Справа №630/1498/25 Провадження № 1-кп/630/61/25
Іменем України
09 грудня 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12025221320000415 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Люботин Харківської області, громадянки України, українки, з повною середньою освітою, розлученої, має на утриманні трьох дітей: неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючої, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
- яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,
07 серпня 2025 року приблизно о 20-10 год. (більш точний час вчинення кримінального правопорушення під час досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_4 , знаходилась у приміщенні кухні домоволодіння, де вона проживає спільно зі своїм цивільним чоловіком - потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , та виконувала хатню роботу, а саме різала біля столу овочі.
При цьому, потерпілий ОСОБА_9 , який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, хитаючись, пересувався по приміщенню кухні домоволодіння та влаштовував сварку з цивільною дружиною ОСОБА_4 , яка різко розвернулась від столу, тримаючи у правій руці кухонний ніж, маючи на меті поспілкуватись з потерпілим, однак останній похитнувся та швидко наблизився до ОСОБА_4 та, як наслідок, наштовхнувся боковою частиною тіла - грудною клітиною зліва на кухонний ніж, який перебував у правій руці ОСОБА_4 .
Таким чином, своїми необережними діями ОСОБА_4 , а саме через злочинну недбалість, яка виразилась у тому, що ОСОБА_4 не передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, спричинила за вказаних обставин потерпілому ОСОБА_9 наступні тілесні ушкодження: проникаюче до лівої плевральної порожнини колото-різане поранення грудної клітки, з локалізацією рани в області по середнє-пахвовій лінії зліва на рівні 9-го міжреберного проміжку, яке ускладнилося зовнішньою та внутрішньою кровотечею (лівобічний гідроторакс), яке відповідно за ступенем тяжкості відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, відповідно до п.2.1.1.«а», п.2.1.2, п.2.1.3.«к, о» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року.
Обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у вчиненому злочині та обставини обвинувачення визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що 07 серпня 2025 року вона вдома, на кухні, нарізала овочі для консервації, коли до кухні прийшов ОСОБА_9 в стані сильного алкогольного сп'яніння. Він почав вимагати дати йому грошей, але вона відмовила йому. Тоді ОСОБА_9 почав висловлювати невдоволення через відмову дати грошей, але вийшов з кухні. Невдовзі ОСОБА_9 повернувся в кухню, але вона його мабуть не помітила, і коли вона повернулась від столу в бік пічки, на якій готувала їжу, і тримала в правій руці кухонний ніж, то зіштовхнулась з ОСОБА_9 . Але вона навіть не зрозуміла, що вдарила ОСОБА_9 ножем, бо той нічого не сказав та вийшов з кухні та пішов на вулиці. Через деякий час вона вийшла на вулицю та побачила, що ОСОБА_9 сидіть у курить сигарету, а на його футболці з лівого боку є пляма крові. Вона одразу викликала швидку допомогу чоловіку.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини обвинувачення, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються.
За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю, і кваліфікує її дії за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.
Дослідженням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 судом з'ясовано, що вона розлучена, офіційно не працює, проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 , з яким у неї народилось троє спільних дітей; на обліку у лікарів-психіатра і нарколога вона не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, яка пом'якшує покарання для ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання для ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою обвинувачена перебуває у сімейних відносинах.
Суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до категорії нетяжких злочинів, та відомості про особу обвинуваченої, яка має на утриманні малолітню дитину, що впливає на можливість застосування до неї певних видів покарання, з дотриманням вимог ст. 65 КК України призначає для обвинуваченої покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі санкції, передбаченої статтею кримінального закону, за якою кваліфіковані її дії, що буде співмірним до вчиненого. Але враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, а також відсутність матеріальних і моральних претензій до обвинуваченої з боку потерпілого, що знижує ступень соціальної небезпеки вчиненого діяння, суд вважає можливим виправлення обвинуваченої без відбування покарання та її звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов потерпілим не заявлений.
Під час досудового розслідування запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався. Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 12 серпня 2025 року накладено арешт на футболку чоловічу чорного кольору з білими смужками, з нашаруванням РБК, та пошкодженням, та кухонний ніж з дерев'яним руків'ям світлого коричневого кольору зі слідами РБК, які були визнані речовими доказами. З огляду на завершення судового розгляду необхідність в подальшому збереженні речових доказів, відсутня, тому застосований арешт слід скасувати.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (один) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням на неї обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази: футболка чоловіча чорного кольору з білими смужками, з нашаруванням РБК, та пошкодженням, та кухонний ніж з дерев'яним руків'ям світлого коричневого кольору зі слідами РБК, які зберігаються в камері схову Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, - знищити.
Скасувати арешт футболки чоловічої чорного кольору з білими смужками, з нашаруванням РБК, та пошкодженням, та кухонного ножа з дерев'яним руків'ям світлого коричневого кольору зі слідами РБК, накладений на підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 12 серпня 2025 року в справі № 630/1021/25 (провадження № 1-кс/630/630/25).
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
СуддяОСОБА_1