Справа № 645/8072/25
Провадження № 3/645/1677/25
09 грудня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Шевченко Г.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП №2 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 51 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №032210 від 07.11.2025, 07.11.2025 року, приблизно о 16:45 год., за адресою: м.Харків, пров.Героїв Харкова, б.257, в супермаркеті «РОСТ» ОСОБА_1 здійснила крадіжку товару на суму 810,50 грн., чим спричинила майнову шкоду на вказану суму.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначила, що з протоколом згодна та просить розглядати справу без її участі, зауважень та доповнень до протоколу не має.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №032210 від 07.11.2025, довідкою ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області, поясненнями ОСОБА_1 , заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 , рапортом ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області, копією рахунку, копією постанови Шевченківського районного суду м.Харкова від 02.10.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
За таких обставин, суд констатує, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини.
Згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.
Виходячи з обставин справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 51 КУпАП України у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605,60 грн.
Керуючись ст. 13, 33-35, ч. 2 ст. 51, 283-285, 287, 291 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г. С. Шевченко