодився на проходження відповідного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, проте, працівники поліції своїми діями спонукали його до відмові від проходження такого огляду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційним судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та при спілкуванні з останнім поліцейський зазначив, що він вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння, проти чого заперечував водій, пояснюючи, що переганяє транспортний засіб з м. Чернігова в м. Тернопіль, був втомлений, спав лише дві години за більше ніж добу.
Згідно п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції, на ознаки алкогольного сп'яніння водія вказують: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У той час як ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння, за виключенням запаху алкоголю з порожнини рота, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те причин, при відсутності ознак сп'яніння, відмова від проходження медичного огляду, правових наслідків не породжує.
У ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівник поліції почав перевіряти зіниці очей, тремтіння пальців рук та встановив типові шаблонні ознаки, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість; виражене тремтіння пальців рук.
Із відеозапису, який проводився при яскравому денному освітленні ОСОБА_1 був одягнений у чистий одяг, мав звичайний вигляд, обличчя якого було природного кольору, тремтіння пальців рук у останнього не спостерігалось, він усвідомлював свої дії, чітко вимовляв фрази та зрозуміло відповідав на завдані питання працівників поліції.
Перевірка реакції зіниць водія викликає обґрунтований сумнів, що поліцейський взагалі має уявлення як це повинно проводитись, а тим більше побачити реакцію зіниць.
Загальновідомо, що така функція зіниць, як звуження й розширення, спостерігається в залежності від освітлення. Коли темно або сутінки, зіниці розширюються. Коли ж ясна погода чи ми раптом бачимо яскраве світло, зіниці звужуються. 02 травня 2025 року, об 11 год. 18 хв. був ранковий час і побачити звужені зіниці очей, які не реагують на світло, при візуальному огляді, фізично не можливо.
Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису, що в даному випадку відсутнє.
У ході спілкування з поліцейськими щодо прав ОСОБА_1 та можливих наслідків у разі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, останній погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, до того моменту, як поліцейський спочатку у приміщенні стаціонарного посту повідомив водія: «ну це все як Ви кажете час» (11:20:37), а коли водій прямував до свого транспортного засобу забрати свої особисті речі, працівник поліції наздогнавши останнього знов ж таки повідомив, що «це певний час буде, уявляєте» (11:21:13), тобто, почав вчиняти дії, направлені на спонукання ОСОБА_1 до відмови від проведення огляду.
Наведене, унеможливлює зробити висновок про добровільність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення.
Законом України «Про Національну поліцію» покладено обов'язки на працівника поліції саме попереджати та запобігати вчиненню адміністративних правопорушень, а не підбурювати осіб до вчинення адміністративних правопорушень, видаючи такі дії за законні права громадян, з метою їх подальшого викриття та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Європейський суд із прав людини виключає можливість притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення, на яке особу підбурили працівники поліції.
Рішення ЄСПЛ, ухвалені у справах «Тейшейро де Кастро проти Португалії», «Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти рф» та інших зазначено те, що підбурювання до вчинення правопорушення буде мати місце, коли працівники поліції з метою встановлення правопорушення, тобто, зібрання доказів та подальшого притягнення особи до відповідальності впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було би вчинене.
Таким чином, працівники поліції фактично спровокували ОСОБА_1 . дo вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, схиливши його до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, при цьому повідомивши останнього, що при його відмові від проходження огляду, суд може об'єднати справи в одне провадження (11:22:44).
До того ж, апеляційний суд зауважує, що, того ж дня, 02.05.2025 року о 10 год. 09 хв., тобто, за годину до зупинки його на стаціонарному посту с. Кіпті, на 117 км автодороги М01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, с. Топчіївка, Чернігівського району, Чернігівської області, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху, у зв'язку із виявленими у нього аналогічними ознаками наркотичного сп'яніння, проте, за даним фактом, при перегляді справи 02.12.2025 року Чернігівським апеляційним судом постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2025 року було скасовано, а провадження по справі закрито, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адмінправопорушення (провадження № 33/4823/885/25).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення відбулося з порушенням прав людини і громадянина, гарантованих Конституцією, порядку, встановленого кримінальним процесуальним законодавством, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на існуючі порушення з боку поліцейських, не встановив дійсних обставин справи та прийшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 .
За таких обставин, апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення доводів апелянта, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню із закриттям провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач