Єдиний унікальний номер 642/649/24
Номер провадження 22-ц/818/2889/25
09 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,
суддів Маміної О.В., Яцини В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2025 року в складі судді Проценко Л. Г. по справі № 642/649/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позовна заява мотивована тим, що 15 серпня 2023 року в м. Харкові на вул. Волонтерській, 30 сталася ДТП за участі автомобілів «Ford Escape», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 , що належить їй, під керуванням водія ОСОБА_3 .
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2023 року відповідачку ОСОБА_2 було визнано винною у вказаній ДТП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Ford Escape», державний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СК «Саламандра».
10 листопада 2023 року на рахунок позивачки було зараховане страхове відшкодування у розмірі 158 650,00 грн.
Проте, згідно звіту про оцінку матеріального збитку від 28 серпня 2023 року, вартість збитку, завданого власнику автомобіля «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 , становить 333 406,13 грн, що дорівнює вартості автомобіля без урахування пошкоджень, а вартість відновлювального ремонту (без урахування фізичного зносу) даного автомобіля складатиме 575 804,52 грн; вартість автомобіля з урахуванням пошкоджень - 111 164,85 грн.
Враховуючи, що автомобіль є фізично знищеним, оскільки вартість ремонту перевищує його вартість після ДТП, то розмір завданої їй матеріальної шкоди становить різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП з урахуванням виплаченого страхового відшкодування.
Отже, з відповідачки підлягає стягненню у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 63 591,28 грн (333 406,13 - 111 164,85 - 158 650,00), та моральної шкоди, завданої у зв'язку з пошкодженням її майна та участю в ДТП - 15 000,00 грн.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 63 591,28 грн та моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн, а також судові витрати.
15 березня 2024 року відповідачка через представника подала відзив на позовну заяву, в якому визнала обставини щодо події ДТП з її вини та виплати позивачці страхового відшкодування, проте заперечувала проти позовних вимоги про відшкодування шкоди. Вказала, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 542/08-23 від 28 серпня 2023 року не є належним та допустимим доказом шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Оцінювач ФОП ОСОБА_4 не є експертом. Позивачка отримала страхове відшкодування від ПрАТ «СК «Саламандра», що свідчить про те, що вартість матеріальної шкоди вже визначена страховою компанією, однак звіт про оцінку, зроблений страховиком, не наданий. Автомобіль позивачки оглядався оцінювачем за відсутності відповідачки, доказів про її виклик не надано. Розмір матеріальної шкоди в сумі 63 591,28 грн не доведено. Щодо моральної шкоди, то позовна заява не містить опису обставин, з яких можна визначити характер та обсяг страждань позивачки, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, які позивачка витратила для відновлення попереднього стану.
22 квітня 2024 року представник позивачки надав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги. Вказав, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 542/08-23 від 28 серпня 2023 року, складений ФОП ОСОБА_4 , який підтверджує наявність матеріальної шкоди, що не була покрита страховим відшкодуванням, є належним та допустимим доказом. Огляд пошкодженого майна був проведений 24 серпня 2023 року, потреби для виклику відповідачки не було. Моральна шкода завдана не лише у зв'язку з пошкодженням майна, але й через протиправні дії відповідачки, що спричинили значну матеріальну шкоду. Транспортний засіб був її єдиним основним засобом пересування. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало його власникові сильних душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан. Окрім того, вона витрачала власний час на звернення до страхової, очікування виплати, досудове врегулювання, втратила можливість користуватись автомобілем під час проживання в м. Харкові в час блекаутів та ракетних обстрілів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачкою не надано належних доказів щодо дійсного розміру завданої матеріальної шкоди, з огляду на те, що у матеріалах справи містяться два звіти про оцінку майна, оцінювачі не попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, та ОСОБА_1 відчужено автомобіль ще до звернення до суду і не повідомлено ціну продажу і вартість проведеного ремонту. Будь-яких клопотань щодо призначення судової автотоварознавчої експертизи чи про виклик спеціаліста оцінювача в судовому засіданні не заявлялось. Також ОСОБА_1 не надано доказів, які б підтверджували факт заподіяння їй моральної шкоди, зважаючи на те, що автомобіль відчужено нею менше ніж через місяць з моменту ДТП.
На вказане судове рішення засобами поштового зв'язку 20 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гафич І.І. до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги відповідь, надану адвокатським бюро «Терзі та партнери» в інтересах ПрАТ «СК «Саламандра», оскільки відсутні докази щодо наявності повноважень бюро діяти в інтересах страховика. Копії звітів № 18501/08-23, № 185/08-23 від 31 серпня 2023 року про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу та про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, а також ремонтної калькуляції, надіслані тимчасовим адміністратором ПрАТ «СК «Саламандра» ОСОБА_5 , викликають сумнів у їх відповідності оригіналам, не містять підписів та печаток оцінювача, протоколів огляду та реквізитів особи, що проводила огляд. Електронний підпис ОСОБА_5 не підтверджує дійсність звітів, оскільки страхова компанія не є оцінювачем. Наданий позивачкою звіт оцінювача не є висновком експерта, тож оцінювач не мав попереджатися про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Такий засіб доказування є належним, на його спростування відповідачка іншого звіту або висновку експерта не надала. Відповідачкою не доведено, що оцінювачем здійснено невірні розрахунки чи включено до переліку пошкоджень такі, що не відносяться до ДТП за її участі. Суд не уповноважений надавати оцінку використаним оцінювачем методикам та підходам, оскільки не є спеціалістом у відповідній галузі. Вказав, що докази витрат на правничу допомогу будуть надані у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
22 травня 2025 року від представника відповідачки адвоката Лаєвської М.Л. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення. Відзив мотивовано тим, що страховик відповідачки ОСОБА_2 - ПрАТ «СК «Саламандра» направив свого представника для визначення розміру матеріальної шкоди потерпілої від ДТП особи, за результатами якого позивачці було виплачено страхове відшкодування, після чого вона відчужила належний їй автомобіль. Отже, у ОСОБА_1 не було підстав для залучення іншого спеціаліста для визначення розміру матеріальної шкоди. Від представника ПрАТ «СК «Саламандра» отримано відповідь, з якої вбачається, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивачки складає 512 068,17 грн, ринкова вартість транспортного засобу до ДТП і вартість збитків складає 336 253,76 грн, а після ДТП - 161 794,48 грн, та заперечень від потерпілої не надходило. Після того, як сторони не дійшли згоди щодо мирного вирішення спору, представник позивачки відмовився від наміру заявляти клопотання про призначення експертизи. За таких умов суд дійшов вірного висновку про відсутність можливості визначити реально понесені власником автомобіля витрати на проведення його ремонту, а тому позивачем не доведено розмір матеріальної шкоди, заподіяної їй внаслідок ДТП.
28 травня 2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Гафича І.І. надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій він просив задовольнити апеляційну скаргу. Наголосив, що потерпіла у ДТП має право провести незалежну оцінку збитку для захисту своїх прав у судовому порядку та подальшого звернення до винуватця ДТП. Відповідачка не спростувала аргументи апеляційної скарги про недопустимість як доказів звітів № 185/08-23, № 18501/08-23 від 31 серпня 2023 року, що не підписані оцінювачем. Натомість позивачкою надано докази щодо розміру збитку. Суд фактично позбавив позивачку можливості реалізувати право на проведення експертизи, оскільки неналежні копії звітів були долучені до справи на етапі розгляду по суті.
Також 28 травня 2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Гафича І.І. надійшло клопотання про призначення експертизи. Клопотання мотивовано тим, що для визначення розміру збитків від ДТП необхідні спеціальні знання. У матеріалах справи наявні два автотоварознавчі дослідження, долучені ОСОБА_1 та судом на етапі розгляду справи по суті. Суд першої інстанції фактично позбавив її права на звернення із клопотанням про призначення експертизи, оскільки неналежні копії звітів № 185/08-23, № 18501/08-23 від 31 серпня 2023 року були долучені до матеріалів справи на етапі розгляду по суті.
Просив призначити у справі транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ марки HONDA CR V, реєстраційний номер НОМЕР_3 на дату події 15 серпня 2023 року?
Яка ринкова вартість КТЗ марки HONDA CR V, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування аварійних пошкоджень на дату події 15 серпня 2023 року?
Яка вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП КТЗ марки HONDA CR V, реєстраційний номер НОМЕР_3 ?
