Справа № 645/6142/24
Провадження № 22-з/818/247/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
09 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.
суддів колегії: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Ейбатова Заура Мардан огли про ухвалення додаткового рішення по справі № 645/6142/24, у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 травня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат - задоволено частково.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» суму боргу у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань по рішенню Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15.02.2010 року у справі №2-984/10 за період з 21.08.2021 по 23.02.2022 у розмірі 94154,62 грн.
В іншій частині вимог, зокрема до ОСОБА_1 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплачений судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплачений судовий збір у розмірі 1514,00 грн
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ "Універсал Банк" подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення в частині відмови у стягненні 3% річних та інфляційних втрат з поручителя ОСОБА_1 -скасувати, та ухвалити нове, яким позовні вимоги у цій частині задовольнити у повному обсязі. Розподілити судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк"-залишено без задоволення.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 травня 2025 року- залишено без змін.
06 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд представник ОСОБА_1 -адвокат Ейбатов З.М. огли подав заяву про ухвалення додаткового рішення суду.
В обґрунтування заяви зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу були заявлені очікувані витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. Між адвокатом Ейбатовим Зауром Мардан огли та ОСОБА_1 було укладено Договір №40А/2024 від 22.10.2024 року про надання правової допомоги, зокрема і в рамках
справи №645/6142/24 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Також, між адвокатом Ейбатовим Зауром Мардан огли та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №40А/2024 від 22.10.2024 року про надання правової допомоги. У п.1 зазначеної Додаткової угоди сторонами погоджено, що: «Загальна вартість правничої допомоги (юридичних послуг), яка надається Адвокатом Клієнту відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги №40А/2024 від 22.10.2024 р., зокрема щодо повного адвокатського супроводу судової справи №645/6142/24 у суді апеляційної інстанції, складає грошову суму у розмірі 20 000,00 грн. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений Сторонами у вигляді фіксованої суми, та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Відповідно, ОСОБА_1 були понесені витрати на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в фіксованому розмірі, на загальну суму 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.). Докази фактичного понесення таких витрат надано в додатках.
Просить суд враховувати, що оскільки розмір гонорару адвоката встановлений сторонами у фіксованому розмірі, і відповідно не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. За таких обставин, не вимагається подання детального опису робіт чи витраченого часу, що підтверджується висновками Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19, висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21. Разом з тим, просить суд врахувати, що такий розмір понесених витрат є співрозмірним з ціною позову, а такої її складністю, адже обсяг позовної заяви та обсяг і зміст, зокрема, відзиву на такий позов беззаперечно свідчить про витрату великої кількості часу представником Відповідача 3 на формування позиції захисту Відповідача 3, та письмовий аргументований та детальний виклад такої позиції.
14 жовтня 2025 року ухвалою Харківського апеляційного суду вказану заяву по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
15 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник АТ «Універсал Банк» Приходько Л. направила заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
На обґрунтування вказала, що представником до заяви не надано розрахунок витрат та опис проведених дій по супроводу справи в суді апеляційної інстанції, що унеможливлює проведення повного аналізу та перевірки фактично виконаної роботи адвокатом, та співмірності вчинених дій/виконаних робіт/наданих послуг із сумою 20 000 гривень, зазначеною у Договорі про надання правничої допомоги №40А/2024 та у Додатковій угоді №2 від 18.06.2025.
Вказала, що по даній справі було надано ОСОБА_1 професійну правничу допомогу лише у вигляді підготовки відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень у справі, зміст яких фактично відтворює зміст всіх поданих процесуальних документів до суду першої інстанції. Відтак, заявлені витрати необґрунтовані обсягом проведеної роботи. Крім того, звертаю увагу суду, що в Акті приймання-передачі наданих послуг від 06.10.2025 взагалі не зазначено переліку наданих послуг, лише вказано, що вони пов'язані з розглядом справи № 645/6142/24 у суді апеляційної інстанції. Однак, таке формулювання не надає можливості переконатись в добросовісності представника Відповідача-3 в частині визначення вартості наданих ним послуг, оскільки незрозумілим є повний перелік таких послуг та їх необхідність під час супроводження справи. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18 (провадження № 61-13573св19) виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Неподання ж стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Інформація, яка міститься в акті приймання-передачі наданих послуг, зокрема зазначення лише номера справи, з яким пов'язане надання послуг та зазначення фіксованого розміру гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи актуальну судову практику щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійсно не є обов'язковим надання детального опису виконаних робіт та наданих послуг. Проте, в даному випадку представником Відповідача-3 не подано до суду жодного переліку наданих ним послуг під час супроводу справи в суді апеляційної інстанції. Крім того, така інформація не зазначена навіть у заяві про ухвалення додаткового рішення. Зазначене схиляє Позивача до висновку про виникнення ризиків стягнення з нього необґрунтованих витрат, які не були необхідними під час супроводу справи представником Відповідача-3 у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що витрати в сумі 20 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, предмет спору у даній справі не є складним, судова практика сталою, а відтак не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Частинами 3,4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув заяву за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження без повідомленням учасників справи та проведенням судового засідання, згідно до положень ч.3 ст. 270, ч. 3 ст. 369 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За положенням ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані з проведенням експертиз.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Зі змісту ст. 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4. ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Представником Ейбатовим З.М. огли на підтвердження понесених Відповідачем витрат на правову допомогу у зв'язку з розглядом справи у додатках до даної заяви надано: копію Договору про надання правничої допомоги № 40А/2024 від 22.10.2024 р; копію Додаткової угоди №2 від 18 червня 2025 до Договору про надання правничої допомоги № 40А/2024 від 22.10.2024 р , копію акту приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 40А/2024 від 22.10.2024 р; копію квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату 20000, 00 грн за Додатковою угодою №2 від 18 червня 2025 до Договору про надання правничої допомоги № 40А/2024 від 22.10.2024 р ; копію ордеру (а.с.5-11 т.2)
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати до суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат надано квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату 20000, 00 грн за Додатковою угодою №2 від 18 червня 2025 до Договору про надання правничої допомоги № 40А/2024 від 22.10.2024 (а.с.6 т.2)
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.
Матеріали справи свідчать про те, що протягом її перегляду судом апеляційної інстанції представником Ейбатовим З.М. огли подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.188 т.1), заяву про продовження строку для подання відзиву (а.с.190 т.1), відзив на апеляційну скаргу (а.с.193-201 т.1), додаткові пояснення (а.с.237-243 т.1), заяву про ухвалення додаткового рішення у справі (а.с.2-4 т.2). При цьому позиція відповідача з часу розгляду справи судом першої інстанції не змінилась, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів до суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_4 не подавалось.
Отже, враховуючи, обсяг та складність наданих представником ОСОБА_4 послуг з правничої допомоги протягом апеляційного перегляду справи, з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, судова колегія вважає, що з Акціонерного товариства "Універсал Банк" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за надання правничої допомоги під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому суд апеляційної інстанції також вважає, що відшкодування судових витрат має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного у нормі ст. 2 ЦПК України, та не повинен створювати невиправданих перешкод для доступу до суду ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (див. з цього приводу рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), та у разі успішного результату судового розгляду - не перетворювати відшкодування судових витрат до джерело необґрунтованого збагачення.
Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
З огляду на вищевикладене, заяву про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 259, 270, 382-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ейбатова Заура Мардан огли про ухвалення додаткового рішення по справі № 645/6142/24, у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Універсал Банк" (ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 09 грудня 2025 року.
Головуючий суддя В.Б. Яцина
Судді колегії Ю.М. Мальований
Н.П. Пилипчук