Справа № 521/3647/25
Провадження №2/521/3372/25
22 серпня 2025 року місто Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі АТ «ОТП Банк») звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №2040260310 від 15.04.2024 року станом на 14.10.2024 року у розмірі 112570,06 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Представник АТ «ОТП Банк» в судове засідання не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, в судове засідання не з'явився про дату, час і місце слухання справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.04.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 2040260310.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, АТ «ОТП БАНК» надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 104100,00 грн.
Згідно з умовами вищевказаного договору, повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів, визначеному в Додатку № 1 до Кредитного договору №2040260310 від 15.04.2024 року.
На дату укладення вищевказаного договору, розмір річної процентної ставки, вказаний у п. 1.2. відповідного Договору та погоджений з Позичальником, становить: 20,00% річних.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Відповідач свої обов'язки за договором виконував з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні місячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості в сумі 112570,06 грн.
Вимогами ст. ст.13,81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконанні зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконанні зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, ще випадково настала після прострочення.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається без процентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Представником АТ «ОТП Банк» було направлено досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором до ОСОБА_1 .
З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 14.10.2024 р. відповідач заборгував позивачу 112570,06 грн., в тому числі:
- заборгованість за тілом кредиту - 103296,63 грн.
- заборгованість за відсотками - 9273,43 грн.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено умови кредитного договору, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 112570,06 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогамиз відповідача на користь позивача слід стягнути 3028, 00 грн. понесених судових витрат.
Керуючись ст. ст.4,12,133,141,282,354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором №2040260310 від 15.04.2024 року станом на 14.10.2024 року у розмірі 112570,06 грн., що складається із:
- заборгованість за тілом кредиту - 103296,63 грн.
- заборгованість за відсотками - 9273,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя: І.В. Плавич