Проведення даної експертизи доручити експертам Харківського НДЕКЦ МВС України. Провести експертизу за наявними матеріалами справи без огляду об'єкта дослідження (оцінки) особисто експертом. Зупинити провадження у цій справі до часу надання суду висновку експерта. Оплату за проведення експертизи гарантує.
Вказане клопотання колегія суддів залишає без задоволення на підставі частини 3 статті 367 ЦПК України, враховуючи, що до суду першої інстанції з клопотанням про призначення експертизи позивачка не зверталась. Посилання ОСОБА_1 на неможливість звернення з клопотанням про призначення експертизи з тих підстав, що копії звітів про оцінку вартості збитків, надані страховиком, були долучені до матеріалів справи вже на етапі розгляду справи по суті, є необґрунтованими, оскільки це жодним чином не перешкоджало позивачу подати відповідне клопотання з обґрунтуванням причин його подання на відповідній стадії розгляду справи і просити суд про повернення на стадію підготовчого провадження. До того ж, пошкоджений транспортний засіб проданий позивачкою ще до моменту звернення до суду із цим позовом (08 вересня 2023 року), а тому провести судову транспортно-товарознавчу експертизу у справі без огляду об'єкта дослідження не видається можливим (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18, провадження № 61-4879св21).
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником автомобіля «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 є ОСОБА_1 (а.с. 10, 11 том 1).
15 серпня 2023 року ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Ford Escape», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Волонтерській, 30 у м. Харкові, під час перестроювання з правої смуги в ліву в порушення п.10.3 ПДР України не надала дорогу транспортному засобу «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в лівій смузі в попутному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2023 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Постанова набрала законної сили 22 вересня 2023 року (а.с. 12-13 том 1).
Для визначення розміру завданих збитків ОСОБА_1 звернулась до суб'єкта оціночної діяльності. Згідно висновку № 542/08-23 від 28 серпня 2023 року щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, наданого СОД ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 , на дату події 15 серпня 2023 року становить 333 406,13 грн, вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент проведення дослідження складає 575 804,52 грн, ринкова вартість КТЗ без урахування аварійних пошкоджень на дату події 15 серпня 2023 року становить 333 406,13 грн, вартість КТЗ з урахуванням пошкоджень після ДТП становить 111 164,85 грн (а.с. 14-46 том 1).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра», що сторони визнають.
Згідно наданих тимчасовим адміністратором ПрАТ «СК «Саламандра» Лукашуком В.В. копій звітів № 185/08-23, № 18501/08-23 від 31 серпня 2023 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, та оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу, складених ФОП ОСОБА_6 ,:
ринкова вартість транспортного засобу «Honda CR-V 2.0 AT Elegance», державний номер НОМЕР_2 , складає 336 253,76 грн;
вартість відновлювального ремонту становить 512 068,17 грн;
вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 200 599,92 грн;
вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням вказаного транспортного засобу, станом на дату оцінки становить 336 253,76 грн, а ринкова вартість зазначеного пошкодженого транспортного засобу станом на дату оцінки становить 161 794,48 грн (а.с. 163-179 том 1).
Аналогічні відомості щодо визначеного страховою компанією розміру матеріальної шкоди надані 11 квітня 2024 року на адвокатський запит до ПрАТ «СК «Саламандра» Адвокатським бюро «Терзі та партнери» з посиланням на повноваження діяти в інтересах ПрАТ на підставі договору про надання правничої допомоги № 26/2023-АБ від 04 грудня 2023 року. Вказано, що заперечень від потерпілої не надходило. (а.с. 68, 81-82 том 1).
Згідно даних Єдиного державного реєстру МВС щодо реєстрації / перереєстрації автомобіля VINSHSRE57508U019535 «Honda CR-V», V двигуна 1998, 2008 року випуску, 08 вересня 2023 року зазначений автомобіль було перереєстровано з ОСОБА_1 на іншого власника - ОСОБА_7 , а в подальшому 31 січня 2024 року - на ОСОБА_8 , що підтверджується відповіддю Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 09 липня 2024 року (а.с.116 том 1).
10 листопада 2023 року ОСОБА_1 отримала від ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» страхове відшкодування у розмірі 158 700,00 грн, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 24 січня 2024 року (а.с. 48 том 1).
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95 цс 20).
Якщо потерпілий одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280 св 20), від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879 св 21).
