Справа № 591/6613/25
Провадження № 2/591/1372/25
08 грудня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН'звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 та свої вимоги мотивує тим, що 08 січня 2022 року між сторонами укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1498649 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 3000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту Позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит.
Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість за Кредитним договором в розмірі 63363,00 грн., яка складається з наступного: 3000,00грн. - розмір заборгованості за тілом кредиту; 60363,00грн. - сума нарахованих відсотків.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, становить: 5625,77 грн. - збитки завдані інфляцією за період із 01 березня 2022 року по 01 квітня 2025 року; 1097,42 грн. - три проценти річних від простроченої суми за період із 01 березня 2022 року по 01 квітня 2025 року.
Посилаючись на вказані обставини, просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 63363 грн.00 коп., збитки завдані інфляцією у розмірі 5625 грн.77 коп.; три проценти річних у розмірі 1097 грн.42 коп., судовий збір у розмірі 2422 грн.40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 грн.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 червня 2025 року відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, справа призначена до розгляду на 08 грудня 2025 року о 09 год. 20 хв.
В зазначене судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позові зазначає про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку. Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився.
Зі згоди позивача, викладеної в письмовій заяві представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» укладено договір № 1498649 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 3000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (а.с. 29-32).
Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість за Кредитним договором, яка за розрахунком позивача становить 63363,00 грн., та складається з наступного: 3000,00 грн. - розмір заборгованості за тілом кредиту; 60363,00 грн. - сума нарахованих відсотків, що підтверджується копією розрахунку заборгованості (а.с.13-24).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Як вбачається зі змісту Кредитного договору сторони погодили, що кредитодавець надає клієнту гроші в розмірі 3000 грн. 00 коп. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та всі інші платежі на умовах, визначених цим договором (п.2.1).
Згідно п. 3.1. Кредитного договору кредит надається строком на 30 днів до 07 лютого 2022 року (включно) від дати отримання позичальником кредиту, але не більше 30 днів.
За умовами п. 4.1 Кредитного договору нарахування процентної ставки за користування кредитом залежить від фактичного виконання позичальником умов цього договору, а саме: п. 4.1. Знижена процентна ставка в розмірі 1,9% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 693,5% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом) застосовується на період строку надання кредиту, зазначеного в п. 3.1. даного Договору, якщо позичальник здійснить повне погашення кредиту в цей строк надання кредиту або протягом трьох робочих днів, що слідує за датою, зазначеною в п. 3.1 даного Договору. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення, крім випадку, передбаченого п.4.6 цього Договору.
У відповідності до п. 4.2. Кредитного договору стандартна процентна ставка в розмірі 2,3% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 839,50% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом) застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 3.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови, передбачені в п. 4.1. даного Договору. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредити за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.
Відомості про пролонгацію строку кредитного договору під час судового розгляду не встановлені.
За умовами п. 4.6. Кредитного договору у випадку повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом трьох календарних днів, після закінчення визначеного пунктом 3.1 цього договору строку, проценти за користування кредитом не нараховуються протягом вказаних трьох календарних днів, в іншому випадку - проценти за користування кредитом нараховуються відповідно до умов п. 4.2. цього Договору з першого дня прострочення.
В будь-якому випадку проценти нараховуються до повного виконання позичальником своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за цим Договором, проте не більше ніж 100 календарних днів з першого дня прострочення, після чого нарахування процентів може бути припинено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Таким чином нарахування процентів за користування кредитом, починаючи з 19 квітня 2022 року не відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає сплаті сума заборгованості по процентам за період з 09 січня 2022 року по 18 квітня 2022 року в розмірі 6900 грн. 00 коп. (3000 грн. 00 коп. х 2,3%х100 днів).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
Разом з тим, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, встановлено, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Схожі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вказані вимоги закону, а також те, що позивачем порушується питання про стягнення пені після запровадження в Україні воєнного стану, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вказані вимоги закону, а також те, що позивачем порушується питання про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 01 березня 2022 року по 01 квітня 2025 року, тобто після запровадження в Україні воєнного стану, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним між сторонами, суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 9900 грн. 00 коп., яка складається з суми основного боргу - 3000,00 грн., суми боргу за процентами - 6900 грн. 00 коп. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеним позовним вимогам у розмірі 339 грн. 13 коп. (2422 грн. 40 коп. х 14%) та витрати на правничу допомогу в розмірі 700 грн. 00 коп. (5000 грн. 00 коп. х 14%).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9900 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 339 грн. 13 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 700 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» до ОСОБА_1 відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН», місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 1, прим. 1028/3, код ЄДРПОУ 42014911
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А.П. Сидоренко