Справа № 505/3776/25
Провадження № 2-о/505/251/2025
08 грудня 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Білоуса В.М.
секретар судових засідань Негрескул Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки та атестату про закінчення училища №1 м. Одеси, вказавши в заяві, що 29 вересня 2025 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області їй було відмовлено у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу, так як до трудового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки на першій сторінці трудової книжки зазначена дата народження заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що не відповідає паспортним даним заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та період навчання з 01.09.1977 по 1979, згідно з атестатом № НОМЕР_1 , оскільки відсутня дата завершення навчання, дата видачі документа про освіту.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву, згідно якої заявлені вимоги підтримує повністю, просить суд розглянути справу за її відсутності та вимоги заяви задовольнити повністю.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву у якій просить проводити розгляд справи без участі їх представника.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до Паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Котовським ГОГУ МВД України в Одеській області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Мурована Котовського району Одеської області.
Згідно картки платника податків № НОМЕР_3 від 07 серпня 2012 року, дату народження заявниці зазначено - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », прізвище, ім'я та по-батькові - « ОСОБА_1 », реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - « НОМЕР_4 ».
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища прізвище дружини до реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 », прізвище після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_3 », ім'я та по батькові « ОСОБА_4 ».
Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Мурована, Котовського району, Одеської області.
Як вбачається із трудової книжки серії НОМЕР_6 , відомості про заявника зазначені як «( ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 », дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_4 », дата заповнення трудової книжки « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Із атестату № НОМЕР_1 виданого гр. ОСОБА_5 вбачається, що остання вступила у 1977 році до Технічного училища №1 м. Одеси і в 1979 році закінчила повний курс технічного училища по професії кухар.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу, так як до трудового стажу не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою № НОМЕР_7 від 21.02.1979 БТ-І, оскільки на першій сторінці трудової книжки зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає паспортним даним заявниці - ІНФОРМАЦІЯ_2 та період навчання з 01.09.1977 по 1979, згідно з атестатом № НОМЕР_1 оскільки відсутня дата завершення навчання та дата видачі документа про освіту.
Підтвердити факт належності правовстановлюючого документу у позасудовому порядку неможливо, а встановлення даного факту необхідне заявнику для можливості оформлення пенсії.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Отже, відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає можливість реалізувати право на пенсійне забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 4-13, 19, 76-81, 259, 264-265, 273,293,315 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Котовським МВ ГУ МВС України в Одеській області, жительки АДРЕСА_1 - трудової книжки серії НОМЕР_6 заповненої 21 лютого 1979 року.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Котовським МВ ГУ МВС України в Одеській області, жительки АДРЕСА_1 - атестату №9593 про навчання з 1977 року по 1979 рік в Технічному училищі №1 м. Одеси, виданого на ім'я « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя: