Справа № 727/14004/25
Провадження № 3/727/2853/25
05 грудня 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи
1.1. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 496092 від 28.10.2025, 28 жовтня 2025 року о 00 годині 52 хвилини в м. Чернівці, вул. Корнелія Дзержика (Бориса Щербакова), 57, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_2 , який належить Приватному підприємству, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
1.2. ОСОБА_1 в судові засідання, не з'явився, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, до суду надав клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи наступним.
Відповідно до інформації вказаній в протоколі про адміністративне правопорушення від 28.10.2025 року серії ЕПР 1 № 496092 ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 із ознаками алкогольного сп'яніння.
Вважаю за потрібне звернути увагу суду на наступне.
Поліцейський 1 взводу 4 роти УПП в Чернівецькій області лейтенант поліції Реус Мирослав Несторович під'їхавши до припаркованого обабіч дороги автомобіля Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , підійшов до нього та побачив ОСОБА_1 в автомобілі, ні факту зупинки транспортного засобу, ні факту руху останнього в матеріалах справи та відео доказах не зафіксовано !!!
Також незрозуміло який пункт Правил дорожнього руху порушив ОСОБА_1 та чим заслужив увагу патрульного поліцейського.
Відеодоказ з нагрудної камери поліцейського носить фрагментарний характер, так як відсутній момент коли патрульний підійшов до автомобіля.
З відеозапису та протоколу лише зрозуміло, що патрульний вказує на порушення комендантської години, після чого різко переходить на нібито стан сп 'яніння ОСОБА_2 , поліцейський почав питати чи останній вживав алкоголь і т.д., проте факту зупинки транспортного засобу чи керуванням ним в стані алкогольного спяніння чи не встані алкогольного сп'яніння зафіксовано не було. Спростування даного факту не міститься в матеріалах справи. В адмінпротоколі були вказані виключно припущення поліцейського щодо керування трансорним засобом.
Після всього поліцейські зафіксували відмову ОСОБА_2 від направлення останнього від проходження огляду, проте ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтвердити не можуть жодним наявним доказом в матеріалах справи та боді-камерою також.
Так як Харкавчукие керував автомобілем, саме тому і відмовився від проходження огляду, проте ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп 'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не було.
Тому враховуючи вищевказане, вважає, що і постанова серії ЕПР 1 № 496092 з приводу керування ТЗ, яку виписали ОСОБА_1 також не відповідає дійсності, оскільки останній не керував транспортним засобом, а тому і не було необхідності виписувати вищевказану постанову.
Усе це свідчить виключно про те, що працівниками поліції не було встановлено всіх дійсних обставин справи, а тому протокол ЕПР 1 № 496092 не може бути належним та допустимим доказом вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
В обгрунтування доводів даного клопотання зазначає, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, жодних свідків не було та не бачили факт керування останнім транспортним засобом. На боді-камери немає зафіксованого факту зупинки. Крім того, рапорту поліцейського взагалі не було, транспортний засіб поліцейськими не вилучався, він від керування ним не відсторонювався, отже наголошує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 .
З наданого до суду відеодоказу з нагрудної камери поліцейського, жодної зупинки транспортного засобу не було. Патрульні поліцейські підійшли до припаркованого обабіч дороги автомобіля, та почали процедуру адміністративного розгляду. Відсутня подія правопорушення як така.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення с охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і -законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та иаркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про ^ адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказується на таке:
1 )звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників;
2)При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені в статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз;
3) Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУгіАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У справах «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд ири оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь- яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із
сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Крім того, згідно з ст. 19 Конституції України «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може« бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
Інакше кажучи, введення воєнного стану не означає автоматичне скасування прав громадян. Сам факт війни не надає поліції надзвичаиних повноважень, якщо це прямо не передбачено законом.
Враховуючи положення статей 7, 9, 245. 251, 280 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Водночас важливим є дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності, установленого КУпАП.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, справа №337/3816/16-а, суд під час розгляду справи, зокрема щодо правомірності рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинен перевірити чи були вчинені позивачем відповідні дії, що стали підставою для прийняття такого рішення, та чи є підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності, а тому також має бути оцінена судом.
Враховуючи викладене вважає, що справу щодо ОСОБА_1 мас бути закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, особливо враховуючи ненідтвердженість ознак алкогольного сп'яніння відеозаписом з боді- камер, ані свідками, ані наявними в матеріалах справи доказами, а також численні порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння -або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
2.Релевантні джерела права
2.1. Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
2.2. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
2.3. Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
2.4. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників
3.1. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 496092 від 28.10.2025, 28 жовтня 2025 року о 00 годині 52 хвилини в м. Чернівці, вул. Корнелія Дзержика (Бориса Щербакова), 57, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_2 , який належить Приватному підприємству, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) №476050, 476260 та відео реєстратора, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що були досліджені у судовому засіданні, які містять фіксацію обставин виявлення 28.10.2025 працівниками поліції адміністративного правопорушення та складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, з відеореєстратора встановлений факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що не заперечувалось і ОСОБА_1 , де він повідомив, що не помітив яка година.
З відеозапису №476050 (01:03:38) встановлено, що інспектор назвався, назвав причину зупинки та запитав ОСОБА_1 чому він порушує комендантську годину та попросив надати документи для перевірки.
Щодо порушення комендантської години суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», під час воєнного стану запроваджуються та здійснюються в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема комендантська година (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень).
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію», під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Стаття 24 вказаного закону передбачає додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем 28.10.2025 року о 01 год. 30 хв., не маючи спеціальних, передбачених законом, документів. Таким чином, підстави вважати його зупинку у комендантську годину в період воєнного стану неправомірною у суду відсутні.
Отже, на підставі викладеного, твердження захисту про неправомірність зупинення суд оцінює критично.
Таким чином, судом встановлено правомірність зупинення транспортного засобу марки ««Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
З відеозапису №476050 встановлено, що на 01:05:36 інспектор перелічив ознаки алкогольного сп'яніння, та запропонував неодноразово пройти тест на Drager або в ЧОНД на вул. Миколаївська 01:05:49, 01:05:54, 01:06:29(30), 01:06:33, 0:07:11(12), 01:07:17, 01:07:50, 01:08:50, 01:09:20, на що водій ОСОБА_1 відмовився о 01:05:32, 01:06:29(30), 01:06:35, 01:07:04, 01:07:16, 01:07:20, 01:07:54, 01:08:51, 01:09:24(25), 01:09:31 (ні, не буду, навіщо? тощо).
Після чого останньому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Коснтитуції та 268 КУпАП, про що також свідчить підпис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496092 від 28.10.2025 та о 01:28:23 інспектор запитав чи не бажає ОСОБА_1 надати письмові пояснення, на що останній відмовився, про що свідчить його підпис в протоколі.
Окрім того, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496092 від 28.10.2025, не за керування у стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто за порушення п.2.5 ПДР України, а отже посилання сторони захисту на те, що вина ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є недоведеною та є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає матеріалам справи.
Що стосується інших посилань в запереченнях на протокол, то вони носять загальний порядок та є суб'єктивними, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент, викладений в запереченнях на протокол.
При цьому суд керується висновком ЄСПЛ, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», заяви №15809/02 і №25624/02 ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
На підставі викладеного, доводи сторони захисту не можуть бути прийнятними та слугувати підставою для не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Також, в сукупності з іншими доказами, вина ОСОБА_1 підтверджується направленням від 28.10.2025 на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: п. 2.5 ПДР України.
Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань
4.1. При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_3 , з 24.04.2019 по 24.04.2049, категорії В, статус - виданий.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, отримавши посвідчення водія НОМЕР_3 , тобто він є водієм в розумінні роз'яснень, які містяться в п. 1.10. ПДР України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд уважає, ОСОБА_1 , з урахуванням безальтернативності покарання слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
4.2. На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 40-1, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Чернівецької ГУК Чернівецька ТТ (отримувач коштів Чернівецька ГУК Чернівецька ТТ 22030101, код ЄДРПОУ 37836095, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA828999980313141206000024405, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір Шевченківський районний суд м. Чернівці) у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена Чернівецького апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Суддя Ю. О. Калмикова