Справа № 480/4295/25
Провадження № 2-а/584/32/25
Іменем України
03.12.2025 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,
за участю: секретаря - Кравченко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Путивль за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що 27 травня 2025 року інспектор взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранець В.В. склав постанову серії ЕНА №4825540, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, є протиправним та необґрунтованим, оскільки після зупинки його автомобіля 24 травня 2025 року близько 20 год 59 хв. працівники поліції повідомили, що він рухався на автомобілі без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив Правила дорожнього руху (далі - ПДР), при цьому працівник поліції не представився, чим порушив ст.18 Закону України «Про національну поліцію». У подальшому, коли ОСОБА_1 надав документи, працівник поліції знайшов його дані у службовому планшеті, та почав їх фотографувати на власний смартфон, закриваючи при цьому нагрудну бодікамеру, порушуючи вимоги Закону України «Про національну поліцію» та Закону України «Про захист персональних даних» і на зауваження позивача не реагував. Після цього працівник поліції, сповістивши про це, почав розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи і працівник поліції відклав розгляд справи на 07 год. 40 хв. 27 травня 2025 року, надавши відповідне повідомлення із зазначенням місця розгляду справи. У подальшому, 26 травня 2025 року, він надав до підрозділу поліції, де мала розглядатися справа про адміністративне правопорушення, клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи свої вимоги необхідністю підготовки до розгляду та клопотав про надання йому відеозаписів з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної бодікамери, просив надати копію протоколу, у разі його складання та інших наявних матеріалів, а також клопотав про залучення йому перекладача. Однак не врахувавши його клопотання, інспектор взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранець В.В. склав оспорювану постанову, при цьому повно та всебічно не з'ясував усі обставини справи, та не надав жодного доказу наявності адміністративного правопорушення.
Крім того, після спілкування з працівниками поліції його стан здоров'я погіршився, і він звертався до сімейного лікаря, який рекомендував позивачу звернутися до психотерапевта чи невропатолога.
У зв'язку з викладеним він просив визнати цю постанову протиправною та скасувати, провадження у справі - закрити, а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1 грн.
Представник відповідача надала відзив на позов, в якому позов не визнала у повному обсязі, та зазначила, що дійсно 24 травня 2025 року близько 20 год. 59 хв по вул.Герасима Кондратьєва поблизу будинку №140 було виявлено автомобіль «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, і вказане правопорушення зафіксовано на відеореєстратор патрульного автомобіля. Інспектор взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранець В.В., представившись, повідомив, суть правопорушення, на що позивач повідомив, що на автомобілі були увімкнені габаритні вогні. Після цього інспектор Бранець В.В., роз'яснив права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а Яценко О.С. заявив клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату, оскільки він бажає скористатися правничою допомогою та допомогою перекладача, і розгляд справи було відкладено на 07 год. 40 хв. 27 травня 2025 року у приміщенні УПП в Сумській області ДПП по вул.Білопільській шлях, 18 у м.Суми, про що надано відповідне повідомлення. Позивачем подавалось, ще одне клопотання про відкладення розгляду справи до моменту отримання протоколу про адміністративне правопорушення, яке було відхилене інспектором Бранцем В.В., оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався. Оскільки позивач у визначені час, дату та місце не з'явився інспектор Бранець В.В. на підставі наявних документів розглянув справу та виніс оспорювану постанову. Крім того, вважає вимогу про стягнення моральної шкоди безпідставною (а.с.51-59).
Позивачем подано відповідь на відзив у якому він позов підтримав, та зазначив, що інспектор Бранець В.В., після зупинки його автомобіля, у порушення вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» не представився, що підтверджується відеозаписом з відеореєстратора з нагрудної бодікамери інспектора. Крім того, зазначив, що працівник поліції двічі закривав об'єктив своєї нагрудної бодікамери, що також підтверджується вищевказаним відеозаписом. Також зазначив, що його клопотання від 25 травня 2025 року було відхилено, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався. Однак його клопотання про забезпечення йому перекладача та ознайомлення з матеріалами справи було проігнороване працівниками поліції (а.с.66-68).
Позивач у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про підтримання позову, справу просив розглядати у його відсутність (а.с.91).
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с.93).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як убачається з повідомлення від 24 травня 2025 року ОСОБА_1 , позивачу у справі, повідомлено про необхідність з'явлення 27 травня 2025 року о 07 год. 40 хв. до УПП в Сумській області для розгляду вчиненого ним адміністративного правопорушення. Вказане повідомлення вручено ОСОБА_1 24 травня 2025 року, що підтверджується його особистим підписом (а.с.11).
25 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до УПП в Сумській області з клопотанням, в якому просив надати йому копії протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього, забезпечити участь перекладача, долучити до матеріалів справи відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції та направити всі матеріали адміністративної справи за його адресою проживання (а.с.14-15).
Відповідно до копії постанови серії ЕНА №4825540 від 27 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що він 24 травня 2025 року близько 20 год. 59 хв. біля будинку №140 по вул.Герасима Кондратьєва у м.Суми, керував автомобілем «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.а Правил дорожнього руху (а.с.10).
З порушенням, встановленим вказаною постановою, позивач не згоден, про що він зазначає в адміністративному позові.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п.19.1.а ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Статтею 222 КУпАП визначені повноваження Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 122 цього Кодексу.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним Судом України 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015, внесено зміни до ст.258 КУпАП та передбачено скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а саме - відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Частинами 1-3 ст.283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
З огляду на те, що в силу п.9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію» відеоспостереження за дотриманням позивачем ПДР України інспектором взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранцем В.В. зафіксовано у встановленому законом порядку, тому суд визнає його як належний та допустимий доказ.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, аналізом відеозапису, наданому відповідачем чітко зафіксовано, що водій ОСОБА_1 рухався в темнупору доби на автомобілі «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар, у зв'язкуз цим суд приходить до висновку про допущення позивачем порушення п.19.1.а ПДР України.
У той же час, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853).
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Надані суду матеріали свідчать про те, що інспектором взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранцем В.В. у порушення ч.5 ст.258 КУпАП після отримання повідомлення ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та прийняття рішення про відкладення розгляду справи на 07 год. 40 хв.27 травня 2025 року, не було складено відповідного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної бодікамери інспектора взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранця В.В., який долучено відповідачем, інспектор після зупинки транспортно засобу Яценка О.С., одразу повідомив, що останній допустив порушення п.19.1.а ПДР, повідомив причину зупинки і що відносно нього буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та роз'яснив йому його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Тобто інспектор взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранець В.В. після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не підтвердив своїх повноважень як посадової особи.
Крім того, як вбачається з вищевказаного відеозапису інспектор взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранець В.В. неодноразово безпричинно затуляв відеореєстратор, через що відеофіксація припинялася.
В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вищенаведені обставини свідчать про істотні порушення порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання оскаржуваної постанови незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП слід закрити.
Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної коди, то у статтях 23, 1174 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, позивач належним чином не довів факт заподіяння йому моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв'язку із неправомірними діями відповідача, а тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ч.1 ст.122, ст.ст.222, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 243- 246, 250, 271, 286 КАС України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА №4825540 від 27 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Бранцем В.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП закрити.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено в повному обсязі 8 грудня 2025 року.
Суддя Я.І.Данік