Справа 729/1883/25
3/729/771/25
09 грудня 2025 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко В.І., за участі секретаря судового засідання Шлапак Н.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянула адміністративний протокол, який надійшов з Відділення поліції № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
18.11.2025 о 22 год. 08 хв. в с. Рудьківка по вул. Центральна, буд. 34, водій ОСОБА_1 керував т.з. мотоциклом FORTE FT200-EN н.з НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Drager 6820, результат огляду 2,17 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України і скоїв адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав. У скоєному розкаюється.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши всі докази, які долучені до адміністративного протоколу, прихожу до наступного висновку.
Дослідивши всі докази, які долучені до адміністративного протоколу, прихожу до наступного висновку.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобо'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався.
Крім визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 517099 від 18.11.2025 року, в якому зафіксовано факт протиправних дій та виявлені у водія явні ознаки алкогольного сп'яніння, які зумовили законну вимогу поліцейського, спрямовану до водія, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння;
В силу ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має права та обов'язки.
З адміністративного протоколу серії ЕПР 1 № 517099 від 18.11.2025 року вбачається, що особі, як вчинила адміністративне правопорушення роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис у відповідній графі цього протоколу(а.с.1).
Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом скористався та надав письмові пояснення по суті порушення, власноручно зазначивши в графі протоколу про адміністративне правопорушення, що вживав 0,5 пива, після чого керував мотоциклом.
- роздруківкою результатів проходження тесту з використанням приладу Драгер 6820, результат тесту 2,17 %;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду 2,17 %;
- розпискою згідно якої ОСОБА_2 зобов'язується доставити т.з. мотоциклом FORTE FT200-EN н.з НОМЕР_1 та не допускати ОСОБА_1 до керування транспортного засобу до повного його витверезіння;
- з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Drager 6820, результат огляду 2,17%. Після цього працівники поліції роз'яснили, що буде складатися адміністративнй протокол та склали його.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за вчинене правопорушення, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував(а.с.7).
Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Таким чином, конструкція зазначених правових норм передбачає дві обов'язкові ознаки у їх невід'ємному зв'язку, які характерні для категорії «водій», а саме, керування транспортним засобом і наявність посвідчення водія.
ОСОБА_1 у даному випадку є водієм, а санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов'язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи характер вчинення правопорушення, особу правопорушника, сімейний стан, ступінь його вини, майновий стан, вік, суд дійшов до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою виховання правопорушника, який вчинив адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постанови законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.І. Бойко