Єдиний унікальний номер 725/11045/25
Номер провадження 1-кп/725/341/25
08.12.2025 року
Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262020003451 від 17.10.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
У провадженні Чернівецького районного суду міста Чернівців перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке призначено до підготовчого розгляду.
У підготовчому судовому засіданні учасники не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду вважає, що підстави для закриття провадження, прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
Крім того, як встановлено судом, направлені до суду прокурором обвинувальний акт та інші матеріали, відповідають вимогам КПК України й відповідно обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України та при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Також судом встановлено, що підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Чернівецькому районному суду міста Чернівців.
Таким чином, ураховуючи вищевказане, а також те, що судом виконані усі вимоги, передбачені ст. 315 КПК України, суд вважає, що дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Також обвинуваченому було роз'яснено його право на заялення клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, однак після таких роз'яснень обвинувачений ОСОБА_5 не виявив бажання скористатися правом, визначеним ч. 4 ст. 315 КПК України та вказав, що не заперечує проти розгляду кримінального провадження судом одноособово.
Крім того, прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи це тим, що строк обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується, однак на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчився, й відповідно ризики, визначені ст. 177 КПК України та які враховувалися судом при обранні обвинуваченому такого запобіжного заходу не відпали, тому строк тримання під вартою підлягає продовженню. На думку прокурора, більш м'які види запобіжного заходу обвинуваченому не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду у кримінальному провадженні та не зможуть запобігти настанню ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні не заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав заявлене ним клопотання, думку обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Тримання особи під вартою, завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та повинно оцінюватися із іншими обставинами кримінального провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України»).
При цьому, частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст. 176 КПК України тримання під вартою.
Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Крім того, доведено й існування такого ризику, як незаконний вплив на свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які були понятими під час його затримання та засвідчили вилучення у нього заборонених речей; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, враховуючи розміри вилученої у нього особливо небезпечної психотропної речовини та відсутності законних видів заробітку.
Таким чином, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою, суд виходить з вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років.
Крім того, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується та зважаючи на вимоги ч.8 ст. 176 КПК України, яка виключає можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою до осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 307 КК України, вважає за необхідне клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Так, під час обрання ОСОБА_5 у виді тримання під вартою одночасно було визначено на підставі ухвали слідчого судді заставу в розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200 грн. й відповідно враховуючи те, що даний розмір є мінімальною межею щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, підстави для зміни розміру застави судом не встановлено.
Таким чином, виходячи із положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також вимог ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 197, 199, 314, 315, 316 КПК України, -
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025262020003451 від 17.10.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України на 18 грудня 2025 року на 14 год. 15 хв. у залі судових засідань Чернівецького районного суду міста Чернівців.
Клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати продовженим до 06 лютого 2026 року.
Розмір застави визначити в розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач - ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім'я по-батькові підозрюваного).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Чернівецького районного суду м. Чернівців.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Проведення судового розгляду здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Справу слухати з участю прокурора Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 .
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в порядку КПК України.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців ОСОБА_1