Справа № 947/30755/25
Провадження № 1-кс/947/18505/25
05.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42025164110000127 від 15.08.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення було подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з поданого клопотання, згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2024 ОСОБА_6 на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, був призваний на військову службу за мобілізацією на період воєнного стану ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, є відправлення до військової частини з відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 08.06.2024, тобто з моменту відправлення солдата ОСОБА_6 з територіального центру комплектування та соціальної підтримки до військової частини, останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
У відповідності до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_6 під час проходження військової служби, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Разом з цим, військовослужбовець військової служби за призовом під час загальної мобілізації, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.08.2024, солдат ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою ухилення від подальшого проходження військової служби, вирішив скористатися довірою командування військової частини НОМЕР_1 , до нього як до дисциплінованого військовослужбовця, використав підроблені документи.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на ухилення від виконання обов'язків військової служби, перебуваючи у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 12.08.2024, отримав від невстановленої особи довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ №810293, оформлену на ім'я його дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Надалі, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, солдат ОСОБА_6 звернувся з рапортом на звільнення за сімейними обставинами до командира військової частини НОМЕР_1 , з проханням звільнити його з військової служби на підставі абз. 5 п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю догляду за дружиною з інвалідністю, та пред'явив завідомо підроблений документ, а саме нотаріально завірену копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ №810293, видану на ім'я його дружини - ОСОБА_7 .
Використавши завідомо підроблений документ під час написання рапорту на звільнення, як підставу для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, тим самим ввів в оману командування військової частини НОМЕР_1 щодо наявності законних підстав для звільнення, чим фактично ухилився від подальшого проходження військової служби.
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 (більш точна адреса не зазначається з метою забезпечення таємниці розташування військової частини), від 12.08.2024 №250, солдата ОСОБА_6 курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» через сімейні обставини або інші поважні причини, (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, відповідно до пункту другого частини четвертої та пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», виключено зі списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім цього, ОСОБА_6 вирішив скористатись довірою командування військової частини НОМЕР_1 до нього, як до дисциплінованого військовослужбовця, ухилитись від виконання обов'язків військової служби шляхом ведення в оману на підставі абз. 5 п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», у зв'язку з необхідністю догляду за дружиною з інвалідністю та отримати належне йому грошове забезпечення, таким чином заподіяти майнову шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 та розпорядитись грошовими коштами в подальшому на власний розсуд та особисті потреби.
Так, солдату ОСОБА_6 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024 №250, службовими особами фінансово-економічної служби, яким не було відомо про дійсні наміри останнього, та про поданий ним підроблений документ, відповідно до покладених на них функціональних обов'язків, визначених посадовими інструкціями, було нараховано та службовими особами фінансово-економічної служби виплачено одноразову грошову допомогу, відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460, у зв'язку з чим державі в особі військової частини НОМЕР_1 було завдано збитків на загальну суму 5069 (п'ять тисяч шістдесят дев'ять) грн.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених обставин незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс.
Після чого, ОСОБА_6 почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , вказаний наркотичний засіб для особистого вживання, без мети збуту.
20.08.2025, в період часу з 06 год. 50 хв. по 09 год. 46 хв., в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в спальному приміщенні, в портфелі сірого кольору, який належить останньому, було виявлено поліетиленовий пакет в якому речовина рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою в висушеному стані яка становить 10,04 г, що є невеликим розміром, яку він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
За викладених вище обставин дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 409 КК України - ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом обману, в умовах воєнного стану; та за ч. 1 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Враховуючи вищевикладене, 30.10.2025 о 18:16 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190 ККУ ОСОБА_6 , було вручено його матері, за місцем проживання та реєстрації підозрюваного, з метою подальшої передачі останньому.
Крім того, відповідно до вимог ст. 135 КПК України, 30.10.2025 кур'єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п'ять годин» було направлено копію повідомлення про підозру та три повістки про виклик ОСОБА_6 на 06.11.2025, 07.11.2025 та 08.11.2025 о 10:00 до слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області для вручення йому особисто письмового повідомлення про підозру, проведення допиту як підозрюваного та здійснення інших слідчих і процесуальних дій. Зазначене відправлення було скероване за адресою: АДРЕСА_2 .
Того ж дня, 30.10.2025, за допомогою мобільних застосунків «WhatsApp» (на абонентський номер НОМЕР_2 ) та «Telegram» (на абонентський номер НОМЕР_3 ), які належать ОСОБА_6 , було додатково надіслано повідомлення із повістками про необхідність його прибуття 06.11.2025, 07.11.2025 та 08.11.2025 о 10:00 до слідчого для отримання письмового повідомлення про підозру, участі в допиті як підозрюваного та виконання інших слідчих дій. На вказані у повістках дати та час, ОСОБА_6 до слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, не прибув та про причини неявки не повідомив.
31.10.2025 о 15:00 письмове повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 , було вручено Заступнику генерального директора з правових питань, з метою подальшої передачі останньому.
Крім того, відповідно до ст. 135 КПК України, 31.10.2025 кур'єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п'ять годин», направлено копію повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень на адресу ресєтрації та проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_2 .
Надалі, скеровано доручення оперативним співробітникам УСР в Одеській області ДСР НПУ, щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримано відповідь про те, що було перевірено адреси реєстрації та проживання останнього, однак за вказаними адресами останнього виявлено не було. Також, було вжито ряд розшукових заходів направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 в ході чого, за отриманою оперативною інформацією, було встановлено, що останній незаконно перетнув державний кордон України (відомості щодо перетину державного кордону України згідно БД «АРКАН» відсутні) по за офіційними пунктами пропуску та перебуває за кордонам.
На підставі вищевикладеного, постановою слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, оголошено розшук ОСОБА_6 та досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164110000127 від 15.08.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 309 України, зупинено.
Оскільки на теперішній підозрюваний ОСОБА_6 від досудового слідства ухиляється, встановити його місцезнаходження не видалося за можливе, що свідчить про те, що останній переховується від органу досудового розслідування, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про надання дозволу на його затримання.
В судовому засіданні прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши наявні у слідчого судді матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання та наданих в його обґрунтування матеріалів, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених: за ч. 4 ст. 409 КК України - ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом обману, в умовах воєнного стану; та за ч. 1 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 органом досудового розслідування було вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, підтверджується матеріалами кримінального провадженні в їх сукупності.
Слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу надійшло клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 .
Сторона обвинувачення зазначає, що на даний час встановити місцезнаходження підозрюваного не видалося за можливе, та постановою слідчого від 02 грудня 2025 року підозрюваного оголошено у розшук.
За таких обставин, з огляду на характер інкримінованих підозрюваному ОСОБА_6 дій, а також те, що місцезнаходження його невідоме органу досудового розслідування, у зв'язку із чим його оголошено у розшук, на думку слідчого судді викладене свідчить про те, що наразі підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у випадку його подальшого визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у встановленому законом порядку судом, з огляду на обставини його можливого вчинення, як вони викладені у клопотанні та їх специфіку, слідчий суддя приходить до переконання, що ризики у вигляді можливого подальшого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню в рамках даного кримінального провадження наявні.
За таких обставин, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 підлягає задоволенню з встановленням відповідного строку дії ухвали.
Керуючись ст. ст. 183, 188, 189, 190, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Дати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання втрачає свою дію 26.12.2025 року, або після приводу підозрюваного до суду для участі в розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, або відкликання ухвали прокурором.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1