Справа № 947/40899/25
Провадження № 2/947/6935/25
09.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Петрової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту з майна,
28 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив ухвалити рішення, яким скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2003 року №б/н на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 30.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту з майна, - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
04.11.2025 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 05.11.2025 року) від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою судді від 06.11.2025 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 09.12.2025 року о 12 год. 00 хв.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 09.12.2025 року не з'явилася, її представник звернувся з заявою про розгляд справи без участі позивача та її представника.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив.
Повідомлення відповідача здійснювалось шляхом надання оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого, відповідач у відповідності до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься запис про арешт нерухомого майна (№8278383), який було зареєстровано 10.12.2008 року Першою одеською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Київського районного суду від 29.08.2003 року №б/н. Об'єкт обтяження - квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Власник - ОСОБА_4 .
27.09.2024 року до Київського районного суду м. Одеси було направлено адвокатський запит №1/М/24, з проханням надати інформацію щодо розгляду в Київському районному суді м. Одеси справи, в рамках якої ухвалою від 29.08.2003 року було накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а також інформацію щодо номера цієї справи, та результату її розгляду.
Згідно відповіді на адвокатський запит від 01.10.2024 року, в архіві Київського районного суду м. Одеси не знайдено запитувану ухвалу.
27.09.2024 року було направлено адвокатський запит №2/М/24 до Одеського державного нотаріального архіву щодо надання копії ухвали Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2003 року, якою накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
16.10.2024 року було отримано відповідь на адвокатський запит та копію запитуваної ухвали, яку було направлено до Київського районного суду м. Одеси з наступним адвокатським запитом щодо надання інформації про судову справу, та результат розгляду цієї справи, на який в подальшому було отримано відповідь, що в архіві Київського районного суду м. Одеси не перебуває такої цивільної справи.
03.12.2024 року позивачем було надіслано заяву до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування запису про арешт майна (№8278383), який було зареєстровано 10.12.2008 року Першою Одеською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Київського районного суду від 29.08.2003 року №б/н, про арешт нерухомого майна, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
27.02.2025 року направлено адвокатський запит №5/М/24 до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради щодо надання належним чином завіреного примірнику результату розгляду заяви позивача від 03.12.2024 року про скасування запису про арешт майна (№8278383), який було зареєстровано 10.12.2008 року Першою одеською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Київського районного суду від 29.08.2003 року №б/н, про арешт нерухомого майна, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
05.03.2025 року Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради надано відповідь, що згідно чинного законодавства а саме: п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться, зокрема, на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили. Положеннями ч. 1 ст. 31-1 Закону передбачено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводиться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Водночас, станом на теперішній час така взаємодія не функціонує, порядок проведення державної реєстрації на підставі рішення суду врегульовано п.п. 1 п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», яким визначено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень суду, що набрали законної сили, реєстраційні дії проводяться за зверненням заявника. Тобто неможливо скасувати запис про арешт без надання судового рішення про припинення обтяження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
28.07.2025 року до загальної канцелярії Київського районного суду м. Одеси представником ОСОБА_1 - адвокатом Котком Андрієм Миколайовичем було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, яка перебувала в провадженні Київського районного суду м. Одеси (суддя Гаращенко Д.Р.), стосувалась колишнього власника квартири ( ОСОБА_4 ), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалою від 29,08.2003 року з якої було накладено арешт на зазначену нерухомість (вх. №б/н від 28.07.2025 року).
10.10.2025 року року було встановлено, що справа, учасником якої були ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та в рамках якої було накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в архіві суду не значиться.
Вище вказані обставини роблять неможливими зняття обтяжень з нерухомого майна в позасудовому порядку.
Згідно матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з 20.08.2003 року, на підставі договору купівлі продажу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 було вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Ця ухвала була постановлена 29.08.2003 року, тобто після того, як майно вибуло із власності ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Також ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно Позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності Не встановлена судом.
На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Виходячи вищевикладене та керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту з майна, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2003 року, скасувати арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. М. Куриленко