Справа № 576/2670/25
Провадження № 2/576/845/25
09 грудня 2025 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області
суддяУсенко Л.М.
секретар судового засіданняБірюк О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу№ 576/2670/25
за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА»
до ОСОБА_1
простягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи та представники:не викликались
14.10.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» через представника Памірського М.А. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання кредиту № 505962-КС-001 в розмірі 26 465,34 грн та судовий збір. Одночасно представник просить витребувати докази в АТ КБ «Приватбанк».
Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.07.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 505962-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 26.07.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 505962-КС-001 про надання кредиту.
26.07.2024 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 505962-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5297 на номер телефону НОМЕР_1 (зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 26.07.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 505962-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15013387% за кожен день користування кредитом.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (вказана позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).
28.07.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої відповідачу додатково надано кредит в сумі 3 000 грн.
Боржник свої зобов'язання за кредитним договором № 505962-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 505962-КС-001, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за на загальну суму 4 580 грн.
Оскільки позичальник не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ « БІЗНЕС ПОЗИКА», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику сторін) та витребувано докази за клопотанням представника позивача.
На виконання ухвали суду від 23.10.2025 на адресу суду надійшли витребувані докази.
Відповідач повідомлена про розгляд справи у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Також з огляду на безпекову ситуацію за місцем реєстрації ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи додатково було опубліковане на офіційному веб-порталі «Судова влада».
Заяв чи клопотань від учасників процесу не надійшло.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Безпосередньо дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 26.07.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 505962-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовим ідентифікатором. У такий же спосіб відповідач підписала паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до п. 2.1 договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Кредит надається на 24 тижні,стандартна процентна ставка за кредитом в день 1,50000000, фіксована, знижена - 1,15013387, фіксована. Комісія за надання кредиту - 900 грн. Строк дії договору до 10.01.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 17 784,77 грн, загальні витрати за кредитом - 11 784,77 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка - 19 672,26 процентів, денна процентна ставка - 1,16% (п.п. 2.2-2.11).
У п. 3.2.3 кредитного договору сторони погодили графік платежів.
28.07.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 505962-КС-001 про надання кредиту від 26.07.2024 в електронній формі, відповідно до умов якої відповідачу додатково збільшено кредит на 3 000 грн. Загальна сума кредиту складає 9 000 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 450 грн (а.с.35).
Стаття 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті
Відповідно до ч .4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір № 505962-КС-001 про надання кредиту від 26.07.2024 року та додаткова угода до нього укладені сторонами правочину - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , в електронній формі, відповідають вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надала, як і не спростувала факт укладення договору та додаткової угоди.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. У сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі шляхом перерахування коштів 26.07.2024 та 28.07.2024 на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 шляхом зарахування переказу на карту, що підтверджується довідкою банку та випискою по рахунку. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Як визначено у ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст.615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконувала своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого станом на 31.07.2025 року має заборгованість, з урахуванням сплачених ним 4 580 грн, у загальному розмірі 26 465,34 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 711,93 грн, заборгованості за процентами - 17 350,62 грн, прострочені платежі за комісією - 402,79 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи (а.с.11-13).
Надані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» докази є належними та допустимими, у своїй сукупності підтверджують, що відповідач користувалась кредитними коштами, частково повернула їх, але має невиконані зобов'язання перед кредитором з їх повернення.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн, які відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код 41084239) заборгованість: за договором № 505962-КС-001 про надання кредиту від 26.07.2024 року у розмірі 26 465,34 грн, з яких 8 711,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 350,62 грн - сума заборгованості за відсотками; 402,79 грн - прострочені платежі за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 09 грудня 2025 року.
Суддя Л.М. Усенко