Справа № 521/455/24
Провадження 2/521/333/25
8 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі :
судді Маркарової С.В.
за участю секретаря судового засідання Вінжановської К.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справ
позивач : ОСОБА_1
відповідач : ОСОБА_2
треті особи : ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ УМАНІ УМАНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
предмет позову : звільнення від сплати аліментів, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 30.07.2013 з позивача на користь відповідача на утримання сина стягнуті аліменти.
12.12.2013 державним виконавцем Уманського міського відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП1428/4, № за ЄДРВП 41228099.
Позивач стверджував, що відповідач, проживаючи в АР Крим Україна, фактично відмовилась від отримання аліментів, не вживає заходів для їх отримання, що може бути підставою в порядку ст. 273 ЦПК України для звільнення боржника від їх сплати.
Позивач в процесі розгляду справи позов підтримав.
Відповідач, яка проживає в АР Крим Україна, процесуальним правом надання відзиву не скористалась.
«Укрпошта» офіційно призупинила прийом відправлень до АР Крим Україна з 27.03.2014.
Третя особа пояснень по суті спору не надала.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, доводи позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принципами судового доказування є обов'язковість доказування (оскільки всі обставини справи підлягають доказуванню; належність, допустимість, достовірність, достатність, доказів (Глава 5 Розділу І ЦПК України).
Так, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Сторони в цивільному процесі мають широкий спектр засобів доказування, що включає подання документів, свідчень, речових доказів, експертних висновків, електронних доказів, тощо.
Суд не входить до складу суб'єктів доказування.
При цьому сторони користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Здійснюючи правосуддя, суд ухвалює судове рішення у справі лише на підставі юридичних фактів.
Кінцевою метою судового доказування сторін є переконання суду в правильності своєї правової позиції, а функція суду в доказуванні полягає у створені умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Суб'єкти доказування наділяються певними правами та обов'язками, що дозволяють їм брати активну участь у процесі доказування.
Учасники справи, надаючи докази, аналізують докази протилежної сторони, здійснюють порівняння власної позиції з позицією протилежної сторони.
Обов'язок доказування це необхідність здійснення комплексу дій з доказування, що визначається не вільним розсудом суб'єкта доказування, а загрозою настання несприятливих наслідків у разі їх невиконання.
Сторона, надаючи докази, реалізує своє право на доказування та одночасно виконує обов'язок доказування, оскільки саме сторони повинні доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 30.07.2013, справа 117/711/13ц з позивача на користь відповідача на утримання сина стягнуті аліменти.
Аліменти підлягають стягненню з батька до 16.10.2029.
Рішення набрало законної сили.
12.12.2013 державним виконавцем Уманського міського відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП1428/4, № за ЄДРВП 41228099.
Рішення суду фактично не виконано.
Постановою державного виконавця від 06.10.2023 за заявою боржника вчинення виконавчих дій зупинено в порядку п.10-2 Прікінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» до дня припинення або скасування військового стану.
Зазначене передбачає тимчасово припинення виконання всіх виконавчих дій.
Листом від 22.11.2023 № 89640/4 позивач повідомлений державним виконавцем про зупинення виконавчого провадження, перебуванням на депозитному рахунку ДВС 4000 грн., сплачених ним як боржником та які не перераховані стягувачу, а заборгованість по аліментах становить 24 622 грн. 16 коп.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що стягувач фактично проживає в АР Крим Україна, заяв про повернення виконавчого документа або відмови від стягнення не подавала.
При вирішені спору суд враховує, що Сімейний Кодекс України не містить норми про те, коли припиняється стягнення аліментів на дитину.
За частиною 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
При вирішенні такого спору суди за ПВСУ від 29.06.2022, справа 596/826/21ц виходять із «принципу найкращих інтересів дитини».
Так, міжнародні норми закріплюють, що в кожному з питань, які стосуються дітей, всі органи мають керуватись принципом найкращих інтересів дитини.
Принцип найкращих інтересів дитини є фундаментальним у сфері захисту прав дитини і вимагає, щоб при будь-яких діях щодо неї (з боку батьків, державних органів, судів) пріоритет надавався саме її інтересам.
Це означає забезпечення її прав на матеріальне забезпечення, безпечне середовище, освіту, охорону здоров'я, тощо.
Метою аліментів на дитину є забезпечення її утримання та повноцінного розвитку.
Доказів на підтвердження, що відповідач свідомо відмовилась від отримання аліментів на сина, не вживала заходів для їх отримання позивачем в процесі розгляду справи не надано.
Такі твердження позивача спростовуються матеріалами виконавчого провадження.
Докази не сумлінного використання відповідачем наданих стягувачу прав в межах виконавчого провадження відсутні.
Обов'язок зі сплати аліментів позивачем не виконаний.
Комунікація з АР Крим України на законодавчому рівні не налагоджена, виконавче провадження зупинено, тобто тимчасово припинено виконання виконавчих дій, що виключає порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту, а вимоги позивача суперечать інтересам дитини.
Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, -
В позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Одеської області.
Суддя: Світлана МАРКАРОВА
Повний текст рішення виготовлений 08.12.2025
08.12.25