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено дійсний розмір завданої їй майнової шкоди.
З такими висновками колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Обов'язок доведення розміру заподіяної позивачу шкоди покладається саме на нього.
Як встановлено судом, у матеріалах справи містяться звіти про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 як власниці пошкодженого у ДТП транспортного засобу «Honda CR-V», виготовлені на її замовлення ФОП ОСОБА_4 , а також на замовлення ПрАТ «СК «Саламандра» ФОП ОСОБА_6 .
Обидва суб'єкти оціночної діяльності встановили, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля перевищує його вартість до ДТП, що свідчить про економічну необґрунтованість ремонту і фізичне знищення транспортного засобу. Оскільки вартість ремонту перевищувала вартість транспортного засобу, то при визначенні розміру майнової шкоди слід виходити з вартості транспортного засобу до та після ДТП і розміру страхового відшкодування, отриманого позивачкою (158 650,00 грн).
Вказані звіти містять незначні відмінності у даних щодо вартості автомобіля позивачки до ДТП (333 406,13 грн та 336 253,76 грн відповідно). Натомість суттєво, більш ніж на 50 000,00 грн, відрізняється встановлена у них вартість транспортного засобу з урахуванням пошкоджень після ДТП, а саме: за звітом, виготовленим на замовлення позивачки, така вартість становить 111 164,85 грн, а на замовлення страхової компанії - 161 794,48 грн.
Разом з тим, пошкоджений транспортний засіб був відчужений ОСОБА_1 08 вересня 2023 року, тобто через три тижні після ДТП, що сталася 15 серпня 2023 року.
У такому разі позивачка має право на компенсацію за рахунок ОСОБА_2 відшкодування шкоди, пов'язаної з економічною недоцільністю ремонту автомобіля, що становить різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП, вартістю автомобіля під час продажу і сумою страхового відшкодування.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14 квітня 2022 року у справі № 205/7747/18, провадження № 61-8812св21, від 16 жовтня 2023 року у справі № 715/2489/22, провадження № 61-7757 св 23.
Проте, позивачкою не повідомлено суду про суму коштів, яка була отримана від продажу автомобіля, що має значення для визначення розміру шкоди, який залишився невідшкодованим. Представник позивачки повідомив суду першої інстанції, що йому невідомо, чи ремонтувався пошкоджений автомобіль «Honda CR-V», та сума, за яку він проданий. До суду апеляційної інстанції таких відомостей також не надано.
Суд першої інстанції, встановивши, що позивачка продала пошкоджений транспортний засіб, дійшов правильного висновку про те, що нею не доведений фактичний розмір завданої шкоди, оскільки не надано доказів ціни продажу, що має бути вирахувана з вартості автомобіля до ДТП і розміру отриманого від страховика відшкодування.
Зазначене відповідає висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 369/11812/18, провадження № 61-22766 св 19.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з тим, що позивачкою не доведено розмір заподіяних збитків, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх стягнення.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, з тих підстав, що нею не надано доказів щодо моральних страждань, пов'язаних з пошкодженням транспортного засобу, який вона відчужила менше ніж через місяць після ДТП. Доводів щодо незгоди з відмовою у відшкодуванні моральної шкоди апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Заперечення ОСОБА_1 проти дійсності наданих представником ПрАТ «СК «Саламандра» копій звітів про оцінку колегія суддів відхиляє, оскільки, по-перше, вказані копії звітів направлені уповноваженим тимчасовим адміністратором страхової компанії листом з його електронним підписом; по-друге, представник позивачки в ході розгляду справи судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 95 ЦПК України не просив витребувати оригінали таких звітів у зв'язку з сумнівами у відповідності їх копій оригіналам; по-третє, оскільки позивачкою було відчужено автомобіль як такий, що не є фізично знищеним, то звіти про оцінку (як виготовлений на замовлення позивачки, так і на замовлення страховика) в частині визначення утилізаційної вартості пошкодженого автомобіля не є належними доказами. Відповідь, надана адвокатським бюро «Терзі та партнери» в інтересах ПрАТ «СК «Саламандра», містить дані, аналогічні даним вищевказаних звітів, та її прийняття судом першої інстанції не вплинуло на вирішення спору по суті.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, підстави для перерозподілу судових витрат судом апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2025 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 грудня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина