Справа № 595/1560/25
Провадження № 2/595/607/2025
05.12.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бучач цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №4675846 від 27.08.2021 у розмірі 78840 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 27.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4675846. Згідно п.1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2640.00 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал», було укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, згідно якого до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги в тому числі і за договором №4675846. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, згідно якого до ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги в тому числі і до відповідача за договором №4675846. У зв'язку із порушенням зобов'язань за вказаним договором загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4675846 від 27.08.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 78840,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 68140,00 грн; заборгованість за комісіями - 700,00 грн.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Відзиву на позов від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» у судове засідання не з'явився, згідно позовної заяви просить суд розглядати справу у його відсутності, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч належним чином повідомлявся про час та дату розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.
Суд, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини.
27.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4675846, який підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором R79630, згідно якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений в п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн.
Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2640,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.5.1. комісія за надання кредиту становить 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту одноразово.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 6.3. приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору.
Згідно платіжного доручення LiqPay ID f17c81d3-2b55-4b1e-a449-17006326f22c_637656755251305478 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок Visa НОМЕР_1 *28 10000 грн 2021.08.27 15:38, призначення: Кошти згідно договору 4675846.
15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал», було укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, згідно якого до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Вказане підтверджується копією договору факторингу.
15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» підписано акт приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021.
Згідно платіжної інструкції №313550011 від 20.12.2021, ТОВ «Вердикт капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 4 014 759,20 грн згідно договору факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 15.12.2021 до Договору факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021, ТОВ «Вердикт капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 43340 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 32640 грн - сума заборгованості за відсотками; 700 грн - сума заборгованості за комісією.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр», було укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, згідно якого до ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Вказане підтверджується копією договору відступлення прав вимоги.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» підписано акт приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023.
28.02.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору Факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 78840 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 68140 грн - сума заборгованості за відсотками; 700 грн - сума заборгованості за комісією.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект центр» за кредитним договором № 4675846 в розмірі 78840 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 68140 грн - сума заборгованості за відсотками; 700 грн - сума заборгованості за комісією.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 526 ЦК України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 550 ЦК України встановлено, що незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, у нього виникає право на неустойку (штраф, пеню).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» підлягають до задоволення шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект центр» заборгованості за кредитним договором № 4675846 від 27.08.2021 у розмірі 78840 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.
Позивачем до позовної заяви в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано наступні документи: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року; заявку на надання юридичної допомоги №977 від 01.09.2025; витяг з акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, згідно якого витрати на правничу допомогу становлять 25000 грн.
Зваживши ступінь складності справи та надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги поза судовим засіданням, враховуючи принцип співмірності, суд вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу в розмірі 25000 гривень.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4,12,76,77,78,80, 81,141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 4675846 від 27.08.2021 у розмірі 78840 (сімдесят вісім тисяч вісімсот сорок) грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 68140 грн - сума заборгованості за відсотками; 700 грн - сума заборгованості за комісією.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору та 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн витрат на правову допомогу.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Бучацького районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Р. О. Содомора