ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/2941/25
№ провадження 2/646/2415/2025
08.12.25 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді Іщенко О. В.,
за участі секретаря судового засідання Петренко А. О.,
учасники судового засідання:
представник позивача Мілетич О. О.,
особа, права, свободи та інтереси якої вирішуються, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова у режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності,
У провадженні судді Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В. перебуває вищевказана цивільна справа, розгляд здійснюється у порядку загального позовного провадження.
Засобами системи «Електронний суд» від представника позивача адвоката Мілетич О. О. надійшла заява про залучення до участі у цивільній справі № 646/2941/25 правонаступника позивача ОСОБА_1 .
Заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_2 помер, у зв'язку з чим Куп'янською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 169/2025. Спадкоємцями по закону за ОСОБА_2 є ОСОБА_3 (дружина спадкодавця) та ОСОБА_4 (донька спадкодавця), які відмовились від спадщини на користь ОСОБА_1 на підставі відповідних заяв. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за ОСОБА_2 , є його онук ОСОБА_1 .
Ураховуючи те, що предметом спору є визнання права власності на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_2 за життя і після прийняття спадщини належить ОСОБА_1 , представник заявника просила залучити останнього до участі у справі .
У судовому засіданні 08 грудня 2025 року ОСОБА_5 підтримала подану заяву та просила залучити до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його онука ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подану заяву просив залучити його до справи як правонаступника позивача..
Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви, дійшов такого висновку.
ОСОБА_2 03 квітня 2025 року звернувся до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовною заявою до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, з вимогою визнати за ним право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06 вересня 1967 року, встановлено, що ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
27 жовтня 1990 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відділом запису актів цивільного стану Куп'янського міського виконавчого комітету Харківської області було зареєстровано шлюб. Після укладення шлюбу дружині ОСОБА_6 присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».
Як убачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00053697873, сформованого 18 вересня 2025 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 01 грудня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп'янську реєстраційної служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області було зареєстровано шлюб за актовим записом № 26. Після укладення шлюбу дружині ОСОБА_9 присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 26 серпня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Куп'янського міськвиконкому Харківської області.
Позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 27 квітня 2025 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після смерті ОСОБА_2 . Куп'янською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 169/2025.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на користь спадкоємця ОСОБА_1 , про що свідчать їх заяви подані до нотаріальної контори та засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Із змісту заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2025 року, поданої до нотаріальної контори, убачається, що він приймає спадщину після смерті його діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім нього спадкоємцями за законом першої черги є дружина спадкодавця ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 . Інших спадкоємців, передбачених чинним законодавством України, у померлого немає.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як зазначено у частині першій статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право у порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
За положеннями статті 55 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року у справі № 681/1267/22.
Як виснує Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2024 року у справі № 2-2801/2000, передумовою процесуального правонаступництва є безспірний перехід суб'єктивного права та (або) обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві.
При вирішенні питання про заміну сторони її правонаступником суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема, договорів, інших правочинів тощо.
У статті 1216 Цивільного кодексу України зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У статті 1219 Цивільного кодексу України зазначено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, стосуються визнання права власності на нерухоме майно, а отже допускають процесуальне правонаступництво.
Наданими суду доказами підтверджується, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його онук ОСОБА_1 , яким у встановленому законом порядку подано заяву про прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене вище, повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних і правових підстав для залучення до участі у справі правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_2 - його онука ОСОБА_1 .
Керуючись частиною першою статті 55 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_5 про залучення до участі у цивільній справі № 646/2941/25 правонаступника позивача ОСОБА_2 його онука ОСОБА_1 - задовольнити.
Залучити до участі у цивільній справі № 646/2941/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності правонаступника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до частини другої статті 55 Цивільного процесуального кодексу України, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Оголосити перерву в судовому засіданні із розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права, до 14 січня 2026 року о 14:30 годині у приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова за адресою: майдан Героїв Небесної Сотні, будинок 36, 3 під'їзд, місто Харків Харківської області.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua.
Суддя О. В. Іщенко