Справа № 645/5841/25
Провадження № 2/645/2933/25
09 грудня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого судді - Шарка О.П.
секретаря судових засідань - Мухіна В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,
Представник Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради через систему Електронний суд звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі 1304 грн. 60 коп., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
В обґрунтування позову зазначив, що 14.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям. Умови призначення і виплати Допомоги визначено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751. На підставі поданих документів Позивачем було призначено Допомогу Відповідачу на період з 01.11.2019 по 30.11.2019 у розмірі 1204,60 грн, з 01.12.2019 по30.04.2020 року - 1304,60 грн щомісячно, що підтверджується рішенням Позивача від 27.11.2019. Ураховуючи норми постанови № 264, Відповідачу було продовжено виплату Допомоги.22.07.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», яка набрала чинності 24.07.2020, та згідно з п. 5 постанови застосовується з 1 липня 2020 року. Згідно з даною постановою з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, поданих Відповідачем 07.08.2020 Позивачу, права на призначення Допомоги з 01.07.2020 вона не має. Право Відповідача на отримання Допомоги за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 не підтверджено, внаслідок чого виникла переплата бюджетних коштів, яка за даними Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації складає 1304,60 грн.Своєю заявою від 25.01.2022 Відповідач зобов'язалася повернути надміру отримані нею кошти до 30.04.2022 у повному обсязі, але ці кошти не повернуто.
У судове засідання представник позивача не прибув, у позові просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляла, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що 14.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям. Умови призначення і виплати Допомоги визначено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751.
Відповідно до ч.І ст.18-1 Закону (в редакції, яка діяла на момент звернення) право
на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у
шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі
про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) аба запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.Відповідно до п. 36 Порядку (у редакції, яка діяла на момент звернення Відповідача до Позивача) Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.
На підставі поданих документів Позивачем було призначено Допомогу Відповідачу на період з 01.11.2019 по 30.11.2019 у розмірі 1204,60 грн, з 01.12.2019 по30.04.2020 року - 1304,60 грн щомісячно, що підтверджується рішенням Позивача від 27.11.2019
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2 строк виплати допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Ураховуючи норми постанови № 264, Відповідачу було продовжено виплату Допомоги.
22.07.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», яка набрала чинності 24.07.2020, та згідно з п. 5 постанови застосовується з 1 липня 2020 року.
Згідно з даною постановою з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, поданих Відповідачем 07.08.2020 Позивачу, права на призначення Допомоги з 01.07.2020 вона не має.
Згідно з п. 2 постанови № 264 орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів.
Якщо за результатами проведеного перерахунку: виявляється, що розмір отриманої допомоги був меншим, орган соціального захисту населення проводить доплату в розмірі різниці між перерахованим і виплаченим розміром допомоги;
не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде' меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення:
- визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
встановлюють строки повернення коштів, які підлягають поверненню залежно від матеріального стану багатодітної сім'ї;
- повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем допомоги самостійно;
за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги;
за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги в розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення виплачених сум допомоги такі кошти стягуються у судовому порядку.
Перерахунок проводиться з місяця виплати допомоги, яку продовжено відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 1 цієї постанови, але не раніше ніж з місяця встановлення карантину.
Не підлягають поверненню кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям, виплачені отримувачам під час карантину до 1 липня 2020 року, якщо не було підтверджено право на отримання допомоги або її розмір внаслідок перерахунку зменшився. Якщо отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям повернув суми надміру виплачених коштів, орган соціального захисту населення повертає такі кошти отримувачу допомоги.
Право Відповідача на отримання Допомоги за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 не підтверджено, внаслідок чого виникла переплата бюджетних коштів, яка за даними Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації складає 1304,60 грн.
Своєю заявою від 25.01.2022 Відповідач зобов'язалася повернути надміру отримані нею кошти до 30.04.2022 у повному обсязі, але ці кошти не повернуто.
З метою забезпечення цільового використання бюджетних коштів, ураховуючи неповернення Відповідачем суми переплати у добровільному порядку, Управління змушене звернутися до суду з метою повернення коштів до бюджету в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1ст.1212Цивільного кодексуУкраїни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихст. 11 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1215 ЦК Українине підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 545/163/17 (провадження №6133727сво18).
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідачки надміру виплаченої державної допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.141, 206,247,258-259,268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, код ЄРПОУ 03196653, м.Харків, пр-т Льва Ландау, буд. 48, неправомірно отримані бюджеті кошти у розмірі 1304,60 грн. (тисяча триста чотири гривні шістдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, код ЄРПОУ 03196653, м.Харків, пр-т Льва Ландау, буд. 48, судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складений 09 грудня 2025 року.
Головуючий суддя