Справа №630/1615/25 Провадження № 1-кп/630/68/25
Іменем України
09 грудня 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Люботин кримінальне провадження № 12025221320000463 від 12.09.2025 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, громадянину України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
В ході досудового розслідування встановлено, що постановою Люботинського міського суду Харківської області від 16.12.2024 року (справа №630/1225/24 провадження №3/630/347/24), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Постанова набрала законної сили 27.12.2024.
Відповідно до статті ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов'язковість судового рішення згідно зі ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Як установлено ст. 298 КУпАП, яка кореспондується із ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про факт притягнення його до адміністративної відповідальності та позбавлення права керування транспортними засобами, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 11.09.2025 близько 10:57, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, не маючи із собою посвідчення водія, керував автотранспортним засобом марки ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Полтавський шлях, біля б.26, де був зупинений працівниками СРПП відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, погодився з кваліфікацією діяння, та показав, що знає про притягнення до адміністративної відповідальності, а також знає, що позбавлений права керування транспортним засобом на один рік, але сів за кермо, оскільки автомобіль треба було перегнати з мийки додому приблизно 500 метрів. Вказав, що неофіційно працює пакувальником на ТОВ «Куховар» і має стабільний щомісячний дохід 25000 грн та просив призначити покарання у вигляді штрафу.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють обставини вчиненого злочину і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, проти чого не заперечували сторони кримінального провадження.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України, умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, працює неофіційно, за місцем мешкання характеризується нейтрально і не допускає антисоціальної поведінки, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття.
Обставин які обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до нетяжкого злочину, пом'якшуючу та відсутність обтяжуючих обставин, наведені вище дані про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_4 раніше не судимий, працює неофіційно, та відсутні відомості, що він виявляє небезпеку для суспільства.
З врахуванням всіх вищевказаних даних, їх сукупності, виходячи з загальних засад призначення покарання, суд вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Цивільний позов відсутній.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Речові докази: DVD-R диск, з відео файлами з бодікамери співробітника СРПП вп№2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській обл., що збергаються у матеріалах кримінального провадження 12025221320000463 - зберігати у матеріалах кримінального провадження 12025221320000463.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1