Єдиний унікальний № 501/5529/25
Провадження № 1-кс/501/1066/25
09 грудня 2025 року м. Чорноморськ
Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1
Особа, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3
Суть питання, що вирішується
Заявник в скарзі стверджує, що його клієнта - ОСОБА_2 незаконно утримують в ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить постановити ухвалу, якою зобов'язати ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області негайно доставити його до слідчого судді.
Встановлені судом обставини
В заяві зазначено, що 06.12.2025 р. приблизно о 09:30 годині невстановленими особами було затримано ОСОБА_3 та останній незаконно утримується в ІНФОРМАЦІЯ_1 . 06.12.2025 р. подана заява в ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області.
20.04.2025 р. викликалася поліція, зі слів працівників ТЦК та СП стало відомо, що ОСОБА_4 знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак в побаченнях з ним було відмовлено, також стало відомо, що ОСОБА_4 пройшов додаткову військово-лікарську комісію і визнаний придатним до військової служби, родичами надавалися додаткові медичні документи, станом на 22.04.2025 р. ОСОБА_4 продовжує перебувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 , за твердженням заявника, незаконно.
До заяви додані копії медичних документів.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Виходячи з наведеного визначення, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб не інакше, як у порядку, передбаченому КПК України, у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи (ч. 1 ст. 206 КПК України).
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи (ч. 2 ст. 206 КПК України).
Стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України та Законом України «Про попереднє ув'язнення» вбачається, що слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або в ізоляторі тимчасового тримання.
Із змісту поданої скарги випливає, що ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, в тому числі й у зв'язку з застосованим відносно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України та не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не утримається правоохоронними органами у зв'язку із розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах жодного порушеного кримінального провадження.
Тому, є необґрунтованим вимога скарги зобов'язати доставити особу органом Національної поліції України, хоча цей орган за твердженням заявника не утримує особу.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Стаття 206 КПК України не передбачає дій слідчого судді у випадку встановлення, що подана скарга, розгляд якої не віднесений до повноважень слідчого судді.
Проте ч. 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Тому, необхідно відмовити у відкритті провадження за скаргою.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 206, 370 - 372 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Відмовити адвокату ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , у відкритті провадження за заявою на незаконне утримання в РТЦК та СП в м. Чорноморськ ОСОБА_3 та зобов'язання орган Національної поліції доставити його до слідчого судді.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1